Головна

Стихійна діалектика Геракліта, Кратил

  1.  До 2000 р. До н.е. е. трипільська культура припинила своє існування.

Демокріт-буття-щось просте, далі неподільне, непроникне-атом.

- Натурфілософи бачили єдине розмаїття світу в його речовій основі. Їм не вдалося пояснити соціальні і духовні явища.

- Школа Сократа-Платона розвинула концепцію ідей, на основі якої можна було пояснювати не тільки природу, а й людину і суспільство.

- Аристотель розвинув вчення про форму, що дозволило краще зрозуміти сутність окремої речі.

- Киникі, стоїки, епікурейці, скептики були зайняті пошуками спадку, сенсу життя людини. Їх загальний заклик: будь мудрим.

Мілетська школа філософії: особливості філософського мислення.

Фалес (625-547 г до н. Е.). Унікальна лич-ність, купець, багато подорожував (знайомий з математикою, і принципами астрономічних спостережень, побудував перший кам'яний водопровід, побудував першу обсерва-торію; сонячний годинник для публічного користування). Передбачив сонячне затемнення в Греції-585 г до н. е. Є теорема Фалеса (рівність кутів при підставі в рав-нобедренном трикутнику). Фалес поставив питання про архе-першопричину всього сущого. Вода по Фалесу-першо-причина всього сущого (немає води-ні життя). Вода-суб-станція, з якої все виникає, і все в неї возвраща-ється. Цей круговорот підпорядковується Логосу (закону). Богам в системі Фалеса не було місця. Фалес запропонував вико-ти поняття води у філософському сенсі (абстрактному). Навіть Земля, на його думку, плаває на воді, подібно кус-ку дерева. Фалес стикається з проблемою-вода має потужність. якостями (незважаючи на різноманіття її форм), а світ різноякісні.

Родоначальник європейської науки та філософії; крім то-го, він математик, астроном і політичний діяч, який користувався великою повагою співгромадян. Фалес походив із знатного фінікійського роду. Он-автор багатьох технічних удосконалень, здійснив вимірювання пам'ятників, пірамід і храмів в Єгипті.

Фалес справив буквально переворот в світогляді, висунувши ідею субстанції-першооснови всього, узагальнивши все різноманіття в единосущие і угледівши початок усього у волозі: адже вона пронизує собою все. Аристотель ска-зал, що Фалес вперше спробував знайти фізичний початок без посередництва міфів. Волога й справді всюдисуща стихія: все відбувається з води й у воду изчезает.

Анаксимандр. Наступник Фалеса (близько 610-540 до н. Е.) Першим піднявся до оригінальної ідеї безкінечності світів. За першооснову сущого він прийняв апейрон-неопрен-поділену і безмежну субстанцію: її частини змінять-ються, ціле ж залишається незмінним. Це нескінченна на-чало характеризується як божественне, творчо-дві-жущее початок: воно недоступне чуттєвого сприйняття, але збагненно розумом. Оскільки це початок нескінченно, воно невичерпно у своїх можливостях освіти конк-ної реальностей. Це вічно живе джерело новообра-тання: у ньому все знаходиться в невизначеному стані, як реальна можливість. Все існуюче як би рас-сипали у вигляді крихітних часточок. Так малі крупиці золо-та утворюють цілі злитки, а частинки землі-її конкрет-ні масиви. Він спочатку позбавив субстанцію якості. Тому вона може бути різноякісні. Його теорія передана фрагматічно. Первоісточнік- це якесь Первова-суспільством (апейрон) з якого відособлені. протилежності теплого і холодного, що дають початок усім речам. Апейрон не має кордонів, він безмежний. Всі відокремитися від безмежного повинно повернутися в нього. Тому світи виникають і руйнуються.

Анаксимен. (Бл. 585-525 до н. Е.). Гадав, що Порівнюючи-лом всього є повітря, мислячи його як нескінченне і вбачаючи в ньому легкість змінності і превращаемости ве-щей. Згідно Анаксимену, всі речі виникли з повітря і являють собою його модифікації, що утворюються пу-тем його згущення і розрядження. Первовещество повітря. Усі речовини виходять за допомогою згущення і розрядів вання повітря. Повітря-це дихання, що обіймає увесь світ (повітряні випари, піднімаючись вгору і розряджаючи-Ясь, перетворюються у вогненні небесні світила, і, наобо-рот, тверді речовини-земля, камені-є не що інше як згусле і застигле повітря). Повітря можна ощу-щать і т. Д.-це більш зрозуміло. Наївна, банальна філософію фия.

Мілетци здійснили прорив своїми поглядами, в ко-торих однозначно було поставлено питання: «З чого все?» Відповіді у них різні, але саме вони поклали початок власне філософського підходу до питання походжу-дення сущого: до ідеї субстанції, т. Е. До першооснові, до суті всіх речей і явищ світобудови. У 5 столітті до н. е. Мілет втратив самостійність (Перси) і розвиток тут філософії припинилося.




 Поняття світогляду. |  Витоки філософії. |  Співвідношення філософії з релігією, мистецтвом і наукою. |  Предмет філософії в історії філософії. |  Концепції філософії. |  Основні етапи еволюції європейської та російської філософії. |  Філософія Піфагора (піфагорійці; вчення про гармонію і числі). |  Елейський школа філософії. Вчення про буття і знанні. |  Апорії Зенона елейскої і їх філософське значення. |  Вчення Демокріта. Поняття атома і порожнечі. |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати