Головна

Зонування територій

  1. Інженерний захист територій, радіаційний і хімічний захист
  2. Функціональне зонування території об'єкту

Зонування території - це її розмежування з виділенням особливих зон і визначенням для кожної з них цільового призначення, пріоритетних функцій і відповідних режимів використання.

Таке зонування особливо поширене в західноєвропейських країнах, США і Канаді, де зони визначають основні напрями розвитку землекористування на перспективу.

Зонування території здійснюють на основі схем землевпорядкування, схем використання й охорони земельних ресурсів, природоохоронної, землевпорядної, містобудівної та іншої документації на рівні регіонів та їхніх муніципальних утворень.

Рішення щодо зонування території приймають, виходячи з таких основних принципів у її комплексній організації:

* орієнтації на інтенсивне використання і раціональну організацію;

* установлення науково обґрунтованого балансу земель різного
призначення, збереження природних територій, які особливо охороняються, сільськогосподарських угідь і місцевостей з коштовною історико-культурною спадщиною і створення необхідної інженерно-транспортної інфраструктури;

* чіткого розмежування земель сільськогосподарського, лісогосподарського, природоохоронного призначення й урбанізованих територій із закріпленням у законодавчому порядку відповідних режимів їхнього функціонального використання;

* охорони навколишнього природного середовища і гарантування екологічної безпеки;

* раціонального використання природних ресурсів;

* забезпечення найсприятливіших організаційно-територіальних умов для ведення сільського господарства.

До складу земель поселень можуть входити, наприклад, земельні ділянки, які згідно з містобудівними регламентами належать до таких територіальних зон:

· житлових;

· суспільно-ділових;

· виробничих;

· інженерних і транспортних інфраструктур;

· рекреаційних;

· сільськогосподарського використання;

· спеціального призначення;

· військових об'єктів;

· інших територіальних зон.

Матеріали щодо зонування території складаються із текстової і графічної частин.

У текстовій частині обґрунтовують умови встановлення зон, їхньої межі, площі земельних угідь тощо.

Графічна частина мітить схематичну оглядову карту, на якій у кольорі показують розміщення кожної з установлених зон.

Масштаб карти залежить від розміру території зонування і може становити:

- для території регіонів України - 1: 100 000...1 : 250 000;

- для адміністративних районів - 1: 25 000... 1: 50 000;

- для території сільських і селищних рад, що знаходяться в межах адміністративних районів, - 1: 10 000...1 : 25 000.

Схеми зонування поселень відповідно до містобудівних вимог залежно від розміру території затверджують постановою відповідних органів влади або рішенням органів місцевого самоврядування.

У подальшому в процесі планування використання земель розміщують об'єкти промислового, сільськогосподарського, житлово-цивільного і рекреаційного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури, установлюють режими використання територій, планують використання земель відповідно до встановлених зон. Зміну форм власності на землю, купівлю, продаж і оренду земельних ділянок, установлення плати за землю здійснюють, дотримуючись вимог зонування територій і режиму використання земель.

Специфічною формою планування використання та охорони земель е їх зонування, яке здійснюється у межах населених пунктів.

Зонування земель у межах населених пунктів нерозривно пов'язане з плануванням і забудовою територій, правове регулювання яких здійснюється Законом України «Про планування і забудову територій» № 1699-ІІІ від 20 квітня 2000 р. та іншими нормативними актами. Зонування земель реалізується розробленням відповідного плану, який є елементом місцевих правил забудови. Такі правила є нормативно-правовим актом, який установлює порядок планування і забудови та іншого використання територій, окремих земельних ділянок, а також перелік усіх допустимих видів, умов і обмежень забудови та іншого використання територій та окремих земельних ділянок у межах зон, визначених планом зонування.

Згідно із Законом України «Про планування і забудову територій» місцеві правила забудови розробляються для міст Києва і Севастополя, міст обласного значення, республіканського значення Автономної Республіки Крим. Для інших населених пунктів такі правила розробляються і затверджуються відповідними радами. Вони мають узгоджуватися з регіональними правилами забудови.

Місцеві правила складаються з двох частин: текстової та графічної. У текстовій частині визначається перелік переважних і допустимих видів забудови та іншого використання земельних ділянок у межах окремих зон. На графічній частині місцевих правил - плані зонування - територія населеного пункту поділяється на зони з допустимими та переважними видами використання земельних ділянок.

План зонування та перелік переважних і допустимих видів забудови та іншого використання земельних ділянок розробляють для всієї території населеного пункту або окремої його частини.

Для кожної окремої зони згідно з державними будівельними нормами встановлюються єдині умови і обмеження забудови та іншого використання земельних ділянок, які стосуються:

* гранично допустимих поверховості будинків і споруд та щільності забудови;

* мінімальних відступів будинків і споруд для червоних ліній, ліній регулювання забудови, меж суміжних земельних ділянок;

* вимог до впорядкування доріг та під'їздів до будинків і споруд, місць паркування транспортних засобів;

* вимог до забезпечення експлуатації інженерно-транспортної інфраструктури, озеленення та впорядкування територій, утримання будинків і споруд;

* переліку обмежень використання земельних ділянок (містобудівних, інженерних, санітарно-епідеміологічних, природоохоронних, історико-культурних);

* інших вимог.

Зонування земель здійснюється відповідно до затверджених в установленому законом порядку стандартів, норм і правил.

Контрольні запитання і завдання.

1. Дайте визначення й охарактеризуйте зміст системи планування й організації регіонального використання та охорони земель.

2. Чому адміністративно-територіальні утворення є об'єктами планування й організації раціонального використання та охорони земель?

3. Поняття сталого землекористування і його складові.

4. Сутність розвитку сталого землекористування і роль у цьому землевпорядного проектування.

5. Охарактеризуйте основні види і зміст робіт, пов'язаних із плануванням й організацією раціонального використання та охорони земель.

6. Назвіть мету й основні завдання планування використання та охорони земель.

7. Охарактеризуйте зміст та основні завдання державної та регіональних програм використання й охорони земель.

8. Сутність і зміст природно сільськогосподарського, еколого-економічного і ерозійного. районування земель.

9. Сутність і зміст зонування земель.



Природно-сільськогосподарське, еколого-економічне і ерозійне районування земель | РОЗДІЛ 3

ЗЕМЛЕУСТРОЮ | Організація сталого землекористування | Загальнодержавні та регіональні програми використання і охорони земель |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати