Головна

ВИВЧЕННЯ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Internet-джерела
  2. INTERNET-ДЖЕРЕЛА
  3. IV. Вивчення нового матеріалу - 20 хв.
  4. IV. Вивчення нового матеріалу.
  5. IV. Список використаних джерел
  6. Альтернативні джерела енергії.
  7. Бактеріофаг,історія вивчення. Структура, класифікація фагів за морфологією. Методи якісного і кількісного визначення бактеріофагів. Практичне використання бактеріофагів.

Умовою якісного виконання магістерської роботи є ґрунтовне ознайомлення з літературою за обраною темою. Вивчення літератури є важливим напрямком роботи, який дає можливість слухачеві врахувати досягнення попередників, що присвятили свої дослідження обраній ним науковій проблемі. Матеріали попередніх досліджень являють собою великий за обсягом матеріал, з якого можна отримувати корисну інформацію. Він може стати точкою відліку для формування нових ідей та науково-світоглядних поглядів.

Теоретичною та методологічною основою написання магістерської роботи є фундаментальні праці вітчизняних та зарубіжних вчених, концепції та ідеї, закладені в Конституції України, законах України, рішеннях Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, указах Президента. Студенту після вибору теми магістерської роботи необхідно глибоко вивчити літературні джерела, які безпосередньо стосуються обраної теми дослідження.

Урахування і знання досягнень теоретичної думки фахівців різних країн, шкіл, позицій і концепцій сприятимуть багатовимірному баченню соціального світу. Ця підготовча робота також дасть змогу слухачам краще осмислити основні питання теми дослідження, їх зміст, визначити вузлові проблеми та напрямки аналізу реальної практики управління проектами та програмами.

Поряд з цим студент повинен проаналізувати з досліджуваної проблеми монографії, періодичні видання, збірники матеріалів науково-практичних конференцій, автореферати дисертацій, різноманітні статистичні та інші джерела інформації.

Рекомендації:

Спочатку слухач має ознайомитися з алфавітним, систематичним та предметним каталогами бібліотек міста, Інтернетом. Відбір та вивчення літератури мають бути системними.

Студентові необхідно завести спеціальний бібліографічний каталог (бажано в електронному вигляді), в які заносити дані про джерело: прізвище, ініціали автора (групи авторів), назву монографії, книги або статті, вихідні дані: місто, видавництво (а для журнальних статей - назву журналу, рік видання, число, місяць, номер журналу). Крім того, потрібно вказати бібліотечний шифр (як є), що допоможе студентові в разі потреби повторного звернення до даного джерела швидко знайти його.

Підібравши потрібну літературу, студент приступає до глибокого її вивчення. Рекомендується спочатку швидко переглянути структурні елементи літературного джерела, які заслуговують на увагу у зв'язку з темою дослідження, потім уважно вивчити виділені елементи і їх скопіювати або законспектувати.

Щоб підготувати магістерську роботу на належному рівні, студент повинен прагнути відбирати з літератури такі ідеї, положення та інформацію, які зможуть поглибити його теоретичні знання і слугувати фактологічним матеріалом. Ознайомлюючись з книгою, вивчаючи її окремі глави чи параграфи, студентові також доцільно запозичувати окремі технічні прийоми аналізу: форми таблиць, графіків, структуру і зміст інструментарію, що використовується при соціологічних дослідженнях, тощо.

Опрацьовуючи роботи класиків вітчизняної та світової науки, а також інші джерела, необхідно вести конспект. При цьому в конспекті не потрібно повністю відтворювати структуру джерела та його зміст. Важливо в джерелі знайти відповідь на запитання, яке виникає у зв'язку з розробкою тієї чи іншої проблеми в магістерській роботі. Відтак конспект може мати такий вигляд, наданий у таблиці 2.

Таблиця 2.

Автор, назва роботи та інші вихідні дані.

Проблема (питання) Основні положення джерела чи книги (відповідь) Сторінка Примітка магістранта

Доцільно такий конспект вести на окремих аркушах паперу або файлах, що дасть змогу більш вільно систематизувати первинний матеріал відносно прийнятої структури магістерської роботи. Дуже важливо, щоб слухач у четверту графу конспекту вносив свої висновки, пропозиції, висловлював згоду чи незгоду з ідеями книги, зауваження щодо можливості реалізації певних ідей в практиці управління проектами, відзначав їх актуальність чи застарілість.

Вивчаючи та конспектуючи документи, слід виявити в них нові економічні, політичні, філософські, соціологічні та управлінські наукові ідеї. При цьому слід пам'ятати, що державні документи (на відміну від класичних, багаторазово перевірених положень) відображають сучасний теоретичний і практичний стан проблеми.

Важливо, щоб слухач сформулював у магістерській роботі свій підхід до наукових ідей, спробував оцінити їх з позиції того, наскільки правильно відображені загальні тенденції, характер, значення та наслідки подій сучасності.

Мета конспектування монографій, книг, брошур, журнальних і газетних статей полягає у виявлені поглядів на ту чи іншу теоретичну проблему, а також збирання фактичного матеріалу з досвіду роботи різних організацій, в тому числі державних органів і установ.

Після ґрунтовного опрацювання літературних джерел, державних документів тощо і з'ясування теоретичної бази дослідження студент приступає до ознайомлення з практичною роботою підприємств та державних установ.

Вивчення практики роботи з управління проектами та програмами, її аналіз та узагальнення досвіду - найбільш трудомісткий етап у підготовці і написанні магістерської роботи, що потребує від студента надзвичайної організованості і самостійності. На цьому етапі студентові необхідна своєчасна кваліфікована допомога наукового керівника і консультанта магістерської роботи. Головна мета такої індивідуальної консультації - допомогти студентові в опануванні методичними прийомами з організації вивчення практичного досвіду для вироблення навичок самостійного аналізу, навчити його узагальнювати як позитивний, так і негативний досвід, робити з цього грамотні висновки, вносити конкретні пропозиції щодо вдосконалення діяльності організацій у галузі управління проектами та програмами.

Перед студентом стоїть завдання, виходячи з плану магістерської роботи, конкретизувати предмет дослідження, визначити об'єкти вивчення. Такими об'єктами можуть бути комерційні підприємства, державні установи, громадські організації, тощо. Вивчення досвіду, ознайомлення з документами вказаних установ та організацій здійснюється за умовами чинного законодавства.

Відповідно до мети, завдань та логіки дослідження студент розробляє конкретну програму вивчення практичного досвіду і погоджує її з науковим керівником. Вона повинна включати передусім питання, з якими студент хотів би більш докладно ознайомитись, з'ясувати, як вони вирішуються в реальній практиці управління проектами. Студент намічає також, в якій установі чи організації, коли і що вивчати конкретно, також у якій формі збирати необхідну інформацію. Це можуть бути копії довідок, постанов, планів тощо. Але в основному треба розраховувати на конспект, який студент веде в процесі вивчення практичної роботи: аналіз протоколів, підсумки бесід з працівниками в цих установах, відвідування нарад, зборів, дані соціологічних досліджень, первинні матеріали виробничо-господарської діяльності підприємств тощо.

Студенти вивчають та аналізують практику роботи організацій під час стажування і спеціальної практики, передбачених навчальним планом.

Вивчивши практику роботи підприємств, студент приступає до узагальнення досвіду на основі зібраної інформації. Це потребує серйозного осмислення та критичної оцінки форм, методів, підходів у діяльності організацій, виявлення найбільш типових, загальних важливих моментів в їх роботі. Далі потрібно сформувати власні висновки і пропозиції щодо вдосконалення практики роботи.

Заслуговує на увагу вивчення та узагальнення практичного досвіду інших країн стосовно управління проектами в організаціях, підприємствах та державних установах.

Отже, якщо потрібна література підібрана і вивчена, матеріали для магістерської роботи законспектовані, то студент дістає уявлення про те, які питання слід остаточно включити до плану магістерської роботи з тим, щоб глибоко, ґрунтовно, послідовно розкрити тему дослідження.

Разом з тим це дає змогу студентові чітко уявити, з яких питань необхідно збирати додатковий матеріал, що конкретно узагальнити з досвіду управління проектами, чи доцільно проводити, наприклад, додаткові дослідження тощо.

Тільки після такої роботи над літературою та іншими джерелами слід приступити до розробки концепції, структури та змісту магістерської роботи.

КОНЦЕПЦІЯ, ПЛАН ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОНАННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ

Важливим елементом підготовки магістерської роботи є розробка студентом концепції дослідження, тобто свого розуміння суті обраної теми дослідження, її новизни та науково-практичного значення, визначення основних напрямків роботи, бачення автором можливих шляхів вирішення поставлених завдань, з'ясуванням своєї позиції з дискусійних питань обраної теми.

Концепція майбутнього дослідження розробляється і формується під час підбору і попереднього вивчення літератури, осмислення накопиченого фактичного матеріалу. Для реалізації концепції студентом складаються план магістерської роботи та графік її виконання.

Складання плану магістерської роботи творчий процес, який потребує аналітичної роботи студента, складання кількох варіантів, вибору найбільш вдалого з них. Для полегшення роботи над темою рекомендується скласти так званий робочий розгорнутий план магістерської роботи вже в ході попереднього вивчення джерел. При цьому, крім вузлових питань визначаються і записуються відповідні підпитання, деякі додаткові дані, цифровий та фактичний матеріал.

Остаточний варіант плану магістерської роботи має забезпечити її єдність і складатись з 2-3 чітко сформульованих найважливіших питань (розділів, глав), які розкривають суть обраної теми, основний її зміст. Назви розділів не повинні виходити за межі дослідження і повторювати назву самої роботи.

В організації подальшої роботи важливе значення має індивідуальний календарний план-графік підготовки, написання і захисту магістерської роботи.

Такий план-графік є робочим документом студента. Він погоджується з науковим керівником і підписується ним. У плані-графіку доцільно відобразити такі етапи виконання магістерської роботи:

- вивчення літературних джерел за обраною темою дослідження;

- підготовка письмової концепції магістерської роботи;

- складання розгорнутого плану магістерської роботи;

- вивчення, аналіз та узагальнення практичного досвіду роботи державних установ та організацій з управління проектами та програмами;

- написання тексту магістерської роботи;

- ознайомлення з ним наукового керівника;

- оформлення магістерської роботи;

- передача магістерської роботи науковомукерівниковідля написання відгуку;

- рецензування;

- підготовка презентації, графіків, діаграм, карт, схем тощо;

- захист магістерської роботи.

У терміни, визначені кафедрою, але не менше ніж один раз на кожні півмісяця, студент зобов'язаний звітувати перед своїм науковим керівником, який на підставі аналізу виконаної роботи та дотримання індивідуального графіка фіксує послідовність роботи студента над магістерською роботою.

У разі значного відставання від намічених термінів без поважних причин науковий керівник інформує про це кафедру.



  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16   Наступна

Методичні вказівки | Основи державної атестації випускників вищих навчальних заходів україни...6 | Кваліфікаційні рівні та характеристики випускників | Загальна процедура атестації | МІСЦЕ І ЗНАЧЕННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ | Автореферат магістерської роботи | Магістерська робота має оформлятися відповідно до встановлених вимог. | РЕЦЕНЗУВАННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ | ВІДГУК НА МАГІСТЕРСЬКУ РОБОТУ | ЗАХИСТ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати