Головна

Для приголосних звуків

  1. I. Позначення м'якості і твердості приголосних фонем.
  2. II. Звуки мови. Акустична характеристика звуків. Мовний апарат. Артикуляція, її фази.
  3. V. Класифікація голосних звуків. Ряд і підйом. Додаткова артикуляція (лабиализация). Довгота і стислість звуків. Монофтонги, дифтонги, трифтонги.
  4. А. Вимірювання рівня звукового тиску на робочому місці
  5. Акустична класифікація звуків, її співвіднесеність з артикуляційної.
  6. Акустична характеристика звуків
  7. Акустична характеристика звуків

I. Сильні і слабкі позиції по дзвінкості і глухість

1. сильними позиціями по дзвінкості і глухість є для парних звуків:

а) положення дзвінких і глухих приголосних перед голосними: [бар - пар / горк' - корк' / д'ел' - т'ел'];

б) положення дзвінких і глухих перед сонорні: [бл'еск - пл'еск / п'jу - б'jу / гнуть - батіг];

в) положення дзвінких і глухих приголосних перед губно-зубними звуками [в], [в ']: [двоiь - твоi / св'ет - зв'ер'];

г) непарні звуки завжди знаходяться в сильній позиції, т. к. вони можуть мати тільки одне звучання - чи глухий, або дзвінкий.

2. слабкими позиціями по дзвінкості і глухість є:

а) позиція в абсолютному кінці слова. У російській мові діє закон кінця слова, суть якого полягає в тому, що парні дзвінкі приголосні оглушаются: [ЛОП / нош / сат / с'н'ек];

б) позиція перед глухими приголосними, де дзвінкі приголосні оглушаются: [лотк' / ношк' / пропк'];

в) позиція перед дзвінкими приголосними, де глухі приголосні озвончаются: [Проз'б' / вUгзал / м'л?д'ба].

II. Сильні і слабкі позиції по твердості і м'якості

1. сильними позиціями по твердості і м'якості є:

а) перед голосними: [сат - с'ат '/ цибуля - лук / сер - с'ер];

б) позиція в абсолютному кінці слова: [в'ес - в'ес '/ трон - трон' / двір - дв'ер '];

в) перед Задньоязикові: [Банк '- бан'к' / горк' - гор'к' / д'етк'і - д'ат'к'і];

г) непарні звуки по твердості і м'якості завжди знаходяться в сильній позиції.

2. слабкою позицією по твердості і м'якості є:

а) положення твердих зубних перед м'якими зубними: [л'іс'т'ік / ф'с'о / в'з'ат '];

б) положення твердих зубних перед м'якими гучними передненебнимі: [бан'ш?'ік / збор'ш?'ік];

в) положення твердих зубних перед [j]: [с'jел / друз'jа / в'jуг'];

г) положення твердих зубних перед м'якими губними: [б?м'б'іт '/ з'м'еi / т'ер'п'іт]. (В сучасній російській мові пом'якшення приголосного перед м'яким коливається)

д) м'які приголосні в рідкісних випадках можуть тверднути перед твердими: [Бунтар '/ бунтарск'іi / м'ет' / м'едниi].

Зміни звуків в потоці мовлення - фонетичні або звукові процеси, Які виникають з двох причин:

- Взаємовплив початку і кінця артикуляції, в залежності від сусідства інших звуків (комбінаторні фонетичні процеси)

- Положення звуку в слові в неударенном складі, в кінці слова і т. Д. (позиційні фонетичні процеси)

Комбінаторні фонетичні процеси

1. Аккомодация - Це пристосування артикуляції приголосних під впливом голосних і голосних під впливом приголосних (в російській мові). Два види акомодації - прогресивна і регресивна.

прогресивна акомодація - кінець артикуляції попереднього звуку впливає на початок артикуляції наступного. Напр., В російській мові голосні «а», «о», «у» після м'яких приголосних більш просунуті (мат - мят, мовляв - крейда, цибулю - люк).

регресивнаакомодація - на кінець артикуляції попереднього звуку діє принцип артикуляції наступного. Напр., В російській мові голосний в сусідстві з «м» або «н» назалізіруется (в слові «будинок» артикуляція «м» передбачається назалізація гласного «о», а в слові «брату» «т» вимовляється з огубленний перед «у »).

2. Асиміляція - Уподібнення одного звуку іншому.

консонантности асиміляція - уподібнення приголосного согласному, напр. в слові «човен» дзвінкий приголосний «д» замінюється глухим «т» - («лотка»).

вокаліческій асиміляція - уподібнення голосного голосному, напр., замість «буває» в просторіччі часто кажуть «биваті».

прогресивна асиміляція - попередній звук впливає на наступний. В рус. яз. прогресивна асиміляція дуже рідкісна, напр., діалектне вимова слова «Ванька» як «Ванька». Прогресивна асиміляція часто зустрічається в англ. (Cats, balls), фр.- subsister, ньому., Баш. (Ат + лар = Аттар) та іншими мовами.

регресивна асиміляція - наступний звук впливає на попередній. Вона найбільш характерна для російської мови «човен [лотка]», горілка [вотка], «встав в три [фстал ф три]». У анг. «Newspaper» [z] під впливом [р] переходить в [s], у фр. absolu [b] - в [p], ньому. Staub завершується [p].

повна - Два звуки стають однаковим, наприклад, асиміляції може служити саме слово «асиміляція» [ad (к) + simil (схожий, однаковий) + atio (суфікс) = assimilatio)]. Рус. зшити [шшить], вищий (Вишші).

при неповної (Часткової) асиміляції звук втрачає тільки частину своїх ознак, напр., «кде - де», «седесь - тут», де приголосні втрачають ознака дзвінкості.

3. дисиміляція - це явище зворотне асиміляції. Являє собою расподобленія артикуляції двох однакових або подібних звуків.

Феврарь перейшло в лютий (пор. Англ. February, ньому. Februar, фр. Fevrier), коридор - колідор (в просторіччі), фр. couroir - couloir (рус. кулуар), велблюд - верблюд, легко [лехко], нудно [скошено].

4. метатеза (Гр. Перестановка) - взаємна перестановка звуків або складів в межах слова.

Слово Мармор (гр. ????????) перейшло в рус. мармур, талерки (нім. Teller або шведське talrik) - тарілка, долонь стала долоню, творушка - ватрушка, буцегарня - такелаж, неврит (-патолог) - нерв.

Наприклад, президент СРСР Горбачов завжди вимовляв Арзебажан замість Азербайджан - так йому було зручніше.

5. діереза - Випадання звуків в їх складному поєднанні: честний, праздний.

6. епентези - Вставка звуку, вставною звук - епентетік: Подобається (ндравится), фіалка (Фіялко)

7. гаплологією (Грец.'?????? [Haplos] - простий) - спрощення слова внаслідок дисиміляції, при якій відбувається випадання однакових або подібних складів. Напр., Мінералологія - мінералогія, корненосий - кирпатий, блізозоркій - короткозорий, трагікокомедія - трагікомедія, стіпепендія - стипендія.

V. Класифікація голосних звуків. Ряд і підйом. Додаткова артикуляція (лабиализация). Довгота і стислість звуків. Монофтонги, дифтонги, трифтонги. | Чи не піддаються редукції голосні в абсолютному початку слова.


Тема 4. Артикуляційна класифікація звуків російської мови | II. Звуки мови. Акустична характеристика звуків. Мовний апарат. Артикуляція, її фази. | Пристрій мовного апарату. | теорія розподілу на склади | принципи розподілу на склади | Наголос. його види. | інтонація | Поняття про фонему. | Сильна і слабка позиція фонеми. | фонологічні школи |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати