Головна |
{char a[5]={50,30,20,60,80}; char *pa=a;
printf("%d %d %d \n",*pa, *(pa+2), *pa+2);
printf("%d \n",*++pa-1);
printf("%d %d\n", sizeof(a), sizeof(a[3]));
printf("%d %d\n", sizeof(pa),sizeof(*pa));}
char m[2][3]={1,5,7,2,6,8};
char *pm=m[0];
printf("%d %d %d %d\n",**(m+1),*(*(m+1)+1),*pm+2,*(pm+2));
printf("%d %d\n", sizeof(m), sizeof(m[0])) ;
printf("%d %d\n", sizeof(m[0][0]), sizeof(pm));
}
Література
1. Подбельский В. в. Язык Си++: Учеб. пособие. - М.: Финансы и статистика, 2007. - 560 с.
2. Подбельский В. в. Практикум по программированию на языке Си: Учебн. пособие. - М.: Финансы и статистика, 2004. - 576 с.
3. Подбельский В. в., Фомин С. с. Программирование на языке Си: Учебн. пособие. - 2-е изд.,- М.: Финансы и статистика, 2009. - 600с.
4. Павловская Т. а. С/С++. Программирование на языке высокого уровня. СПб: Питер, 2009.- 464 с.
5. Березин Б. и., Березин С. б. Начальный курс С и С++. - М.: ДИАЛОГ-МИФИ, 2007. - 288 с.
6. Фридман А. л. Основы объектно-ориентированного программирования на языке Си++. -М: Горячая линия. - Телеком. Радио и связь, 1999. -208 с.
7. Уильям Топп, Уильям Форд. Структуры данных в С++. / Пер. с англ.. - М.: ЗАО "Издательство БИНОМ", 1999. - 816с.: ил.
8. Крячков А. в., Сухинина И. в., Томшин В. к. Программирование на С и С++. Практикум: Учебное пособие для вузов/ А. в. крячков, И. в. сухинина, В. к. томшин.- 2-е изд., исправ.-М.: Гарячая линия.-Телеком, 2000.-344с.
9. Крупник А. Изучаем Си.- СПб.: Питер.-2001. - 256с.
10. С/С++. Структурное программирование. Практикум/ Т. а. Павловская, Ю. а. щупак. - СПб.: Питер, 2002. - 240с.
11. Культин Н. б. С /С++ в задачах и примерах.- СПб.: БХВ: Петербург, 2001. - 288с.
12. Х. м. Дейтел, П. дж. Дейтел. Как программировать на С++. - 5-е изд. / Пер. с англ. - М.: ООО "Бином-Пресс", 2008.- 1456 с.
13. Шилдт, Герберт. Полный справочник по С++. - 4-е изд. / Пер. с англ. - М.: Вильямс, 2008. - 800 с.
printf(рядок_формату, список_виведення);
Cписок_виведення може містити константи, змінні та будь-які вирази, розділені комами. Рядок_формату записується в подвійних лапках і може містити: послідовність звичайних символів, що виводяться на екран; спеціальні символи, що керують розміщенням даних на екрані (ESC-послідовності); спеціфікатори формату даних.
Спеціфікатори формату - це наступна послідовність:
%[довжина поля][. точність][l або L] специфікатор_типу
де [довжина поля]- кількість позицій для виведення; [. точність] - кількість цифр дробової частини дійсних чисел, чи кількість символів, що виводяться, для рядків; lабоL - позначка для чисел типу long, double, long double.
Для виведення даних використовують такі специфікатори типів:
%c - ціле число типу char, int, short у вигляді символу;
%d - ціле число типу char, int, short у 10-ій системі числення (СЧ);
%u - беззнакове ціле число у 10-ій СЧ;
%o - ціле число у 8-ій СЧ;
%x - ціле число в 16-ій СЧ;
%f - дійсне число типу float;
%e - дійсне число типу float в експоненціальній формі;
%lf - дійсне число типу doublе;
%le - дійсне число типу doublе в експоненціальній формі;
%Lf- дійсне число типу long double;
%Le- дійсне число типу long double в експоненціальній формі;
%s - рядок; %p - адреса.
Форматоване введення даних здійснюється функцією: