Головна

Введение

  1. I ВВЕДЕНИЕ
  2. I Введение в экономику
  3. I Введение в экономику
  4. I. Введение
  5. I. Введение
  6. I. Введение
  7. I. ВВЕДЕНИЕ

1. Гроші не були придумані людством і не є продуктом творення держави, а з'явилися стихійно як результат еволюційного розвитку товарного виробництва й обміну. Тому гроші не можна вольовим способом відмінити там, де для їх існування є об'єктивні передумови, як і не можна запровадити там, де таких передумов немає. Разом з тим держави активно впливають на форму грошей, з тим щоб надати їм тих ознак, які роблять гроші найбільш адекватними потребам ринку.

2. Обмін за допомогою грошей має істотні переваги перед бартером (натуральним обміном): здешевлює, прискорює, краще гарантує здійснення обмінних операцій, розширює можливості вибору, знімає часові і територіальні обмеження, створює умови для суспільного контролю і впливу на процеси обміну; все це сприяє прискоренню суспільного відтворення.

3. Гроші за своєю сутністю є особливим товаром, що має властивості загального еквівалента - здатність обмінюватися на будь-який інший товар, загальну споживну вартість замість специфічної, властивої звичайним товарам, є безпосереднім носієм абстрактної цінності і суспільного багатства.

4. Вартість грошей як загального еквівалента формується безпосередньо в обігу внаслідок обміну певної маси реальних цінностей на певну масу грошей. У результаті такого обміну кожна грошова одиниця стає для її власника носієм тієї маси вартості, яку він відчужив в обмін на свої грошові доходи. Зміна такої вартості грошей спричинюється передусім зміною фізичного обсягу реальних благ, що надходять у сферу реалізації, і маси грошей, що обслуговує цю сферу. Перший із цих факторів впливає на вартість грошей прямо пропорційно, а другий - обернено пропорційно.

5. Гроші пройшли тривалий і складний шлях розвитку від звичайних товарів широкого вжитку до сучасних електронних грошей. Кожна зміна форми грошей зумовлювалася більш високим рівнем розвитку суспільних відносин та істотним ускладненням вимог ринку до грошового еквівалента. Переломним моментом у розвитку форм грошей стала демонетизація золота, унаслідок якої закінчилася епоха повноцінних грошей і розпочалася епоха неповноцінних грошей. На сьогодні неповноцінні гроші повністю взяли на себе й успішно виконують більшість грошових функцій, насамперед засобу обігу, засобу платежу і міри вартості. Водночас є підстави стверджувати, що функцію засобу нагромадження вартості частково продовжує виконувати золото, про що свідчить накопичення великих запасів золота у державній та приватній власності.

6. Гроші в сучасній ринковій економіці виконують п'ять функцій: міри вартості, засобу обігу, засобу платежу, засобу нагромадження вартості, світових грошей. У функції міри вартості гроші забезпечують визначення вартості товарів через форму ціни. У функції засобу обігу гроші обслуговують реалізацію товарів з негайним поверненням власникові еквівалентної вартості. У функції засобу платежу гроші обслуговують погашення боргових зобов'язань, що виникають у процесі розподілу та реалізації вартості. У функції світових грошей гроші обслуговують рух вартості по каналах світового ринку - її вимірювання, розподіл, реалізацію і нагромадження.

7. Роль грошей є результатом їх функціонування і виявляється в стимулюючому чи гальмуючому впливі грошей на певні економічні процеси. Такий вплив забезпечується самою наявністю грошей, завдяки чому всі економічні суб'єкти функціонують у грошовому (а не бартерному) середовищі, а також зміною кількості грошей в обороті. У першому випадку роль грошей полягає в тому, що економічні суб'єкти поставлені в такі умови, що спонукають їх як виробників виробляти більше і з меншими витратами, а як споживачів - витрачати гроші економніше і з найбільшим ефектом. У другому випадку роль грошей виявляється в тому, що збільшення чи зменшення маси грошей збільшує чи зменшує обсяг платоспроможного попиту, впливає на кон'юнктуру ринку, на обсяги виробництва і зайнятість.

8. Високий рівень розвитку сучасної ринкової економіки,
ускладнений активним регулятивним втручанням держави в усі її процеси, зумовив широку гаму складних вимог до грошей, яким не могли відповідати жодні форми повноцінних грошей. Основними вимогами ринку до сучасних грошей та адекватними їм властивостями грошей є:

· стабільність вартості грошей, що полягає в постійності рівня їх купівельної спроможності щодо товарів та іноземної валюти;

· економічність грошового обороту, що проявляється в мінімізації витрат суспільства на виготовлення грошей і забезпечення ними потреб обороту;

· довготривалість використання грошових знаків, що забезпечується виготовленням грошових знаків з надміцного, зносостійкого паперу або металу;

· однорідність грошей, коли всі екземпляри наявних в обороті грошей є взаємозамінними, мають однакову здатність до обміну, а співвідношення їх реальних цінностей відповідає співвідношенню їх номіналів;

· подільність, що полягає у вільному розподілі більшої грошової купюри на менші знаки, які необхідні для того, щоб здійснити будь-який платіж;

· портативність, що виявляється у високій зручності користування грошима у повсякденному житті.

Забезпечити всі ці властивості неповноцінним грошам - одне з найскладніших економічних завдань сучасних держав.

Запитання для самоконтролю

1. Які існують концепції походження грошей та яка з них більш адекватна ринковій практиці використання грошей в економіці?

2. Який спосіб обміну продуктами вигідніший і зручніший для учасників ринку - у формі бартеру чи з допомогою грошей? Чому?

3. Визначте, яке з наведених нижче визначень сутності грошей є найбільш повним і правильним (і чому):

- це законні платіжні засоби, створені державою;

- це все те, що використовується як гроші;

- це все те, що може слугувати загальним еквівалентом;

- це все те, що є носієм самостійної мінової вартості, абсолютної цінності.

4. Чим гроші відрізняються від звичайного товару?

5. Причини, що зумовили демонетизацію золота.

6. Чи існує ймовірність повернення золота на роль грошового товару?

7. Які функції виконують гроші? Які існують відмінності в іноземній та вітчизняній літературі щодо кількості функцій грошей і з чим вони пов'язані?

8. У яких функціях гроші найбільше потерпають від інфляції?

9. Чим відрізняються неповноцінні гроші від повноцінних?

10. Що таке вартість грошей як грошей, на чому вона базується і в чому вона проявляється?

11. Що таке вартість грошей як капіталу і в чому вона проявляється?

12. Чому неповноцінні гроші називають ще кредитними?

13. Чи впливає статус «законних платіжних засобів» на вартість грошей і чи всі існуючі засоби платежу мають такий статус?

14. Що таке «електронні гроші»? Що у них є спільного і відмінного від паперових грошей і депозитних грошей?

15. Чим поняття ролі грошей відрізняється від поняття функції грошей? Як вони між собою пов'язані?

16. Як впливає на виробництво сама наявність грошей в економіці?

17. Як впливає на економіку зміна кількості грошей в обороті?

 
 


[1] Потреба в обміні виникла в епоху розкладу первіснообщинного ладу. До того люди жили замкнутими общинами, в межах яких спільно працювали і безпосередньо задовольняли потреби своїх членів. Усередині такої общини не було обміну і не було потреби в грошах. Коли община стала виробляти продуктів більше, ніж їх потрібно було для прожитку, виникла потреба в міжобщинному обміні, що відкрило шлях до появи грошей. Разом з тим це започаткувало процес руйнування самої общини.

[2] На перший погляд може видаватися, що товарний метаморфоз з участю грошей як звичайних товарів, наприклад «овеча шкура - сіль, сіль - сокира», є звичайним бартером, подібним до операції «овеча шкура - сокира». Проте це не так. Поява в цій операції грошового посередника - солі - надає їй істотних відмінностей і переваг перед звичайним бартером: вона значно спростилася, прискорилася і здешевилася, підвищилась її надійність, суспільна підконтрольність, оскільки в ній з'явиться третій суб'єкт - покупець.

[3] Цей факт підтверджується тим, що в назвах сучасних грошей деяких країн збереглася старовинна назва худоби. Так, у Стародавній Індії худоба називалася «рупа», а її сучасна грошова одиниця називається рупія. Немає сумніву в тому, що худоба використовувалася як гроші в доісторичні часи на території України. Є письмові підтвердження того, що ще в період Київської Русі любов до грошей називалася «скотолюбієм», казна - скотницею, а вираз «скот» застосовувався в розумінні грошей (див.: Святловский В. Происхождение денег и денежных знаков. - М.; Пг., 1923. - С. 64, 65).

[4] Археологічні дослідження показали, що в Стародавній Месопотамії срібло у формі шматків, зливків, кілець використовувалося як гроші ще наприкінці третього тисячоліття до н. е. Золото в ролі грошей використовували ще в XIV ст. до н. е. в Єгипті, Індії, Китаї, у VIII-VII ст. до н. е. - у Греції.

[5] Назва «монета» походить від першого монетного двору, що був відкритий у Римі при храмі Юнони-Монети в III ст. до н. е.

[6] Одним із перших у світовій економічній думці науково обґрунтував можливість існування неповноцінних грошей, не пов'язаних із золотом, і довів високу ефективність такої форми грошей відомий український економіст М. І. Туган-Барановський. Його ідеї, висловлені на межі XIX-XX ст., сприяли формуванню фундаменту сучасного монетаризму.

[7] Зустрічаються відомості про випуск паперових грошей у Китаї ще в VII ст. до н. е. Цілком достовірні відомості є про широке використання паперових грошей у Китаї в XIII ст. н. е., коли вони навіть обмінювалися на повноцінні монети. В Європі, Північній Америці, Росії паперові гроші з'явилися значно пізніше - у XVI-XVII ст.

1 Завдяки цьому такі гроші називають ще кредитними. Тому поняття кредитних грошей має широке (як неповноцінні гроші взагалі) та вузьке (як лише банківські гроші) тлумачення.

[8] Відтак банки дістали право так званої фідуціарної емісії, тобто випуску банкнот понад наявне у них золото, що дало відчутний поштовх до розвитку їхньої діяльності, до перетворення їх у могутнього рушія економічного прогресу.

[9] Характерно, що в Україні в 1993 р., коли темпи інфляції досягли гіпервисокого рівня, стали висуватися пропозиції передати емісію грошей від НБУ до Міністерства фінансів, з тим щоб зняти будь-які перепони в емісійному забезпеченні бюджетних витрат. Проте більшість економістів не погодилася з такими пропозиціями, вимагаючи від НБУ припинити розкручування інфляції і переорієнтувати емісійну політику з потреб бюджету на потреби обороту (див. «Проблеми розвитку кредитно-банківської системи України». Матеріали конференції 20-21 лютого 1993 р. - К.: Сівера, 1993. - С. 58, 62).

[10] Природа ринкових відносин допускає існування багатьох об'єктів з ірраціональною міновою вартістю (ціною), як наприклад позичковий капітал, робоча сила, земля тощо.

[11] Тому слід розрізняти поняття «гроші» і «законні платіжні засоби». Друге значно вужче першого і є лише одним із різновидів грошей - готівковими грошовими знаками, випущеними від імені держави.

[12] Вартість товару безпосередньо могла бути виражена через затрати праці, а прямою мірою її могла бути одиниця робочого часу. Проте значні відмінності в затратах індивідуальної праці за одиницю часу роблять цей інструмент непридатним для вимірювання вартості. Вартість товару можна виразити і вартістю інших товарів, як це робиться в бартерних системах обміну. Проте у цьому разі кожний товар мав би не одну, а багато цін - стільки, скільки є товарів на даному ринку (за мінусом одного). Та й ціни ці були б надто суб'єктивними. Тому процеси ціноутворення й обміну були б надто складними, трудомісткими, що робить і цей спосіб вимірювання вартості непридатним.

[13] Економічним призначенням звичайного (примітивного) скарбу є:

· збереження від знецінення первісної вартості нагромадженого багатства;

· схоронення нагромадженого багатства від кражі, пограбування тощо;

· створення страхового резерву цінностей на випадок руйнівних подій - стихійні лиха, збройні напади, хвороби тощо.

Проте він не приносив власнику ніяких доходів і не задовольняв жодних особистих потреб.

[14] У літературі є відомості, що першим цей закон відкрив не Грешем, а французький економіст Ніколь Орезм (в 1360 р.), а майже через 200 років його сформулював незалежно від Орезма польський астроном Ніколай Коперник
(у 1526 р.) (див.: Долан Э. Дж., К. Д. Кэмпбелл, Р. Дж. Кэмпбелл. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика. - М.; Л., 1991. - С. 35).

[15] Див.: Полфреман Д., Форд Ф. Основы банковского дела. - М., 1996. - С. 14.

[16] Механізм впливу кількісного фактора на економічні процеси вивчається в курсі «Макроекономіка».

Введение

Целью настоящего пособия является представление нормативных данных и правил их использования для назначения табличным методом значений припусков и допусков заготовок деталей машин при выполнении курсового проекта по дисциплине "Технология машиностроения" студентами специальности 120100 "Технология машиностроения" и 060800 "Экономика и управление по отраслям (машиностроение)". Представляются справочные материалы по заготовкам, получаемым литьем, ковкой и штамповкой, а также по размерам и допускам размеров сечений проката, наиболее часто используемого для производства заготовок - листового, круглого, трубного, квадратного, полосового и шестигранного.

Предполагается, что студент по согласованию с руководителем курсового проекта выполняет аналитический расчет припусков для некоторых поверхностей заготовки, а для остальных использует табличный метод. При этом предварительно обоснован выбор способа получения заготовки (непосредственно из проката, литьем, ковкой и штамповкой).

В случае использования заготовок, получаемых непосредственно из проката, для поверхностей, определяющих размеры сечения проката, припуск определяется предварительно расчетным методом. Представляемые в пособии сведения и данные по прокату позволяют подобрать его по номинальному размеру (размерам) сечения с определением значений допусков. Припуск на длину заготовки в этом случае также определяется расчетным методом.

Для определения табличным методом припусков и допусков поверхностей заготовок, получаемых литьем, ковкой и штамповкой, необходимо иметь исходные условия - требования по точности размеров, формы и расположения соответствующих поверхностей детали, а также их шероховатости, которые выбираются из чертежа.

Представленные табличные материалы подобраны из стандартов на технические условия, припуски и допуски прокатного сортамента, отливок и поковок. Для уменьшения объема цифрового материала и облегчения его использования не приводятся данные для заготовок малых и крупных размеров, редко встречающихся в заданиях на курсовое проектирование. При необходимости получения данных для заготовок таких размеров следует непосредственно применять соответствующие стандарты, их номера приведены в тексте пособия.

Данное пособие может быть использовано также студентами специальности 120100 "Технология машиностроения" при дипломном проектировании.




ВИСНОВКИ | Общие сведения

Определение размеров заготовки | Размерные данные по сортаменту листового проката | Размерные данные по сортаменту трубного проката | Размерные данные по сортаменту полосового проката | Размерные данные сортамента проката квадратного | Размерные данные сортамента проката шестигранного | непосредственного использования в качестве заготовки |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати