Головна

Сучасні теорії особистості.

  1. Американська школа маржиналізму. Д. Кларк та його теорії
  2. Б, В) науковість в трудовому навчанні, зв'язок теорії з практикою.
  3. Виникнення держави у східних слов'ян. Норманська та антинорманська теорії походження Київської Русі.
  4. Головний аспект теорії ризику.
  5. Динамічна функціональна структура особистості.
  6. Еволюція кейнсіанської економічної теорії. Неокейнсіанство. Посткейнсіанство
  7. Еволюція неокласичної теорії на початку XX ст. Теорії монополії та конкуренції

У сучасній психології є декілька теоретичних підходів до вивчення особистості, які ґрунтуються на різних концепціях. Нараховується, як найменше, 48 варіантів теорії особистості. В основному вони зводяться до виявлення поведінки (В) людини, яка залежить від внутрішніх суб'єктивно-психологічних властивостей (Р), або соціального оточення чи особливостей ситуацій (Е), в якій особистість знаходиться.

1. Психодинамічні теорії В = F (Р) - поведінка особистості залежить тільки від внутрішніх психологічних властивостей індивіда.

2. Соціодинамічні теорії В = F (E) - у поведінці особистості головна роль відводиться зовнішнім ситуаціям.

3. Інтеракціоністичні теорії В = F (Р, E) - взаємодія внутрішніх і зовнішніх факторів в управлінні актуальними діями людини.

4. Експериментальні теорії - на аналізі і узагальненні зібраних дослідницьким шляхом фактів. Є неекспериментальні - спираються на спостереження, досвід, не звертаючись до експерименту.

5. Структурні - виявлення структури особистості і системи понять, якими вона описується.

6. Динамічні - перетворення, зміна і розвиток особистості, тобто її динаміка - основна її тема.

Розглянемо коротко найпоширеніші конкретні теорії особистості.

"Теорія рис" Г. Олпорта, Р. Кеттела - відноситься до психодинамічних, експериментальних, структурно-динамічних - охоплює все життя людини і описує її як особистість в поняттях, які характеризують внутрішні психологічні властивості. Люди за нею відрізняються за набором і ступенем розвитку у них окремих, незалежних рис, а опис цілісної особистості можна отримати на основі тестологічного або іншого, менш суворого її обстеження (узагальнення життєвих спостережень різних людей за цією особистістю, виявлення і оцінка рис на основі вивчення мови - слів, за допомогою яких описується особистість). Більш строгий метод - факторний аналіз на основі самоаналізу, опитування, спостережень і статистичної обробки. Р. Кеттел виділив 16 особистісних рис. Доповнив їх Р. Мейлі - до 34 рис. В цілому ж зараз описано біля 200 рис.

Недоліки - не чіткість у виборі рис (від 5 до 34 і т. д.) - не можна передбачити поведінку людини; не враховується ситуація поведінки.

Теорія соціального научіння - соціодинамічна, експериментальна, структурно-динамічна - розглядає все життя людини і описує її як особистість в термінах поведінки. Основа - вчинок або серія вчинків, їх оцінка з боку інших.

Теорія особистості У. Майшела - інтеракціоністична - особистісні фактори, які разом з ситуацією визначають поведінку людини, поділяється на ряд груп:

- здібності (що може сам, незалежно від ситуації, зробити зараз);

- когнітивні стратегії (способи сприймання і оцінки ситуації, вибір форм поведінки у ній);

- очікування (оцінка вірогідних наслідків здійснених в даній ситуації вчинків);

- цінності, тобто, що є для цієї людини цінність, має сенс, значення;

- плани поведінки, способи її суб'єктивної регуляції - люди діють за визначеним планом, звичними способами.

Психодинамічна теорія особистості. З. Фрейда - психодинамічна, неекспериментальна, структурно-динамічна, охоплює все життя людини і використовує для опису її як особистості внутрішні психологічні властивості індивіда, в першу чергу її потреби і мотиви. Заслуга в розробці безсвідомого і захисних механізмів, їх роль в детермінації поведінки.

Гуманістична теорія особистості (А. Маслоу, К. Роджерс) - психодинамічна і одночасно інтеракціоністична (по різному), неекспериментальна, структурно-динамічна, охоплює весь період життя людини і описує її як особистість то в термінах внутрішніх властивостей і особливостей, то в термінах поведінки. Основна увага в теоріях цього типу (їх декілька) зосереджена на описі будови та розвитку внутрішнього досвіду людини в тому його вигляді, в якому він поданий самій людині в її свідомості і мисленні.

Теорія К. Роджерса базується на тому, що кожна людина володіє прагненням і має здатність до особистісного самовдосконалення. Центральним поняттям для цієї теорії є поняття "Я" - включає уявлення, ідеї, цілі і цінності, через які людина характеризує саму себе і намічає перспективи особистого розвитку. "Я - концепція" може бути позитивною, амбівалентною (протиріччя), негативною. Вона може бути реальною, видуманою і спотвореною. Узгодженість "реального Я" і "ідеального Я". Основна потреба людини - це самоактуалізація, прагнення до самовдосконалення і вираження самого себе.

Теорія особистості Л.І. Божович - психодинамічна, експериментальна, структурно-динамічна, охоплює період розвитку особистості з раннього дошкільного віку до юності і використовує для опису особистості поняття, які характеризують внутрішні властивості і особливості людини. Спирається на введені Л. С. Виготським поняття про ведучу діяльність і соціальні ситуації розвитку особистості та виводить "внутрішню позицію" - як передумову до її розвитку, яка розуміється як сукупність провідних мотивів діяльності.

Теорія особистості О. М. Леонтьєва - структура і розвиток особистості на основі діяльності. Це психодинамічна, неекспериментальна, структурно-динамічна теорія особистості; охоплює все життя людини та описує особистість в психологічних (мотиви) і поведінкових (діяльність) термінах. Основою внутрішньої характеристики особистості є її мотиваційна сфера. Другим поняття є "особистісний смисл" (ценз) - виражає відношення цілей діяльності людини, тобто того, на що вона в даний момент спрямована, до її мотивів. Чим більше видів діяльності, тим внутрішньо багатша особистість.

В практиці роботи психофізіологів широко використовується структура особистості, яка побудована на основі концепції С. Я. Рубінштейна. Вона включає 6 основних психологічних сфер особистості:

1) потребо-мотиваційна сфера (інтереси, нахили, наміри, мотиви);

2) характерологічні особливості (основні риси характеру, які проявляються в системі провідних ставлень особистості до праці, людей, себе, навколишнього світу: ініціативність, наполегливість, любов до праці, лідерство, готовність до співпраці, спілкування, конфліктність, самоврівноваженість, віра в свої сили, бережливість, акуратність тощо);

3) емоційно-вольова сфера (емоційна стійкість і напруженість, тривожність, емоційні переживання, особливості прийняття рішення, вольові якості);

4) інтелектуальна сфера (показники продуктивності і своєрідності інтелектуальної діяльності, які будуються на основі психічних процесів пам'яті, уваги, мислення, уяви);

5) комунікативна сфера (показники комунікативних якостей, стилю міжособистісного спілкування);

6) психофізіологічні особливості (основні властивості нервової системи - сила, врівноваженість, рухливість)

 



  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16   Наступна

Шкала оцінювання. | Теорія і методика трудового навчання − галузь педагогічної науки, її предмет і завдання. | Методи і методики проведення наукових досліджень з теорії і методики трудового навчання. | Аналіз навчальної, методичної та наукової літератури з трудової підготовки школярів. (Самостійна робота). | Розуміння особистості та її структури. | Мал. 1.2.1. Основні підструктури як рівні особистості, на які накладаються характер і здібності. | Мал 1.2.2. Соціалізація підструктур особистості. | Суть і структура трудової діяльності людини. | Суть, види та психологічна структура трудових дій людини. | Мал. 1.3.1. Класифікація видів дій |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати