Головна

Модифікації, варіації, трансформації в синтаксичній синоніміці і синтаксичній деривації

  1. В) Вічна тема кохання в трансформації Олександра Олеся.
  2. Валентність в синтаксичній синоніміці
  3. Дериваційна парадигма синтаксичних одиниць у системі синтаксичної деривації і синтаксичної синоніміки. Парадигма речення в аспекті дериваційного синтаксису
  4. До теми "Валентність в синтаксичній синоніміці і синтаксичній
  5. Економіка незалежної України. Напрями ринкової трансформації економічної системи України
  6. Загальним принципом трансформації зобов'язань є згода на це всіх учасників зобов'язання.

Термін "синтаксична деривація" вперше був використаний Є. куриловичем, який синтаксичну деривацію визначив як утворення деривата з новою синтаксичною функцією в межах того самого лексичного значення. Ідеї Є. куриловича підтримали Ш. баллі, Л. теньєр.

Ш. баллі користується терміном транспозиція,розрізняючи категорійний перехід без зміни семантики деривата (функціональна транспозиція) і категорійний перехідіз зміною в значенні деривата (семантична деривація).Л. теньєр вживав термін трансляція.Класифікації дериваційних процесів російських мовознавців О. а. земської та В. в. богданова ґрунтуються на класифікації словотвірних типів; вони виділяють: транспозиційні, мутаційні, модифікаційні.

Ідеї дериваційного синтаксису опрацювовувалися Т. п. ломтєвим, Л. м. мурзіним.

Л. м. мурзін диференціює гомогенний спосіб деривації (в деривації бере участь додаткове речення, яке виконує функцію деривата основного) та гетерогенний спосіб (твірне речення змінюється в інше шляхом приєднання до нього форманта, зміні тут підлягає, як зазначає Л. м. мурзін, не стільки речення, скільки його предикат: Він читає Він починає читати).

Користуючись українською термінологією, гетерогенний спосіб деривації є модифікаційною зміною. На необхідність вияву й опису співвідношень між різними синтаксичними конструкціями вказує також Н. ю. шведова у своїй концепції про регулярні реалізації структурної схеми. При утворенні регулярних реалізацій зберігається без зміни весь об'єктивний зміст речення, але в його значення додаються певні додаткові (емоційно-стилістичні й інші) відтінки.

Утворення регулярних реалізацій характеризується незаміщенням компонента структурної схеми та введенням до схеми додаткового службового компонента: Дівчина співає пісню -> Дівчина почала співати пісню -> Дівчина повинна співати пісню -> Дівчина може співати пісню.

Поняття "регулярної реалізації структурних схем" збігається з поняттям "модифікація". Модифікація, за визначенням І. р. вихованця, - це перетворення вихідного речення шляхом додавання до нього нового елемента - семантичного модифікатора, який звичайно стосується предикатної або суб'єктної синтаксеми. Модифікація, як правило, відбувається в межах тієї самої структурної схеми. При модифікації переважно ускладнюється з формально-синтаксичного і семантико-синтаксичного боку предикатна і суб'єктна синтаксема: Ми сумлінно працюємо -> Ми маємо сумлінно працювати. Ми сумнінно працюємо -> Ми не сумлінно працюємо. Дівчатка впіймали зайчика Хтось упіймав зайчика. Петро любить дітей Кожен любить дітей.

Бувають випадки, коли при модифікації спрощується формально-синтаксична структура похідного речення (відбувається формальна редукція одного певного компонента), але ускладнюється семантична якість цього лексично невираженого компонента, пор.: Дівчата співають пісню → Співають пісню.

Розглянемо основні семантичні модифікації структурних типів простого речення, вказавши на характер їх семантичних і формальних видозмін.

Фазовамодифікація полягає в тому, що до структури речення вводиться допоміжне дієслово з фазовим значенням у дієвідмінюваній формі (почати, продовжувати, закінчувати, стати), а основне дієслово або дієслово-зв'язка (в аналітичних формах складеного присудка або головного члена односкладних речень) набуває форми інфінітива. Наприклад, Дівчина читає → Дівчина починає читати. Ми були спокійні → Ми перестали бути спокійними. Пора писати реферати → Пора почати писати реферат.

Модальнамодифікація виявляється в уведенні до речення допоміжного модального дієслова або прикметника з модальним значенням. Модальні компоненти ускладнюють семантичний зміст речення, виражаючи значення можливості, необхідності тощо. Вони набувають форми, якої вимагає структурний тип речення для присудка або головного члена односкладних речень, а основне дієслово чи дієслово-зв'язка стоїть у формі інфінітива: Оксана працює → Оксана може працювати. Ми допоможемо вам → Ми повинні допомогти вам. Дівчину лихоманить → Дівчину може лихоманити.

Заперечнамодифікація стосується присудка або головного члена односкладних речень. У типових випадках семантику заперечення виражає заперечна частка не, яка здебільшого не змінює формально-синтаксичної структури речення: Дідусь працює → Дідусь не працює. Хлопець високий → Хлопець не високий. Світає → не світає. Іноді використання заперечних часток зумовлює формально-синтаксичну перебудову конструкцій (зміна структурної схеми), пор.: На небі хмаринки → На небі ні хмаринки. Завтра буде дощ → Завтра не буде дощу.

Неозначено-особовамодифікація спрямована на ускладнення суб'єктної синтаксеми додатковим значенням неозначеності. Нерідко вона супроводжується лексичною незаповненістю суб'єктної позиції: Діти згадували мандрівку → Згадували мандрівку. Ми читали газету → Читали газету.

Узагальнено-особовамодифікація стосується суб'єктної синтаксеми, що в цьому разі набуває глибинного семантичного вияву, а на формально-граматичному реалізується формою дієслова 2 ос. одн. Суб'єктна синтаксема набуває специфічного значення узагальненості: Ти не допоможеш лихові журбою → Журбою лихові не допоможеш. Ти не сховаєш правди → Правди не сховаєш.

Кількіснамодифікація полягає в семантичному ускладненні суб'єктної синтаксеми. Суб'єктну синтаксему в модифікованих структурах супроводжує значення великої кількості, інтенсивності: Прибули гості → Прибуло гостей! Були розмови → Розмов було!

Виділені основні різновиди семантичних модифікацій простого речення можна покласти в основу класифікації похідних конструкцій. Модифіковані конструкції об'єднуються у два класи:

1. Конструкції з модифікованими предикатамиохоплюють три семантичні явища: а) фазову модифікацію предиката; б) модальну модифікацію предиката; в) заперечну модифікацію предиката.

2. Конструкції з модифікованою суб'єктною синтаксемоюпоширюються на три основні семантичні явища: а) неозначено-особову модифікацію суб'єктної синтаксеми; б) кількісну модифікацію суб'єктної синтаксеми; в) узагальнено-особову модифікацію суб'єктної синтаксеми.

На думку лінгвістів (І. р. вихованця, Л. м. Мурзіна, К. г. городенської та ін.), односкладні означено-особові речення постали також внаслідок модифікаційних змін, але це лише формальні модифікації, які не несуть додаткових значень і супроводжуються тільки зміною експресивно-стилістичного забарвлення, відображаючи закони компресії синтаксичних одиниць. У цьому випадку спостерігаємо компресію суб'єкта, оскільки семантично особовий займенник дублюється флексією дієслова.

Трансформація (лат. transformatio - перевтілення, перетворення) - це перетворення вихідного речення на речення іншої структури або на синтаксичну одиницю нереченнєвої природи при збереженні у всіх випадках спільної семантики: Коли приходить осінь, листя завжди жовкне → Восени листя завжди жовкне (складне речення перетворюється на просте); Діти грають → Гра дітей (речення перетворюється на словосполучення).

Найбільш цікавими видаються трансформаційні видозміни, що стосуються перетворень, складних речень на прості ускладнені, при чому трансформації підлягають як складнопідрядні, так і складносурядні речення.

Особливо показовою постає трансформація складнопідрядних речень.

Трансформація підрядної частини складного речення в детермінант можлива лише в реченнях, де наявні причинові, умовні, цільові, допустові, порівняльні та темпоральні семантико-синтаксичні відношення. Саме тому перетворенню підлягають складнопідрядні речення з підрядними причини (Тихо в садку, тихо в місті, бо пізня година (Леся Українка) → Тихо в садку, тихо в місті через пізню годину), умови (Якби було необхідно, ми зробили б і це → В разі необхідності ми зробили б і це), цільовим (Новий підручник написаний для того, щоб допомогти учням → Новий підручник написаний надопомогу учням), допусту (Хоча був надзвичайно зайнятий, я вів щось на зразок щоденника → Всупереч надзвичайній зайнятості я вів щоденник), порівняльним (Хлопець мчав, мов стріла -і Хлопець мчав стрілою), темпоральним (Коли ми навчаємося, то збагачуємось →Під час навчання ми збагачуємося або Навчаючись, ми збагачуємося). У складнопідрядних реченнях із означальними і об'єктними відношеннями при трансформації у просте ускладнене речення підрядна частина перетворюється на прислівний другорядний член речення, що буває двох типів залежно від частиномовного вираження слова у головній частині речення.

Перший тип - речення з присубстантивним другорядним членом. Дериваційна база цього типу - складнопідрядні речення з означальною частиною. Трансформаційний ланцюг цього типу виглядає так: Діти їли кашу, яку зварили на молоці (Діти їли кашу + Кашу зварили на молоці) → Діти їли кашу на молоці.→ Діти їли молочну кашу (приклади за К. г. городенською).

Другий тип - речення з придієслівним другорядним членом, який витворюється із з'ясувальної частини складнопідрядного речення: Ви чули, як співають пташки навесні? → Ви чули спів пташок навесні?

Крім складнопідрядних речень, трансформуватися у прості речення з детермінантом можуть і складносурядні речення. Перетворення другої сурядної частини зумовлюється редукцією спільних для обох частин складного речення компонентів (насамперед предикатів), пор.: Усі брали участь у змаганнях, але Мишко не брав → Всі, за винятком Мишка, брали участь у змаганнях. Слід зазначити, що трансформації підлягають лише складносурядні речення з протиставними відношеннями і темпоральними, що означають одночасність дії: Всі писали, а Олена не писала → Всі, крім Олени, писали; Андрійко заспівав пісню, і Миколка заспівав → Андрійко і Миколка заспівали пісню.

Завдяки трансформації речення набуває синтаксично-інтонаційної цілісності: зв'язок між центром простого ускладненого речення і його периферією тісніший, ніж між частинами складного речення. Видозмінюючи синтаксичні одиниці, можна урізноманітнити виклад, уникнути монотонності, набридливих повторів.

1. Балли III. Общая лингвистика й вопросы французского языка. - М., 1958.

2. Вихованець І. р. Граматика української мови. - К.: Либідь, 1993.

3. Вихованець І. р. Нариси з функціонального синтаксису. - К.: Наук, думка, 1993.

4. Городенська К. г. Деривація синтаксичних одиниць. - К.: Наук, думка, 1991.

5. Ганич Д.І., Олійник І. с. Словник лінгвістичних термінів. - К.: Вища шк., 1985.

6. Девдера М. в. Укрупнені структури (блоки) у процесі вивчення мови // Українська мова і література в школі. - 1989. - № 6. - С. 57 - 67.

7. Загнітко А. п. український синтаксис. - Ч. 1. - К.: ІЗМН,1996.

8. Масицька Т.Є. Граматична структура дієслівної валентності. - Луцьк, 1998.-208с.

9. Мурзин Л. н. Синтаксическая деривация . - Пермь, 1974.

10. Пономарів О. д. Стилістика сучасної української мови. -К.: Либідь, 1993.-247с.

11. Сучасна українська літературна мова. Стилістика / За ред. І. к. Білодіда. - К.: Наук, думка, 1973. - 587 с.

12. Тараненко О. о. Контамінація як причина мовних змін і помилок // Українська мова і література в школі. - 1988. - № 3. - С. 44 - 47.

13. Томас О. м. Варіантність і синонімія в словосполученні і реченні. Автореферат дис. к. ф. н. - К., 2000.



  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16   Наступна

ТЕМА І. ТЕОРЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ СИНТАКСИЧНОЇ СИНОНІМІКИ І СИНТАКСИЧНОЇ ДЕРИВАЦІЇ. | З історії вивчення синтаксичної синоніміки. | Контамінація і редукція як чинники дериваційного синтаксису. | Проблеми розмежування синтаксичної синоніміки і варіативності | Синтаксична синоніміка в межах словосполучення. | Закономірності вияву синтаксичної синоніміки в межах речення. | Синтаксична синонімія простих речень з відокремленими прикладками зі складнопідрядними реченнями з підрядними означальними. | Синтаксична синоніміка простих формально ускладнених речень з відокремленими додатками зі складнопідрядними і складносурядними реченнями. | Синонімія безсполучникових складних речень і складносурядних речень | Неповні речення в системі синтаксичної синоніміки |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати