Головна

I. Гальмування процесу модернізації в Японії

  1.  B. Чи мислення окремим випадком інформаційного процесу?
  2.  C) Еволюція статевого процесу у рослин
  3.  C. Неадекватність вихідної методологічної установки теоретико-інформаційного процесу феномену цілісності мислення
  4.  I. Наслідки участі Японії в Першій світовій війні
  5.  II. Світ розумового процесу (ГБ).
  6.  II. Пожвавлення тоталітарних настроїв в Японії

Вплив економічних труднощів на Японію

Економічний спад, що торкнулася Японію в 1927 р, був викликаний не тільки розгорнулися в Китаї бойкотом японських товарів. Основна причина полягала в їх «конкурентоспроможності на зовнішніх ринках через низьку якість, що і призвело до падіння експорту і краху багатьох банків. Підприємці шукали звичний вихід: скорочували заробітну плату робітникам, підвищували інтенсивність праці, вимагали від держави нових субсидій.

Погіршення економічної ситуації призвело до зміни уряду, а й нове, на чолі з шити Танака, направивши війська в Шаньдун, не змогло поліпшити ситуацію. Крім того, перебування японських військ за кордоном зажадало нових витрат - в 1929 р уряд був змушений війська відкликати, що і стало причиною відставки Танаки.

Вибухнув наприкінці 1929 р світова економічна кризанадав на Японію величезний вплив. Як відомо, з початком кризи США і великі європейські держави ввели підвищені митні тарифи на іноземні товари, щоб залишити внутрішні ринки за своїми підприємцями. Це поставило Японію, яка мала свого ємного внутрішнього ринку, в складну ситуацію: вже в 1930 р обсяг експорту скоротився в 2 рази.

Особливо катастрофічним було різке скорочення вивозу японського шовку в США, що складало до 1930 р майже третю частину експорту. Все це призвело до падіння рівня промислового виробництва, державні замовлення у важкій промисловості скоротилися в 2 рази, почалися масові банкрутства. Особливо сильно скоротилося виробництво у вугільній промисловості та суднобудуванні. З падінням цін на сільськогосподарську продукцію скоротилися доходи селян і ще більше звузився внутрішній ринок.

За часом світова криза збігся зі зміцненням позицій Гоміньдану в тільки що об'єднаному Китаї. Це призвело до скорочення активності японського капіталу і посилило економічні труднощі Японії. Світова рецесія з 1929 р мала і такі далекосяжні наслідки, як згортання процесу демократизації японського суспільства.

Соціально-політичні наслідки світової кризи

Криза породила в Японії хвилю банкрутств і масове безробіття: вже в 1930 р число безробітних перевищувала 10 млн. Чоловік. Зберегли робочі місця змушені були змиритися зі скороченням заробітної плати в середньому на 25-45% (залежно від місцевості).

Маси, які втратили роботу стали повертатися до місць колишнього проживання - в сільську місцевість, що відразу ж загострило там соціальну ситуацію. Землевласники, що здавали землю в оренду, почали підвищувати орендну плату, зганяти селян з землі (багато хто волів навіть вести господарство самі, з використанням майже безкоштовної робочої сили, що нахлинула з міст). Це призвело до зіткнень в сільській місцевості, спробам самовільного захоплення земель.

Незважаючи на вжиті урядом заходи по вирішенню цих проблем, ситуація не поліпшувалася, безробіття зростало. Населення все більше переконувалося в нездатності політичних партій, що формували уряду, подолати виниклі труднощі, захистити людей від наслідків економічної кризи. Їх авторитет швидко падав.

Це призвело до глибокого розчарування людей в політичних інститутах парламентської демократії. У свідомості громадян погіршення життєвого рівня пов'язувалося з наданням парламенту в 1924 м права формувати уряд з політичних партій - адже в той час, коли імператор сам призначав уряд, всього цього не було.

Заходи, прийняті іншими країнами з метою закриття своїх внутрішніх ринків для японських товарів, викликали серед японців сплеск ксенофобії. Витіснення японських товарів з зарубіжних ринків уявлялося підступним задумом, спрямованим саме проти Японії. Ще в 1924 р, після прийняття в США закону про емігрантів (обмежував щорічну квоту емігрантів 2% від чисельності етнічної громади, що проживала в 1890 р), в Японії почали проявлятися антиамериканські настрої. Лунали навіть заклики до економічного бойкоту. Однак торгівля з США грала для Японії важливу роль: на неї припадало 40% експорту; імпорт же з США становив найважливіші види сировини (нафта, бавовна, металобрухт).

Тепер же «образи» на США проявилися з особливою силою, поширилися на всі країни Заходу. Цьому сприяла Лондонська конференція з морського права 1930 р на якій Японії довелося зіткнутися з узгодженою позицією Англії та США. У японському суспільстві політичні партії стали асоціюватися з проведенням прозахідної політики.

В Японії все частіше лунають заклики порвати з Заходом, ліквідувати в країні все політичні структури, запозичені в свій час саме з Європи, повернутися до національних традицій, до «твердої влади і порядку».

З критикою капіталістичних порядків і індустріальної цивілізації ще в 1920-ті рр. виступила релігійна секта Омотокё. У відповідності зі своїм ідеалом вона закликала повернутися до традиційної мирного життя землеробів. Однак, заперечуючи законність правління імператорів, вона обрушила на себе репресії влади. Те ж відбулося з іншого сектою - Хомміті, вона також була заборонена до кінця 1920-х рр.

Але з початком 1930-х рр. в Японії зростають ультранаціоналістичні настрої, що призводить до бурхливих всередині ^ і зовнішньополітичним подіям.




 Підйом антиколоніального руху в Індії після закінчення Першої світової війни |  I. Новий підйом антибританській руху |  У грудні 1929 р на сесії ІНК затверджується рішення вимагати незалежності для Індії і почати підготовку до нової сатьяграхи. |  II. Сатьяграха на початку 1930-х рр. |  У серпні 1935 року була нарешті прийнята нова Конституція для Індії. |  Лекція 4 |  I. Причини пожвавлення національного руху |  II. Рух «4 травня» 1919 р |  III. Загострення внутрішньополітичної ситуації в 1920-1924 рр. |  Лекція 6 |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати