Головна

Цілі і концепції управлінського обліку.

  1. A) в концепції компаративістики
  2. Direct-Costing-System як підсистема управлінського обліку.
  3. IV. Використання даних управлінського обліку для аналізу і прийняття управлінських рішень.
  4. Амортизація нематеріальних активів: методи її нарахування та порядок обліку.
  5. Аналітичний і синтетичний облік, призначення і взаємозв'язок. Хар-ка форм аналітичного і синтетичного обліку.
  6. Б) адміністративно-управлінського персоналу;
  7. Біогенетичні і соціогенетіческіе концепції

Управлінський облік - Це надання особам в самій організації інформації, на основі якої вони приймають більш обгрунтовані рішення і підвищують ефективність і продуктивність поточних операцій.

Тобто управлінський облік - це галузь знань, пов'язана з формуванням і використанням ек. інформації всередині господарюючого суб'єкта.

Управлінський облік генерує інформацію про розподіл витрат між реалізованої продукцією і товарно-матеріальними запасами; надає інформацію, яка допомагає менеджерам приймати рішення більш обґрунтовано; надає інформацію, необхідну для планування, контролю та вимірювання показників функціонування системи.

Головна мета - постійне інформаційне забезпечення контролю за раціональністю функціонування всієї господарської системи щодо виконання зобов'язань виробництва і реалізації продукції, виявлення і мобілізації поточних внутрішньовиробничих резервів для підвищення витрат на виробництво продукції, зростання його прибутковості.

Іншими словами, мета управлінського обліку - допомогти управляючим (менеджерам) у прийнятті економічно обґрунтованих рішень.

Систему цілей управлінського аналізу:

1. оцінити місце підприємства на ринку даного товару;

-визначити організаційно-технічні можливості підприємства;

-Виявити конкурентоспроможність продукції, місткість ринку;

2. проаналізувати ресурсні можливості збільшення обсягу виробництва і продажів за рахунок кращого використання засобів праці, предметів праці, трудових ресурсів;

3. оцінити можливі результати виробництва і реалізації продукції та шляхи прискорення процесів виробництва і реалізації;

4. прийняти рішення за асортиментом і якістю продукції, запуску у виробництво нових зразків продукції;

5. виробити стратегію управління витратами на виробництво за відхиленнями, за центрами витрат, відповідальності;

6. визначити політику ціноутворення;

7. проаналізувати взаємозв'язок обсягу продажів, витрат і прибутку з метою управління беззбитковістю виробництва.

Класифікації управлінського обліку:

I. За оперативності відображення витрат:

1. Система обліку фактичних (минулих, історичних витрат) - це традиційний спосіб відображення витрат. Тобто ми вважаємо себ-сть по калькуляційних статтях.

2. Система обліку стандартних (нормативних витрат) - коли ми прогнозуємо витрати. Розрізняють 2 модернізації даної системи:

- Нормативний облік. В його основі лежать такі принципи:

а) попереднє формування нормативних калькуляцій;

б) поточний облік діючих норм витрат;

в) поточний виявлення і облік відхилень від діючих норм;

г) формування фактичної собівартості шляхом алгебраїчного додавання нормативної себ-сти, зм-ий норм і відхилень від норм.

- Система Standard Cost

II. По повноті включення витрат в собівартість:

1. Система обліку повних витрат (Традиційна система) - собівартість по всіх статтях

2. Система обліку часткових витрат (Direct Cost) - тільки змінні витрати на формування окремого виду продукції.

Розвиток ринкових відносин в нашій країні і поява великої кількості недержавних (комерційних) вітчизняних і зарубіжних організацій поставили перед бухгалтерським обліком нові завдання. Однією з них стало надання інформації менеджерам для прийняття управлінських рішень. У зв'язку з цим виникла необхідність створення системи внутрішньої інформації - управлінського обліку.

В Росії і зарубіжних країнах був вже накопичено досвід в області обліку витрат виробництва і їх аналізу, однак, незважаючи на це, немає єдиної концепції управлінського обліку. Існує кілька основних теорій, головна відмінність між якими - коло завдань, що вирішуються управлінським обліком.

Кожна організація повинна самостійно вирішити питання про те, вести чи ні управлінський облік. Так, впровадження управлінського обліку буде ефективно і економічно виправдано тільки в великих і середніх компаніях. Для малих підприємств цінність управлінської інформації в багатьох випадках буде нижче, ніж витрати на її отримання, в зв'язку з чим вони можуть використовувати дані оперативного обліку.

Становлення системи управлінського обліку досить трудомісткий і тривалий процес. На великих підприємствах він займає кілька років. Система управлінського обліку вимагає великих грошових коштів і кваліфікованих трудових ресурсів. При її становленні на підприємстві необхідно вирішити ряд завдань: по реорганізації фінансової служби, розробці системи обліку витрат та встановлення програмного пакета.

До завдань цієї системи, насамперед, належать калькуляція собівартості робіт і послуг (виробничий облік), планування (бюджетування), аналітичні розрахунки і як результат - надання управлінської звітності. Саме на підставі управлінської звітності менеджери приймають рішення і здійснюють контроль діяльності підприємства. Інформація для управлінського обліку формується на одній і тій же базі, що й інформація для фінансового і податкового обліку, - даних про господарську діяльність підприємства. Відмінність полягає лише в угрупованнях, в яких надається інформація, і в прийнятті до обліку.

ФУНКЦІЇ:

Виробничий облік - проводить збір даних про виробничі витрати для оцінки вартості виготовленої продукції. Саме виробничий облік здійснює формування інформації, яка потім використовується для аналізу і планування.

Планування (бюджетування) - процес визначення дій, які повинні бути виконані в майбутньому.

Аналіз - це інформаційна підготовка до прийняття рішень, до оцінки варіантів і альтернатив, сприяє кращому сприйняттю інформації.

Управлінська звітність - це сукупність упорядкованих показників та іншої інформації. У ній дається інтерпретація відхилень від цілей, планів і кошторисів, без чого управлінський облік залишається формальним збіговиськом цифрових даних, непридатних для цілей внутрішнього управління.

Управлінський облік включає три основні частини: виробничий облік (облік витрат і калькуляцію собівартості), планування та аналіз. Саме виробничий облік здійснює збір інформації для подальшого аналізу і планування, тому якщо дані виробничого обліку будуть невірні, то вся інша інформація, отримана на їх основі (планування та аналіз), буде недостовірна і марна, а це може привести до прийняття некоректного рішення і, отже, до вельми сумних наслідків для підприємства. Узагальнюючи вищевикладене, можна зробити висновок, що при організації системи управлінського обліку більше уваги має приділятися саме виробничого обліку.

70. Моделі формування витрат в управлінському обліку.

Управлінський облік - Це надання особам в самій організації інформації, на основі якої вони приймають більш обгрунтовані рішення і підвищують ефективність і продуктивність поточних операцій.

Тобто управлінський облік - це галузь знань, пов'язана з формуванням і використанням ек. інформації всередині господарюючого суб'єкта.

Головна мета - постійне інформаційне забезпечення контролю за раціональністю функціонування всієї господарської системи щодо виконання зобов'язань виробництва і реалізації продукції, виявлення і мобілізації поточних внутрішньовиробничих резервів для підвищення витрат на виробництво продукції, зростання його прибутковості.

Іншими словами, мета управлінського обліку - допомогти управляючим (менеджерам) у прийнятті економічно обґрунтованих рішень.

Класифікації управлінського обліку:

I. За оперативності відображення витрат:

1. Система обліку фактичних (Минулих, історичних) витрат - Це традиційний спосіб відображення витрат. Тобто ми вважаємо себ-сть по калькуляційних статтях.

2. Система обліку стандартних (Нормативних) витрат - Коли ми прогнозуємо витрати. Розрізняють 2 модернізації даної системи:

- Нормативний облік. В його основі лежать такі принципи:

а) попереднє формування нормативних калькуляцій;

б) поточний облік діючих норм витрат;

в) поточний виявлення і облік відхилень від діючих норм;

г) формування фактичної собівартості шляхом алгебраїчного додавання нормативної себ-сти, зм-ий норм і відхилень від норм.

- Система Standard Cost

Головним змістом нормативного обліку явл-ся: облік і аналіз відхилень від діючих норм.

В основі системи Standard Cost лежить різноманіття норм. Чи не так послідовно узагальнені витрати. Передбачає нормування в т.ч. і управлінські витрати.

Поточна робота в системі Standard Costing складається з аналізу причин відхилень і їх усунення.

Загальний аналіз відхилень виконується в наступному порядку.

1. Визначення відхилень за матеріалами:

§ відхилення за рахунок цін;

§ відхилення за рахунок питомої витрати на фактичний випуск;

§ сукупне відхилення за матеріалами (різниця між фактичними витратами на матеріал і стандартними, з урахуванням фактичного випуску продукції).

2. Виявлення відхилень заробітної плати основних виробничих робітників від стандартної:

§ відхилення за ставкою заробітної плати;

§ відхилення по продуктивності;

§ сукупне відхилення фактично нарахованої заробітної плати від її стандартної величини.

3. Виявлення відхилень від норм фактичних загальновиробничих витрат (ОПР) :

§ розрахунок нормативної ставки постійних ОПР;

§ розрахунок нормативної ставки змінних ОПР;

§ коригування кошторисних ОПР з урахуванням фактично досягнутого обсягу випуску, аналіз їх відхилень в залежності від впливу факторів:

§ за рахунок відхилень в обсягах виробництва;

§ відхилень у фактичних постійних ОПР від кошторисних;

§ відхилень у часі праці основних виробничих робітників;

§ за рахунок фактич відмінностей ОПР від кошторисних (отклон-е змін. ОПР за ефективністю).

4. Аналіз відхилень фактичного прибутку від кошторисної:

§ аналіз сукупного відхилення;

§ аналіз відхилення прибутку за рахунок цін реалізації;

§ аналіз відхилення прибутку за рахунок обсягів реалізації.

5. Аналіз відхилень в інших, визначених як стандартні, параметрах виробництва (якість, обслуговування, кількість клієнтів і т. Д.) . Облік відхилень за рахунок зміни норм немає, т. К. Поточну зміну норм не передбачається.

II. По повноті включення витрат в собівартість:

1. Система обліку повних витрат (Традиційна система) - собівартість по всіх статтях

2. Система обліку часткових витрат (Direct Cost) - тільки змінні витрати на формування окремого виду продукції.

Однією з модифікацій даної системи є система «директ-ко-Стінг». Її суть полягає в тому, що собівартість враховується і пла-нується тільки в частині змінних витрат, тобто лише змінні через тримки розподіляються по носіях витрат. Частину витрат (постійні витрати) збирають на окремому рахунку, в калькуляцію НЕ вклю-чають і періодично списують на фінансові результати, тобто враховують при розрахунку прибутків і збитків за звітний період.

Принципова відмінність системи «директ-костинг» від калькулювання повної собівартості полягає у ставленні до постійного-ним загальновиробничих витрат. При калькулюванні повної себес-АРТІСТЬ постійні загальновиробничі витрати беруть участь у розрахунках, при калькулюванні по змінним витратам вони з розрахунків виключаються.

Загальногосподарські витрати також виключаються з калькулювання. Вони є періодичними і повністю включаються в собівартість реалізованої продукції загальною сумою без підрозділу на види виро-лій. В кінці звітного періоду такі витрати списуються безпосередньо на зменшення виручки від реалізації продукції:



Склад. | Рубрики

Сутність господарського обліку та його види: оперативний, статистичний і бухгалтерський. | Поняття фінансового обліку, управлінського обліку, податкового обліку | Особливості БО, його функції та завдання | Користувачі облікової інформації та їх вимоги до інформації | Основоположні принципи бухгалтерського обліку та звітності. | Предмет БО і його об'єкти. | Поняття про метод БО і його елементах. | Балансовий метод відображення інформації. | Види бухгалтерських балансів. | Рахунки бухгалтерського обліку і їх будову. |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати