Головна

Вчитель доповнює відповіді учнів, нагадуючи, як проводяться паралельні прямі лінії та лінії під кутом одна до одної.

  1. Взаємодія клітин в імунній відповіді. Роль окремих клітин імунної системи. Антигенрепрезентуючі клітини, Т- та В-лімфоцити. Інтерлейкіни.
  2. Дійсність - філософськакатегорія, що позначає все те, що реально існує зараз, у даному місці і тепер. Ця категорія доповнює іншу категорію діалектики - "можливість".
  3. Дохід споживача становить 8 грн. Ціна одиниці товару X - 1 грн, ціна одиниці товару Y - 0,5 грн. Яка з наступних комбінацій двох товарів знаходиться на бюджетній прямій?
  4. За порядком включення у собівартість продукції усі витрати поділяються на прямі і непрямі.
  5. Завдання. Визначте, який метод пізнання був використаний і в чому його суттєвість. Дайте обґрунтування своєї відповіді.
  6. Контрольні відповіді до задач

4. Вчитель пропонує учням за допомогою дерев'яної лінійки та олівця провести лінію на металевій заготовці, а потім аркушем паперу протерти заготовку. Лінія витирається.

5. Питання вчителя: "Як же нанести на заготовку із тонколистового металу лінію, яка б не витиралась?" Відповідь учнів: "Лінію можна провести гострим цвяхом, шилом, голкою".

Вчитель пояснює, що в принципі ця відповідь вірна. Потрібно загостреним металевим інструментом, який твердіший, ніж матеріал заготовки, провести лінію. Для цього слугує рисувалка. (Демонструє її).

Учні знайомляться з рисувалкою.

6. Питання вчителя: "А як нанести на металеву заготовку точку?" Відповідь учнів: "Треба вдарити у потрібному місці чимось гострим і твердим".

Вчитель пояснює, що для цього слугує кернер, і показує, як їм користуватися.

7. Питання вчителя: "Чому під час розмітки олівцем користуються дерев'яною лінійкою, а під час розмітки стальною рисувалкою - металевою?" Відповідь учнів: "Якщо розмічати металевою лінійкою і олівцем, то олівець швидко тупиться і збивається з краю лінійки. А коли вістрям рисувалки проводити вздовж краю дерев'яної лінійки, то, навпаки, псується вона".

Вчитель пояснює, що, крім цього, металева лінійка дозволяє вістрю рисувалки рухатись дуже близько до краю, що підвищує точність розмітки.

Потім під керівництвом вчителя учні виконують розмітку заготовки майбутнього виробу.

Демонстрація - використовується під час навчання для кращого сприйняття, розуміння, осмислення навчального матеріалу. Демонструють натуральні об'єкти техніки (приладів, механізмів, машин) та навчально-наочні посібники у вигляді макетів, моделей, навчальних плакатів, таблиць, креслень, схем і т. п.

Прийоми цієї демонстрації залежать від ступеня складності пристрою об'єкта, взаємозв'язку та взаємодії складових його частин. Зазвичай недостатньо показати натуральний об'єкт у цілому або його модель, макет. Потрібно показати і основні його частини, вузли та деталі, а також підстави цих частин шляхом розбирання, складання і графічного зображення у вигляді розрізів, масштабних виділень і т. п. Нарешті, треба продемонструвати і пояснити взаємодію основних частин технічного об'єкта, який досліджується, в його дії, пояснюючи креслення принципових і кінематичних схем на класній дошці.

Вимоги (методичні) до натуральних об'єктів, які демонструються на заняттях:

- виразно відображати ту навчальну мету, яку ставить педагог на цьому занятті;

- бути доступними для розуміння учнів, тобто відповідати рівню їх трудової та загальноосвітньої підготовки;

- бути виробничо-типовими і відповідати сучасному рівню розвитку техніки;

- мати естетичний вигляд;

- бути технічно справними.

Для підвищення якості засвоєння навчального матеріалу під час демонстрації натуральних об'єктів доцільно використовувати деякі додаткові прийоми, які посилюють ефект сприйняття того чи іншого зразка: фарбування деталей та вузлів об'єктів у різні кольори, виділення яскравими кольорами його головних функціональних елементів; демонстрація об'єкта у розібраному вигляді, з розрізами, прозорими кришками; планшети з деталями та вузлами об'єкту, що вивчається і т. д.

Модель - експериментальна подібність до натурального об'єкту, в якому в реальному або зміненому масштабі проходять процеси або явища, подібні до процесів і явищ, що відбуваються в реальному об'єкті. Модель завжди динамічна, вона розкриває функціональний бік предметів і явищ (моделі передач, електричних двигунів, генераторів і т. д.).

Макет - це статична копія (зменшена або збільшена) Натурального об'єкту, яка слугує для пояснення будови речовини, форми деталей, вузлів машин, будови інструментів, приладів, механізмів, машин, апаратів. Макети призначені доповнювати (або замінювати) демонстрацію натуральних об'єктів, розкриваючи ті їх сторони, котрі подані недостатньо зрозуміло або не виражені зовсім.

Дуже часто макети використовують у тому випадку, коли показ натуральних об'єктів утруднений через їх малі розміри або, навпаки, громіздкі. Макет - це масштабна копія об'єкту, який вивчається.

До системи засобів навчання входить також комплекс засобів, призначених для показу плоских зображень: таблиці, плакати, рисунки, креслення, схеми, фотографії, епі-, діа-, кодо-, відео- та кінопроекційні зображення. Найрозповсюдженіші серед них кодопроектори: дозволяють викладачеві будувати зображення безпосередньо під час пояснення. Розповсюджується використання відеомагнітофонних записів, які передаються по телевізору, мультимедіа.

Під час демонстрації технічних об'єктів або технологічних процесів у молодших класах значну увагу потрібно приділяти розмірам, формі та кількості представлених учневі предметів. При цьому, якщо вивчається будова машини або приладу, потрібно прагнути до статичних демонстрацій, оскільки учні слідкуватимуть за самим процесом руху частин цілого, а не за їх призначенням та взаємозв'язком. У старших же класах бажанішою є демонстрація саме функціонального боку об'єктів і процесів, тому що учнів цікавлять технічні можливості, призначення або результат роботи пристрою, технічного процесу.

Показ трудових дій полягає в демонстрації вчителем робочих рухів, прийомів виконання трудових операцій зазвичай в такій послідовності: цілісний показ в робочому темпі; розчленований або уповільнений показ, що супроводжується поясненнями; знову цілісний показ в робочому темпі. Потім виконуються ознайомлювальні вправи 1-2-ма учнями, тобто пояснення послідовності виконання трудових дій. Потім одному або декільком учням пропонується по черзі повторити показану трудову дію, тобто виконати пробні вправи. При цьому учні можуть припуститися помилок при виконанні тих чи інших трудових операцій, робочих рухів, у прийомах користування інструментом, керування машиною і т. п. У цих випадках вчитель знову показує правильні прийоми виконання трудових операцій і поводження з інструментом, який застосовується для їх виконання.

Пояснення при розчленованому показі трудових дій доцільносупроводжувати демонстрацією таких навчально-наочних посібників, як таблиці, що зображують окремі основні елементи трудового прийому; малюнки і схеми, що показують робочі пози та рухи, послідовність прийомів виконання окремої операції і послідовність операцій в усьому трудовому процесі; малюнки і схеми з організації робочого місця, порядку і системи вимірювань; технічними вимогами, правилами техніки безпеки і т. д.

Показ технологічних процесів також може бути цілісним і розчленованим. Якщо весь технологічний процес обробки сировини до готового виробу протікає в декілька етапів або стадій, тривалий час, то для цілісного показу і пояснення, на яких природничих і математичних закономірностях він заснований, необхідне проведення спеціальної виробничої екскурсії. У ході екскурсії учні зможуть наочно сприйняти взаємозв'язок різних етапів процесу, способи їх здійснення, результати кожного етапу при різних способах і режимах його здійснення, а також усвідомити закономірності процесу.

Ізольований показ окремих етапів (стадій) технологічного процесу необхідний на вступному інструктажі при навчанні учнів регулюванню або виконання того чи іншого етапу або приватного технологічного процесу, наприклад різання металу на токарному верстаті.

У тих випадках, коли технологічний процес протікає в закритих апаратах і його не можна ні зупиняти на окремих етапах, ні варіювати режими, слід використати такі засоби наочності - моделі, схеми, таблиці, кіно-, відео-, діафільми та ін.

у залежності від змісту навчального матеріалу, виховних завдань, віку і підготовки, матеріальної бази школи, вчитель вибирає оптимальний вид демонстрації. Цей метод не несе нової навчально-пізнавальної інформації, а служить лише для закріплення, формування практичних умінь при застосуванні раніше набутих знань.

На заняттях з трудового навчання дуже широке застосування має інструктаж як поєднання методів керівництва самостійною роботою учнів, особливо при навчанні їх виконанню трудових дій. Інструктаж - як сукупність різноманітних методів - є поясненням мети, завдань та техніки виконання трудового завдання і окремих трудових операцій, які супроводжуються показом трудових дій і технологічних процесів, котрі мають опанувати учні.

Інструктаж в усній або в письмовій формі (інструкційні карти) проводиться перед тренувальними вправами, продуктивною працею, організацією робіт з роздатковим матеріалом, постановкою дослідів, самостійною роботою з книгою, довідниками тощо.

Усний інструктаж - вступний, поточний і заключний - проводиться при навчанні учнів трудовим діям, практичним умінням і навичкам щодо виконання технологічних операцій і при роботі з технічним обладнанням (верстатами, машинами, апаратами і т. п.).

Вступний інструктаж - це повідомлення учням вказівок щодо виконання трудових прийомів, операцій і різних практичних завдань, що супроводжується такими дидактичними прийомами, як: показ натуральних об'єктів, що вивчаються (інструментів, машин, приладів і т. п.) і відповідних наочних посібників; показ прийомів поводження з інструментами, пристосуваннями, обладнанням, приладами, апаратами, верстатами, машинами; показ прийомів виконання технологічних операцій і трудових дій; демонстрація і аналіз техніко-технологічної документації, яка використовується, проведення необхідних технічних і технологічних розрахунків.

Головне значення вступного інструктажу полягає в тому, що з його допомогою організується і спрямовується діяльність учнів, він допомагає свідомо засвоїти особливості роботи і раціональні способи її виконання. Без вступного інструктажу або при невисокому методичному рівні його проведення учні, як правило, допускають грубі порушення технології та організації праці, не враховують повністю вимог, що висуваються до послідовності виконання трудових прийомів і операцій, в результаті чого формування умінь і навичок відбувається стихійно, шляхом проб і помилок. Вступний інструктаж сприяє правильному формуванню умінь і навичок, вихованню охайності, ощадливості, точності виконання роботи.

Проводиться інструктаж у такій послідовності: 1) ознайомлення із назвою, метою і завданнями роботи, яку потрібно виконати; 2) повторення пройденого матеріалу, необхідного для виконання цієї роботи (коротке опитування, бесіда); 3) ознайомлення з технічними вимогами; 4) повідомлення вказівок з підготовки до роботи, організація робочого місця, дотримання правил безпеки праці; 5) пояснення та показ учням прийомів і способів виконання роботи та перестороги від можливих помилок; 6) пояснення і показ способів самоконтролю правильності виконання прийомів і якості роботи; 7) показ зразків виробів, виготовлених вчителем або учнями, які вчилися раніше; 8) ознайомлення з технічною документацією - робочими кресленнями, інструкційними та технологічними картами; 9) ознайомлювальні, пробні вправи, під час яких перевіряється правильність засвоєння вказівок учнями попередження про причини браку і можливі помилки в роботі; 10) повідомлення про норми часу і норми виробітку; 11) пояснення критеріїв оцінки за практичну роботу; 12) видача завдань для практичної роботи і розподіл учнів за робочими місцями та бригадами (ланками, парами).

Після вступного інструктажу учні самостійно виконують роботу. Учитель спостерігає за діями і поведінкою учнів, контролює їх.

Біжучий (поточний) інструктаж - проводиться під час заняття для усунення труднощів, як правило, в індивідуальному порядку, а якщо однакові труднощі та помилки спостерігаються у багатьох учнів, то фронтально, з усією групою. Його можуть проводити ланкові, що має велике виховне значення.

Заключний інструктаж - вчитель застосовує після закінчення заняття. Його мета - підведення підсумків виконаної роботи. Він проводиться зазвичай у формі бесіди і включає розбір та оцінку правильності та якості виконання завдання учнями, роз'яснення допущених помилок, їх причин та шляхів усунення. Заключний інструктаж повинен сприяти вихованню в учнів навичок самоконтролю, контролю, оцінки та аналізу своєї трудової діяльності і діяльності своїх товаришів. При заключному інструктажі можуть даватися також вказівки з підготовки до наступного заняття.

Як зазначалося вище, інструктаж може проводитися як в усній, - так і в письмовій формі.

Письмовий інструктаж - це застосування різної техніко-технологічної документації навчального характеру: робочих креслень, ескізів, карток-завдань, інструкційних і технологічних карток, якими учні користуються під час виконання вправ з оволодіння різноманітними трудовими прийомами і операціями, при виконанні виробничих робіт і виготовленні виробів.

Письмові інструкції, наприклад технологічні карти, містять у стислій формі відомості про зміст, характер і вимоги до виконуваного прийому, операції, виробу, про застосовування матеріалів, робочих і вимірювальних інструментів, обладнання та пристроїв, про послідовність трудових операцій, про способи їх виконання, про організацію праці, можливі помилки та неполадки і способи їх усунення. Обсяг цих відомостей визначається рівнем наявних в учнів політехнічних і трудових знань, умінь, навичок. До їх створення бажано залучати самих учнів, що сприяє поглибленню і закріпленню їх знань, бажанню здобути нові знання, які необхідні для складання інструкцій.

Письмовою техніко-технологічною документацією кожен учень користується індивідуально. При цьому забезпечується самостійність у роботі учня, більш глибоке осмислення своїх дій. Використання технічної документації в трудовому навчанні допомагає учням в подальшій продуктивній діяльності застосовувати виробничо-технічну документацію.

Інструкційні картки з виконання лабораторно-практичних робіт зазвичай мають у собі наступні відомості: назва роботи; перелік необхідних матеріалів та обладнання; порядок проведення роботи;; форми таблиць для запису отриманих даних та вказівок з їх обробки - із складання графіків, діаграм і формулювання узагальнених висновків.

Текст інструкційної картки повинен бути коротким і чітким, зрозумілим, скеровуючим дії учнів таким чином, щоб вони змогли виявити у певній мірі самостійність, творчу ініціативу.

Під час складання інструкційних карток необхідно враховувати вік учнів та рівень їх підготовки. Для учнів 4-6 класів інструкції мають бути не великими за обсягом, але в них потрібно детальніше описувати порядок дій, поміщати ілюстративний матеріал. Для старшокласників інструкція може бути об'ємнішою, включати не один, а декілька дослідів (досліджень), а формулювання окремих завдань можуть мати не таке детальне пояснення.

Методи перевірки та оцінювання знань, вмінь і навичок учнів.

Перевірка знань, вмінь і навичок виконується з метою контролю та оцінювання результатів навчальної роботи учнів. У трудовому навчанні перевіряють і оцінюють технічні та технологічні знання учнів, передбачені навчальною програмою, вміння і навички у проведенні лабораторних і практичних робіт, враховують морально-вольові якості особистості. (Їх перелік у програмах з трудового навчання).

Головні вимоги до перевірки і оцінювання знань, вмінь і навичок:

- регулярність, яка забезпечує своєчасне усунення прогалин у знаннях, вміннях і навичках учнів;

- об'єктивність та справедливість - оцінка має відображати дійсний рівень і якість підготовки учня.

Головними критеріями є:

- рівень передбачених програмою теоретичних знань (їх правильність, повнота і систематичність, осмислене розуміння навчального матеріалу на основі знань з фізики, біології та інших предметів);

- якість виконання лабораторних і виробничих робіт (їх відповідність технічним і технологічним вимогам; правильні прийоми виконання робіт; вміння користуватися інструментом та іншими засобами праці; правильна організація робочого місця; дотримання правил безпеки праці, санітарії, рівень культури та естетики праці);

- культура праці;

- вміння пояснювати значення та зміст робіт, що виконуються, на основі природничонаукових знань;

- час, витрачений на виконання лабораторно-практичної або навчально-виробничної роботи, продуктивної праці;.

Якість знань, вмінь і навичок оцінюється за 12-тибальною системою.

Поточна перевірка - з'ясування ступеню засвоєння учнями знань, вмінь і навичок, отриманих на одному або декількох найближчих заняттях (усне опитування, коротка бесіда).

Підсумкова перевірка - з'ясовується, наскільки повно та міцно учні засвоїли знання, вміння та навички з однієї або двох невеликих тем програми. (у формі заліку або письмової контрольної роботи, завдання з виконання практичних робіт).

Заключна перевірка - мета - з'ясувати та оцінити ступінь засвоєння всього змісту навчального матеріалу (усний залік, письмова контрольна робота, залікові лабораторно-практичні роботи; в 11-му класі - кваліфікаційні іспити та кваліфікаційні пробні роботи).

Перевірка та оцінювання знань, вмінь і навичок спрямовані на усунення недоліків та прогалин, які є в знаннях, вміннях і навичках учнів.



  73   74   75   76   77   78   79   80   81   82   83   84   85   86   87   88   Наступна

Шкала оцінювання. | Теорія і методика трудового навчання − галузь педагогічної науки, її предмет і завдання. | Методи і методики проведення наукових досліджень з теорії і методики трудового навчання. | Аналіз навчальної, методичної та наукової літератури з трудової підготовки школярів. (Самостійна робота). | Розуміння особистості та її структури. | Історичний аспект генезису концепцій особистості. | Сучасні теорії особистості. | Динамічна функціональна структура особистості. | Мал. 1.2.1. Основні підструктури як рівні особистості, на які накладаються характер і здібності. | Мал 1.2.2. Соціалізація підструктур особистості. |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати