На головну

Понятие мировоззрения и его структура. Исторические типы м.

  1. I. Понятие и формы гражданско-правовой ответственности
  2. I. Понятие искусства и его социальные функции. Виды и жанры.
  3. I. Понятие искусства и его социальные функции. Виды и жанры.
  4. I. Понятие компетенции
  5. II. Индивид, индивидуальность. Понятие личности, факторы её формирования и развития.
  6. Quot;Восточная философия" и ее культурно-исторические типы
  7. А) Понятие радиоактивности.

Кіяс - висновок за аналогією.

117. пОРІВНЯЛЬНЕ ПРАВОЗНАВСТВО АБО ЮР. кОМПАРАТИВІСТИКА.

Юридична компаративістика - система знань накопичених у процесі порівняльних досліджень у правовій сфері. Компаративістика - слово латинського походження (лат. Сотрагаїіуш) і в перекладі означає порівняння. У сучасній науковій юридичній літературі відсутня єдина інтерпретація сутності, змісту і призначення юридичної компаративістики, це ж стосується і назви зазначеної дисципліни. Науковці використовують різні терміни для позначення сукупності знань у порівняльно-правовій сфері, зокрема: компаративна юриспруденція, порівняння у праві, порівняльне право, порівняльне правознавство.

Сучасна юридична компаративістика виникає у другій половині XIX століття.

3 етапи в розвитку порівняльного правознавства:

1) виникнення як результат накопичення і систематизації юридичних знань про проблеми застосування порівняльно-правового методу, вивчення загальних та одиничних рис різноманітних правових систем світу (до другої половини XIX ст.);

2) розвиток, який супроводжувався пошуком окремого самостійного місця в системі юридичних знань та юридичній освіті - поява власного предмета, методів понятійного апарата та ін. (з другої половини XIX ст.);

3) оформлення у цілісну систему порівняльно-правових знань внаслідок зростання значення досліджень і визначення їх результатів по встановленню єдності та відмінності правових систем, їх групування у правовій сім'ї (типи) (друга половина XX - початок XXI ст. ст.)

Юридична компаративістика досліджує геоправовий простір, основними елементами якого, на сьогодні, є національні правові системи, як специфічні, своєрідні, неповторні комплекси правових явищ, які тісно пов'язані із цивілізаційними, культурними, психологічними та іншими аспектами буття людського суспільства.


118. сХЕМА «СПІВВІДНОШЕННЯ ТДП З ІНШ. ГУМАН. НАУКАМИ ТА НАВЧ. ДИСЦ., ЯКІ ВИВЧ. Д І П.: ФІЛ-Ю, ПОЛІТ-Ю, СОЦ-Ю, ЕК-Ю, ПСИХ-Ю, ІСТ-Ю ТОЩО».

119. сХЕМА «МІСЦЕ ТДП В СИСТ. ЮР. нАУК».

120. сХЕМА «Ф-ї Д-ВИ ЗА РІЗНИМИ КРИТЕРІЯМИ КЛАСИФ-Ї».

Ф-ї д-ви
За тривалістю дії
Постійні
Тимчасові
За напрямом
Вн
Зв
ек
соц
ідеол
екол
Охорона правопорядку
Оборона країни
Підтримка миру
Співроб з інш країнами
За призначенням держ д-сті  
Основні
Неосновні


121.
Механізм д-ви
СХЕМА МЕХ-МУ Д-ВИ.

Держ органи (апарат д-ви)
Зак
Вик
Суд
Колективи службовців, що створ-ся для реал-ї владних ф-й: зак, вик, суд.
Держ підприємства (установи та орг.-ї)
Підприємства
Організації
Установи
Підрозділи та колективи працівників, що створ-я д-вою для реал-ї функції д-ви в ек та соц. сферах.
Органи д-ви спец признач-я
Контрольні
Місця позб волі
Правоохор-і
Створ-ся орг.-ми д-ви, їм підпорядков-ся та забезп-ть реал-ю правоохор, контр-наглядових і каральних ф-й.

Понятие мировоззрения и его структура. Исторические типы м.

Человек всегда задумывался над тем, каково его места в мире, зачем он живет, что является смыслом его жизни, почему существует жизнь и смерть. каждая эпоха и общественная группа имеют какое-либо представление о решении этих вопросов. Сумма всех этих вопросов и ответов образуют М.. Оно играет особую, очень важную роль во всей деятельности людей. М.-это такая совокупность образов и представлений или система категорий и понятий, кот. подчинена основным вопросам М-я, определяющем место людей в природе и их ист. происхожд-е и назначение. Существует два способа освоения мироздания: 1) Путем психолог. ассоциаций, через образы и представления;2) Путем логической системы понятий и категорий. сущ. 2 уровня М.:1) Эмоционально-образный-связан с миром ощущений (искусство, мифология и религия); 2) Логико-рассудочный ( философия и науки образующие мировоззрение).

-ценностный хар-р по отношению к действительности.

Мифология("миф"-легенда)-продукт воображения, попытка людей объяснить мир, происхождение земли, рек, озер, тайны рождения и смертии т. д. Психика человека требует мифа. это основной способ понимания мира в первобытном обществе (мироощущение. Миф игнорирует различия между субъектом и объектом, также игнорирует различия между человеком и природой. Религия-культ богов. Осн. элементы Р.: мировоззрение (в виде мифа), религиозные чувства (в виде мистических настроений) и культ-обрядов. Р.- это вера в сверхестественное, базируется на вере.Философия-"любовь к мудрости" или "мудрость в идеале". Ф. предстает (с момента своего рождения) как единство: содержание, метода и цели. Посодержанию Ф. объясняет тотальность. Вопрос первого философа: Что есть началом всех вещей? С точки зрения метода ф.стремится к рациональному объяснению всеобщего как объкта. Цель Ф. состоит в чистом созерцании истины, в желании достичь ее.



Правова доктрина. | Предмет и основные ф-ии философии. Философия и наука.

Концепция бытия в древнегреческой философии. Милетская школа, Гераклит, Пифагор, атомизм. | Аристотель-систематизатор древнегреческой философии | Авиценна | Эмпиризм и рационализм - основные методологические направления в философии Нового времени | Рационалистическая философия Декарта | Вольтер о человеке и обществе | Французский материализм 18 в. Гольбах, Гельвеций, Дидро, Ламетри. | Теория познания и этика Канта | Марксистская философия и ее место в философской мысли | Пути развития России в концепциях славянофилов и западников |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати