Головна

Проблеми розмежування синтаксичної синоніміки і варіативності

  1. III. Мисленето като процес на решаване на проблеми.
  2. "Справедливість" як морально-етична категорія. Проблеми реалізації справедливості в конкретних умовах людського життя.
  3. Власне-семантична, семантико-синтаксична і формально-синтаксична інтерпретації двоскладності/одно складності. Речення з кількома присудками у системі снтаксичної синоніміки.
  4. ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ.
  5. Дериваційна парадигма синтаксичних одиниць у системі синтаксичної деривації і синтаксичної синоніміки. Парадигма речення в аспекті дериваційного синтаксису
  6. Екологічні проблеми
  7. Екологічні проблеми України та її регіонів

У сучасній лінгвістиці надзвичайно важливим постає розмежування синтаксичних понять: синтаксична синонімія (СС) і синтаксична варіантність (СВ). Яскравим підтвердженням явищ СС і СВ на реченнєвому рівні виступають односкладні речення у їхньому зіставленні з двоскладними синтаксичними конструкціями, а також односкладні речення одного типу у їхньому зіставленні з односкладними реченнями іншого різновиду: У класі учні голосно співали -> У класі голосно співали. Уже давно з полів зібрали жито -> Уже давно з полів зібрано жито.

Категорійна відмінність між СС і СВ є власне-синтаксичною відмінністю. СС пов'язана з категорійною власне-синтаксичною різнотипністю, а СВ речення поєднана з синтаксичною однотипністю. При СС всі можливі варіанти речення належатимуть до різних його видів у межах двоскладності й односкладності, до того ж односкладність може набувати внутрішнього членування на певні структурні типи односкладного речення: Я хочу познайомитися з вами ближче ↔ Хочу познайомитися з вами ближче.

Синтаксичні варіанти речення - це речення якоїсь однієї синтаксичної будови: всі вони двоскладні або всі вони односкладні речення одного різновиду.

Найголовнішим критерієм розмежування синтаксичних синонімів і синтаксичних варіантів виступає семантична подібність і семантична відмінність порівнюваних структур. Синтаксичні синоніми вичленовуються на підставі різної семантики порівнюваних структур, тоді як синтаксичні варіанти підлягають характеристиці за їхнім відношенням до однакової семантики й різного формально-граматичного вираження. Двоплановість СС і СВ зумовлює наявність у системі мови співіснування дублетних (варіантних) і семантично диференційованих (синонімічних) одиниць. СС і СВ знаходять свій вияв у змінах формально-граматичного і семантичного характеру.

Отже, СС і СВ як мовні явища виникають унаслідок змін формально-змістового плану, характеризуючись тотожністю граматичного значення й семантичними відмінностями (синтаксичні синоніми) або виявляють семантичну однорідність і формально-граматичні розбіжності (синтаксичні варіанти).

Характерні критерії розмежування явищ варіантності й синонімії в синтаксисі умотивовані їхньою віднесеністю до двох параметрів: семантичного і формального. Варіювання змісту має широкий діапазон і призводить до семантичної віддаленості синтаксичних конструкцій, а також до їхньої семантичної диференціації.



  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16   Наступна

ТЕМА І. ТЕОРЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ СИНТАКСИЧНОЇ СИНОНІМІКИ І СИНТАКСИЧНОЇ ДЕРИВАЦІЇ. | З історії вивчення синтаксичної синоніміки. | Контамінація і редукція як чинники дериваційного синтаксису. | Валентність в синтаксичній синоніміці | Модифікації, варіації, трансформації в синтаксичній синоніміці і синтаксичній деривації | Закономірності вияву синтаксичної синоніміки в межах речення. | Синтаксична синонімія простих речень з відокремленими прикладками зі складнопідрядними реченнями з підрядними означальними. | Синтаксична синоніміка простих формально ускладнених речень з відокремленими додатками зі складнопідрядними і складносурядними реченнями. | Синонімія безсполучникових складних речень і складносурядних речень | Неповні речення в системі синтаксичної синоніміки |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати