На головну

Мовна змістова лінія

  1. Байдуж Людмила Максимовна
  2. Власне українська та іншомовна лексика
  3. Літературна мова. Мовна норма. Культура мови. Культура мовлення під час дискусії.
  4. Мовленнєва змістова лінія
  5. Мовленнєва змістова лінія
  6. Мовленнєва змістова лінія
  7. Мовленнєва змістова лінія
№ п\п Кіль- кість годин Зміст навчального матеріалу Вимоги до рівня мовної компетентності учнів
(заг.)   Вступ Мова-найважливіший засіб спілкування, пізнання і впливу. Учень (учениця): усвідомлюєзначення мови як найважливішого засобу пізнання, спілкування і впливу.
Повторення та узагальнення вивченого Пунктуація Словосполучення й речення; члени речення (також однорідні); звертання; вставні слова. Просте й складне речення. Пряма мова й діалог. Правопис. Розділові знаки в простому й складному реченнях, а також у реченнях із однорідними членами, звертаннями, вставними словами, прямою мовою, при діалозі. Внутрішньопредметні зв'язки: Лексикологія й фразеологія. Засвоєння нових слів і фразеологізмів, прислів'їв та крилатих висловів. Культура мовлення й стилістика. Додержання правильної інтонації в реченнях з однорідними й відокремленими членами речення, звертаннями, вставними словами, прямою мовою і в діалогах. Засвоєння складних випадків слововживання. Текст (риторичний аспект). Удосконалення вмінь складати й поліпшувати висловлювання на основі використання власного досвіду. Учень (учениця): розрізняє словосполучення й речення, просте й складне речення; звертання, вставні слова, речення з прямою мовою, діалог, полілог за їх істотними ознаками; усвідомлюєзмістовий зв'язок між головним і залежним словом у словосполученні й між частинами складного речення; правильно інтонує речення вивчених видів; користується словниками різних видів; будує речення різних типів, використовуючи в них фразеологізми, прислів'я й крилаті вислови; правильно ставить розділові знаки відповідно до вивчених пунктуаційних правил; знаходить і виправляє пунктуаційні та орфографічні помилки на вивчені правила; правильно й доцільновикористовує вивчені поняття у власних висловлюваннях.
Синтаксис. Пунктуація Словосполучення й речення. Словосполучення. Будова й види словосполучень за способами вираження головного слова. Види зв'язку в словосполученні. Речення. Види речень за метою висловлювання й емоційним забарвленням речення (повторення). Речення прості й складні (повторення), двоскладні й односкладні; поширені й непоширені. Порядок слів у реченні. Логічний наголос. Правопис. Розділові знаки в кінці речення (повторення). Внутрішньопредметні зв'язки: Лексикологія й фразеологія. Засвоєння нових слів і фразеологізмів та крилатих висловів. Граматика. Спостереження за використанням вивчених частин мови в ролі головного й залежного слова. Граматична помилка та її умовне позначення (практично). Культура мовлення й стилістика. Практичне засвоєння словосполучень, у яких допускаються помилки у формі залежного слова; синонімічність словосполучень різної будови. Логічний наголос і порядок слів як засіб підвищення точності й виразності мовлення. Інтонація спонукальних і окличних речень, що передає різні емоційні відтінки значення; зворотний порядок слів як засіб виразності мовлення. Текст (риторичний аспект). Удосконалення вмінь стисло формулювати теми й мікротеми усних і письмових висловлювань у формі словосполучень. Риторичні запитання, виклад за допомогою запитань і відповідей. Міжпредметні зв'язки. Інверсія в художньому творі (література). Учень (учениця): розрізняєпоняттясинтаксис й пунктуація,головне й залежне слово в словосполученні; визначаєвиди зв'язку в словосполученні; будує речення різних видів (за метою висловлювання, емоційним забарвленням, характером граматичної основи, кількістю граматичних основ); інтонуєправильно реченнярізних видів, беручи до уваги й логічний наголос для передачі різних змістових та емоційних відтінків значення; аналізує й оцінює виражальні можливості словосполучень і речень різних видів; правильно ставитьрозділові знаки; обґрунтовуєїх використання за допомогою вивчених правил; конструює словосполучення й речення різних видів, а також синонімічні; редагуєтексти, надаючи їм більшої виразності з допомогою вивчених мовних засобів; використовує виражальні можливості речень вивчених видів у власному мовленні.
Просте речення. Двоскладне речення. Головні й другорядні члени речення Підмет і присудок. Способи вираження підмета. Простий і складений присудок (іменний і дієслівний). Способи вираження присудка. Узгодження головних членів речення. Речення поширені й непоширені (повторення). Означення, додаток і обставина як другорядні члени речення (повторення). Прикладка як різновид означення. Види обставин (за значенням), способи їх вираження. Порівняльний зворот. Правопис:Тире між підметом і присудком. Написання непоширених прикладок через дефіс; прикладки, що беруться в лапки. Виділення порівняльних зворотів комами. Внутрішньопредметні зв'язки: Лексикологія й фразеологія. Засвоєння фразеологізмів (а також прислів'їв і приказок), крилатих висловів. Культура мовлення й стилістика. Дотримання порядку слів у реченні, логічного наголосу. Правильне використання форм присудка при підметі, вираженому словосполученням або складноскороченим словом. Єдність видо-часових форм дієслів-присудків як засіб зв'язку речень у тексті. Обставини часу, місця як засіб зв'язку речень у розповідних текстах; їх синонімічність. Стилістична роль означень і порівняльних зворотів у художньому мовленні. Текст (риторичний аспект). Удосконалення будови й зв'язності розповідного й описового текстів. Використання означень і порівняльних зворотів Міжпредметні зв'язки. Епітет і порівняння як художні прийоми (література). Учень (учениця): розрізняє головні й другорядні члени речення; визначаєвиди присудків, обставин у реченнях, прикладку як різновид означення, способи вираженняпідмета, присудка й обставин; пишеприкладки відповідно до орфографічних норм і обґрунтовує написання; правильно ставитьрозділові знаки між підметом, присудком і при порівняльних зворотах; обґрунтовуєїх за допомогою вивчених правил; знаходитьівиправляєорфографічні тапунктуаційні помилки на вивчені правила; аналізуєбудову простого двоскладного речення, будову тексту, засоби зв'язку речень у ньому; оцінюєвиражальні можливості простого двоскладного речення в текстах різних стилів; удосконалюєбудову розповідного тексту з елементами опису для зацікавлення слухачів, використовуючи засоби зв'язку речень у тексті; правильно будуєвисловлювання на певну соціокультурну тему,використовуючи відповідну його структуру, вивчені засоби зв'язку речень; створює тексти різних стилів, використовуючи синонімічні конструкції.
Односкладні речення. Односкладні прості реченняз головним членому формі присудка (означено-особові, узагальнено-особові, неозначено-особові, безособові)іпідмета (називні). Односкладні речення як частини складного речення. Повні й неповні речення. Незакінчені речення, їх стилістичні функції. Правопис. Тире в неповних реченнях. Внутрішньопредметні зв'язки: Засвоєння фразеологізмів (а також прислів'їв і приказок), крилатих висловів (у формі односкладних і неповних речень). Культура мовлення й стилістика. Речення двоскладні й односкладні різних видів як синтаксичні синоніми. Уживання в описах називних речень для позначення часу й місця. Використання неповних речень у діалозі, а також у складних реченнях для уникнення невиправданих повторень. Правильне інтонування неповних речень. Текст (риторичний аспект). Використання ключових слів для підготовки усного висловлювання. Міжпредметні зв'язки. Односкладні й неповні речення як виражальний засіб у художніх творах (література). Учень (учениця): розрізняє односкладні й неповні речення, виділяє їх з-поміж інших видів речень; визначає види односкладних речень (також у складних реченнях); оцінюєвиражальні можливості й роль односкладних і неповних речень у текстах художнього, розмовного, публіцистичного стилів; розрізняє неповні й незакінчені речення; правильно інтонуєнеповні речення; ставитьправильно тире в неповних реченнях і обґрунтовує його використання; знаходитьівиправляєпунктуа-ційні помилки на вивчені правила; конструюєодноскладні речення вивчених видів, а також неповні речення; правильно використовує їх у власному мовленні; правильно будуєтекст на соціокультурну тему,використо-вуючи виражальні можливості односкладних і неповних речень.
Просте ускладнене речення. Речення з однорідними членами Однорідні члени речення (із сполучниковим, безсполучниковим і змішаним зв'язком). Поширені й непоширені однорідні члени речення. Смислові відношення між однорідними членами речення (єднальні, протиставні, розділові). Речення з кількома рядами однорідних членів. Однорідні й неоднорідні означення. Узагальнювальні слова в реченнях з однорідними членами. Правопис. Кома між однорідними членами речення. Двокрапка й тире при узагальнювальних словах у реченнях з однорідними членами. Внутрішньопредметні зв'язки: Лексикологія й фразеологія. Засвоєння фразеологізмів (також прислів'їв і приказок), крилатих висловів (з однорідними членами речення). Культура мовлення й стилістика. Правильна побудова речень із сполучниками не лише.., а й..; як..., так і... Синонімічність рядів однорідних членів із різними типами зв'язку між ними. Інтонація речень із однорідними членами (зокрема з узагальнювальними словами). Текст (риторичний аспект). Використання однорідних членів речення в текстах офіційно-ділового, наукового й художнього стилів. Міжпредметні зв'язки. Ряди різних за характером слів у ролі однорідних членів речення як засіб художньої виразності (література). Учень (учениця): знаходить речення з однорідними членами (непоширеними й поширеними), з узагальнювальними словами, різними рядами однорідних членів у межах одного речення; розрізняє однорідні й неоднорідні члени речення; визначає смислові відношення між однорідними членами речення; правильно ставить розділові знаки при однорідних членах речення й обґрунтовує їх; знаходить і виправляє пунктуаційні помилки на вивчені правила; правильно інтонуєречення з однорідними членами; аналізуєй оцінюєвиражальні можливості речень з однорідними членами в різних стилях мовлення; конструюєречення, до складу яких входять однорідні члени з різними типами зв'язку між ними, зокрема з парними сполучниками, узагальнювальними словами при однорідних членах; будуєвисловлювання в різних стилях мовлення,використовуючи виражальні можливості речень з однорідними членами в усному й писемному мовленні.  
Речення із звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями). Звертання непоширені й поширені. Риторичне звертання. Вставні слова (словосполучення, речення). Групи вставних слів і словосполучень за значенням. Правопис. Розділові знаки при звертанні й вставних словах. Внутрішньопредметні зв'язки: Лексикологія й фразеологія. Засвоєння фразеологізмів (також прислів'їв і приказок), крилатих висловів. Культура мовлення й стилістика. Використання звертань і вставних слів (словосполучень, речень) для передачі ставлення до адресата. Синонімічність вставних слів і речень у тексті. Інтонація речень із звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями). Текст (риторичний аспект). Використання морфологічних і синтаксичних засобів привернення уваги слухачів і вираження особистого ставлення до висловленого. Міжпредметні зв'язки. Використання риторичних звертань у художньому творі (література). Використання вставних слів для зв'язку частин наукового тексту (математика, фізика, історія та ін.) Учень (учениця): знаходить і розрізняє звертання, вставні слова (словосполучення, речення) у реченні; аналізуєй оцінюєвиражальні можливості речень зі звертаннями, вставними словами (слово-сполученнями, реченнями) у тексті; правильно визначаєв тексті риторичні звертання й усвідомлює їх стилістичну роль; ставить розділові знаки при звертаннях, вставних словах (словосполученнях, реченнях) , обґрунтовує їх; знаходить і виправляє помилки на вивчені пунктуаційні правила; конструюєта інтонуєправильно речення зі звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями); використовуєвиражальні можливості речень зі звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями) в усному й писемному мовленні.
Речення з відокремленими членами. Поняття про відокремлення. Відокремлені другорядні члени речення (також уточнювальні). Правопис. Розділові знаки при відокремлених членах речення. Внутрішньопредметні зв'язки: Лексикологія й фразеологія. Засвоєння фразеологізмів (також прислів'їв і приказок), крилатих висловів ( з відокремленими членами речення). Культура мовлення й стилістика. Правильна побудова речень із дієприкметниковими й дієприслівниковими зворотами. Дієприслівникові звороти як засіб зв'язку речень у тексті. Інтонація речень із відокремленими й уточнювальними членами. Синонімічність простих речень із відокремленими членами й складних речень. Текст (риторичний аспект). Використання виражальних засобів фразеології й відокремлених членів речення в мовленні. Міжпредметні зв'язки. Відокремлення як засіб художнього зображення (література); використання конструкцій із відокремленням у текстах наукового стилю (історія, географія, фізика, література та ін.). Учень (учениця): знаходитьвідокремлені й уточнювальні члени в реченні; правильно розставляє розділові знаки при відокремлених і уточнювальних членах речення й обґрунтовує їх; знаходить і виправляє допущені пунктуаційні й граматичні помилки; правильно інтонує речення з відокремленими й уточнювальними членами речення; аналізуєй оцінюєвиражальні можливості речень із відокремленими й уточнювальними членами в текстах різних стилів; будуєвисловлювання в публіцистичномуй науковому стилях,використовуючи вира- жальні можливості речень із відокремленими й уточнювальними членами речення в усному й писемному мовленні.
Повторення в кінці року відомостей про просте речення. Учень (учениця): систематизує вивчені відомості зі синтаксису й пунктуації; правильно використовуєїх у власному мовленні; доцільно застосовуєвиражальні можливості синтаксичних засобів для досягнення комунікативної мети.

 



  4   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14             Наступна

Пояснювальна записка | Мовленнєва змістова лінія | Мовна змістова лінія | Мовленнєва змістова лінія | Мовна змістова лінія | Соціокультурна змістова лінія | Мовленнєва змістова лінія | Мовна змістова лінія | Соціокультурна змістова лінія | Мовленнєва змістова лінія |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати