На головну

Семінар 3. Співвідношення й взаємодія міжнародного і внутрішньодержавного права

  1. I. Основные права граждан
  2. II. Работа с источником: ГРАМОТА НА ПРАВА И ВЫГОДЫ ГОРОДАМ РОССИЙСКОЙ ИМПЕРИИ. 21 апреля 1785 г.
  3. Quot;Руська правда" як пам'ятка права
  4. S-образные с шипиком справа
  5. S-образные с шипиком справа;
  6. VI. ВЛИЯНИЕ РИМСКОГО ПРАВА НА ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВО РОССИИ
  7. VII. ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВО О ПРАВАХ НА РЕЗУЛЬТАТЫ ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ И СРЕДСТВА ИНДИВИДУАЛИЗАЦИИ (ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНЫХ ПРАВАХ)

(2 год.)

1. Значення проблеми співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права.

2. Теорії співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права:

2.1 теорія примату національного права над міжнародним;

2.2 дуалістична теорія;

2.3 теорія примату міжнародного над національним правом;

2.4 теорія координації.

3. Доктрина міжнародного права про здійснення його норм у внутрішньодержавній сфері.

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

I.За допомогою вивчення основної та додаткової літератури закріпити знання наступного понятійного апарату до теми та надати пояснення на семінарі:

співвідношення внутрішньодержавного і міжнародного права; взаємодія міжнародного і внутрішньодержавного права; міжнародний (національний) правопорядок; імплементація норм міжнародного права; рецепція норм міжнародного права (загальна, часткова), легітимація; інкорпорація, трансформація, відсилання, ратифікація, узгодження норм двох систем права, трансформаційні норми; паралельна правотворчість, уніфікація, перетворення.

II.Дати юридичний аналіз наступним доктринальним положенням і визначити концептуальну позицію авторів:

1. "Якщо ми допускаємо, що держава юридично підпорядкована міжнародному правопорядку, більш високому, ніж національний правопорядок, то держава, тобто національний правопорядок, не може бути суверенним, тобто бути вищою правовою владою. Держава відрізняється від інших корпорацій, що знаходяться усередині держави, тільки безпосереднім підпорядкуванням міжнародному праву" (Kelsen H. Principles of International Law. - N.Y., 1952. - Р.110).

2. "... ніяк не можна визнати, що міжнародний договір одночасно є або стає законом будь-якої держави. Договір і закон відмінні один від одного, як різні правопорядки, до якого вони відповідно належать. ... договір є обіцянкою, яка набуває обов'язкового значення в силу основної норми " pacta sunt servanda" у той час як закон є наказ, який зобов'язує в силу основної норми, яка примушує згідно з даним правопорядком, до підпорядкування даним наказам " (Анцилотти Д. Курс международного права права. - М., 1961. Т. 1. - С. 345-346).

3. " ... що стосується ієрархії міжнародних договорів у внутрішньому праві України, то, незалежно від характеру і виду міжнародного договору, вони повинні у разі колізії їх положень з внутрішнім правом, мати перевагу над нормами останнього, у тому числі й тими, що мають характер Іех роsterior. Те ж саме має стосуватися й міжнародно-правових зобов'язань України звичаєвого характеру" (Взаємодія міжнародного права з внутрішнім правом України / За ред. д. Ю. Н., проф. В. Н. Денісова. - К., 2006. - С. 39).

4. "... міжнародне і національне право є самостійними системами норм із своєю специфікою, притаманною кожній системі" (Блищенко И. П. Международное и внутригосударственное право. - М., 1960. - С. 115, 194, 199, 222).

5. "... Міжнародне і внутрішньодержавне право не відірвані одне від одного і не становлять єдиної правової системи, міжнародне і внутрішньодержавне право - найскладніші соціальні системи, що знаходяться у тісних зв'язках і у стані активній взаємодії, взаємовпливу" і " найбільш прийнятною і широко використовуваною формою вирішення суперечностей, виникаючих між внутрішньодержавним і міжнародним правом, є узгодження двох правових систем" (Буткевич В. Г. Соотношение международного и внутригосударственного права. - К. , 1981. - С. 271, 209-280).

6. "An increasing number of jurists wish to escape from the dichotomy of monism and dualism, holding that the logical consequences of both theories conflict with the way in which international and national organs and courts behave. Thus Sir Gerald Fitzmaurice challenges the premiss adopted by monists and dualists that international and municipal law have a common field of operation. The two systems do not come into conflict as systems since they work in different spheres. Each is supreme in its own field. However, there maybe a conflict of obligations, an inability of the state on the domestic plane to act in the manner required by international law: the consequence of this will not be the invalidity of the internal law but the responsibility of the state on the international plane. Rousseau has propounded similar views, characterizing international law as a law of co-ordination which does not provide for automatic abrogation of internal rules in conflict with obligations on the international plane" (Brownlie I. Principles of Public International Law. - Oxford, 2003. - Р. 33-34).

6. "Each system is supreme in its own field, and neither has a hegemony over the other. And yet any generalities can only provide a background to the complex relations between the two systems" (Brownlie I. Principles of Public International Law, 2003. - Р. 53).

Рекомендована література:

див.: семінар 4.

Семінар 4. Конституційне право і судова практика окремих держав щодо співвідношення національного та міжнародного права (2 год)

1. Форми реалізації норм міжнародного права у національному праві:

1.1 концепція імплементації норм міжнародного права;

1.2 концепція трансформації;

1.3 концепція узгодження норм двох систем права на стадії правотворчості і

реалізації норм права.

2. Конституційне право і судова практика окремих держав щодо співвідношення

національного та міжнародного права.

3. Міжнародне право у правовій системі України.

4. Національне законодавство держав у практиці міжнародних судових установ.

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

I. Дати юридичний аналіз нормативних положень:

1. «1. Чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана ВРУ, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. 2. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору» ( ст. 19 Закону України про міжнародні договори України в редакції 2004 р.).

2. «Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Укладання міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України». (ст. 9 Конституції - Основного Закону України ).

3. «Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй»(ст. 8 Конституції України 1996 р.).

4. «Загальновизнані принципи і норми міжнародного права і міжнародні договори Російської Федерації є складовою частиною її правової системи. Якщо міжнародним договором Російської Федерації встановлені інші правила, ніж передбачені законом, то застосовуються правила міжнародного договору» (ст. 15 Конституції Російської Федерації ).

5. «Ця Конституція і закони Сполучених Штатів, видані для її виконання, так само як і всі договори, що укладені або будуть укладені Сполученими Штатами, є найвищими законами країни, і судді кожного штату зобов'язані їх виконувати, навіть, якби в Конституції і законах окремих штатів траплялися суперечливі постанови» . ( ст. VI абз. 2 Конституції США ).

6. «Республіка Панама поважає загальновизнані норми міжнародного права, які не суперечать її національним інтересам» (ст. 4 Конституції Панами 1978 р. ).

I I. Ознайомитись з працею та обговорити на семінарі: Malcolm N. Shaw. International law

and municipal law // Malcolm N. Shaw. Snternational Law. - Sixth edition. - Cambridge

niversity Press, 2008. - Р. 129-194.

Рекомендована література:

Основна література: 1- 4.

Додаткова література: 5-24; 27-35; 38-47.

Спеціальна література до теми: 56-62.

Документи: 1, 2, 7.

Тема 3. Суб'єкти міжнародного права(9 год.)

Лекція 7. Поняття, юридична природа та види суб'єктів міжнародного права (2 год.)

Поняття суб'єкта міжнародного права. Основні риси та особливості міжнародної правосуб'єктності. Загальні ознаки суб'єктів міжнародного права.

Інститут міжнародної правосуб'єктності. Юридична природа суб'єкта міжнародного права. Функції норм інституту міжнародної правосуб'єктності.

Держава - основний (головний, універсальний) суб'єкт міжнародного права. Основні елементи держави. Обсяг міжнародної правосуб'єктності у простих (унітарних) і складних держав (федерації, конфедерації, унії). Основні права держав. Основні обов'язки держав.

Міжнародна правосуб'єктність міжнародних організацій (похідна, спеціальна). Загальні права й обов'язки міжнародних організацій.

Міжнародна правосуб'єктність народу, який бореться за створення незалежної держави.

Особливі види міжнародної правосуб'єктності (квазідержави, вільні міста, Ватикан, Мальтійський лицарський орден).

Тема 4. Правове становище фізичної особи в міжнародному праві(10 год.)

 



  5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16   17   18   19   20   Наступна

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 1 страница | КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 2 страница | КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 3 страница | КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 4 страница | КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 5 страница | КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 6 страница | КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 7 страница | ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА | Контроль знань і розподіл балів, які отримують студенти. | ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати