Головна

Поняття і види насильницьких злочинів

  1. I. Поняття, предмет, метод та система трудового права України
  2. Безпека банківської діяльності: поняття, мета і завдання
  3. Вбивство: поняття, характеристика, класифікація
  4. Викладайте основні положення у логічній послідовності, використовуйте біологічні терміни і поняття, зробіть висновки та узагальнення
  5. Висвітліть поняття, етапи політичної соціалізації як процесу засвоєння політико-культурних цінностей
  6. Віктимологічна профілактика окремих видів злочинів
  7. Вступ. Загальні поняття товарознавства продовольчих товарів.

Насильство є таким же стародавнім, як і саме людство. Із розвитком цивілізації воно не лише не убавилося, а навпаки, набуло катастрофічних розмірів. Війни, заколоти, революції, страти, терори стали ледве чи не нормою життя людей. Знищувалися цілі племена і народи як у часи біблійні, так і в освіченому XX столітті. Не випадково, хтось із класиків образно назвав насильство "повитухою історії".

Типовими проявами насильства є: позбавлення життя, заподіяння тілесних ушкоджень, посягання на статеву свободу і недоторканність особи; захоплення заручників, здирство й інші способи вилучення майна; катування і застосування незаконних методів впливу стосовно затриманих і підслідних; перевищення влади або службових повноважень; незаконне позбавлення волі або викрадення людини, експлуатація дітей тощо. Зазначені види насильницьких дій в юридичній літературі прийнято називати "насильницькими злочинами". Але й до цього часу існує невизначеність точного кола цих актів. Так, окремі автори до групи насильницьких злочинів відносять лише умисні вбивства, умисні тяжкі тілесні ушкодження та хуліганство, які утворюють самостійний у кримінологічному плані "блок" насильницьких злочинів[132]. З цього приводу А.Є. Жалінський справедливо зазначає, що в цій зовнішньо тривіальній тезі досить багато дивного. Чому сюди б не включити менш тяжкі тілесні ушкодження, зґвалтування тощо [133].

Інші вчені до насильницьких злочинів відносять хуліганство, тілесні ушкодження, убивства та зґвалтування. Дехто доповнює цей перелік мордуванням або розуміє під насильницькими всі злочини, пов'язані з насильством чи погрозою його застосування [134]. Л. Д. Гаухман, розглядаючи дану проблему в кримінально-правовому аспекті, не обмежує її рамками лише фізичного насильства, а вважає, що насильницький спосіб учинення злочину містить у собі і погрозу застосування насильства[135].

Тлумачний словник В. Даля "насильство" трактує як "примус, неволя, потреба, силування, сором'язлива дія, образливе, незаконне і свавільне" [136]. У кримінальному законодавстві поняття насильства незмінно пов'язане з реальним суспільно небезпечним протиправним застосуванням фізичної сили до іншої людини проти її волі з метою заподіяння їй фізичних страждань, тілесних ушкоджень або позбавлення життя. Цим поняттям не охоплюється погроза застосування насильства, оскільки вона безпосередньо не тягне за собою заподіяння фізичної шкоди іншій людині. Погрожуючи позбавленням життя або заподіянням шкоди здоров'ю, злочинець не завжди має намір на реальне заподіяння фізичної шкоди. Тому кримінальне право і кримінологія розглядають фізичне насильство і погрозу його застосування як два самостійних способи вчинення злочину.

У юридичній літературі зазначається, що основними способами скоєння навмисних злочинів є фізичне насильство, психічне насильство, зловживання своїм посадовим або іншим становищем, підробка документів або інший обман, підкуп (дача хабара), псування чи знищення майна [137]. На наш погляд, у широкому розумінні насильства як примусу і фізичне насильство, і погрозу його застосування слід розглядати як два однорідних явища. Усвідомлення потерпілим реальної можливості приведення погрози до виконання змушує його виконати вимоги злочинця. Відмова потерпілого підкоритися найчастіше завершується заподіянням шкоди здоров'ю або навіть позбавленням життя. В більшості випадків насильницькі дії поєднуються із погрозами заподіяння ще більшої шкоди здоров'ю потерпілого або позбавлення його життя у разі продовження опору чи невиконання вимог злочинця [138].

З позицій кримінології, поняття "насильницька злочинність" є теоретично обґрунтованим. В основі об'єднання зазначених діянь в окрему кримінологічно значиму групу лежать наступні критерії: 1) об'єкт посягання - суспільні відносини, що охороняються кримінальним законом, які забезпечують недоторканість фізичного статусу особи. 2) форма вини - прямий умисел. 3) спосіб дій злочинця - фізичне або психічне насильство. 4) насильство відбувається проти волі потерпілого.

З урахуванням вказаних ознак, під насильницькими злочинами потрібно розуміти навмисні кримінально-карані діяння, які посягають на фізичні блага (життя і здоров'я) особи і чиняться проти її волі шляхом фізичного або психічного насильства. Виходячи з цього визначення, до насильницьких злочинів треба віднести: умисні вбивства; умисні тілесні ушкодження; поєднане з насильством хуліганство; зґвалтування; побої і мордування; катування; доведення до самогубства; погроза вбивством.

Але зауважимо, що насильницька злочинність, по-перше, явище неоднорідне і, по-друге, таке, що не може протиставлятися корисливо-насильницькій злочинності і виступати її альтернативою. Насильницька і корисливо-насильницька злочинність частково "перекривають" одна одну. Це стосується, наприклад, бандитизму, насильницького грабежу і розбою з метою заволодіння майном. Дані діяння належать до так званих "двохоб'єктних" злочинів, але значимішою цінністю при цьому є безпека особи. Вони мають багато спільних рис і ознак із традиційними насильницькими злочинами. В усіх цих випадках механізм злочинної поведінки пов'язаний з агресивно-зневажливим ставленням до особи, її життя, здоров'я і недоторканності.

 



Попередження злочинів у сфері економіки | Кримінологічна характеристика насильницької злочинності

Підручник 1 страница | Юрінком Інтер | Авторський колектив | Передмова | Поняття, предмет, завдання і функції кримінології | Методологія та методи кримінології | Місце кримінології серед інших наук | Система кримінології | Виникнення кримінології як науки | Розвиток вітчизняної кримінології в 20-ті - 30-ті роки ХХ століття |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати