На головну

Питання про міжнародну кримінальної правосуб'єктності народу за злочини, вчинені державою.

  1. C. Питання про класифікацію.
  2. I. ПИТАННЯ, виникають у сучасному світі
  3. I. ДО ІСТОРІЇ ПИТАННЯ
  4. I. ДО ІСТОРІЇ ПИТАННЯ
  5. II. Приблизний перелік питань для співбесіди
  6. IV. ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ЗАЛІКУ
  7. IV. ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ЗАЛІКУ

В якості одного з заперечень проти концепції кримінальної відповідальності держав наводиться теза, що в разі її визнання "вся тяжкість правових наслідків лягає не на винних, а на все населення, за дії злочинної кліки повинен відповідати народ" [14]. У зв'язку з цією тезою постає питання про міжнародної кримінальної правосуб'єктності народу, який в свою чергу пов'язаний з більш загальним питанням міжнародної правосуб'єктності народу взагалі. Тільки при визнанні за народом статусу суб'єкта міжнародного права можлива постановка більш спеціального питання.

Крайньою є позиція Маннхайма, згідно з якою покарання повинен піддатися весь народ, що населяє держава, а також наступне покоління. Кілька поміркований виглядають погляди американських юристів, які вивчали питання про відповідальність німецького народу після Другої світової війни. Вони вважають за можливе встановлення провини народу в результаті історичного дослідження. На їхню думку, виходячи з розвитку німецької політичної та філософської думки, така вина дійсно лежить на німецькому народі, у якого жорстокість і зрада стали рисою національного характеру; німецький народ заслуговує на покарання.

Незважаючи на претензійність, така позиція має певні об'єктивні підстави. Зокрема, під час обговорення в Комісії міжнародного права в зв'язку з проектом Кодексу злочинів проти миру і безпеки людства питання про співучасть члени дійшли спільної думки, що не можна притягати до відповідальності цілий народ як народ. Однак це випливає більше з практичної неможливості залучити до суду цілий народ, так як в цьому випадку концепція співучасті охоплює занадто широке коло осіб, ніж з теоретичної неможливості визнати всіх винними.

Такі злочини, як агресія, апартеїд, геноцид, мають особливий характер. Наприклад, в скоєнні апартеїду в ПАР брало участь і уряд, і цілий народ, оскільки всі жителі ПАР знали, як функціонує система апартеїду, і кожен, який голосував за політичну партію, яка виступала за апартеїд, надавав підтримку цій системі. Зазначалося, що в результаті дії норм, що стосуються агресії, може вийти так, що кожен окремий солдат, який виконав наказ начальства про ведення наступальних дій, буде нести відповідальність [15].

Виходом з цього положення є проведення обмежувального підходу при застосуванні подібних положень з урахуванням критеріїв міжнародних злочинів та участі кожного. Хоча в той же час дії кожного повинні розглядатися як складова частина взаємопов'язаних дій всіх учасників злочинів. Що стосується колективної відповідальності, то Ю. Г. Барсегов, в той час член Комісії, зазначив, що колективна відповідальність за міжнародні злочини існує і проявляється в міжнародній відповідальності держави [16].

Як доказ необхідності поширення кримінальної відповідальності на весь народ наводяться тези, що народ повинен був і міг попередити вчинення злочину, а також, що такий підхід до відповідальності народу служитиме стримуючим фактором для ініціаторів

злочину і спонукальним чинником для народу вжити заходів для попередження злочину.

Подібна концепція має скоріше моральну, ніж юридичну, цінність і має на меті засудити з боку міжнародного співтовариства злочинну поведінку. Фактом є відсутність спеціальних заходів і механізму щодо їх здійснення щодо народу, що відрізняються від відповідальності індивідів, їх об'єднань, держав за вчинення міжнародних злочинів. Народ дійсно зазнає певних і досить значні позбавлення, але "з юридичної точки зору зобов'язання, що випливають з відповідальності, накладаються тільки на державу" [17].

 



М. Фархад з питання про особливості кримінальної відповідальності держав. | Джерела інституту міжнародно-правової відповідальності

ВСТУП | Концепція кримінальної відповідальності держав за міжнародні злочини В. Пелла і її прихильники. | Загальні риси злочину міжнародного характеру. | Поняття міжнародної кримінальної відповідальності держав, її риси та значення. | Особливості міжнародної відповідальності членів федеративної держави. | Юридичний склад і підстави міжнародно-правової відповідальності держав. | Нормативні підстави міжнародно-правової відповідальності. | Елементи складу міжнародно-протиправного діяння держави. Присвоєння злочину державі. | Форми і види міжнародної відповідальності держав | Комплекс наслідків міжнародного правопорушення. |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати