Головна

Методи оцінки активів і зобов'язань в бухгалтерському обліку

  1.  Event-менеджмент - поняття, основні методи.
  2.  I група Організаційно-стимулюючі методи
  3.  I. Об'єкти, методи і завдання інженерної геології
  4.  I. ПРЕДМЕТ, МЕТОДИ І СТРУКТУРА ЮРИДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ
  5.  II. МЕТОДИ (МЕТОДИКИ) Патопсихологическое дослідження МЕТОДИКИ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ УВАГИ І сенсомоторної реакції
  6.  II. Методи аналізу травматизму
  7.  II. Розрахувати обсяги реактивів для приготування буферного розчину.

Оцінка активів та зобов'язань організацій при їх відображення в бухгалтерському обліку і бухгалтерської звітності проводиться в грошовому вираженні. Методи такої оцінки мають значний вплив на формування доходів, витрат, фінансових результатів діяльності організації і тому становлять основу облікової політики. Порядок оцінки передбачається документами системи нормативного регулювання бухгалтерського обліку. У Федеральному законі «Про бухгалтерський облік» зазначено, що оцінка активів, придбаних за плату, здійснюється шляхом підсумовування фактично вироблених витрат на покупку; активів, отриманих безоплатно, - за ринковою вартістю на дату прийняття до бухгалтерського обліку; активів, вироблених в самій організації, - за вартістю виготовлення.

Значну частину активів становлять необоротні активи, що включають нематеріальні активи, основні засоби, довгострокові фінансові вкладення, незавершене будівництво.

Організація обліку нематеріальних активів регламентується ПБУ 14/2007 «Облік нематеріальних активів». У бухгалтерському обліку розрізняють початкову і залишкову вартість нематеріальних активів.

Первісна вартість нематеріальних активів, створених самою організацією, визначається як сума фактичних витрат на створення, виготовлення (витрачені матеріальні ресурси, оплата праці, послуги сторонніх організацій по соісполнітельскім договорами, патентні мита, пов'язані з одержанням патентів, свідоцтв і т. П), за винятком податку на додану вартість та інших відшкодовуються податків.

Вартість об'єктів нематеріальних активів погашається шляхом нарахування амортизації протягом встановленого терміну їх корисного використання. Строк корисного використання нематеріальних активів визначається організацією при прийнятті об'єкта до бухгалтерського обліку.

Організація обліку основних засобів регламентується ПБУ 6/01 «Облік основних засобів». Основні засоби приймаються до бухгалтерського обліку за первісною вартістю, зміна якої допускається у випадках добудови, дообладнання, реконструкції, часткової ліквідації та переоцінки об'єктів основних засобів.

Організація має право не частіше одного разу на рік (на початок звітного року) переоцінювати об'єкти основних засобів за поточною (відновної) вартості.

Вартість об'єктів основних засобів погашається шляхом нарахування амортизації. Різниця між первісною вартістю і сумою нарахованої амортизації становить залишкову вартість основних засобів.

Фінансові вкладення приймаються до бухгалтерського обліку за первісною вартістю, яка включає суму фактичних витрат організації на їх придбання. Для цілей наступної оцінки фінансові вкладення поділяються на дві групи: об'єкти, по яким можна визначити поточну ринкову вартість, і об'єкти, по яким поточна ринкова вартість не визначається. Фінансові вкладення, за якими можна визначити в установленому порядку поточну ринкову вартість, відображаються в бухгалтерській звітності на кінець звітного року за поточною ринковою вартістю шляхом коригування їх оцінки на попередню звітну дату. Різниця між оцінкою фінансових вкладень за поточною ринковою вартістю на звітну дату і попередньої їх оцінкою включається до складу інших доходів або витрат в кореспонденції з рахунком обліку фінансових вкладень. Фінансові вкладення, за якими не визначається поточна ринкова вартість, відображаються в бухгалтерському обліку і бухгалтерської звітності за первісною вартістю.

