На головну

Елементи облікової політики підприємства, пов'язані з урахуванням ТМЦ

  1. A. Допоміжні елементи для зв'язку функцій між собою.
  2. B. Допоміжні елементи при потроєння.
  3. E) з урахуванням характеру провини, ступеня відповідальності
  4. II. Принципи державної національної політики
  5. III. МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ І РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ КАДРОВОЇ ПОЛІТИКИ, СИСТЕМА ОСВІТИ І ВИХОВАННЯ ФАХІВЦІВ ЗМІ
  6. III. Основні цілі і завдання державної національної політики
  7. III. Мета, основні принципи та пріоритетні напрями державної політики в галузі забезпечення хімічної і біологічної безпеки
№ п / п Елементи облікової політики підприємства варіант вибору
 Форма бухгалтерського обліку  УпрощеннаяМемориально-ордернаяЖурнально-ордернаяКомпьютеризованная
 Спосіб оцінки матеріалів при відпуску у виробництво та іншому вибутті  1. За собівартістю кожної одиниці запасов2. За середньої себестоімості3. За собівартістю перших за часом закупівель (ФІФО) 4. За собівартістю останніх за часом закупівель (ЛІФО)
 Придбання матеріальних цінностей  1. З використанням рахунків 15, 16 і 102. З використанням тільки рахунки 10
 Оцінка матеріалів в поточному обліку  За фактичною собівартістю

Уточнивши виконання положень облікової політики, можна приступати до перевірки відповідних комплексів задач з обліку матеріальних цінностей. До таких комплексів відносяться:

облік надходження матеріальних цінностей;

аналітичний облік руху матеріальних цінностей на складах підприємства;

облік використання матеріальних цінностей за напрямами витрат списання нестач, втрат і розкрадань матеріальних цінностей;

зведений облік матеріальних цінностей;

аналіз використання матеріальних ресурсів.

Для виконання перевірки комплексів задач з обліку матеріальних цінностей застосовують різні методи отримання аудиторських доказів.

Так, для підтвердження фактичної наявності товарно-матеріальних цінностей можна провести інвентаризацію. В ході аудиторської перевірки аудитори можуть самі проводити інвентаризацію або спостерігати за процесом її проведення.

Для підтвердження достовірності арифметичних підрахунків товарно-матеріальних цінностей, відповідності їх величині, відображеної в первинних документах і в регістрах бухгалтерського обліку, зазвичай використовується перерахунок даних.

Відображення в бухгалтерському обліку проведених господарських операцій і реальність залишків на рахунках обліку ТМЦ перевіряють за допомогою підтвердження.

Контроль за обліковими роботами, виконуваними бухгалтерією, і кореспонденцією рахунків рухом ТМЦ проводиться шляхом дотримання правил обліку окремих господарських операцій.

Усне опитування використовується в ході отримання відповідей на запитальник аудитора за попередньою оцінкою стану обліку ТМЦ, а також в процесі їх перевірки при уточненні у фахівців окремих положень здійснених господарських операцій, що викликають сумнів або неясних.

Для підтвердження правильності відображення в бухгалтерському обліку надходження і витрачання ТМЦ, повноти і своєчасності їх відображення в регістрах бухгалтерського обліку, обгрунтованості їх оцінки використовується перевірка документів.

Операції, відображені в первинному обліку, в журналах-ордерах, відомостях, Головній книзі, бухгалтерської звітності, перевіряються в ході простеження. Особливу увагу тут слід звернути на відповідність кореспонденції рахунків, сум оборотів і залишків в регістрах аналітичного і синтетичного обліку.

При зіставленні наявності товарно-матеріальних цінностей в різні періоди, даних звіту про рух товарно-мате-
 теріальних цінностей з даними бухгалтерського обліку, оцінці співвідношень між різними статтями звіту і зіставленні їх з даними за попередні періоди можна застосувати аналітичні процедури.

Перевіряючи облік надходження матеріалів, перш за все уточнюють, який варіант застосовує перевіряється суб'єкт: з використанням рахунків 15 і 16 або без їх використання. Далі контролюють правильність оформлення первинних документів на надходження матеріалів, їх оцінку, ведення аналітичного обліку (за номенклатурними номерами, артикулами і ін.).

Одночасно встановлюють, як був виділений ПДВ, віднесений на рахунок 19 і списаний в подальшому на рахунок 68 субрахунок ПДВ.

Аудитор також перевіряє, як ведеться облік по невідфактурованих постачання і матеріалів, які оплачені, але на склад не надійшли (матеріали в дорозі).

За операціями надходження матеріалів аудитор перевіряє і операції з придбання матеріалів, отриманих в порядку обміну (бартер), що надійшли безоплатно та ін.

при перевірці організації обліку руху матеріальних цінностей на складах перш за все треба проконтролювати організацію складського господарства і контрольно-пропускної системи. Далі перевіряють, як організований складський облік матеріалів і як ведеться контроль з боку бухгалтерії. Підприємства можуть застосовувати переважно три основні варіанти обліку руху матеріалів на складах: оперативно-бухгалтерський (сальдовий) метод, карточно-документаційного, бескарточний.

Якщо застосовується сальдовий метод, то аудитор перевіряє відомості по приходу і витраті матеріалів, звіряє підсумкові дані цих відомостей з сальдовими відомостями. Другий метод передбачає складання в бухгалтерії кількісно-сумових оборотних відомостей за групами матеріалів. У цьому випадку аудитор переглядає ці відомості і проводить звірку залишків з картками складського обліку. Зазвичай здійснюється вибіркова звірка, так як суцільний контроль - операція вельми трудомістка.

Третій метод - найбільш ефективний. Він застосовується, як правило, при використанні персонального комп'ютера (ПК). В цьому випадку картки складського обліку в звичайному варіанті не ведуться. Сам процес складського обліку організується на ПК, а за певні періоди (місяць, квартал) складаються оборотні відомості. Аудитор знайомиться зі своїми документами, з'ясовує, як ведеться звірка даних складського обліку з бухгалтерськими даними.

Податок на додану вартість списується відповідно до положення гл. 21 НК РФ «Податок на додану вартість» та обліковується за дебетом рахунка 19, субрахунок «ПДВ по придбаних матеріальних ресурсів» в кореспонденції з кредитом рахунку 60 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», рахунки 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами» та ін . Аудитору необхідно перевірити, як було утворено сальдо по рахунку 19 і як проводилося його віднесення на рахунок 68. ПДВ з матеріальних ресурсів списується повністю на рахунок 68 в момент оплати рахунків.

Особлива увага повинна бути приділена перевірці операцій з відпуску матеріальних цінностей у виробництво. Для цієї мети на підприємстві можна застосувати один з наступних методів оцінки: за собівартістю одиниці запасів; по середній собівартості; за собівартістю перших за часом придбання закупівель (метод ФІФО); за собівартістю останніх за часом придбання закупівель (метод ЛІФО).

Перший метод передбачає списання кожної одиниці матеріалів за ціною придбання або за собівартістю одиниці запасів. Він застосовується, якщо номенклатура матеріальних цінностей невелика. Другий метод (оцінка по середньої собівартості) є найбільш поширеним. При його застосуванні важливо правильно встановлювати середні ціни.

Метод ФІФО оцінки запасів заснований на припущенні, що матеріальні ресурси використовуються протягом звітного періоду в послідовності їх придбання. На складі на кінець звітного періоду залишаються залишки матеріальних цінностей за фактичною собівартістю останніх за часом закупівель, а на собівартість продукції списують матеріальні цінності ранніх за часом закупівель.

Четвертий метод - метод ЛІФО - заснований на протилежному припущенні методу ФІФО. При цьому методі ресурси, які надходять у виробництво, оцінюються і списуються за собівартістю останніх в послідовності за часом закупівель. Матеріальні ресурси, що залишаються на складі на кінець звітного періоду, оцінюються за фактичною собівартістю ранніх за часом закупівель, а в собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) враховується вартість пізніх за часом закупівель.

По кожному методу застосовуються свої алгоритми розрахунку перевірки, які і використовує аудитор. Тут, безумовно, неоціненну допомогу аудитору може надати застосування персональних комп'ютерів для виконання трудомістких розрахунків.

Перевірка правильності віднесення і списання матеріальних цінностей, утворених в результаті нестач і розкрадань, Проводиться аудитором в тому випадку, якщо такі дані виявлено. Вони можливі в результаті форс-мажорних обставин (землетрус, повінь, пожежа) або виявляються при проведенні інвентаризації. Списання сум нестач, розкрадань і втрат від псування цінностей регулюється законодавством і установчими документами і відображається за кредитом рахунку 94 «Нестачі і втрати від псування цінностей» і дебету рахунків 73, 91 і ін.

Заключним етапом перевірки є контроль ведення зведеного обліку матеріальних цінностей. Ці дані перевіряються за даними журналу-ордера ф. № 10, відомостей ф. №№ 10, 11, 10с, 14, 15с і Головної книги.

Крім того, аудитор перевіряє зведені дані по інвентаризації товарно-матеріальних цінностей і переоцінці матеріалів в частині їх відображення в балансі.

При необхідності аудитор може провести аналіз всієї системи організації обліку матеріальних цінностей і дати рекомендації по її раціоналізації.

Аналіз використання матеріальних ресурсів націлений на виявлення відповідності запасів встановленим нормам, витраті матеріалів (в натурі або за вартістю) на 1 руб. виготовленої продукції та ін.

Як шляхів раціоналізації обліку виробничих запасів можна запропонувати: використання ПК; застосування найбільш ефективних методів обліку і оцінки запасів, організації руху матеріальних цінностей на складах.



Програма проведення аудиту виробничих запасів | типові помилки
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати