На головну

Капіталу при проведенні аудиту

  1. A) потреба у позиках випливає з закономірності кругообігу і зовнішньоторговельного обороту капіталу;
  2. I. Завдання і цілі зовнішнього аудиту
  3. II. освіту акціонерного капіталу.
  4. O Рішення про проведення експертного опитування уточнюється в часі, фінансовому, кадровому, матеріальному та організаційному забезпеченні.
  5. XIV. ПРАВОВІ ОСНОВИ ЕКОЛОГІЧНОГО АУДИТУ
  6. Амортизація основного капіталу
  7. Б) більше як праці, так і капіталу

1. Назвіть основні можливі поєднання дефектів розвитку.

2. Розкажіть про зміст ранньої психолого-педагогічної допомоги в сім'ї дитини з складним дефектом.

Розділ 3.

Внутрішній аудит організації

Тема 1. Перевірка установчих документів і формування статутного

капіталу при проведенні аудиту

Мета аудиторської перевірки складається у формуванні думки щодо повноти та достовірності інформації про статутний капітал організації, відображеної у фінансовій звітності та поясненнях до неї. Роботу рекомендується починати з перевірки юридичного статусу економічного суб'єкта і права здійснення ним статутних видів діяльності, складу засновників (учасників), структури управління організацією, а також фінансових можливостей для досягнення поставлених цілей діяльності.

Основні напрямки перевірки установчих документів та аудиту обліку формування статутного капіталу:

-Підтвердження юридичних підстав на право функціонування економічного суб'єкта;

перевірка наявності та форм установчих документів;

-відповідність змісту установчих документів вимогам законодавчих та нормативних актів;

повнота і дотримання строків внесення статутного капіталу;

перевірка грошової оцінки вартості майна, що вноситься засновниками в оплату акцій при установі акціонерного товариства;

перевірка оподаткування коштів, переданих до статутного капіталу організації її засновниками;

перевірка законності видів діяльності;

-відповідність розміру статутного капіталу даним установчих документів і законодавства РФ;

-встановлення реальності внесення сум до статутного капіталу;

-обгрунтування змін величини статутного капіталу;

-аудит розрахунків з засновниками, аудит оподаткування при обліку формування статутного капіталу та виплаті дивідендів;

-Підтвердження достовірності бухгалтерської (фінансової) звітності в частині: величини і структури статутного капіталу, заборгованості засновників (учасників) по внесках до статутного капіталу, наявності власних акцій, викуплених у акціонерів, заборгованості засновникам (учасникам) по виплаті доходів, організаційних витрат;

-встановлення юридичних підстав для входження, участі та вибуття із статутних капіталів інших економічних суб'єктів.

Для виконання поставлених програмою завдань використовуються такі джерела інформації: внутрішні документи клієнта: статут, установчий договір, зареєстровані зміни до установчих документів, свідоцтво про державну реєстрацію та реєстрацію в органах статистики, податкової інспекції, позабюджетних фондах, протоколи зборів, документи приватизації, документи, що підтверджують права власності засновників на майно, договір на банківське обслуговування, проспекти емісії, звіт про результати виконання проспекту емісії, накази, розпорядження, внутрішні положення та реєстр акціонерів для акціонерних товариств, ліцензії та дозволи на певні види діяльності, листування з засновниками та акціонерами, журнали реєстрації видачі довіреностей і повноважень при реєстрації, перереєстрації, ліквідації, реорганізації та інших діях іншим особам (крім керівника) економічного суб'єкта, реєстр акціонерів, регістри синтетичного і аналітичного обліку статутного капіталу (журнал-ордер № 12, відомість аналітичного обліку по рахунку 80 «Статутний капітал »відповідно до рекомендацій по застосуванню облікових регістрів на підприємствах, машинограми) за рахунками 75, 80 і ін. первинні документи з формування статутного капіталу (виписки банку, прибуткові касові ордери, платіжні доручення акти на оприбуткування майна, наданого в натуральній формі як внесок в статутний капітал, накладні і т. Д.), методики оцінки внесених часткою в статутний капітал в натуральній і нематеріальній формах, головна книга або оборотно-сальдова відомість, бухгалтерська звітність і ін.

У бухгалтерської звітності необхідна для перевірки інформація міститься:

>В Бухгалтерському балансі (ф. № 1): в активі - розділ «Оборотні активи», стаття «Заборгованість учасників (засновників) за внесками до статутного капіталу» - величина заборгованості засновників за внесками до статутного капіталу; в пасиві - розділ «Капітал і резерви», стаття «Статутний капітал» відображає величину статутного капіталу організації;

>В Звіті про зміни капіталу (ф. № 3): розділ I «Капітал», стаття «Статутний (складений) капітал» і розділ IV «Зміна капіталу».

Для перевірки на відповідність нормативним актам повинен бути сформований пакет нормативних документів, що регулюють встановлені правила обліку статутного капіталу. Даний пакет комплектується з урахуванням специфіки діяльності клієнта.

Інформацію про формування статутного капіталу містять рахунки бухгалтерського обліку: 80 «Статутний капітал», 81 «Власні акції (частки)», 75 «Розрахунки з засновниками». Аудитор повинен перевірити освіту і порядок оплати статутного капіталу (сукупність внесків (часток, внесків) засновників (учасників), виражених у грошовій, натуральній, нематеріальній формах) шляхом перевірки відображення на рахунках і первинних документах детальних даних про засновників, за видами акцій, стадіями зміни капіталу в первинних документах. Документальна перевірка формування статутного капіталу являє собою аудит за даними прибуткових касових документів, виписок банку з розрахункового та валютного рахунків, інших первинних та виправдувальних документів. Аудитор зобов'язаний перевірити повноту і своєчасність оприбуткування коштів, внесених учасниками в рахунок оплати статутного капіталу.

При перевірці синтетичного обліку формування статутного капіталу аудитор може використовувати такі методи збору аудиторських доказів: усний і письмове опитування засновників і акціонерів про порядок внесення вкладів та розподілу доходів від акціонування, перевірка внутрішніх документів підприємства.

Основною метою аудиту загальних документів організації є підтвердження законних підстав діяльності економічного суб'єкта протягом усього періоду його функціонування від його моменту реєстрації до фактичної реорганізації або ліквідації.

Аудитор визначає, на скільки повно і своєчасно оформлені всі необхідні документи на всіх стадіях життєвого циклу організації.

При ознайомленні з установчими документами аудитор з'ясовує:

>організаціонно-правову форму (ВАТ, ЗАТ, ТОВ та т. Д.);

>форму власності (державна, приватна і т. Д.);

>прінадлежность (російська організація, іноземна організація, за участю іноземного капіталу і т. Д.);

>юрідіческій статус організації (дочірнє, залежне, холдинг, МП і т. Д.);

>віди діяльності, передбачені установчими документами;

>терріторія функціонування (територія РФ, вільні економічні зони, закриті адміністративно-територіальні утворення);

>соответствіе здійснюваних видів діяльності установчих документів;

>віди діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до Федерального закону «Про ліцензування окремих видів діяльності».

За видами діяльності, що підлягають ліцензуванню, перевіряється наявність ліцензій і терміни їх дії, так як право організації здійснювати такі види діяльності виникає з моменту отримання ліцензії або в зазначений у ній термін і припиняється після закінчення терміну її дії. Діяльність, здійснювана без відповідних ліцензій, є незаконною. Якщо організація була створена одним засновником, то вона діє на основі статуту, який повинен бути затверджений цим засновником. Ознайомлення з установчими документами дозволяє аудитору визначити, хто є власником організації і в інтересах яких користувачів проводиться перевірка.

Якщо організація створювалася кількома засновниками, то повинен бути укладений установчий договір, а статут повинен бути затверджений засновниками.

Аудитор в ході перевірки повинен встановити наявність відповідних документів і дотримання процедури затвердження та державної реєстрації. Так як юридична особа вважається створеним не з моменту прийняття засновниками рішення про його створення, а з моменту його державної реєстрації, необхідно перевірити наявність свідоцтва про державну реєстрацію та перереєстрацію, якщо до установчих документів вносились зміни.

При ознайомленні з установчим договором необхідно з'ясувати основні умови передачі майна; участі в діяльності; розподілу між учасниками прибутку і збитків; управління діяльністю юридичної особи; виходу засновників (учасників) з його складу.

В установчому договорі повного товариства і товариства на вірі крім даної інформації повинні бути приведені дані:

-о розмір та склад складеного капіталу товариства;

-о розмір та порядок зміни часток кожного з учасників (повних товаришів) в складеному капіталі;

-о розмір, склад, терміни і порядок внесення ними вкладів;

-про відповідальності за порушення обов'язків по внесенню внесків;

-о сукупний розмір внесків, внесених вкладниками (товаришами на вірі).

При ознайомленні з статутом організації аудитор встановлює, чи визначено в ньому:

-Фірмовий найменування, що є винятковим і містить вказівку на організаційно-правову форму організації;

-Місцезнаходження організації, яке визначається місцем її державної реєстрації;

-розмір статутного капіталу і розподіл часток у ньому серед всіх засновників;

-цілі і види діяльності організації;

-порядок призначення або обрання виконавчих органів;

-склад і компетенція органів управління суспільством і порядок прийняття ними рішень;

-наявність представництв і філій організації;

-порядок формування фондів;

-порядок розподілу дивідендів;

-інші суттєві питання, як передбачені чинним законодавством, так і узгоджені засновниками, але не суперечать законодавству.

Перевірка формування статутного капіталу, його структури

При перевірці чисельності засновників і їхніх часток вкладів у статутному (складеному) капіталі організації аудитор повинен враховувати, що максимальна чисельність засновників і максимальна частка вкладів до статутного капіталу одного засновника, а також мінімальний розмір статутного капіталу визначаються законом для юридичних осіб відповідної організаційно-правової форми. Величина статутного капіталу повинна бути вказана в установчих документах організації: Статуті, установчому договорі. Мінімальний розмір статутного капіталу визначається федеральними законами, які регулюють порядок створення і діяльності організацій різних організаційно-правових форм.

Аудитор перевіряє дотримання обов'язкової вимоги про перевищення (або рівність) величини чистих активів організації над розміром її статутного капіталу.

При встановленні аудитором факту того, що величина чистих активів відповідно до даних річного звіту виявилася менше, ніж зареєстрований статутний капітал, необхідно перевірити, вироблялося чи організацією зменшення статутного капіталу до величини, що не перевищує вартості її чистих активів.

При перевірці повноти і дотримання строків внесення статутного капіталу необхідно встановити:

-сформувати чи повністю статутний капітал;

-відповідає фактичні внески учасників умовам установчих документів;

-соблюдени терміни внесення внесків до статутного капіталу, встановлені законодавством і установчими документами. При перевірці формування статутного капіталу необхідно брати до уваги організаційно-правову форму аудиту.

Аудитор встановлює, чи всі засновники відповідно до законодавства своєчасно і правильно вносили свої вклади в статутний капітал. Так, учасник повного товариства зобов'язаний внести не менше половини свого внеску до складеного капіталу товариства до моменту його реєстрації, а іншу частину - в терміни, встановлені установчим договором (п. 2 ст. 73 ГК РФ).

Статутний капітал ТОВ повинен бути на момент реєстрації товариства сплачений його учасниками не менш, ніж наполовину, а решта - протягом першого року діяльності товариства (п. 3 ст. 90 ГК РФ).

Член кооперативу зобов'язаний внести до моменту реєстрації кооперативу не менше десяти відсотків пайового внеску, а решту - протягом року з моменту реєстрації (п. 2 ст. 109 ЦК України).

Статутний фонд унітарного підприємства, заснованого на праві господарського відання, має бути повністю оплачений власником до державної реєстрації (п. 4 ст. 114 ЦК України).

До моменту реєстрації акціонерного товариства оплата акцій не потрібно. Не менше 50% акцій, розподілених при установі АТ, має бути оплачено протягом трьох місяців з моменту реєстрації.

Аудитор повинен перевірити дотримання вимоги про неприпустимість звільнення учасників (акціонерів) товариства від обов'язку внесення вкладу до статутного капіталу (оплати акцій) товариства, в тому числі шляхом зарахування вимог до товариства (п. 2 ст. 90, п. 2 ст. 99 ГК РФ ).

Факти невнесення або неповного внесення внесків до статутного капіталу організації можуть бути підставою для відповідних органів управління для визнання організації незаснованим (не відбулася) і підлягає ліквідації.

Засоби засновників, що вносяться до статутних фондів в порядку, встановленому законодавством РФ, не обкладаються ПДВ. Не обкладаються ПДВ також кошти, отримані у вигляді паю (частки) в натуральній або грошовій формі при ліквідації або реорганізації організації, в розмірі, що не перевищує їх статутний фонд, а також пай (частку) юридичних осіб (ст. 149 НК РФ).

Аудитору важливо перевірити правильність грошової оцінки вкладів учасників. Грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за угодою між засновниками (учасниками) товариства.

При оплаті акцій негрошовими засобами для визначення ринкової вартості майна, внесеного в оплату акцій незалежно від їх вартості, обов'язково залучення незалежного оцінювача.

Аудитор повинен перевірити облікові записи з формування статутного капіталу.

Величина статутного капіталу в установчих документах, у облікових і звітних даних повинна бути тотожною. Відповідно до Плану рахунків запис за кредитом рахунка 80 «Статутний капітал» у кореспонденції з рахунком 75 «Розрахунки з засновниками» повинна проводитися після державної реєстрації підприємства (т. Е на дату внесення вкладів засновників (учасників), передбачених установчими документами).

Повнота формування статутного капіталу перевіряється на підставі узгодження даних рахунків 75 «Розрахунки з засновниками» і 80 «Статутний капітал».

При перевірці аналітичного обліку встановлюється не тільки його тотожність даними синтетичного обліку, а й можливість отримати інформацію по видам акцій, їх власникам, про стан розрахунків за акції та ін.

Аудитором проводиться оцінка дотримання правил ведення реєстру акціонерів, встановлених Положенням про ведення реєстру власників іменних. Цінних паперів, затвердженим Постановою ФКЦБ від 02.10.1997 № 27.

Всі виконані процедури та виявлені невідповідності відображаються в робочих документах аудитора.

Аудитору слід мати на увазі, що засновники (учасники) можуть прийняти рішення про збільшення статутного капіталу. Відповідні зміни в установчих документах повинні бути зареєстровані. Статутний капітал може бути збільшений лише після того, як буде повністю оплачений раніше оголошений капітал. Порядок відображення на рахунках бухгалтерського обліку збільшення статутного капіталу аналогічний його формування.

Рішення про збільшення номінальної вартості акцій може прийняти тільки загальні збори. Законом «Про акціонерні товариства» визначено, що рішення про збільшення статутного капіталу може бути прийнято радою директорів тільки одноголосно, причому мається на увазі одностайність всіх членів ради (крім вибулих), а не тільки брали участь у засіданні.

Слід мати на увазі, що якщо статутний капітал збільшується за рахунок майна товариства (додаткового капіталу, нерозподіленого прибутку та ін.), То освіту дрібних акцій не допускається. Аудитор повинен переконатися, що сума, на яку збільшується статутний капітал, не повинна перевищує різниці між вартістю чистих активів і сумою статутного капіталу і резервного фонду:

Ач> КК + РФ,

де Аг - вартість чистих активів товариства; КК - статутний капітал; РФ - резервний фонд.

Перевірка обгрунтованості змін статутного капіталу здійснюється за даними записів у регістрі за рахунком 80 «Статутний капітал». Записи повинні проводитися лише у випадках збільшення та зменшення статутного капіталу, здійснених в установленому порядку, і тільки після внесення відповідних змін до установчих документів організації.

Аудитор повинен перевірити порядок збільшення статутного капіталу акціонерного товариства та причини його зменшення. Збільшення статутного капіталу можливо шляхом додаткової емісії за умови повної оплати акцій першого випуску, шляхом збільшення номінальної вартості акцій, шляхом обміну облігацій на акції. Зменшення статутного капіталу відбувається при зниженні номінальної вартості акцій, неповної реалізації підписаних акцій за рахунок викупу акцій товариством у акціонерів.

Акціонерне товариство зобов'язане відповідно до ГК РФ прийняти рішення про зменшення статутного капіталу, якщо за даними річного бухгалтерського балансу вартість чистих активів акціонерного товариства стане менше величини статутного капіталу. Якщо в результаті проведеного зменшення балансова вартість статутного капіталу виявиться нижче встановленого мінімуму, товариство підлягає ліквідації.

Завершуючи перевірку, аудитор визначає, наскільки істотні виявлені відхилення в обліку статутного капіталу порівняно з вимогами нормативних актів. Якщо аудитор вважає, що виявлені відхилення не роблять істотного впливу на показники звітності в частині статутного капіталу, то він висловлює беззастережно позитивну думку про достовірність цих показників; якщо відхилення істотні, то вони повинні бути відображені в формі модифікованого аудиторського висновку.

Типові помилки і недоліки обліку, часто зустрічаються в процесі аудиту цього розділу обліку:

-кредітовий залишок рахунку 80 не відповідає заявленій сумі статутного капіталу в установчих документах;

-здійснення діяльності без ліцензії;

-разніца між фактичними витратами на викуп власних акцій та їх номінальною вартістю відноситься на рахунок 90 «Продажі», а не на рахунок 91 «Інші доходи і витрати»;

-неправильне обчислення податків і доходів від капіталу;

-необоснованное збільшення статутного капіталу за рахунок завищення вартості матеріальних цінностей, нематеріальних активів, внесених в рахунок статутного капіталу;

-невнесеніе або неповне внесення засновниками часток до статутного капіталу;

-несвоевременное оформлення вибуття та прийому нових засновників;

-невиплата дивідендів за привілейованими акціями;

-неправильне оформлення повернення засновникам часток із статутного капіталу;

-ісправленія записів в первинних облікових документах без необхідних підстав;

-відсутність оригіналів або завірених відповідно до законодавства документів.

 



Шляхи і способи організації спеціальної освіти для осіб зі складними порушеннями в розвитку | Тема 2. Перевірка основних засобів при проведенні аудиту

Тема 3. Перевірка нематеріальних активів при проведенні аудиту | При проведенні аудиту. | Тема 5. Перевірка касових операцій | При проведенні аудиту. | кредитних операцій | Тема 11. Перевірка розрахунків з оплати праці. |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати