На головну

Новітні тенденції художньої культури в Україні. Феномен українського медіамистецтва

  1. I. Феномен массовых коммуникаций.
  2. Адміністративно-командна система господарювання та управління в Україні.
  3. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ РЕФОРМУВАННЯ ОРГАНІВ НОТАРІАТУ В УКРАЇНІ. ЗАСТОСУВАННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ІНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВ
  4. Атеизм как феномен культуры и его роль в истории религии.
  5. Базові типи політичної культури за Алмондом та Верба: Патріархальний, підданства,активістській
  6. Безпосередня і представницька демократія в Україні.
  7. Боротьба українського народу за православну віру

Медіакультура - важлива складова сучасного життя та один з найцікавіших феноменів, що привертає увагу сучасних фахівців багатьох галузей. Теорія медіа, що сформувалася у середині ХХ століття завжди включала в себе розгляд феномену співпраці медіа та мистецтва, художньої та медіа- культури.

Цікаво/важливо знати:
Медіа культура стає предметом дослідженнь у гуманітарному знанні завдяки працям «Галактика Гутенберга: Становлення людини друкуючої» (1962), «Розуміння медіа: зовнішнє розширення людини» (1964) канадського філософа теорії комунікацій та літературного критика Маршала Маклюена (1911-1980).

На сьогодні дослідники медіамистецтва ведуть його початок від ХІХ століття - часу народження фотографії та кінематографу, які стали прикладом об'єднання зусиль та творчих пошуків художників, оптиків, хіміків, інженерів-винахідників. Однак насьогодні є популярними дослідження у галузі археології медіа, які віднаходять приклади вхаємодії мистецтва, науки і техніки від прадавніх часів. Згадаймо хоча б античне techne або діяльність Леонардо да Вінчі, видатного художника, дослідника та винахідника епохи Відродження.

Сучасне мистецтво активно використовує сучасні технології або сучасні медіа у процесі створення твору мистецтва. Особливо активно мистецтво починає використовувати новітні технології з 1960-х років, коли у вільному продажу з'являється портативна відеокамера, а з нею з'являється і новий жанр мистецтва - відео-арт, який до сьогодні лишається одним з найпопулярніших жанрів сучасного мистецтва, в Україні зокрема.

Другим етапом розвитку медіамистецтва став період постання цифрової культури - поява ПК на початку 1980-х та Інтернету на початку 1990-х. Цифрові технології дістали синонім «нові медіа», тому й мистецтво створене за допомогою цифрових технологій коректніше буде називати «мистецтвом нових медіа» (new media art), а попереднє, створене за допомогою аналогових - «медіамистецтвом» (media art).

Цікаво/важливо знати:
Першим у гуманітаристиці розрізнення на медіа та нові медіа ввів сучасний американський дослідник російського походження Лев Манович у своїй програмній праці «Мова нових медіа» (The Language of New Media, 2001).

КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ:

Медіамистецтво - новітній вид мистецтва, який у якості художніх засобів використовує останні досягнення сучасних технологій та науки.

Відео-арт - різновид візуального екранного мистецтва, що у якості засобу для виразу художнього змісту твору використовує можливості відеотехніки, телевізійного та комп'ютерного зображення.

Відеоінсталяція - різновид відео-арту, при презентації якого важливу роль відіграє спосіб експозиціонування: поліекранність; особливе «вписання» відео у архітектуру (інтер'єр чи екстер'єр).

Відеоскульптура - різновид сучасної скульптури, складовою якої є відео, що частіше за все транслюється за допомогою телевізора.

Інтерактивні інсталяції - різновид художньої інсталяції, при створенні якого медіа-артистами використовуються інтерактивні комп'ютерні програми, web-камери та інші сучасні технології. Характеризується «діалогічністю» з реципієнтом.

Net.art (мережеве мистецтво) - інтерактивний жанр мистецтва новітніх технологій, який у якості головного виражального засобу використовує Інтернет. Засновники цього жанру (наприклад, Олексій Шульгін) відмічають його особливу демократичність і відкритість до спів-креативності реципієнту.

Мобайл фон арт - новий виток розвитку екранного мистецтва, що для створення відео використовує камеру мобільного телефону.

Мейл-арт - різновид інтерактивного мистецтва, в якому комунікація між художником і реципієнтом здійснюється за допомогою електронної пошти. Цей жанр відомий ще з 1950-х років, до створення Інтернету, коли використовувалася звичайна пошта.

Sms art - жанр медіамистецтва, різновид сучасного візуального мистецтва, що створюється за допомогою символів sms.

Робоскульптура (кіберскульптура) - сучасний різновид скульптури, для створення якої використовується аналогова і цифрова робототехніка. Розвивається переважно у США (Кремнієва долина), Австрії та Японії.

Біо-арт (science art) - новітній різновид сучасного мистецтва, що створюється на межі художньої практики та останніх досягнень у науці і технологіях. Функціонує частіше за все при лабораторіях технічних ВУЗів та природничих факультетів (MIT Media Lab, США; лабораторія SymbioticA при біологічному факультеті Пертського університету, Австралія).

На сьогодні медіа-арт як новітній вид мистецтва перебуває у своєму становленні, а його жанрова специфіка не є остаточно сформованою. Однак вже традиційними є поняття «медіамистецтво» (медіа-арт), і «мистецтво нових медіа», які вживаються як більш семантично широкі. Поряд з цим вживаються такі синонімічні поняття як «мультимедійне мистецтво», «мистецтво новітніх технологій» (мистецтво нових технологій), «технологічне мистецтво», «цифрове мистецтво» (дигітальне мистецтво), «кібермистецтво» , «віртуальне мистецтво».

Деякі теоретики, незадоволені існуючим понятійним апаратом, вводять нові дефініції, які рідко залишаються в широкому вжитку. Наприклад, американський історик мистецтва Е. А. Шенкен вводить в своїх працях поняття AST (art, science, technology) [8]. Він знаходить приклади AST в епохах Ренесансу, Бароко, Модерну і визначає його три складові: наукове підгрунтя, креативність, технологічне втілення.

У процесі становлення перебуває і видова, і жанрова морфологія медіамистецтва. Так існують поняття з ширшим семантичним полем - відео-арт, телекомунікаційне мистецтво, електронне мистецтво, інтерактивне мистецтво, комп'ютерне мистецтво, наукове мистецтво, технобіологічне мистецтво (біотех-арт), емерджентне мистецтво, трансгенне мистецтво, вологе мистецтво, генеративне мистецтво і більш вузьким - net.art, sms art, pixel art, excel art, mobile phone art, mail art, GPS art, генетичне мистецтво, які ще належить вписати в більш цілісну морфологічну систему. Швидше за все, у майбутньому деякі з цих понять займуть своє місце в морфології як дефініції жанрів, інші - як характеристики. Також необхідно враховувати й те, що з прогресуючим розвитком науки і техніки, їх все більшою гібридизацією морфологія медіамистецтва буде тільки ускладнюватися.

В історії становлення медіамистецтва відео-арт - наймолодший його жанр, який з'являється у 1960-70-х рр. Але найчастіше сучасні теоретики його протоперіодом називають кінематографічні експерименти європейських художників-авангардистів Ф. Леже, М. Рея, М. Дюшана, С. Далі здійснені у 1920-30-х рр. У 1960-70-х відео-арт постає як саморефлесія кінематографу, який переосмислює всю свою систему художніх цінностей, відмовляючись від вербального слова, наративу, кольору. Прикладом таких робіт є стрічки Е. Уорхла «Їжа», «Стрижка», «Поцілунок», «Імпайр», «Сон», М. Сноу «Довжина хвилі», «Центральна ділянка», «Сніданок», С. Брекіджа «Котяча колиска», «Сиріус, що запам'ятався», «Міф очей». Специфікою цих фільмів стали спостереження за плинністю буденності, відсутність наративу, візуальна образність.

З 1960-х рр., з появою у вільному продажі відеокамери, художники починають рефлексувати над проблемою феномену ТБ, що перебував у своєму становленні. Так у роботах перших відео-артистів "Телебачення постачає людей" Р. Серра, "Повстяне ТБ" Й. Бойса, "Медіа-пожежа" групи "Мурашина ферма", "Global Groove" Нам Джун Пайка, "Останні 9 хвилин" Д. Девіса піднімаються питання: ТБ і суспільство споживачів, ТБ і міфотворчість, проблема однобічної комунікації. З розвитком електронних носіїв у 1970-х рр. художники починають використовувати цифрові можливості техніки для обробки відео в якості художніх засобів.

Нам Джун Пайк - (20 липня 1932, Сеул, Корея - 29 січня 2006, Майамі, США) - американо-корейський художник, музикант.
Фотографія/портрет - ч/б
Основні біографічні дані: Народився у Сеулі (Корея). 1956 року закінчує Токійський університет, де вивчав філософію і музику. 1956-1958 - вивчає історію музики в Університеті Мюнхена, приятелює та співпрацює з Арнольдом Шенберґом та Джоном Кейджем. З 1963 стає учасником групи художників «Флюксус». Створення перших медіатворів.
Видатні досягнення: є родоначальником багатьох жанрів медіамистецтва у середині ХХ століття: відео-арту, відеоскульптури, відеоінсталяції, кіберскульптури.
Цікаві факти: Має неофіційний титул «дідусь відео арту». 1988 року створив медіабашту «Більше, краще» з 1003 моніторів, приурочену до Олімпійських ігор у Сеулі, яка знаходиться там і зараз.

Отже, відео-арт - це жанр медіамистецтва, що використовує в якості художніх засобів кінематографічну, телевізійну та комп'ютерну техніку. Як і на Заході, в Україні історія медіамистецтва починається з відео-арту, до якого від початку 1990-х років звертаються українські живописці у пошуках нових творчих територій.

 



Розділ 12 | ПЕРІОДИЗАЦІЯ РОЗВИТКУ МЕДІАМИСТЕЦТВА В УКРАЇНІ
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати