Головна

Концепції складного пропозиції в лінгвістичній традиції

  1. A) в концепції компаративістики
  2. III. З дієслів, даних в дужках, утворіть визначення, виражені дієприкметником I з zu, вживайте їх з іменником (подежащім) в реченні. Пропозиції переведіть.
  3. III. З дієслів, даних в дужках, утворіть визначення, виражені дієприкметником I з zu, вживайте їх з іменником (підлягає) в реченні. Пропозиції переведіть.
  4. III. З дієслів, даних в дужках, утворіть визначення, виражені дієприкметником I з zu, вживайте їх з іменником (підлягає) в реченні. Пропозиції переведіть.
  5. III. Перепишіть речення і підкресліть в них присудок, переведіть, звертаючи увагу на часові форми модальних дієслів.
  6. III. Перепишіть речення і підкресліть в них присудок, переведіть, звертаючи увагу на часові форми модальних дієслів.
  7. III. Перепишіть речення і підкресліть в них присудок; переведіть, звертаючи увагу на часові форми модальних дієслів.

У лінгвістиці були висунуті дві основні концепції сутності складного речення. Відповідно до першої з них (висхідній до праць А. М. Пєшковський і А. А. Шахматова) складне речення розуміється як з'єднання, поєднання, зчеплення пропозицій, кожне з яких зберігає свою смислову і структурну самостійність. Вважаючи, що просте речення, що входить до складу складного, чи не втрачає своїх істотних ознак, прихильники даної точки зору приходять, зокрема, до заперечення існування складносурядного пропозиції як синтаксичної одиниці.

Згідно другої концепції сутності складного речення (обгрунтованою в працях В. А. Богородицького, H. С. Поспєлова, В. В. Виноградова) його компоненти, складаючи єдину синтаксичну одиницю, втрачають свою самостійність. Ця точка зору отримала найбільшого поширення. Однак перед її прихильниками постає питання про те, в чому полягає відмінність складного пропозиції від простого. З цього питання між лінгвістами намітилися певні розбіжності.

Ряд авторів вважає, що складне речення являє собою об'єднання предикативних одиниць на основі синтаксичного зв'язку, побудоване за тією чи іншою структурній схемі і призначене для функціонування в якості єдиного комунікативного цілого. Компоненти складного пропозиції при цьому мають формальної і смислової організацією, властивою простим реченням, але позбавлені комунікативної самостійності. Іншу позицію займає з цього питання інші автори, вважаючи, що для того, щоб створити складне речення, його компоненти не просто повинні бути позбавлені комунікативної самостійності, але повинні відрізнятися від відповідних простих незалежних пропозицій по структурі і по функції.

Треті вважають, що прості речення стають компонентами складного пропозиції, зазнаючи певних змін під впливом синтаксичного зв'язку, проте компоненти складного речення характеризуються різним ступенем подібності простим реченням. Одні можуть відрізнятися і за структурою, і за функціями, інших може відрізняти тільки відсутність комунікативної самостійності.



Структура складнопідрядного речення | Складне речення як поліпредикативних одиниця

Типологія складнопідрядного речення | практичні завдання | Самостійна робота | Складносурядні речення як поліпредикативних одиниця | Структура і типологія ускладненого пропозиції | практичні завдання | Типи синтаксичного зв'язку речень у тексті | лінгвістика тексту | практичні завдання | Завдання для самоконтролю |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати