Головна

Тема 2. Поняття, предмет, завдання, принципи і система правової статистики

  1. B) Систематизація конкретно-наукових і загальнонаукових методів пізнання.
  2. C. інструменти з оптичними системами
  3. Direct-Costing-System як підсистема управлінського обліку.
  4. I. Загальні відомості про системах і ЕЛЕМЕНТАХ АВТОМАТИКИ
  5. I. Поняття і форми цивільно-правової відповідальності
  6. I. Поняття, предмет, метод та система трудового права України
  7. I. СИСТЕМА Обчислення MATHCAD

Перші наукові висловлювання в галузі правової статистики відносяться до 17-18 століть, однак тоді вона іменувалася моральної статистикою і включала в себе відомості про злочинність і інші явища, що відображають рівень моралі в суспільстві.

З 30-х по 80-і рр. минулого століття ця галузь статистики іменувалася «судової статистикою». Спочатку судова статистика була фактично кримінально-правової і відображала тільки діяльність органів кримінальної юстиції. Це було пов'язано з тим, що до 60-х років в Радянському Союзі вівся облік не злочинності, а судимості.

Згодом під судової статистикою стали матися на увазі не тільки результати діяльності судів, а й результати роботи інших юридичних органів, тобто назва даної галузі статистики виявилося не зовсім адекватним її змістом. Тому до початку 80-х років поняття «судова статистика» стало витіснятися більш широкими поняттями «правова статистика» або «юридична статистика».

Що стосується практичного становлення правової статистики в радянський період розвитку нашої держави, то її правовою базою з'явився прийнятий 25 липня 1918 декретом РНК «Про державну статистику». Цим декретом на ЦСУ покладалося ведення моральної статистики. Пізніше відділ моральної статистики був перейменований в «секцію аномальних явищ», а в 1929-1930 рр. ЦСУ було ліквідовано.

У 30-ті роки статистика судимості і злочинності, як і вся статистика, стає суто відомчої і засекреченою. У зв'язку з цим рідкісні праці вчених, присвячені питанням судової статистики, стали носити догматичний, декларативний характер через відірваність від реального життя.

Новий етап у розвитку вітчизняної правової статистики пов'язаний з початком перебудови. У 1987 році в СРСР були зняті обмеження на публікацію статистичних відомостей по семи видах злочинів. У Держкомстаті СРСР був відтворений відділ моральної статистики, в якому зосереджувалася зведена інформація про злочинність; судимості; адміністративні правопорушення та інших негативних явищах.

Державний контроль над правопорушеннями і, зокрема, над злочинністю в нашій країні довгі роки вівся не одним органом, а цілою системою правоохоронних органів. Маючи справу з правопорушеннями (злочинами) і особами, їх які вчинили, кожен з цих органів враховував їх. Однак такий облік, по-перше, був якісно неоднорідним, оскільки проводився на різних стадіях цивільного і кримінального процесу; по-друге, ці органи помітно різнилися за своїми функціями і змістом діяльності, що викликало відмінність в методах роботи і певну відомчу роз'єднаність.

Зосередження обліку злочинів в органах (прокуратура, МВС, в кінці 90-х - ГСК), завданнями яких було їх виявлення, припинення, розкриття і розслідування, породило ряд проблем і серйозні недоліки. До числа цих проблем можна віднести: різні спотворення інформації про стан злочинності; низький рівень міжвідомчого інформаційного забезпечення; відсутність координації та узгодженості статистики окремих правоохоронних органів; використання відомствами великої кількості паперових носіїв; несумісність програмних засобів обчислювальної техніки.

Єдність правової політики вимагало єдності обліку складових цієї політики. Тому до кінця 90-х років в країні назріла необхідність виведення правової статистики із зацікавлених відомств і утворення єдиної органу. Цього вимагали і тривале зростання злочинності, її міжрегіональний характер і організованість.

На початку 1997 року Рада Безпеки РК вніс Главі держави пропозиції щодо реформування існуючої відомчої правової статистики і про створення спеціалізованого органу.

22 квітня 1997 року Указом президента РК «Про заходи щодо подальшого реформування системи правоохоронних органів» на базі Центру кримінальної інформації ГСК, статистичних служб МВС і Міністерства юстиції при Генеральній прокуратурі РК був утворений Центр правової статистики та інформації (ЦПСіІ).

Передача функцій правової статистики органам прокуратури пояснюється наступними обставинами: прокуратура незалежний орган підзвітний Президенту РК; прокуратура наділена можливістю наглядового та процесуального впливу на процеси формування об'єктивної статистики.

Наступним важливим етапом у реформуванні правової статистики в РК стало скасування ЦПСіІ і освіту Комітету з правової статистики та спеціальним обліками Генеральної прокуратури РК. Указом Президента РК від 28 березня 2003 року «Про утворення Комітету з правової статистики та спеціальним обліками Генеральної прокуратури РК» були затверджені Положення про цей орган і його структура.

22 грудня 2003 був прийнятий Закон РК «Про державну правової статистики і спеціальних обліках», який закріпив основні завдання і принципи формування державної правової статистики; компетенцію, права та обов'язки уповноваженого органу; види і порядок ведення спеціальних обліків.

Ст.1 Закону РК «Про державну правової статистики і спеціальних обліках» визначає державну правову статистику наступним чином: «це галузь державної статистики, заснована на централізованій системі відомчого обліку в кримінально-правовій, цивільно-правової та адміністративно-правової сферах». У цьому визначенні законодавець акцентує увагу на організаційних аспектах формування правової статистики. Вчені ж при визначенні правової статистики намагаються чітко позначити її предмет, цілі та місце в системі статистичних знань.

Специфічний предмет правової статистики становить кількісна сторона масових правових і юридично значущих явищ та процесів. Аналогічним чином визначає предмет правової статистики ст.3 Закону РК «Про державну правової статистики і спеціальних обліках». У спеціальній літературі з питання про предмет правової статистики висловлюються й інші думки.

Законодавче визначення предмета правової статистики вимагає деякого уточнення: під «правовими і юридично значущими явищами і процесами» слід розуміти, з одного боку, правопорушення, а з іншого - діяльність органів, які ведуть боротьбу з правопорушеннями. Правова статистика вивчає ці явища і процеси з кількісної сторони.

Перед державної правової статистикою ставляться наступні завдання: 1) інформаційне забезпечення державних органів, фізичних і юридичних осіб про стан законності і правопорядку в країні на основі єдиних статистичних принципів і стандартів; 2) вдосконалення і розвиток державної правової інформаційної статистичної системи (ст.4 Закону «Про державну правової статистики і спеціальних обліках»).

Принципи формування державної правової статистики: 1) єдність управління державної правової статистичної системою; 2) цілісність, об'єктивність, достатність, стабільність і порівнянність правової статистичної інформації; 3) допустимість і відкритість правової статистичної інформації (в певних межах); 4) неухильне дотримання прав і законних інтересів людини і громадянина, юридичних осіб і держави (ст.4 Закону «Про державну правової статистики і спеціальних обліках»).

Правові та юридично значимі явища і процеси, які покликана вивчати правова статистика, носять різний характер, відрізняються і установи, які практично займаються правовою статистикою. Тому правова статистика підрозділяється на галузі.

Закон РК «Про державну правової статистики і спеціальних обліках» виділяє три галузі правової статистики: цивільно-правова статистика, кримінально-правова статистика, адміністративно-правова статистика. Кожну з перелічених галузей правової статистики прийнято поділяти на кілька розділів (підгалузей), які відповідають стадіям кримінального і цивільного процесу.

Правова статистика грунтується, з одного боку, на єдиних принципах загальної теорії статистики, з іншого боку, на положеннях тих юридичних наук, які розкривають соціально-правову сутність відображених в статистичних показниках явищ об'єктивної дійсності - правопорушень. Дана обставина дозволяє говорити про зв'язок правової статистики в цілому з правознавством, і її окремих галузей з відповідними галузями правової науки.

Правова статистика обслуговує різні галузі правової науки. Вона традиційно широко використовується в системі наук кримінально-правового циклу.

Теоретичне значення правової статистики: надається правової статистикою емпіричний матеріал використовується для вироблення гіпотез і теорій про причини і умови правопорушень; дає можливість прогнозувати розвиток правопорушень; підкріплює наукові рекомендації, положення та висновки.

Практичне значення правової статистики: матеріали правової статистики служать засобом оперативного керівництва роботою правоохоронних органів з метою контролю та виявлення позитивних і негативних аспектів у тому діяльності; матеріали правової статистики грають істотну роль в процесі координації діяльності різних структур правоохоронних органів, в подоланні їх роз'єднаності; матеріали правової статистики широко застосовуються в сфері законотворчості і відомчого нормотворчості.

Нормативні джерела і література: вказівки підрозділі 1.8. п.п. 1-8, 12-15, 18-23, 27-28, 30, 38, 42-50, 51-56.



Тема 1. Поняття, предмет і система статистичної науки | Тема 3. Статистичне спостереження

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС | Результати навчання. | Політика і процедура курсу | Тема 5. Узагальнюючі показники, що застосовуються в статистиці | Тема 6. Динамічні ряди | Тема 7. Кримінально-правова статистика | Тема 8. Цивільно-правова та адміністративно-правова статистика | Тема 4. Статистична зведення і групування | Тема 1. Поняття, предмет і система статистичної науки | Тема 4. Статистична зведення і групування |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати