Головна

Принципи менеджменту

  1. Агностицизм (важная особенность кантовской Ф.) учение о принципиальной непознаваемости вещей в себе.
  2. Аналіз менеджменту ЗЕД підприємства
  3. Антикорупційні принципи
  4. Виробничий менеджмент. Різниця менеджменту виробничого підприємства від інших видів управління обумовлена метою такого підприємства.
  5. Відмінності виробничого та операційного менеджменту.
  6. ВОПРОС 4. ПРИНЦИПИАЛЬНЫЕ СХЕМЫ
  7. Г) спрямованість операційного менеджменту.

Принципи - фундаментальні вихідні положення, що випливають із стійких тенденцій та закономірностей управління.

Принципи - це ознаки будь-якої науки, зокрема, і управління. Принципи управління слід розуміти як загальновизнані положення, яких необхідно дотримуватись у процесі управлінської діяльності.

Принципи - це основні правила, що розкривають дії об'єктивних законів, за якими повинна ефективно функціонувати організація. Принципи відображають різні сфери діяльності організації та управління нею. Вони є підґрунтям для правильного розуміння взаємодії між людьми, виробничими процесами, осмислення цілей та результатів діяльності організації.

Термін «принципи управління» вперше увів Ф. Тейлор у 1911 році у праці «Принципи наукового управління». Майже за 100 років розвитку науки менеджменту з'явились різні класифікації принципів управління.

Умовно принципи можна розподілити на дві групи:

1. Загальні принципи відображають основні тенденції та закономірності розвитку організації, закладають основу теорії управління.

2. Специфічні принципи, які відбивають особливості організації, управлінської технології тощо.

Загальні принципи повинні відображати положення, які розповсюджуються на організації різних типів; відповідають законам розвитку природи, суспільства та менеджменту; об'єктивно відображають сутність реальних процесів управління; визнаються суспільством як керівні. До загальних принципів можна віднести такі:

- компетентність: володіння знаннями, уміннями та досвідом, які необхідні для виконання посадових повноважень;

- гуманність: благородна моральна мотивація своєї поведінки, прагнення викрити в людях кращі якості;

- ортобіотичність: усвідомлення самооцінки власного життя, оптимізм;

- інноваційність: прагнення до пошуку, раціоналізації, здатність до ризику.

- прагматизм: робота на результат, раціональне використання часу,

умов. М. М. Маршиненко пропонує звернути увагу управлінців до наступних принципів [28]:

1. Принцип цілеспрямованості

Мета функціонування організації зумовлює наявність самого процесу управління. Сутність менеджменту криється в досягненні цілей організації. Вихідним пунктом менеджменту є необхідність постановки спільної мети для організації в цілому та для групи людей, які працюють сумісно.

2. Принцип врахування інтересів

Не тільки цілі організації визначають ефективну діяльність людини, але й її інтереси. К. Маркс справедливо наполягав, що людина діє заради певних свої потреб. Поведінка людини в організації є наслідком складної взаємодії цілей, потреб та інтересів. Відтак, ефективним буде досягнення спільної мети тільки за умов задоволення потреб конкретних людей.

3. Принципієрархічності

Згідно з ним усі складні організації розглядаються як багаторівневі. Спеціалізований труд потребує виконання різних ролей та досягнення різних цілей, передбачає координацію, що і зумовлює ієрархію в управлінні. Принцип ієрархічності визначає характер стосунків між суб'єктами та об'єктами управління.

4. Принцип взаємозалежності

Всі елементи та фактори в організації взаємопов'язані. Тому зміни.

які відбуваються в одному з них, викликають реакцію змін в інши; елементах. Особливу увагу належить приділяти факторам зовнішнього середовища. Організація змушена постійно реагувати на ці фактори та зберігати стійкий стан.

5. Принцип динамічної рівноваги

Потенціал організації повинен бути у динамічній рівновазі із факторами зовнішнього середовища. Організація повинна швидко змінювати свій стан відповідно до вимог різних чинників, а саме: нові технології, наукові дослідження, соціальні замовлення, політико-правові умови, соціально-економічні компоненти, освітньо-культурні тенденції тощо. Повільна реакція на зовнішні подразники порушує стійкість органі зації, провокує її нестабільність, призводить до низьких результатів діяльності.



Закони О. Ю. Панасюка | Принципи менеджменту в установах освіти

Розділ 2 | Теоретичні засади управління | Поняття менеджменту | Об'єкт, суб'єкт та принципова схема управління | Піраміда управління | Історичний аспект | Закони Роберта Гріна | Проблеми управління | Класифікація методів управління | Поняття функцій управління та управлінського циклу |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати