Головна

СХЕМА 20. Специфіка ПАРАДИГМ ПРАВА

  1. Chmod права спісок_файлов
  2. D) основні ознаки права.
  3. I) Підсекція Цивільного права і Цивільного процесу (ауд.31)
  4. I) Підсекція Кримінального права та кримінального процесу
  5. I. Джерела права
  6. I. Поняття, предмет, метод та система трудового права України
  7. I. Схема геохронологии третинного і четвертинного періодів

 ПАРАДИГМА ПРАВА - модель тлумачення правової реальності, яка сприймається в правовій науці як зразок вирішення наукових завдань і стає основою правової традиції (правової школи, течії, напрямки).
 НАУКОВА метапарадигми ПРАВА - модель сприйняття і тлумачення правових явищ і процесів, в якій еталонної є наукова інтерпретація правової реальності. Наукову метапарадигми права складають ряд наукових парадигм (шкіл), інтерпретує правову реальність з позицій своїх предметних досліджень. Можна виділити географічну, політичну, економічну, соціологічну, психологічну та юридичну парадигми.
 Філософська ПАРАДИГМА ПРАВА - модель сприйняття і тлумачення правових явищ і процесів в філософських формах суспільної свідомості, заснованих на пошуку граничних основ правових явищ в абстрактних метафізичних сутності.
 САКРАЛЬНА ПАРАДИГМА ПРАВА - модель сприйняття і тлумачення правових явищ і процесів в сакральних формах суспільної свідомості, заснованих на вірі в потойбічний світ, надприродні сили і їх вплив на життя людини і суспільства.
 1. В рамках ФП можна виділити кілька конкуруючих парадигм права, в рамках яких формувалися різні теорії та концепції права, по-різному характеризують правову реальність і орієнтовані на вираження різних правових ідеалов.2. Фундаментальні відмінності один від одного парадигм права пов'язані з прагненням пояснити природу права крізь призму або а) надприродного, або б) природного, або в) соціально-психічних начал.3. В рамках ФП парадигми не існує ізольовано один від одного, а є взаємопов'язаними між собою, кожна з них використовує аргументи іншої. У зв'язку з цим їх виділення носить певною мірою умовний, але при цьому науково обгрунтований характер.4. Визнання можливості одночасного існування парадигм права (різних концептуальних пояснень правової реальності в конкретний історичний період) вимагає їх ранжування, виділення серед них переважної інтерпретації. Це дозволяє виявити логіку розвитку уявлень про право, уявити історію філософії права як процес уточнення, оновлення і заміщення парадигм права (парадигмальних типів праворозуміння).
СХЕМА 21. ПАРАДИГМИ ПРАВА

 ЗАГАЛЬНІ ОЗНАКИ сакральною ПАРАДІГМИ- панівним є уявлення про надприродне (небесному, божественному) походження земних порядків і встановлень; - сакральне начало присутнє в світобудові, завдяки чому його система більш впорядкована, ніж громадська; - божественна воля санкціонує відповідні земні порядки і встановлення, будучи основою їх походження, збереження і розвитку. Отже, надприродне початок виступає і першоджерелом, і провідним принципом, і основною моделлю земного політичного і правового устрою;
 А) Політеїзм -многобожіі, обожнення природи і космоса.Б) Синкретизм - це світоглядно цілісний, єдиний сприйняття світу, не розчленоване по різним формам суспільної свідомості (мораль, мистецтво, наука та ін.). Дана якість виступало найважливішим якістю міфології, проявлявшимся щодо всього життя суспільства, в тому числі і в зароджувався правом свідомості.
 Міфологічних ТИП ПРАВОПОНІМАНІЯсвязан з розумінням і поясненням витоків права, основ правових явищ і процесів в метафоричному зіставленні природних і культурних об'єктів, олюднення навколишнього природного середовища.
 РЕЛІГІЙНИЙ ТИП ПРАВОПОНІМАНІЯсвязан з розумінням і поясненням витоків права, основ правових явищ і процесів у вищій, надприродной і надобщественной божественної волі.
 САКРАЛЬНА ПАРАДИГМА ПРАВА - модель сприйняття і тлумачення правових явищ і процесів в сакральних формах суспільної свідомості, заснованих на вірі в потойбічний світ, надприродні сили і їх вплив на життя людини і суспільства.
 А) На арену духовного світорозуміння виходить НЕ сонм божеств, а один (або єдиний в трьох особах) Бог (монотеїзм) .Б) монотеїстичних Бог вже не уособлює собою окремі сили природи, або сторони людського життя, він виступає як всесвітня надприродна вища сутність буття , що пронизує і визначає все існуюче (теоцентризм) .В) Бог є всемогутнім творцем всіх форм буття, включаючи людину і суспільства, силою, яка породила цей світ, і продовжує його породжувати (креаціонізм) В.Г.) Бог надає мета і сенс всього існуючого, направляє всі потоки життя до вищої божественної мети, все передбачає і всьому надає значимість (провіденциалізм).
СХЕМА 22. САКРАЛЬНА ПАРАДИГМА

 Отже, світоглядно-правовий аналіз творчості авторів, що належать обом школам геополітики дозволяє зробити наступні висновки: - стимули до розвитку цивілізацій і її політико-культурних інститутів зростають пропорційно ворожості навколишнього середовища, їх здатності реагувати на її виклики (А. Тойнбі); - в геополітиці чітко розрізняється два стихійних початку: суша і море; - цим двом засадам відповідають два громадського політичних укладу: телурократія і талласократія, що знаходяться в постійному конфлікті - Спарта vs Афіни, Римська Імперія vs Карфаген, Російська імперіяvs Британія, СРСР vs США; - ці суспільно політичні уклади засновані на принципово різних суспільних цінностях. Для теллурократії характерні: аскетизм, етика, військовий дух, громадський холізм, автократія; для талласократіі: прагнення до розкоші, утилітаризм, торговий дух, свобода, плутократія; - саме ця принципово різна ціннісна орієнтація призводить до принципово різному баченню сенсу і призначення держави і права.
 ГЕОПОЛИТИКА - теорія і практика сучасних внутрішньодержавних і міжнародних відносин і перспектив їх розвитку з урахуванням з урахуванням широкомасштабного системного впливу географічних, політичних, економічних, військових, демографічних, екологічних, науково-технічних та інших факторів.
СХЕМА 23. ВИСНОВКИ по геополітичній парадигмі права

СХЕМА 19. ІСТОРИКО-НАУКОВИЙ ПРОЦЕС | Праці класиків філософії права.


МОСКОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІНСТИТУТ | ВСТУП | МІСЦЕ КУРСУ В ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ | Мета та завдання КУРСУ. | Семінар-круглий стіл по темі 2. Філософсько-правові ідеї в контексті зародження і розвитку світової цивілізації. | Семінар-круглий стіл з Темам 6, 7. Антропологія і аксіологія права. | Методичні рекомендації ДЛЯ СТУДЕНТІВ | ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДИК У ВИКЛАДАННІ КУРСУ | ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ І КОМПЕТЕНЦІЙ | КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ЗНАНЬ І КОМПЕТЕНЦІЙ. |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати