На головну

Комп'ютерні віруси. Антивірусні програми.

  1. Комп'ютерні технології пошуку інформації
  2. Робота з вікнами. Стандартні програми.
  3. Тема 2.1. Локальні комп'ютерні мережі

Основная литература:

1. Елисеев А. Н. и др. Учебно-методическое пособие к практическим занятиям по оперативной хирургии для студентов факультета ветеринарной медицины. - Курск, 2007.

2. Бурбелло А. Т. и др. Современные лекарственные средства. - М., 2006. - С. 21 - 68.

3. Черванев В. А., Пальцев С. С. Переломы костей и их лечение у мелких домашних животных. - Воронеж: Истоки, 2006. - С. 70 - 91.

4. Елисеев А. Н. и др. Травматизм сельскохозяйственных животных, профилактика, лечение. - Курск, 2006. - С. 218 - 231.

5. Петраков К. А. и др. Практикум по оперативной хирургии с основами топографической анатомии. - М.: Колос, 2004. - С. 9 - 12.

6. Хемиш Р. и др. Ортопедия собак и кошек. - М., 2004. - С. 19 - 36.

7. Тимофеев С. В. и др. Кастрация животных, профилактика послекастрационных осложнений. - Уч. пособие. - М., 2004. - С. 5 - 30.

8. Тимофеев С. В. и др. Военно-полевая хирургия животных. - М.: Колос, 2003. - С. 310 - 314.

9. Климов А. Ф., Акаевский А. И. Анатомия домашних животных. - М.: Колос, 2003. - С. 225 - 345.

10. Шкрабак В. С., Луковников А. В., Тургиев А. К. Безопасность жизнедеятельности сельскохозяйственных производств. - М.: Колос, 2002. - С. 93 - 99.

11. Беляков И. М. и др. Кошка в вашем доме. - М.: Новый индекс, 2002. - С. 313 - 317.

12. Веремей Э. И. и др. Оперативная хирургия с основами топографической анатомии. - Минск: Ураджай, 2001. - С. 22 - 39.

13. Шебиц Х., Басс В. Оперативная хирургия собак и кошек. - М., 2001. - С. 45 - 49.

14. Петраков К. А. и др. Оперативная хирургия с основами топографической анатомии домашних животных. - М.: Колос, 2001. - С. 86 - 99.

15. Зотов Б. И., Курдюмов В. И. Безопасность жизнедеятельности на производстве. - М.: Колос, 2000. - С. 51 - 67, 129 - 139.

16. Белов С. В. и др. Безопасность жизнедеятельности. - М..: Высшая школа, 2000. - С. 303 - 317.

17. Лебедев А. В. и др. Незаразные болезни собак и кошек. - СПб., 2000. - С. 252 - 253.

18. Виденин В. Н. Послекастрационные осложнения у животных. - СПб, 2000. - С. 90 - 119.

19. Магда И. И. и др. Оперативная хирургия с основами топографической анатомии домашних животных. - М.: Колос, 1998. - С. 9 - 12.

Дополнительная литература:

1. Лирцман В. М. Руководство по чрескожному остеосинтезу Методом Илизарова. - СПб.,1999. - С. 81 - 114.

2. Панько И. С. и др. Загальна ветеринарна хирургия. - Била Церква, 1999. - С. 3 - 14.

3. Ельцов С. Г. и др. Оперативная хирургия с основами топографической анатомии домашних животных. - М.: Сельхозгиз, 1998. - С. 80 - 85.

4. Петраков К. А. Практическая ветеринарная хирургия. - Киров, 1995. - С. 3 - 5.

5. Хрусталева И. В. и др. Анатомия домашних животных. - М.: Колос, 1994. - С. 452 - 461.

6. Зеленевский Н. В. Анатомия собаки. - СПб, 1991. - С. 212 - 222.

7. Ковалев К. А. и др. Практикум по оперативной хирургии с основами топографической анатомии домашних животных. - Минск: Ураджай, 1991. - С. 71 - 77.

8. Панько И. С. и др. Загальна ветеринарна хирургия. - Била Церква, 1999. - С. 3 - 14.

9. Лебедев М. И., Зеленевский Н. В. Практикум по анатомии сельскохозяйственных животных. - СПб.: Агропромиздат, 1995. - С. 21 - 42.

10. Власенко В. М., Тихонюк Л. А. Хирургия у конярствi. - Киiв: Урожай, 1995. - С. 49 - 61.

11. Власенко В. М., Тихонюк Л. А. Хирургия у молочному тваринництвi. - Киiв: Урожай, 1994. - С. 22 - 27.

12. Боцанов Н. П. Ваши домашние четвероногие друзья. - СПГ, Лениздат, 1993. - С. 232 - 238.

13. Лепницкий С. С. и др. Болезни комнатных, зоопарковых и экзотических животных. - Минск: Ураджай, 1992. - С. 165 - 166.

14. Веремей Э. И. Справочник по применению лекарственных средств в ветеринарной хирургии. - Минск: Ураджай, 1989. - С. 5 - 10.

15. Лукьяновский В. А. и др. Болезни собак. - М.: Росагропромиздат, 1988. - С. 49 - 61.

16. Бурденюк А. Ф. и др. Хирургические болезни сельскохозяйственных животных. - Киев: Урожай, 1988. - С. 4 - 23.

17. Шакалов К. И. и др. Хирургические болезни сельскохозяйственных животных. - Л.: Агропромиздат, 1987. - С. 134 - 156.

18. Орлов Ф. М. Словарь ветеринарных клинических терминов. - М.: Россельхозиздат, 1985.

19. Магда И. И. Оперативная хирургия с основами топографической анатомии домашних животных. - М.: Колос, 1979. - С. 29 - 32.

20. Кузнецов Г. С. Хирургические операции у крупного рогатого скота. - Л.: Колос, 1973. - С. 114 - 172.

21. Мосин В. В. Рациональные способы кастрации продуктивных животных. - М.: Россельхозиздат, 1971. - С. 3 - 56.

22. Ельцов С. Г. и др. Оперативная хирургия с основами топографической анатомии домашних животных. - М.: Сельхозгиз. - 1958. - С. 16 - 33.

23. Садовский Н. В. Основы топографической анатомии сельскохозяйственных животных и краткий практикум по оперативной хирургии. - М.: Сельхозгиз. - 1953. - С. 275 - 279.

24. Чубарь В. К. Оперативная хирургия домашних животных. - М.: Сельхозгиз, 1951. - С. 44 - 65.

Интернет-ресурсы:

1. www.vetdoctor.ru

2. www.doctorvet.ru

3. www.vetphoto.ru

4. www.veterinar.ru

5. www.referatov.net

6. www.zoo.ru и др.

Комп'ютерні віруси. Антивірусні програми.

Перші програми, які можуть без допомоги людини розмножувати власний код, були створені на межі 60-70-х років XX століття. Спочатку стимулом для їхньої розробки був лише науковий та практичний інтерес, проте згодом виявилось, що можливість самопоширення програмного коду є зручним засобом для зловмисників.

Неабияку загрозу безпеці будь-яких інформаційних систем становлять так звані комп'ютерні віруси. Уперше термін «комп'ютерний вірус» використав у своїй доповіді на науковій конференції співробітник Лехайського університету (США) Ф. Коен у 1984 році. Того ж року були розроблені й перші антивірусні програми. Наприкінці 80-х років, коли різко зросла загальна кількість персональних комп'ютерів і комп'ютерних мереж, почали виникати епідемії - зараження тим чи іншим вірусом тисяч з'єднаних у мережу комп'ютерів, здатне призвести до значних економічних збитків. З того часу уряди багатьох розвинених країн починають ставитися до комп'ютерних вірусів як до серйозної проблеми і вживати заходів до її подолання. Сьогодні за створення й поширення вірусів у США, країнах, що входять до складу Європейського Союзу, та багатьох інших передбачена кримінальна відповідальність. Проте нові різновиди вірусів продовжують з'являтися, мережа Інтернет щорічно переживає вірусні пандемії, а виробники апаратного й програмного забезпечення ПК витрачають все більші кошти на вирішення проблем, пов'язаних із безпекою комп'ютерних систем. Незважаючи на серйозні заходи щодо гарантування безпеки сподіватись на остаточне вирішення проблеми комп'ютерних вірусів найближчим часом не доводиться.

Комп'ютерний вірус - це програмний модуль, який може самостійно поширювати свої копії і метою розробки якого є порушення правильного функціонування комп'ютерів або викрадення важливої інформації у користувачів.

Зловмисники постійно створюють все нові й нові віруси, для боротьби з якими спеціалістам доводиться розробляти велику кількість нових та удосконалювати вже існуючі спеціальні програми. Такі програми називаються антивірусними програмами або просто антивірусами.

Перший вірус під назвою Pervading Animal з'явився на світ випадково у кінці 60-х років. Це була звичайна текстова іграшка для комп'ютера Univac 1108. За допомогою кількох циклів запитань програма намагалася вгадати назву тварини, яку мав на думці користувач. Через те що програма містила помилку, в разі додавання нових запитань модифікована гра записувалася поверх старої версії й копіювалася в інші каталоги. Звісно, диск через деякий час переповнювався (зараз усі знають, чим це загрожує).

У 1989 р. 23-річний американський студент Роберт Морріс написав невеличку програму. За його задумом програма-жарт повинна була непомітно розповсюдитися з одного комп'ютера на інший, не заважаючи їхній роботі. Але допущена в програмі помилка змусила інформацію розповсюдитися з великою швидкістю, від чого всі канали зв'язку ЕОМ виявилися перевантаженими і наукова інформація, накопичена в обчислювальних центрах, у своїй більшості стала непридатною для використання. Всього за кілька годин найважливіші мережі східного і західного узбережжя США були виведені з ладу. Епідемія охопила шість тисяч комп'ютерів, об'єднаних у 70 систем, за допомогою яких відбувався обмін найважливішою інформацією.

На сході були пошкоджені комп'ютерні центри таких великих закладів, як Масачусетський технологічний інститут. Гарвардський, Пітсбургський, Мерілендський і Вісконсинський університети. Науково-дослідна морська лабораторія. На заході - Каліфорнійський і Стенфордський університети, науково-дослідна лабораторія НАСА, Ліверпульська лабораторія ядерних досліджень. Усі вони були зв'язані супутниковою системою «АРПАНЕТ». А причиною всього стала маленька програма-жарт, запущена в систему. Надалі такі програми почали називати комп'ютерними вірусами.



© um.co.ua - учбові матеріали та реферати