На головну

ЮРИДИЧНЕ НОРМОПРОЕКТУВАННЯ

В Україні на удосконалення правового регулювання суспільних відносин спрямований активний процес створення нових правових норм, зміни та скасування чинних. У теорії права цей процес визначається поняттям "нормотворчість". Саме у процесі нормотворчості створюються правові норми, що регулюють та впорядковують різноманітні сфери суспільних відносин, забезпечують нормальне функціонування соціуму, правопорядок і стабільність у ньому. Нормотворчість у системі МВС України слід розглядати як процес створення відомчих нормативних актів при відповідному забезпеченні технологій їх підготовки та прийняття. Аналіз цих нормативних документів дає можливість виявити прогалини і недоліки у наявному правовому просторі. Порушень у цій сфері занадто багато, що пояснюється ігноруванням правил юридичної техніки. Велике значення для забезпечення подальшої регулятивної здатності нормативно-правових та індивідуальних актів є використання правил і засобів нормо проектної техніки, спрямованих на системне викладення нормативних правових приписів, конструювання зв'язків між ними та нормативно-правовими актами в цілому.

Навчальна дисципліна «Юридичне нормопроектування» вивчає науково-теоретичні та практичні основи юридичної техніки, особливості нормопроектної техніки як інструменту забезпечення системності законодавства, загальні уявлення про нормотворчу діяльність органів внутрішніх справ, особливості складання нормативно-правових і правозастосовних актів.

Метою навчальної дисципліни є:

- вивчення загальних питаньнормопроектної техніки, основних принципів нормотворчої діяльності органів внутрішніх справ, особливостей укладання нормативно-правових і правозастосовних актіву системі ОВС згідно з вимогами нормотворчої техніки;

- формування у студентів умінь і навичок щодо укладання нормативно-правових і правозастосовних актів з огляду на їх призначення та види;

- розвиток у студентів відповідальності за правильне юридико-лінгвістичне оформлення юридичних документів;

- усвідомлення потреби дотримання правил юридичної техніки, законів юридичного мовлення, мовностильових норм при формулюванні правових приписів і правових рішень;

- набуття слухачами поглиблених знань стосовно юридично грамотного висловлювання своїх думок.

У результаті вивчення дисципліни "Юридичне нормопроектування" студенти повинні:

знати:

- ознаки, подвійну природа, принципи й особливості, функції нормопроектування;

- стадії нормопроектування як науково обґрунтовану сукупність дій суб'єктів нормопроектування;

- правову основу нормотворчої діяльності МВС України;

- засоби, прийоми юридичної техніки;

- правила-вимоги юридичної техніки, що висуваються до нормативно-правових і правозастосовних актів;

- види юридичної техніки;

- інструментинормопроектної техніки, що використовуються при формуванні змісту правових актів;

- правові норми, які встановлюють, змінюють або скасовують правові відносини, що визначають зміст форм управлінської діяльності та надають їм загальнообов'язкової сили;

- порядок підготовки та подання нормативних актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

- загальні правила оформлення основних реквізитів документа;

- погодження проекту нормативного акта;

- види помилок, що виникають при написанні нормативно-правових і правозастосовних актів;

- проведення правової експертизи проекту нормативного акта;

уміти:

- створювати відомчі нормативні акти при відповідному забезпеченні технологій їх підготовки та прийняття;

- послідовно і логічно викладати інформацію у текстах індивідуальних актів;

- правильно оформлюватиі розташовувати реквізитив індивідуальних актах;

- складати якіснііндивідуальні акти згідно з вимогами нормотворчої техніки;

- правильно використовувати юридичні терміниу текстах актів;

- уникати помилок у текстах індивідуальних актів;

- аналізувати тексти нормативно-правових та індивідуальних актів в аспекті дотримання правових, логічних, структурних, мовностилістичних вимог;

- аналізуватитипові помилки, що виникають при написанні текстів нормативно-правових та індивідуальних актів, а також визначати способи їх усунення;

- проводити правову експертизу проекту нормативного акта.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

№ з/п Назва теми Кількість годин:
Лекцій Семінар
Теоретичні основи нормопроектування: природа, сутність, принципи, функціональне призначення, мета, суб'єкт нормопроектування.  
Юридична техніка: предмет, методологія, мета, завдання, проблеми, її значення для нормопроектної діяльності. Структура і види юридичної техніки.
Юридичний документ: визначення поняття, значення, ознаки, функції, матеріальна основа, правові властивості, види.    
Вимоги нормопроектної техніки при підготовці текстів юридичних документів.  
Формально-атрибутивні засоби юридичної техніки.    
Нормативно-правові акти МВС України: основні риси, функції, зміст, композиційна побудова, юридико-технічні особливості, технічна досконалість.  
Проект нормативно-правового акта, його сутність, значення, основні стадії підготовки. Правова експертиза як гарантія підготовки якісного проекту    
Правозастосовні акти: основні риси, функції, зміст, структура, юридико-технічні особливості, технічна досконалість  
Процесуальні акти: поняття, сфера застосування, правові властивості, ознаки, види, структура, юридико-технічні особливості, технічна досконалість.  
Причини появи та шляхи усунення правотворчих і правозастосовних помилок у текстах юридичних документів.  
Всього:

Форма контролю - залік.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ

Нормопроектуванняявляє собою специфічну діяльність компетентних органів, яка полягає у процедурі виявлення та вивчення суспільних відносин, що потребують правового регулювання, розробки, обговорення та затвердження проектів нормативно-правових актів, націлених на прийняття, зміну чи припинення дії правових приписів.

Чинники нормопроектуванняобумовлюють зміст і цілеспрямованість нормопроектування, що характеризує його зміст. Фактори нормопроектування є структурним елементом факторів правотворчості, співвідносяться між собою як загальне і спеціальне (специфічне) та можуть збігатися за змістом і значенням, але бути різними за характером впливу і втілення у змісті юридичного документа.

Принципи і функції нормопроектування- це стійкі категорії, що характеризують теоретичні основи роботи нормопроектувальників, визначають єдність і результативність нормопроектної роботи, обумовлюють предметність і зміст нормопроектування, є основними засадами щодо вдосконалення практики нормопроектування.

Функції й мета нормопроектування- форми об'єктивації потреб суспільства. Від об'єктивності функцій і мети нормопроектування безпосередньо залежить ефективність нормопроектної роботи. Гарантом об'єктивного змісту функцій і мети нормопроектування є науково обґрунтовані дослідження інституту нормопроектування та розроблені науково-методичні рекомендації щодо вдосконалення нормопроектної діяльності.

Суб'єкт нормопроектування є специфічним інститутом, який може існувати як окрема самостійна особа (група осіб), так і знаходитись ускладі самого правотворчого органу. Категорії "учасники нормотворчого процесу", "суб'єкт правотворчості" та "суб'єкт нормопроектування" за сутністю є різними інститутами, однак тісно пов'язані та співвідносяться між собою як загальне, спеціальне та специфічне.

Стадії нормопроектування обумовлюють складний зміст нормопроектування та створюють підґрунтя для вироблення науково обґрунтованих рекомендацій щодо вдосконалення процесу нормопроектування. Стадійний поділ нормопроектування має подвійний характер, що, з одного боку, визначає нормопроектування як складову частину (стадію) всього процесу правотворчості, а з іншого - як самостійне явище, що складається з окремих стадій.

Юридична техніка -це система принципів, засобів, прийомів, правових, логічних, мовностилістичних, структурних правил-вимог щодо підготовки текстів правових актів, що застосовуються при виробленні і систематизації актів для забезпечення їх досконалості.

Нормотворча техніка - це система правил підготовки досконалих за формою, структурою і змістом нормативних правових актів та їх проектів

Відомча нормотворчість - це діяльність органів виконавчої влади, міністерств, комітетів, відомств щодо створення вторинних підзаконних нормативно-правових актів, що видаються у межах компетенції того чи іншого органу, та містять похідні норми права, що розкривають і конкретизують первинні норми права, приймаються на їх основі та спрямовані на їх виконання.

Документ- це результат відображення фактів, подій, явищ об'єктивної дійсності та розумової діяльності людини за допомогою письма, графіки, малюнка, фотографії, звукозапису на спеціальному матеріалі - папері, фотоплівці, магнітній і перфострічці, диску, перфокарті, дискеті тощо.

Юридичний документ- це письмовий акт, який складається згідно з правовими вимогами та містить правову інформацію (підтвердження прав, обов'язків або підтвердження юридичних фактів, подій чи дій, що тягнуть виникнення певних прав та обов'язків). Він є письмовим актом, який встановлює, розвиває, змінює чи припиняє певні правовідносини або фіксує юридично значущі факти й дії.

Правила юридичної техніки мають універсальний характер, що використовуються на стадії нормопроектування, а також у рамках інших стадій правотворчого процесу та правозастосовної діяльності.

Текст нормативно-правового акта - словесно виражене, завершене, цілісне, інформаційно насичене владне веління, об'єктивоване у вигляді писемного документа.

Правотворча помилка - результат недотримання правотворчим органом будь-яких загальноприйнятих правил, стандартів, вимог.

Правова експертиза проектів нормативно-правових актів є складним інститутом нормопроектування, що знаходить свій вияв у різних формах дослідження проектів нормативно-правових актів для гарантування якості як нормопроектної діяльності, так і самого проекту юридичного документа.

Лінгвістична експертиза - розгляд питань з мовним оформленням тих чи інших юридичних документів (законів, постанов, указів тощо) та аналіз певних текстів з метою установлення їхнього авторства. Перевірці підлягають як зміст, так і форма проекту закону, постанови, указу тощо.

ЛІТЕРАТУРА ДО ВСІХ ТЕМ



Перелік питань для заліку | Основні законодавчі та нормативно-правові акти

НаціональнА АКАДЕМІЯ внутрішніх справ 1 страница | НаціональнА АКАДЕМІЯ внутрішніх справ 2 страница | НаціональнА АКАДЕМІЯ внутрішніх справ 3 страница | НаціональнА АКАДЕМІЯ внутрішніх справ 4 страница | НаціональнА АКАДЕМІЯ внутрішніх справ 5 страница | НаціональнА АКАДЕМІЯ внутрішніх справ 6 страница | НаціональнА АКАДЕМІЯ внутрішніх справ 7 страница | НаціональнА АКАДЕМІЯ внутрішніх справ 8 страница | НаціональнА АКАДЕМІЯ внутрішніх справ 9 страница | НаціональнА АКАДЕМІЯ внутрішніх справ 10 страница |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати