Головна

Облік касових операцій та грошових документів.

  1.  A) З однаковою кількістю команд, однаковими длительностями микроопераций і змінним положенням початку «бульбашки» в конвеєрі.
  2.  Аналіз руху грошових коштів
  3.  АНАЛІЗ РУХУ ГРОШОВИХ КОШТІВ. ПРЯМИЙ І ПРЯМІ МЕТОДИ АНАЛІЗУ РУХУ КОШТІВ
  4.  Аналіз грошових потоків від поточної, інвестиційної та фінансової діяльності
  5.  АНАЛІЗ ЗНАКОВИХ ОПЕРАЦІЙ ДИТИНИ
  6.  Аналіз чутливості грошових потоків проекту
  7.  Аналізу документів. контекте-аналіз.

Грошова. срва (д / с) орг-цій знаходяться в касі у вигляді готівки і грошова. документів (д / д) на рахунках в банках, в виставлених акредитивах і на відкритих особливих рахунках, чекових книжках і т. д.

Основними завданнями б / у д / с є: точний, повний і своєчасний облік цих коштів і операцій з їх руху; контроль за наявністю д / с і д / д, їх збереженням і використанням; контроль за дотриманням касової і розрахунково-платіжної дисципліни; виявлення можливостей більш раціонального використання д / с.

Порядок зберігання і витрачання д / с в касі встановлено Інструкцією ЦБ РФ. Відповідно до цього док-том орг-ції незалежно від організаційно-правових форм і сфери деят-сти зобов'язані зберігати вільні д / с в установах банків.

Для обліку касових операцій застосовуються такі типові міжвідомчі форми первинних док-тов і облікових регістрів: прибутковий касовий ордер (форма № КО-1), видатковий касовий ордер (форма КО-2), Журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів (форма КО-3), Касова книга (форма КО-4), книга обліку прийнятих і виданих касиром грошових коштів (форма КО-5).

Надходження грошей в касу і видачу з каси оформляють прибутковими та видатковими касовими ордерами. Суми операцій записують в ордерах не тільки цифрами, але й прописом. Прибуткові ордери підписує головний бухгалтер або особа, ним уповноважена, а видаткові - керівник організації та головний бухгалтер або особи, ними уповноважені.

Прибуткові касові ордери і квитанції до них, видаткові касові ордери та замінюючі їх док-ти повинні бути заповнені чітко і ясно чорнилом і кульковими ручками або виписані на друкарській (обчислювальної) машинці. Підчистки, помарки і виправлення, хоча б і обумовлені, в цих документах не допускаються. Прийом і видача грошей за касовими ордерами можуть проводитися тільки в день їх проставлення.

Для обліку грошей, виданих з каси довіреним особам (роздавальник) по виплаті заробітної плати, і повернення залишку готівки та сплачених док-тов касир веде Книгу обліку прийнятих і виданих касиром грошей. Видача і повернення грошей і оплачених док-тов оформляються підписами.

Бух-рія виробляє перевірку оцінок, зроблених касирами в платіжних (розрахунково-платіжних) відомостях, і підрахунок виданих і депонованих за ними сум. депоновані суми здають в банк і на здані суми становлять один загальний видатковий касовий ордер.

Прибуткові та видаткові касові ордери або замінюючі їх документи до передачі в касу реєструються бух-рией в журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів. Видаткові касові ордери, оформлені на платіжних (розрахунково-платіжних) відомостях на оплату праці та інші прирівняні до неї платежі, реєструються після їх видачі.

Всі операції з надходження і витрачання д / с касир записує в касову книгу, Яка повинна бути пронумерована, прошнурована і опечатана сургучною або мастичної печаткою. Кількість аркушів в ній повинно бути завірено підписами керівників орг-ції і головного бух-ра. В кінці робочого дня касир підраховує в касовій книзі підсумки операцій за день і виводить залишок грошей в касі на наступний день. Записи в касовій книзі ведуть кульковою ручкою або чорнилом через копіювальний папір на двох аркушах. Один лист книги відривний, його здають в кінці дня з усіма прибутковими та видатковими док-ми як звіт по касових операціях під розписку в касовій книзі. Підчистки і обумовлені виправлення в касовій книзі забороняються. Зроблені виправлення завіряються підписами касира і головбух орг-ції.

При забезпеченні повного збереження документів касову книгу можна вести автоматизованим способом, при якому її аркуші формуються у вигляді машинограми «Вкладний аркуш касової книги». Одночасно формується машинограмма «Звіт касира». Обидві названі машинограми повинні складатися до початку наступного робочого дня, мати однаковий зміст і вкл. всі реквізити, передбачені формою касової книги. Нумерація аркушів касової книги в машинограммах здійснюється автоматично в порядку зростання з початку року.

В машинограмі "Вкладний аркуш касової книги» за кожен місяць має автоматично друкуватися загальна кількість аркушів касової книги, а за календарний рік - загальна кількість аркушів касової книги за рік. З метою забезпечення схоронності і зручності використання машинограми «Вкладний аркуш касової книги» протягом року зберігаються касиром окремо за кожний місяць. Після закінчення календарного року (або в міру необхідності) машинограми «Вкладний аркуш касової книги» брошуруються в хронологічному порядку. Загальна кількість аркушів за рік завіряють підписами керівника та головного бухгалтера орг-ції і книгу опечатують.

Контроль за правильним веденням касової книги покладається на головного бухгалтера орг-ції.

Для обліку розрахунків з населенням орг-ції зобов'язані використовувати контрольно-касові машини.

Д / с, що зберігаються в касі, враховують на активному синт. сч.50. В Дт його записують надходження д / с в касу, а в Кт- Вибуття д / с з каси. До сч.50 можуть побут відкриті субрахунки: 50-1 «Каса організації»; 50-2 «Операційна каса»; 50-3 «Д / д» і ін.

На субрахунку 50-1 «Каса організації» враховують д / с в касі. Якщо організація проводить касові операції з іноземною валютою, то до рахунку 50 «Каса» відкривають субрахунки для відокремленого обліку руху кожної готівкової іноземної валюти.

На субрахунку 50-2 «Операційна каса» обліковують наявність та рух д / с в касах товарних контор (пристаней) і експлуатаційних ділянок, зупиночних пунктів, річкових переправ, судів, у квиткових і багажних касах портів, вокзалів і т. П. Цей субрахунок відкривається організаціями при необхідності.

На субрахунку 50-3 «Д / д» враховують перебувають у касі організації поштові та вексельні марки, оплачені авіаквитки, марки державного мита та інші д / д. Д / д враховуються на рахунку 50 «Каса» в сумі факт. витрат на їх придбання.

Облік надходження та вибуття д / д оформляють прибутковими та видатковими касовими ордерами. Дані касових ордерів касир записує в книгу руху д / д, що є регістром аналітичного обліку д / д. Аналітичний облік д / д ведуть за їх видами. Один-два рази на місяць касир складає в касовій книзі звіт за що надійшли і вибули документами.

Синтетичний облік д / д здійснюється в журналі-ордері № 3. Після закінчення звітного періоду залишки по журналу-ордеру звіряють з даними книги руху д / д.

№28. Безготівкові форми розрахунків

Грошові розрахунки здійснюються організацією або готівкою, або у формі безготівкових платежів.

Безготівкові розрахунки здійснюють за допомогою безготівкових перерахувань по розрахунковим, поточним і валютних рахунках клієнтів в банках, системи кореспондентських рахунків між різними банками, клірингових заліків взаємних вимог через розрахункові палати, а також за допомогою векселів і чеків, що заміняють готівку через банківські, кредитні та розрахункові операції .

Безготівкові розрахунки здійснюють за товарними і нетоварними операціями. До товарних операцій відносять купівлю-продаж сировини, матеріалів, готової продукції і т. П. Їх враховують на рахунках 60 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками», 45 «Товари відвантажені» та ін. До нетоварний операцій відносять розрахунки з комунальними установами, науково-дослідними організаціями, навчальними закладами та т. п. Їх враховують на рахунку 76 «розрахунки з різними дебіторами і кредиторами».

Залежно від місцезнаходження постачальника і покупця безготівкові розрахунки поділяють на іногородні та одногородние (місцеві). Іногородніми називають розрахунки між організаціями, що обслуговуються установами банку, які знаходяться в різних населених пунктах, а одногородними - розрахунки між організаціями, які обслуговуються одним або двома установами банку, які знаходяться в одному населеному пункті.

Форми безготівкових розрахунків:

а) розрахунки платіжними дорученнями;

б) розрахунки по інкасо;

в) розрахунки по акредитиву;

г) розрахунки чеками.

Форми безготівкових розрахунків обираються організаціями самостійно і передбачаються в договорах, що укладаються організаціями з банками. В рамках безготівкових розрахунків в якості учасників розрахунків розглядаються платники та одержувачі коштів (збирачі), а також обслуговуючі їх банки і банки-кореспонденти

Розрахунки платіжними дорученнями. Платіжним дорученням є розпорядження власника рахунку (платника) обслуговуючому його банку перевести певну грошову суму па рахунок отримувача коштів, відкритий у цьому або іншому банку.

Розрахунки платіжними дорученнями є найбільш поширеною формою розрахунків.

Платіжними дорученнями можуть здійснюватись перерахування Грошових коштів:

а) за поставлені товари, виконані роботи, надані послуги

б) до бюджетів усіх рівнів і в позабюджетні фонди;

в) з метою повернення / розміщення кредитів і позик, депозитів і сплати відсотка за ним ;.

г) за розпорядженням фізичних осіб або на користь фізичних осіб;

д) в інших цілях, передбачених законодавством або договором.

Відповідно до умов основного договору платіжні доручення можуть використовуватися для попередньої оплати товарів, робіт, послуг або для здійснення періодичних платежів.

Розрахунки по інкасо. Це банківська операція, за допомогою якої банк за дорученням і за рахунок клієнта на підставі розрахункових документів здійснює дії щодо одержання від платника платежу.

Розрахунки по інкасо здійснюються на підставі платіжних вимог і інкасових доручень.

Платіжні вимоги застосовуються при розрахунках за товари (роботи, послуги), а також в інших випадках, передбачених договором платника з його контрагентом. Платіжна вимога є розрахунковим документом, що містить вимогу кредитора (отримувача коштів) за основним договором до боржника (платника) про сплату певної грошової суми через банк.

Розрахунки інкасовими дорученнями. Інкасове доручення є розрахунковим документом, на підставі якого здійснюється списання грошових коштів з рахунків платника в безспірному порядку.

Інкасові доручення застосовуються:

а) якщо безперечний порядок стягнення встановлено відповідними законами;

б) для стягнення за виконавчими документами;

в) у випадках, передбачених сторонами за основним договором.

Банки призупиняють списання грошових коштів у безспірному порядку в наступних випадках:

а) За рішенням органу, який здійснює контрольні функції в

відповідно до законодавства, про призупинення справляння;

б) При наявності судового акта про призупинення стягнення;

в) За інших підстав, передбачених законодавством.

Акредитивна форма розрахунків застосовується в двох випадках: коли вона встановлена ??договором і коли постачальник переводить покупця па цю форму розрахунків відповідно до положень про поставки продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання.

Особливість акредитивної форми розрахунків полягає в тому, що оплату платіжних документів виробляють за місцем знаходження постачальника відразу після відвантаження ним продукції.

Акредитив - це умовне грошове зобов'язання, прийняте банком-емітентом за дорученням платника, зробити платежі на користь одержувача коштів за пред'явленням останнім документів, відповідних умовам акредитива, або надати повноваження іншому банку здійснити такі платежі.

Розрахунки чеками. Розрахунковий чек містить письмове доручення власника рахунку (чекодавця) обслуговуючому його банку па перерахування зазначеної в чеку суми грошей з його рахунку па рахунок отримувача коштів (чекодержателя). Дана форма розрахунків в останні роки все ширше використовується при одногородних розрахунках (особливо розрахунків із транспортними організаціями).

Бланки чеків є бланками суворої звітності. Їх хропіння здійснюється в порядку, встановленому нормативними актами Банку Росії.

При надходженні товарів (наданні послуг) платник виписує чек з книжки і передає представнику постачальника або підрядника, який стає чекодержателем. Чекоутримувач представляє виписаний чек в свою установу банку, як правило, на наступний день з дня виписки для зарахування грошей на його розрахунковий рахунок.

№29. Облік операцій по розрахункових рахунках та інших рахунках в банку

Кожна організація має право відкривати в будь-якому банку розрахункові та інші рахунки для зберігання вільних грошових коштів і здійснення всіх видів розрахункових, кредитних і касових операцій. Організаціям, що мають окремі нехозрасчетние підрозділи (магазини, склади, філії та ін.) Поза свого місцезнаходження, за клопотанням власника основного рахунку можуть бути відкриті розрахункові субрахунки для зарахування виручки та виробництва розрахунків за місцем знаходження нехозрасчетних підрозділів.

Порядок відкриття розрахункового рахунку: для відкриття розрахункового рахунку організація повинна подати до установи обраного нею банку певні

З розрахункового рахунку банк оплачує зобов'язання, витрати і доручення організації, що проводилися порядку безготівкових розрахунків, а також видає кошти на оплату праці та поточні господарські потреби. Операції по зарахуванню сум на розрахунковий рахунок або списанню з нього банк виробляє на підставі письмових розпоряджень власників розрахункового рахунку (грошових чеків, оголошень на внесок грошей готівкою, платіжних вимог) або за їх згодою (оплата платіжних вимог постачальників і підрядників). Винятки становлять платежі, що стягуються у безспірному порядку за рішенням Державного арбітражу, суду або фінансових органів.

Грошові кошти підприємства, що зберігаються на розрахункових рахунках, враховують на активному синтетичному рахунку 51 «Розрахункові рахунки». У дебет цього рахунку записують надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок, а в кредит - зменшення грошових коштів на розрахунковому рахунку. Підставою для записів по розрахунковому рахунку служать виписки банку з доданими до них виправдувальними документами.

На рахунку 55 «Спеціальні рахунки в банках» враховують наявність і рух грошових коштів у вітчизняній та зарубіжній валютах, що знаходяться в акредитивах, чекових книжках, інших платіжних документах (крім векселів), на поточних, особливих та спеціальних рахунках, а також рух коштів цільового фінансування в тій їх частині, яка підлягає відокремленому зберіганню.

До рахунку 55 можуть бути відкриті субрахунка:

1 «Акредитиви»;

2 «Чекові книжки»;

3 «Депозитні рахунки» та ін.

Зарахування грошових коштів в акредитиви відображається за дебетом рахунка 55, субрахунок 2, і кредитом рахунків 51 «Розрахункові рахунки», 52 «Валютні рахунки», 66 «Розрахунки по короткострокових кредитах і позиках» і інших рахунків.

У міру використання акредитивів їх списують з кредиту рахунку 55, субрахунок 1, в дебет рахунку 60 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» або інших подібних рахунків.

Невикористані кошти в акредитивах повертають в організацію на відновлення того рахунку, з якого вони були раніше перераховані, і списують з кредиту рахунку 55 в дебет рахунків 51,52,66 або інших рахунків.

Аналітичний облік по субрахунку 55-1 ведуть по кожному виставленому акредитиву.

На субрахунку 55-2 «Чекові книжки» враховують рух коштів, що у чекових книжках. Порядок здійснення розрахунків чеками регулюється банком.

Видані чекові книжки відображають за дебетом рахунка 55, субрахунок 2, і кредитом рахунків 51, 52, 66 та інших подібних рахунків. При використанні чекових книжок відповідні суми списують з рахунку 55 в дебет рахунку 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами» або інших подібних рахунків (згідно з виписками банку). Суми за чеками виданими, але не сплаченим банком (не пред'явлені до оплати), залишаються на рахунку 55-2. Суми залишилися невикористаних чеків і повернутих у банк списують з кредиту рахунку 55, субрахунок 2, в дебет рахунків 51, 52,66 або інших рахунків.

Аналітичний облік по субрахунку 55-2 ведуть з кожної отриманої чекової книжці.

На субрахунку 55-3 «Депозитні рахунки» враховують рух коштів, вкладених організацією в банківські та інші вклади.

Перерахування грошових коштів у внески відображають за дебетом рахунка 55 і кредиту рахунків 51 «Розрахункові рахунки» або 52 «Валютні рахунки». При поверненні кредитною організацією сум вкладів виробляють зворотні бухгалтерські записи.

Аналітичний облік по субрахунку 55-3 «Депозитні рахунки» ведуть за кожним вкладом.

На окремих субрахунках рахунку 55 враховують рух відокремлено які у банку коштів цільового фінансування (надходжень): коштів, що надійшли на утримання спеціальних установ від батьків та інших джерел; коштів на фінансування капітальних вкладень (акумульованих і витрачених організацією з окремого рахунку); субсидії урядових органів і т. д.

№30 Поняття, класифікація та оцінка фінансових вкладень. Зміни оцінки окремих видів вкладень

До фінансових вкладень відносять інвестиції організацій в державні цінні папери (облігації та інші боргові зобов'язання), у цінні папери та статутні капітали інших організацій, а також надані іншим організаціям позики па території РФ і за її межами.

Цінні папери - Грошовий документ, що засвідчує майнове право або відношення позики власника документа до особи, що випустив такий документ. (Облігація, облігація, вексель, чек, депозитний і ощадний сертифікати, банківська ощадна книжка на пред'явника, коносамент, акція, приватизаційні цінні папери)

Фінансові вкладення класифікують за різними ознаками: в зв'язку зі статутним капіталом, за формами власності, термінів, на які вони вироблені, і ін.

Залежно від зв'язку зі статутним капіталом розрізняють фінансові вкладення з метою утворення статутного капіталу та боргові.

К вкладенням з метою утворення статутного капіталу відносять акції, вклади в статутні капітали інших організацій та інвестиційні сертифікати, що підтверджують частку участі в інвестиційному фонді і дають право на отримання доходу від ланцюгових паперів, що становлять інвестиційний фонд.

К борговими цінними паперами відносять облігації, заставні, депозитні і ощадні сертифікати, казначейські зобов'язання, векселі.

За формами власності розрізняють державні та недержавні цінні папери.

Залежно від терміну, на який зроблено фінансові вкладення, Вони поділяються на довгострокові і короткострокові.

Довгострокові і короткострокові фінансові вкладення враховують на активному рахунку 58 «Фінансові вкладення», до якого можуть бути відкриті такі субрахунки:

58-1 «Паї й акції»;

58-2 «Боргові цінні папери»;

58-3 «Надані позики»;

58-4 «Внески за договором простого товариства» та ін.

За дебетом рахунка 58 відображають фінансові вкладення організації з кредиту відповідних рахунків (51 «Розрахункові рахунки», 52 «Валютні рахунки», 10 «Матеріали» та інших рахунків). З кредиту рахунку 58 списують фінансові вкладення на рахунок 91 «Інші доходи і витрати».

Засоби довгострокових і короткострокових фінансових вкладень, переведених організацією, на які у звітному періоді не отримано документи, що підтверджують права організацій (цінні папери, свідоцтва на вироблені вклади та ін.), Враховуються на рахунку 58 відокремлено.

Аналітичний облік довгострокових і короткострокових фінансових вкладень ведуть за видами вкладень (паї, акції, облігації та ін.) І об'єктів, у яких здійснено ці вкладення (організації - продавці цінних паперів, організації-позичальники і ін.), З обов'язковим отриманням даних про фінансові вкладеннях на території країни і за кордоном.

Всі цінні папери, що зберігаються в організації, повинні бути опи-сани в Книзі обліку цінних паперів. Книга обліку ланцюгових паперів повинна мати такі обов'язкові реквізити: найменування емітента; | Номінальна вартість цінних паперів; покупна вартість; номер, серія та ін .; Загальна кількість; дата купівлі; дата продажу. Книга обліку цінних паперів повинна бути зброшуровані, скріплена сумом орга-нізації і підписами керівника та головного бухгалтера, сторінки пронумеровані.

Оцінка цінних паперів

При оцінці цінних паперів враховують такі показники.

номінальна вартість - Сума, позначена па бланку цінного паперу. Сумарна вартість всіх акцій за поминальною вартості відображає величину статутного капіталу організації.

емісійна вартість - Ціна продажу цінного паперу при її первинному розміщенні, яка може не збігатися з номінальною вартістю. Різниця між зазначеними видами оцінки цінних паперів, помножена на їх кількість, становить емісійний дохід організації.

Курсова (ринкова) вартість - Ціна, яка визначається як ре-рультат котирування ланцюгових паперів на вторинному ринку. Вона відображає рівновагу між сукупним попитом і пропозицією в певному інтервалі часу.

Ліквідаційна вартість акцій та облігацій - Вартість реалізованого майна ліквідованої організації у фактичних цінах, що виплачується на одну акцію чи облігацію.

викупна вартість - Сума, що виплачується акціонерним товариством за придбання власних акцій або при достроковому погашенні облігацій (вартість так званих «відкличні» акцій і облігацій).

Балансова вартість акцій - Визначається за даними балансу розподілом власних джерел майна па кількість випущених акцій.

облікова вартість - Сума, за якою цінні папери відображаються в балансі організації в даний момент часу.




 Складання бух. статей проводок. Хронологічні та систематичні записи. |  Облік місцевих податків і зборів. |  Особливості журанльно-ордерної та меморіально-ордерної форм БО. |  Організація БО. Права, обов'язки і відповідальність головного бухгалтера. |  Облік розрахунків з різними дебіторами і кредиторами. Облік і терміни списання на збиток заборгованості неплатоспроможних дебіторів. |  Облік розрахунків по федеральних зборів. |  Облік регіональних податків і зборів |  Оцінка активів і зобов'язань організації в іноземній валюті. Облік курсової різниці. Облік експортних операцій. |  Особливості обліку касових операцій в інвалюті та операцій по валютному рахунку. Облік операцій із продажу валютної виручки. |  Порядок і строки подання бух. звітності. Публічність бух. звітності. |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати