Головна

Політична ідеологія: поняття і типи

  1. I. Поняття і форми цивільно-правової відповідальності
  2. I. Поняття мистецтва і його соціальні функції. Види і жанри.
  3. I. Поняття мистецтва і його соціальні функції. Види і жанри.
  4. I. Поняття компетенції
  5. II. Стародавні рабовласницькі держави. Етнічна і політична панорама східно-європейської рівнини в I тисячолітті до н.е. - I тисячолітті н.е.
  6. II. Індивід, індивідуальність. Поняття особистості, фактори її формування і розвитку.
  7. А) політична філософія епохи осьового часу. Західноєвропейський (античний) компонент

специфічна форма політичної свідомості, система поглядів на владу, державний устрій і способи врегулювання. Прагнення різних груп суспільства втілити свої інтереси, переваги (соціальні, економічні, національні і т.д.) привів до виникнення різних за цілями змістом видів І.П. (Ліберальної консервативної, радикальної і т.п.) поданням про протилежності, боротьбі ідеологій. І.П. стали виступати як певні доктрини, що виправдовують домагання якийсь л. груп на владу, її використання. Реальний "вага" І.П. залежить від ступеня її впливу на суспільну свідомість. І.П. виконує наступні функцій 1) орієнтаційну, яка виражається в тому, що, включаючи основоположні уявлення про суспільство, соціальному прогресі, особистості і влади вона задає систему смислів і орієнтацій людської діяльності; 2) мобілізаційну, сенс якої полягає в тому, що, пропонована ідея більш досконалого суспільства, І.П. виступають в якості безпосередніх мотивів політичної діяльності і мобілізують суспільство, соціальні групи на їх реалізацію; 3) інтегративну, яка полягає в тому, що, наділяючи сенсом політична дія в межах пропонованої фундаментальної картини світу, І.П. задають йому таку значимість, яка за своїми масштабами перевершує будь-який індивідуальний або груповий інтерес; І.П. протистоять приватним інтересам і тим самим виступають інтегруючим фактором; 4) амортизаційну, що сприяє ослабленню соціальної напруженості в ситуації, коли виникає невідповідність між потребами суспільства, групи, індивіда і реальними можливостями їх задоволення; пропоновані ідеали виступають як надихаючих смислів, які змушують індивіда, групу знаходити в собі сили після невдач, знову прагнути до активних дій по їх реалізації; 5) функцію вираження і захисту інтересів певної соціальної групи, іншими словами, І.П. можуть виникати на основі інтересів якоїсь л. соціальної групи і покликані протиставити їх інтересам ін. груп; ідеологія, як правило, інституційно оформлена в політичних партіях, рухах, спілках, угрупованнях; для цих інститутів важливим завданням є орієнтація політичної поведінки громадян. Виділяються кілька рівнів І.П .: 1) теоретичний, концептуальний (найбільш абстрактний рівень, на якому розкриваються ідеали і цінності певного класу, нації, держави, формуються основні положення стосовно основним сферам життєдіяльності суспільства і людини); 2) програмно-політичний (на цьому рівні відбувається адаптація, переклад з мови соціально-філософських принципів на мову програм і гасел вимог еліти або контреліти, формується нормативна основа для прийняття управлінських рішень і політичної поведінки громадян; вимоги цього рівня - бути максимально доступними для можливо більшої кількості людей, орієнтувати їх на політичні дії; 3) актуалізований, який визначає ступінь освоєння ідей, цілей, принципів конкретної ідеології, її впливу на практичну діяльність людей, їх політичну поведінку; саме цей рівень дозволяє еліті через вивчення громадської думки визначати ступінь впливовості, надійності І.П., яка виступає як організаційна, регулятивна, контрольна система, яка спрямовує життя людини і суспільства.

Тенденції розвитку сучасних політичних культур. | Проблеми світової політики


функції політики | Основні етапи становлення і розвитку політології | Політологія як наука: об'єкт, предмет, структура і функції. Методи політологічних досліджень. | Основні парадигми теоретичної політології | Політична влада: поняття, ресурси, форми | Легітимність політичної влади: поняття і типи. | Модель політичної системи Істона | Держава: сутність, ознаки, функції | Правову і соціальну державу: спільне та відмінне | Парламентська форма правління: основні риси, переваги і недоліки |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати