На головну

Аналіз і синтез. Їх класифікація в рамках категорій "річ", "властивість", "відношення".

  1. O в Канаде (слушания в рамках работы Бюро по общественному контролю окружающей среды).
  2. Альтернативна вартість як ключова концепція проектного аналізу
  3. Анализ и синтез. Индукция и дедукция. Аналогия
  4. Аналіз в управлінні портфелем цінних паперів.
  5. Аналіз вартості й структури активів туристичної фірми ТОВ«Амір» станом на 31.12.2011-31.12.2012 рр.
  6. Аналіз виховного заходу, який був відвіданий
  7. Аналіз внутрішнього середовища

Анализ - это мысленное или физическое разделение целого на части с целью их отдельного изучения. Только в таком случае можно получить первичное знание об этом объекте, по крайней мере, о его составных частях. А. И. Уёмов, рассматривает приёмы, методы научного исследования, пользуясь категориями «вещи», «свойства» и « отношения». Он различает три типа анализа: Реистический анализ (вещь)

Атрибутивный анализ (свойства)

Реляционный анализ (отношение)

Реистический анализ (от латинского слова res - вещь) представляет собой выделение частей анализируемой вещи. Выделяемые части в реистическом анализе представляют собой также вещи. Анализируемый объект также представляется в качестве вещи.

Атрибутивный анализ, который основан на выделении (вычленении) свойств предмета. Объекты, рассматриваемые как вещи, обладают свойствами. Для фиксации того, что вещь обладает каким-то свойством, требуется провести атрибутивный анализ. Например, число - четное, силлогизм правильный, металл -электропроводен, человек смертен.

Третий тип анализа - реляционный. При этом типе анализа из объекта (вещи) вычленяется отношение. Возникновение таких наук как математика, формальная логика, грамматика естественных языков - являются примерами применения реляционного анализа.

Синтез является логическим приемом, противоположным анализу. Синтез - мысленное или физическое объединение частей в целое.

А. И. Уёмов различает реистический, атрибутивный и реляционный синтез

1) реистический синтез - присоединение одной «вещи» к другой. 3) атрибутивный синтез - присоединение к вещи определенного свойства.

4) реляционный синтез. В данном случае к вещам присоединяется «нечто, как отношение».



Індукція. Використання індуктивних умовиводів в сучасній хімії. | Висновки за аналогією. Види аналогії в науці. Роль аналогії в біології. Біоніка.

Возникновениесовременнойфилософии науки. Предмет философии науки. | Возникновение науки. Круг вопросов, которые рассматриваются наукой. Способность философии влиять на развитие науки. | Б. Рассел про співвідношення наукового, релігійного і філософського знання. Умови переходу проблеми із філософії в науку і навпаки. | Виникнення позитивізму. Загальні положення позитивізму. Концепція «позитивної» науки О. Конта. | Кумулятивітська концепція зростання наукового знання. | Неопозитивізм або логічний позитивізм. Принцип верифікації. Парадокс підтвердження К. Г. Гемпеля. | Критичний раціоналізм К. Поппера. Проблема росту наукового знання. Концепція теорія "трьох світів". | Методологія науково-дослідницьких програм І. Лакатоса. Особливості НДП. НДП в сучасній хімії. | Концепція методологічного плюралізму П. Фейєрабенда. Принцип проліферації. | Багаторівнева класифікація методів за ступенем загальності та колом застосування. Співвідношення між емпіричним і теоретичним рівнями пізнання. «Емпірична навантаженість» теорії. |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати