На головну

ДЕШИФРАТОРИ

1. МЕТА

Ознайомлення з роботою та будуванням прямокутного дешифратору.

2. ЗАВДАННЯ ПО ЛАБОРАТОРНІЙ РОБОТІ

2.1. Дослідження дешифратору у статичному режимі.

2.1.1. Зібрати схему яка показана на рис.1:

Рисунок 1

2.1.2. Створити у пакеті EWB 5.12 свій "макрос" цієї схеми з ім'ям "PS".

Для створення складного елементу (наприклад, з ім'ям PS) необхідно виділити ті елементи, які він буде включати. Далі вибрати меню "Circuit ®Subcircuit" (або натиснути Ctrl+B). З'явиться наступне діалогове вікно, де потрібно:

 
 


2.1.3. Зібрати схему яка показана на рис.2:

Рисунок 2

2.1.4. Створити у пакеті EWB 5.12 свій "макрос" цієї схеми з ім'ям "VS".

2.1.5. Зібрати схему яка вказана на рис.3


Рисунок 3

2.1.6. Згідно логічним виразам, скласти таблицю станів (ТС).

2.1.7. Занести цю ТС у генератор слів, та дослідити роботу дешифратора (привести часову діаграму)

2.2. Дослідження дешифратору у динамічному режимі.

2.2.1. Зібрати схему, яка показана на рис.4:

Рисунок 4

2.2.2. За допомогою ГІ, ГС, ЛА, осцилографу зробити наступне: подати на вхід Х1 сигнал прямокутної форми з наступними параметрами: Amplitude=4V, Duty Cycle=50, Frequency=10 kHz. Зі входу YN зняти осцилограми (N-порядковий номер студента або бригади)

Контрольні запитання

1. Які пристрої називаються дешифраторами?

2. Чим визначається число лінійних дешифраторів у першій ступіні прямокутного дешифратора?

3. Укажіть розходження між повним і неповним дешифратором.

4. Доведіть, що на виходах елементів ИЛИ-НЕ першої ступіні дешифратора получаються кон'юнкции від сигналів на їхніх входах.

5. У яких прямокутних дешифраторах виходи інверсні і у яких прямі?

6. Укажіть розходження між дешифраторами з прямими й інверсними виходами.

7. Запишіть таблицю істиності повного дешифратора з заданої викладачем розрядністю вхідних кодів.

8. Чим визначається число каскадів прямокутного дешифратора?

9. Як позначається збільшення числа каскадів дешифратора на його швидкодію?

10. Намалюйте умовне графічне зображення досліджуваного в даній роботі прямокутного дешифратора.

11. Методика виявлення і локалізації несправності дешифратора.

12. Намалюйте схему повного дешифратора, заданого викладачем типу і розрядністю вхідних кодів.

13. Порівняєте дешифратори різних типів по швидкодії.

14. Порівняйте дешифратори різних типів по апаратурних затримках.

15. Достоїнства і недоліки дешифратора, зазначеного викладачем типу.

16. Як побудувати дешифратор кодів великої розрядності (розрядність задається викладачем) на базі дешифраторів кодів меншої розрядності (дворазрядних), виготовлених у виді СИС.

17. Намалюйте тимчасові діаграми заданого викладачем дешифратора.

18. Чим визначається навантажувальна здатність заданого викладачем дешифратора.

 



Дослідження схем генераторів прямокутних імпульсів. | Краткие сведения о работе в среде Visual Prolog 5.2.

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ | Проф. Скородєлов В. В. | Дослідження роботи Д-тригеру у статичному режимі. | Дослідження роботи асинхронного JK-тригеру у статичному режимі | РЕГІСТРИ, ЩО ЗРУШУЮТЬ | ЛІЧІЛЬНИКИ | ФОРМУВАННЯ ТА ГЕНЕРУВАННЯ ЦИФРОВИХ СИГНАЛІВ |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати