Головна

Методичні рекомендації.

  1. ЗАВДАННЯ ТА МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ
  2. Загальні методичні вказівки
  3. Загальні методичні вказівки
  4. Загальні методичні вказівки
  5. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
  6. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
  7. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ

Залежно від набору алельних генів розрізняють такі три генотипи: гомозиготний домінантний - обидва алельні гени домінантні - АА; гомозиготний рецесивний − обидва алельні гени рецесивні аа; гетерозиготний − один ген домінантний, а другий рецесивний Аа. Якщо батьківські форми відрізняються за однією ознакою (насіння жовте чи зелене) - схрещування називається моногібридним, якщо за двома (колір і форма насіння) - дигібридним. За результатами досліджень сформовані правила успадкування, які стали називатися законами Г. Менделя.

Перший закон Менделя - закон одноманітності гібридів першого покоління (F1): при схрещуванні гомозиготних батьківських організмів альтернативних форм по одному чи декількох ознаках гібриди F1 будуть однорідними за фено- і генотипом.

Другий закон: при схрещуванні гібридів першого покоління між собою в другому поколінні моногібридного схрещування спостерігається розщеплення по фенотипу 3:1 і по генотипу 1:2:1.

Третій закон Менделя або закон незалежного комбінування свідчить про те, що розщеплення в двох парах генів відбувається незалежно один від іншого. Внаслідок цього гетерозигота за двома парами генів утворює чотири сорти гамет у рівних кількостях. При схрещуванні двох дигетерозигот спостерігається розщеплення за фенотипом: 9:3:3:1, а за генотипом: 1:2:1:2:4:2:1:2:1.

Розрізняють типи взаємодії між алельними генами:

- повне домінування -один ген повністю подавляє прояв іншого алельного гена, тобто у гетерозигот проявляється лише одна ознака - домінантна;

- проміжне успадкування (неповне домінування) -у гетерозигот проявляється ознака, проміжна між домінантною і рецессивною;

- кодомінування - кожний ген у гетерозиготних особин виявляє свою дію повною мірою незалежно один від одного. За кодомінування проявляються обидві батьківські ознаки;

- понаддомінування - підсилення домінантного гену рецисивним, гібрид перевершує обох батьків за розвитком ознаки;

- множинний алелізм - взаємодія двох генів, з яких кожен може змінитися в результаті мутацій з утворенням нового алельного гену;

- плейотропна дія генів - ген може впливати на розвиток двох і більше ознак;

Типи взаємодії неалельних генів:

- комплементарна взаємодія - виникає при наявності в генотипі двох домінантних неалельних генів, кожний з яких самостійно не проявляється, а разом утворюють новий фенотип в потомстві

- епістаз (міжалельне домінування) - явище пригнічення дії одного гена іншим, неалельним йому геном;

- полімерія - явище, коли на формування однієї ознаки впливає декілька еквівалентних алельних пар генів.

Пенетрантність - здатність гена виявлятися у фенотипі організму. Тобто частка особин, у яких, тією чи іншою мірою, проявляється мутантний фенотип, вказує на пенетрантність даної мутації.

Експресивність- ступінь вираженості фенотипу у різних особин.

 



Приклад розв'язання задач. | Приклади розв'язання задач.

Лабораторна робота 1. ЦИТОЛОГІЧНІ ОСНОВИ СПАДКОВОСТІ | Методичні рекомендації. | Завдання 4. Розв'язати задачі. | Методичні рекомендації. | Та розщеплення за феногенотипом у потомстві | Та розщеплення нащадків за генотипом і фенотипом | За обома парами генів, утворення гамет та розщеплення | Методичні рекомендації. | Приклади розв'язання задач. | Стать є гетерогаметною, а чоловіча гомогаметною |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати