На головну

Спостереження.

  1. Методичні вказівки до вивчення теми: Статистичне спостереження.
  2. Основні організаційні форми статистичного спостереження. Види та способи його проведення.
  3. Помилки статистичного спостереження.

Спостереження - це цілеспрямоване, безпосередньо чуттєве сприйняття предметів, явищ, процесів навколишньої дійсності з метою їх пізнання. Психологи вважають, що відчуття і сприйняття, які виникають під час спостереження об'єктів (явищ і процесів), складають основу уявлень. У поєднанні з мовленнєвою діяльністю зорові, слухові, нюхові, рухові образи фіксуються пам'яттю і зберігаються досить довго, що сприяє розвитку спостережливості.

Спостереження об'єктів, явищ, процесів реальної дійсності пов'язані з аналітико-синтетичною розумовою діяльністю. Спочатку в ході спостереження виникає сприйняття, яке дозволяє виділити зовнішні особливості певного об'єкту, явища, процесу з інших, споріднених їм (аналіз). Проте об'єкт (явище, процес) спостерігається і сприймається в цілісному вигляді. В подальшому об'єкт (явище, процес), за яким спостерігають, підлягає детальнішому розумовому розчленуванню: спочатку сприймаються яскравіші, помітніші (проте не завжди істотні) його ознаки, властивості (аналіз), а потім і інші властивості та їх взаємозв'язки (синтез).

Для формування правильних уявлень вчителю необхідно спрямовувати спостереження учнів на виділення істотних ознак властивостей, взаємозв'язків об'єктів (явищ, процесів), за якими спостерігають. Цьому сприяють прийоми мислення, з допомогою яких учні здійснюють спостереження: аналіз, синтез, порівняння, встановлення причинно-наслідкових зв'язків, узагальнення. Систематичні самостійні спостереження школярів розвивають їх увагу, пам'ять, мислення.

Організація самостійних спостережень повинна відповідати наступним методичним вимогам:

- ґрунтуватися на раніше набутому учнями особистому досвіді (знаннях та вміннях);

- бути зрозумілою за метою і процесом спостережень (що спостерігати, як спостерігати, для чого спостерігати);

- включати елементи нових знань і вмінь, що в свою чергу сприяє розвитку пізнавальних інтересів учнів;

- по можливості носити дослідницький характер, який вимагає самостійного пошуку вирішення питання;

- фіксувати найважливіші результати спостереження - записи у щоденниках спостережень, малюнки, ескізи, креслення, діаграми, схеми, таблиці;

- націлювати на отримання практичного результату спостереження.

В процесі трудового і професійного навчання можна виділити два види самостійних спостережень учнів:

- спостереження натуральних об'єктів - предметів знарядь праці і т. д., зображувальних засобів наочності, трудових прийомів, виробничих процесів;

- спостереження, як вид практичної діяльності учнів під час виконання лабораторно-практичних робіт і виробничих дослідів.

У першому виді спостереження джерелом знань служить слово вчителя у поєднанні з демонстрацією об'єктів, явищ, процесів. Воно спрямовує хід думки учнів, керує сприйняттям. Школярі осмислюють те, що вони спостерігають, набувають нових знань, вмінь, можуть самостійно повторити демонстрацію. У другому виді спостереження в якості джерела знань виступає результат практичної діяльності учнів. Слово вчителя тут також необхідне, воно є фактично інструкцією, яка визначає мету роботи, сприяє повторенню тих знань і умінь, які необхідні для її проведення, керує ходом роботи і отриманням намічених результатів.

Учні, спостерігаючи під керівництвом вчителя хід досліду або практичної роботи, самостійно роблять записи, висновки, узагальнення. При цьому в них формуються загально-трудові та спеціальні вміння, вони можуть не лише повторити практичну роботу, але й застосувати при повторі раціональніші прийоми її виконання.

Спостереження вчитель може організувати на заняттях у навчальних майстернях, кабінетах, на навчально-дослідній ділянці, в умовах промислового і сільськогосподарського виробництва. За тривалістю вони бувають короткотривалими і довготривалими.

Короткотривалі спостереження вчитель використовує для ілюстрації усного викладення, демонструючи різні засоби наочності, трудові прийоми і т. п., а також під час екскурсій. При цьому роль вчителя полягає не лише у передачі школярам теоретичних знань, але й у організації, керуванні та контролі за сприйняттям, усвідомленням та засвоєнням знань і вмінь. Діяльність учнів під час цього виду спостереження в основному пізнавальна, ґрунтується на осмисленні інформації і безпосередньому чутливому сприйнятті предметів і явищ, які створюють у школярів уявлення, початкові поняття. Наприклад, вчитель може організувати самостійні спостереження учнями зразків машинобудівних, електро- та радіотехнічних, швейних і інших матеріалів, що вивчаються. Школярам видають зразки, повідомляють завдання: встановити зовнішні характерні ознаки, за якими можна відрізнити один матеріал від іншого. Подібним чином організовують самостійні спостереження при ознайомленні з будовою вимірювальних приладів, верстатів, електроапаратури, швейних машин і т. д. Під час виконання завдання учні спочатку спостерігають зразки вцілому, потім розглядають їх окремі частини або зовнішні ознаки, порівнюють, з'ясовують особливості структури і властивостей, роблять висновки. Вчитель при цьому контролює хід спостережень, а у випадку виникнення труднощів допомагає постановкою питань, спрямовує увагу учнів на найважливіші сторони пізнання об'єкта (явища, процесу), за яким спостерігають.

Формуванню правильних уявлень і понять у школярів вчителю допомагають, по-перше, відбір змісту навчального матеріалу і засобів наочності, які відображають суть змісту; по-друге, цільова настанова за наглядом об'єкту, що вивчається; по-третє, програма дій учнів (план спостережень), яка передбачає досягнення мети спостереження.

Ступінь самостійності спостережень залежить від віку, рівня загальноосвітньої та загальнотрудової підготовки школярів. Так, старшокласники вже володіють практичним досвідом спостережень на уроках фізики, хімії, біології, тому вони можуть з більшим ступенем самостійності скласти програму дій (план спостережень), обрати прийоми виконання завдання, зафіксувати його хід та кінцевий результат. А молодші школярі, які не мають такого досвіду, потребують більшої допомоги вчителя із проведення спостережень.

Довготривалі спостереження передбачають практичну діяльність учнів, в ході якої вони засвоюють вимірювальні, контрольно-графічні, обчислювальні та інші практичні навички. Цей вид спостережень, у порівнянні з короткотривалими, передбачає високий рівень самостійної роботи учнів, тому, що їх діяльність включає в себе розумові операції (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, абстрагування) і дає можливість перейти від конкретно-чуттєвого до абстрактного мислення.

Особливо часто спостереження у поєднанні з практичною діяльністю учнів вчителі організують на навчально-дослідній або виробничій ділянці під час проведення навчальних експериментів з рослинами і тваринами. До проведення таких спостережень школярів необхідно готувати з молодших класів. Так, під час виконання нескладних дослідів з теми "Посів сухим і замоченим насінням" їм можна запропонувати з'ясувати роль води у сходженні насіння і одночасно порівняти, сходи насіння на дослідній і контрольній ділянках, зробити практичні висновки про необхідність підготовки насіння до посіву. З учнями V-VI класів, які вже знайомі з різними способами передпосівної обробки насіння (замочування, обігрівання, загартування, протравлювання, дражирування і ін.) і мають практичні навички з проведення відповідних передпосівних заходів, можна провести експерименти на навчально-дослідній ділянці, які передбачають комплекс спостережень учнів та їх практичних дій агротехнічного характеру. Результатом цієї роботи є оволодіння школярами елементарними дослідними навичками і методикою польового досвіду. Але для досягнення необхідного ефекту потрібно, щоб учні виконували усі види спостережень за ростом і розвитком рослин (тварин) і приймали участь у відповідних практичних роботах, а саме:

1. спостерігали за об'єктом вцілому, порівнювали його з іншими спорідненими об'єктами (досвід, контроль);

2. розділяли (подумки або фізично) об'єкт на частини (морфологічний аналіз органів рослин, тварин);

3. узагальнювали спостережене з питань взаємозв'язку органів в організмі, організму та навколишнього середовища, впливу людини на рослину (тварину) і середовище, в якому вона проживає, з метою підвищення продуктивності рослин (тварин).

На всіх етапах спостереження учні повинні фіксувати усі явища, факти, необхідні для самоконтролю і досягнення мети спостереження. Такого виду спостереження допомагають формувати у школярів вміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, взаємовідносини, закономірності, робити висновки, давати визначення, формулювання.

Дуже важливим навчальним і виховним моментом у спостереженні є обговорення результатів. Тут вчитель не лише оцінює роботу учнів, але й вчить логічно думати і діяти. Він готує школярів до сприйняття нової навчальної інформації, подає інформацію в такому виді, у якому вона сприймається наочно і при цьому, крім конкретно-чуттєвого сприйняття, включає в роботу думку учнів, котра, знаходячись під контролем вчителя, стимулює практичні дії школярів, сприяє формуванню діалектичного світогляду.

Педагогічна цінність спостережень полягає в тому, що вони допомагають вчителю підвести учнів до самостійного мислення і самостійної практичної діяльності; сприяють формуванню у школярів таких якостей, як вдумливість, терпіння, наполегливість, витримка, акуратність, зібраність; розвивають дослідницький підхід до об'єктів, явищ, технологічних процесів, що вивчаються.

Під час спостережень і практичних дій в учнів виробляються вимірювальні та обчислювальні вміння, певний алгоритм дії, розвивається вміння порівнювати споріднені об'єкти, давати їм узагальнену характеристику, розвивається окомір. Таке поєднання розумової і практичної діяльності школярів допомагає вчителю формувати знання і вміння політехнічного характеру, поєднувати теорію навчання з практикою.

 



  75   76   77   78   79   80   81   82   83   84   85   86   87   88   89   90   Наступна

Шкала оцінювання. | Теорія і методика трудового навчання − галузь педагогічної науки, її предмет і завдання. | Методи і методики проведення наукових досліджень з теорії і методики трудового навчання. | Аналіз навчальної, методичної та наукової літератури з трудової підготовки школярів. (Самостійна робота). | Розуміння особистості та її структури. | Історичний аспект генезису концепцій особистості. | Сучасні теорії особистості. | Динамічна функціональна структура особистості. | Мал. 1.2.1. Основні підструктури як рівні особистості, на які накладаються характер і здібності. | Мал 1.2.2. Соціалізація підструктур особистості. |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати