Головна

ВИКОНАННЯ ВИМІРЮВАНЬ

  1. II. Виконання вправ на оволодіння елементами техніки організації гри
  2. IMG O Логістика: виконання O Транспортування O Транспортування O Ведення видів транспорту
  3. IMG O Логістика: виконання O Транспортування O Транспортування O Ведення видів транспорту
  4. XIII. Відповідальність за дотримання законодавства Російської Федерації і контроль за виконанням вимог цих правил
  5. Б. Виконання тестових завдань.
  6. Види і методи вимірювань
  7. Види перевірок засобів вимірювальної техніки. Перевірочні схеми. Міжповірочний інтервал. повірочного тавра

Найбільш часто використовують схему розташування контрольованих перетинів зовнішньої циліндричної поверхні, представлену на малюнок. 1. придатність деталі визначається за результатами шести вимірювань в трьох перетинах: довжині деталі 1-1, 2-2, 3-3 і в двох взаємно-перпендикулярних напрямках А-А і Б-Б. При схемі вимірювання вибраних перетинів з використанням двоконтактний засоби вимірювальної техніки можна виявити: конусообразность, седлообразно, бочкообразность, а також овальність поверхні. Практично неможливо в такому випадку виявити відхилення осі деталі від прямолінійності і непарну огранювання.

Реалізація вимірювань відповідно до описаної схеми контрольованих перетинів можлива при вимірюванні станковими засобами вимірювання (СІ) відстані від бази до вимірювального наконечника одноконтактний СІ (див. Рісунок.1.1).

При використанні двоконтактний СІ, як видно зі схеми, відхилення осі деталі від прямолінійності не виявляється. Для визначення екстремальних значень розмірів у разі таких похибок форми, як седлообразно або бочкообразность, слід уточнити методику виконання вимірювань, наприклад, збільшити число спостережень в перетинах близьких до перетину 2-2, переміщаючи прилад уздовж осі деталі і приймаючи за остаточний результат вимірювання найбільше (найменше ) із спостережуваних значень. Подібна процедура поширюється на пошук екстремальних діаметрів в поперечному перерізі для вибору напрямку А-А і Б-Б, що реалізується відносним поворотом СІ і деталі.

Результати вимірювань підкоряються залежностям di min »dmin,

di max

При вимірюванні відстані від базової площини до точки контакту з наконечником одноконтактний СІ відхилення від прямолінійності осі і утворюють номінально циліндричної поверхні надають досить істотний вплив на результати вимірювань. В цьому випадку для опису результатів вимірювання прийнятними є такі залежності:

di min ? dmin, di max »dmax

Але при такій схемі практично неможливо виміряти найменший діаметр у випадку з бочкоподібних (див. Рісунок.1.1 б, в) і седлообразно (див. Рісунок.1.1 г) поверхні. При криволінійної осі деталі (див. Рисунок 1.1 д) найменший її діаметр можна виміряти тільки в окремих випадках вигину (наприклад, при розбіжності площині з d min і площині деталі на кут, близький до прямого).

Для отримання результатів, найбільш об'єктивно характеризують досліджувану зовнішню номінально циліндричну поверхню, необхідно застосовувати як двоконтактний СІ (для вимірювання d min), так і одноконтактні (для вимірювання d max).

Операції по вимірюванню розмірів зовнішньої гладкої циліндричної поверхні можна охарактеризувати наступним чином:

1. Визначення di min і оцінка відхилення утворюють поверхонь від прямолінійності за допомогою двоконтактний СІ.

2. Визначення di max і оцінка відхилення осі поверхні від прямолінійності за допомогою одноконтактний СІ.

3. Встановлення розмірів деталі в призмі для визначення її огранки (при наявності огранки оцінюється di min).

При використанні будь-якого СІ в методиці слід додатково передбачити елементи пошуку екстремальних діаметрів в разі виявлення овальності, бочкоподібності або седлообразно поверхні.

Послідовність вимірювань може бути будь-який, зручною для конкретного випадку. Після здійснення кожної операції і після закінчення всіх вимірювань слід перевірити стан кожного виміряного розміру в системі координат, пов'язаної з деталлю.

Залежно від результатів, отриманих на різних СІ для оцінки відхилень осі і утворює поверхні від прямолінійності (з використанням лекальної лінійки, плити, призм і т. Д.) І відхилень від круглості (за допомогою Кругломіри); в таких випадках визначення максимального і мінімального діаметрів деталей реалізуються з урахуванням результатів контролю її форми.

Вимірювання діаметра зовнішньої гладкої циліндричної поверхні за допомогою станкових приладів здійснюється наступним чином (рісунок.1.2). прилад налаштовується на «0» за зразковою деталі або блоку плоскопараллельних кінцевих мір довжини (КМД) (рісунок.1.2 а), вимірюється розмір в певному перетині (фіксується «точка повернення», що характеризує максимальний розмір при плоскопаралельному переміщенні контрольованої деталі перпендикулярно лінії вимірювання (рисунок .1.2 б), знімається відлік і проводиться алгебраїчне підсумовування отриманого відхилення з налаштованим розміром), після закінчення вимірювань розмірів при одній фіксованій настройці приладу за допомогою настановної заходи перевіряють, чи не збилася Ви змінювали на «0» (рісунок.1.2. а), і в разі необхідності вимірювання повторюють.

При використанні накладних приладів типу штангенциркуля або мікрометра попередньо перевіряють нульове показання приладу, потім вимірюють розмір в певному перетині (накладної прилад з плоскими губками самовстановлюється щодо контрольованої поверхні). Після закінчення вимірювань таким приладом заново перевіряють його нульове показання, при невідповідності початкового показання приладу «0» здійснюється його настройка, якщо це передбачено конструкцією приладу. В іншому випадку в показання приладу вноситься поправка, модуль якої дорівнює початковому показання приладу, але з протилежним йому знаком.



Лабораторна робота № 1.1 | ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати