Головна

Закони О. Ю. Панасюка

  1. Закони Роберта Гріна
  2. Закони розвитку буття
  3. Закони суспільства, їх характер і особливості
  4. Закони, як джерела екологічного права, зростання їх ролі в правовому регулюванні екологічних відносин.
  5. Модуль. Елементарні основи психогенетики. 1. Класичні закони Менделя (1-3-й закони).
  6. Освітні закони України. Сучасна освітня нормативно-правова база

О. Ю. Панасюк сформулював закони управлінського спілкування. Перший закон: «Зрозуміти - не означає сприйняти». Практичні рекомендації:

1. Якщо ваш підлеглий не сприйняв вашу позицію через те, що вона розходиться з його принциповими поглядами, то ваше подальше переконання слід спрямувати на подолання цієї розбіжності, а не на повторення сказаного.

2. Щоб підлеглий сприйняв вашу позицію, необхідно показати йому, що дії, які від нього очікуються, сприятимуть задоволенню певних його потреб.

Другий закон: «За однакових умов люди легше сприймають позицію тієї людини, до якої виказують емоційно позитивне ставлення (симпатія, дружба, любов) і, навпаки, складніше обирають позицію тієї людини, по відношенню до якої мають емоційно негативне ставлення (антипатія, ворожість, ненависть)».

Прийоми атракції (досягнення прихильності) підлеглих:

1. Власне ім'я. Ім'я людина має з народження. Ім'я і особистість неподільні. Коли до людини звертаються по імені (усвідомлено чи ні), то таким чином показують увагу до неї. А увага до особистості - це її ствердження. Якщо людина отримує підтвердження, що вона особистість, це викликає у неї почуття задоволення. Почуття задоволення супроводжуються позитивними емоціями. А той, хто викликає у людини позитивні емоції, притягує до себе. Таким чином, формується атракція.

2.Дзеркало стосунків. Більшість людей щиро і по-доброму посміхаються друзям, а не ворогам. Тому під час спілкування легка посмішка дає дружній сигнал. Друг - це прихильник, захисник. Це задовольняє потребу людини у безпеці, що викликає почуття задоволення. Відповідно виникають позитивні емоції, прихильність до їх джерела. Таким чином, знову сформувалась атракція.

3.Компліменти. Людина чує на свою адресу приємні слова, які містять невеличке перебільшення її позитивних якостей (компліменти). Виникає певний ефект навіювання, наслідком якого є задоволення потреб в удосконаленні, потреби бути краще. Виникають позитивні емоції, вдячність (усвідомлена чи ні) співрозмовнику. Атракцію сформовано.

4.Терплячий слухач. Терпляче вислуховування підлеглого приводить до задоволення однієї із важливіших потреб людини у самовираженні. Звичайно, з приводу цього виникають позитивні емоції, витоком яких став керівник. Відповідно у підлеглого виникають симпатії, які слугують створенню атракції.

Закономірності установлюють загальні явища, суттєві та необхідні зв'язки між ними. Закономірності пізнаються на основі теоретичного аналізу та практичного досвіду. Формулюються, як правило, за формулою: «якщо..., то...».

Перелічені нижче закономірності, на наш погляд, більш системно розкривають сутнісні характеристики управління, їхній взаємозв'язок для підвищення якості та досягнення оптимального результату управ лінського процесу. Вони представлені за класифікацією Г. В. Єльнікової [13].

1. Закономірності, які розкривають основу управлінської діяльності:

- Управління ЗСО детермінується закономірностями соціального управління.

- Загальні закономірності управління ЗСО існують об'єктивно, незалежно від рівня управління і розкривають усталені зв'язки між дією зовнішніх та внутрішніх подразників та реакцією управлінської підструктури.

- На кожному рівні управління існують часткові закономірності, які відбивають специфіку цього рівня через розкриття усталених характерних зв'язків між особливостями компонентів внутрішньої структури керованої підсистеми і оточуючого середовища.

- Загальні функції управління детерміновані загальними закономірностями процесу управління.

- Ефективність управління забезпечується субординаційною і координаційною узгодженістю цілей всіх суб'єктів управління з урахуванням реальної ситуації.

- Ефективність управлінської діяльності залежить від ступеня взаємовідповідності структур керуючої та керованої підсистем.

- Результативність управління залежить від способу взаємодії суб'єктів управління, рівня свободи та періодичності встановлення зворотних зв'язків для спрямування діяльності на досягнення мети.

2. Закономірності, які розкривають характеристику функціонування і розвитку управлінської під структури:

- Розвиток системи управління ЗСО характеризується якісними і кількісними змінами у змісті, структурі, технології управління і в залежності від характеру заданих параметрів і критеріїв результату обумовлюється перетвореннями в освіті і суспільстві або сам зумовлює ці перетворення.

- Порядок зв'язку між суб'єктами управління обумовлений характером завдання, формами і методами управління, класифікацією і можливостями виконавців.

- Збільшення свободи посилює процеси самоорганізації (через самоуправління), чим підвищує мотивацію виконавців.

- Якість управління залежить від ступеня розробленості критеріальної моделі результату.

- Окрім того, слід загальний перелік закономірностей доповнити такими:

- Закономірність залежності компетентності керівництва і результатів управління.

- Закономірність оптимального співвідношення стратегічного і оперативно-регулятивного керівництва.

- Закономірність залежності ефективності керівництва від розвитку творчого потенціалу складу педагогів та учнів.

- Ю. А. Конаржевський додає таку закономірність:

- Чим вищий рівень безперервності управлінського впливу, тим
вагомішою є ефективність результатів.

Б. І. Коротяєв доповнює такими закономірностями:

- Чим повніше забезпечує керівник школи взаємодію школи, сім'ї, громадськості, тим ефективніше керівництво.

- Чим вищий рівень доцільності управлінської діяльності, тим вищі результати діяльності закладу освіти.

- Чим вищий рівень безперервності управлінського впливу, тим виша ефективність результатів управління.

- Чим стабільніший управлінський ритм, тим вища організованість управлінської системи та ефективніші результати.

- Чим повніше забезпечує керівник школи взаємодію змістовної, процесуальної та організаційної діяльності педагогічного колективу, тим ефективніше керівництво та вищі результати діяльності колективу.

- Чим краще вміє керівник виконувати всі види управлінської діяльності, тим ефективніше управління та результати діяльності.

- Чим більш повно в діяльності керівника взаємодіють єдинопо-чатки та колегіальність, тим більш повно співпадають результати керівництва з очікуваними.

- Чим ефективніша система прямих та зворотних зв'язків в управлінні, тим вищі результати управління школою.

Пізнання закономірностей дозволяє здійснювати глибокий аналіз системи управління та об'єктивно оцінювати її стан. Закономірності надають можливість удосконалювати управління. Вони враховують фактор часу, розвитку зовнішнього середовища, стан керованого об'єкту, його вплив на систему управління, дозволяють виокремлювати об'єктивні та суб'єктивні фактори і встановлювати їх раціональне співвідношення, здійснити системний науковий підхід до управління.



Закони Роберта Гріна | Принципи менеджменту

Розділ 2 | Теоретичні засади управління | Поняття менеджменту | Об'єкт, суб'єкт та принципова схема управління | Піраміда управління | Історичний аспект | Принципи менеджменту в установах освіти | Проблеми управління | Класифікація методів управління | Поняття функцій управління та управлінського циклу |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати