Головна |
ЗАТВЕРДЖУЮ
Проректор з освітньої політики
___ В. Я. Шевченко
«___» ___ 2011 р
РОБОЧА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ
«ІСТОРІЯ операторської майстерності»
(ДОС-2002)
для студентів очної форми навчання за спеціальністю 051700 - Кінооператорство
Кваліфікації: кінооператор, телеоператор
Єкатеринбург
РГППУ
Робоча програма дисципліни «« Історія кінооператорского майстерності». Єкатеринбург, ФГАОУ ВПО «Російський державний професійно-педагогічний університет», 2011. Х с.
Справжня програма складена відповідно до вимог ФГОС ВПО
Автор: | Заслужений діяч мистецтв, доцент | А. Е. Лісників |
рецензент: | Завідувач кафедри звукорежисури, продюсерства кіно і телебачення | В. І. Макеранец |
Схвалено на засіданні кафедри звукорежисури, продюсерства кіно і телебачення Протокол від ___ № ___
Рекомендована до друку методичною комісією Інституту мистецтв РГППУ. Протокол від ___ № ___
Голова методичної комісії | ||
СОГЛАСОВАНОЗав. сектором інспектування ІМО РОЗУМУ | С. В. Пеннер | |
Директор Інституту Мистецтв | . Костеріна А. Б. |
© ФГАОУ ВПО «Російський державний професійно-педагогічний університет», 2011
© Місце для введення тексту., 2011 |
1. ЦІЛІ ОСВОЄННЯ ДИСЦИПЛІНИ
Вивчення історії кінооператорского майстерності має важливе значення в підготовці майбутнього кінооператора, в його творчому становленні.
Мета викладання дисципліни «Історія кінооператорского майстерності» -
познайомити студентів з історією виникнення та розвитку професії кінооператора, роллю кінооператора в створенні цілісного художнього кінотвору, специфікою його роботи в різних кінематографічних жанрах. У процесі вивчення курсу у студентів необхідно сформувати цілісне розуміння історії розвитку операторської майстерності на прикладах вітчизняного та зарубіжного кінематографу. Майбутній кінооператор повинен усвідомити важливість не тільки технічних моментів, особливостей композиції кадру, освітлення і т. Д., але і необхідність вироблення власних моральних, філософських і естетичних установок, які визначають не тільки особистість художника, а й вибір їм тих чи інших образотворчих засобів при створенні кінематографічних творів.
Студенти повинні зрозуміти місце і значення кінооператора в знімальній групі, особливості його взаємодії з представниками інших кінематографічних професій. Завдяки знайомству з творчістю прославлених майстрів, з усім різноманіттям їх художньої палітри, студент отримує не тільки уявлення про широкі можливості творчого пошуку, які надає професія кінооператора, а й серйозний стимул до самостійної творчості.
У процесі вивчення курсу розглядаються наступні питання:
- Розвиток операторської майстерності в німому кінематографі. Роль оператора в формуванні мови німого кіно, в освіті різних шкіл і напрямків;
- Майстри операторського мистецтва 20-х років;
- Зміна ролі кінооператора з появою звуку і перетворенням кіно з поетичного, монтажно-образотворчого, «режисерського»
в прозаїчно-розповідний, «акторське»;
- Найбільш яскраві приклади операторської майстерності на загальному тлі скромного пластичного рішення в кінофільмах 30-х, 40-х і початку 50-х років;
- Нове моральне піднесення екранної образотворчості в середині 50-х років;
- Майстри операторського мистецтва 60-х років;
- Роль операторського мистецтва в виникненні нового «мальовничого» стилю в кіномистецтві 70-х років;
Труднощі, які доводилося долати кінооператорам в роки
«Перебудови», кризи, «малокартиння».
- Операторські пошуки в сучасному кіно.
2. МІСЦЕ ДИСЦИПЛІНИ В СТРУКТУРІ ООП ВПО
Курс «Історія кінооператорского майстерності» входить в блок загально-професійних дисциплін федерального компонента під загальною назвою «Основи кінематографічної майстерності» і, поряд з такими дисциплінами, як «Кінодраматургія», «Кінорежисура», «Майстерність художника фільму» і «Звуковий рішення фільму», становить основу професійної підготовки фахівців в галузі аудіовізуальних мистецтв.
Завдання курсу «Історія кінооператорского майстерності» полягає в тому, щоб шляхом вивчення етапів і закономірностей історичного розвитку даної професії, особливостей творчості відомих майстрів, їх художніх відкриттів - сприяти формуванню високоосвічених фахівців в даній сфері художньої творчості, професіоналів, що володіють широким кругозором. У програмі враховуються зрослі вимоги до якості освіти молодих фахівців в галузі кінематографії, які повинні володіти ґрунтовними теоретичними знаннями і достатніми практичними навичками.
Історія операторської майстерності тісно пов'язана з творчим освоєнням досягнень інших видів мистецтва: художній фотографії, живопису, сценографії, театральної драматургії та інших, з розробкою і затвердженням власного кіномови, власних, властивих тільки кінематографу, засобів художньої виразності і, звичайно ж, пов'язана з розвитком і становленням кіномистецтва в цілому.
Для вивчення даної навчальної дисципліни необхідні наступні знання, вміння і навички, що формуються попередніми дисциплінами:
2.1 З курсу «Історія образотворчого мистецтва»:
знання: Композиції живописного твору;
колористичного рішення живописного твору;
уміння: Аналізувати художній твір конкретного автора
(Приналежність до того чи іншого художнього
напрямку, стилю, особливості індивідуальної манери
автора та ін.
2.2 З курсу «Фотографія»:
знанняСпецифіка зображення в художній фотографії.
уміння: Аналіз художніх особливостей і технічних прийомів,
використовуваних тих чи інших фотохудожником.
володіння: Володіння фототехнікою.
Перелік наступних навчальних дисциплін, для яких необхідні знання, вміння та володіння, що формуються даної навчальною дисципліною:
- Кінооператорський майстерність;
- Кінокомпозіція;
- Кіноосвещеніе.
3. КОМПЕТЕНЦІЇ СТУДЕНТА, що формуються в РЕЗУЛЬТАТІ ОСВОЄННЯ ДИСЦИПЛІНИ
Після закінчення вивчення курсу студент повинен:
знати:
- Історію виникнення і становлення професії кінооператора;
- Мати поняття про кінокомпозіціі, особливості та способи роботи з кіноосвещеніем;
- Розуміти особливості застосування різних кінотехнічне способів і досягнень в роботі над екранним образом актора, при зйомці пейзажів, декорацій, інтер'єрів;
- Розбиратися в особливостях творчого стилю майстрів російського та зарубіжного образотворчого мистецтва,
вміти:
- Розбиратися в тому, які кінематографічні образотворчі кошти використав кінооператор для досягнення того чи іншого «живописного» ефекту в кінокадрі;
володіти:
- Навичками самостійного аналізу кінематографічного твору шляхом виявлення характерних особливостей образотворчих і виразних засобів, використаних при створенні фільму;
- Понятійним і термінологічним апаратом;
4. СТРУКТУРА ДИСЦИПЛІНИ
4.1 Обсяг дисципліни і види навчальної роботи
Таблиця 1
Вид навчальної роботи | Всього залікових одиниць (годин) | семестри | |
1-й | 2-й | ||
Загальна трудомісткість дисципліни | |||
аудиторні заняття | |||
лекції | |||
практичні заняття | |||
семінарські заняття | - | ||
лабораторні роботи | - | ||
інші види аудиторних занять | |||
Самостійна робота | |||
вивчення теоретичного курсу | - | ||
курсова робота | - | ||
домашні завдання | - | ||
підготовка до іспиту | - | ||
Вид проміжного контролю | залік | іспит |
4.2 Зміст і тематичне планування дисципліни
Таблиця 2
Тематичний план вивчення дисципліни «Історія кінооператорского майстерності» за очною формою навчання
код спеціальності | ||
Найменування теми дисципліни | ||
051700 - Кінооператорство | ||
лекції | Семінарскіезанятія | |
1. Історія виникнення професії і основні етапи її розвитку | ||
2. Дореволюційний період в отечественномкінематографе | ||
3. Період німого кіно в послереволюціонниегоди | ||
4. Прихід звуку в кіно (30-е -40-ті роки) | ||
5. Прихід кольору в кінематограф | ||
6. Розвиток кіноізобразітельного мови в 50-х - 60-х роках | ||
7. Виникнення нового «мальовничого» Стілян кіномистецтві 70-х - 80-х років | ||
8. Сучасні тенденції в творчествекінооператоров |
4.3 Зміст дисципліни
ТЕМИ РЕФЕРАТІВ | Теми рефератів з Історії кінооператорского майстерності
вітчизняне КІНО | Оператор М. Піліхіна | Оператор В. Шувалов | Оператор А. Мате |