Знеціненням фінансових вкладень визнається стійке істотне зниження вартості фінансових вкладень, за якими не визначається поточна ринкова вартість, нижче величини економічних вигод, які організація розраховує отримати від даних фінансових вкладень в звичайних умовах діяльності.

Організація розрахунковим шляхом визначає вартість фінансових вкладень, що дорівнює різниці між їх вартістю, за якою вони відображені в бухгалтерському обліку (облікової вартістю), і сумою такого зниження.

При зниженні вартості фінансових вкладень організація за рахунок фінансових результатів утворює резерв під знецінення фінансових вкладень на величину різниці між обліковою і розрахунковою вартістю.

До складу оборотних активів включаються: матеріально-виробничі запаси, готова продукція, дебіторська заборгованість, короткострокові фінансові вкладення, грошові кошти. Матеріально-виробничі запаси приймаються до бухгалтерського обліку за фактичною собівартістю придбання, виготовлення. При відпуску матеріально-виробничих запасів у виробництво та іншому вибутті їх оцінюють одним з таких методів:

- За собівартістю кожної одиниці;

- По середньої собівартості;

- За собівартістю перших за часом придбання матеріально-виробничих запасів (метод ФІФО).

Матеріали, які морально застаріли, повністю або частково втратили свою первісну якість або поточна вартість продажу яких знизилася, відображаються в бухгалтерському балансі на кінець звітного року за вирахуванням резерву під зниження вартості цих матеріальних цінностей. Резерв утворюється на величину різниці між поточною ринковою вартістю і фактичною собівартістю матеріалів, якщо остання вище поточної ринкової вартості, і включається до складу інших витрат організації.

Незавершене виробництво в бухгалтерському балансі може оцінюватися за фактичною виробничою собівартістю, за нормативною (плановою) виробничою собівартістю, за прямими статтями витрат, за вартістю сировини, матеріалів, напівфабрикатів.

Готова продукція відображається у бухгалтерському балансі за фактичною або нормативної (планової) виробничої собівартості, що включає витрати, пов'язані з використанням в процесі виробництва основних засобів, сировини, матеріалів, палива, енергії, трудових ресурсів, і інші витрати на виробництво продукції, або за прямими статтями витрат.

Розрахунки з дебіторами і кредиторами відображаються кожною стороною у її бухгалтерської звітності в сумах, що випливають із бухгалтерських записів і визнаних нею правильними.

Організація має право створювати резерви по сумнівних боргах за розрахунками з іншими організаціями за продукцію, товари, роботи, послуги. Суми резервів відносяться на фінансовий результат діяльності організації і включаються до складу інших витрат. Сумнівним боргом визнається дебіторська заборгованість, не погашена в термін, встановлений договором. Величина резерву визначається по кожному сумнівному боргу залежно від платоспроможності боржника та оцінки ймовірності погашення боргу. Дебіторська заборгованість, щодо якої створені резерви, в звітному бухгалтерському балансі зменшується на суму сформованих резервів.

Кредити і позики, отримані організацією, оцінюються з урахуванням належних до сплати відсотків за кредитними договорами та договорами позики.

Згідно з принципом відповідності в звітному періоді повинні бути показані витрати, що сприяють отриманню доходів даного періоду. Витрати, зроблені організацією в звітному періоді, але відносяться до наступних звітних періодів, відображаються в бухгалтерському балансі окремою статтею як витрати майбутніх періодів і підлягають списанню в порядку, що встановлюється організацією протягом періоду, до якого вони належать. Інструкція про застосування Плану рахунків передбачає включення до витрат майбутніх періодів витрат, пов'язаних з гірничо-підготовчими роботами, підготовчими до виробництва роботами в зв'язку з їх сезонним характером, витрат на освоєння нових виробництв, установок і агрегатів, рекультивацію земель та здійснення інших природоохоронних заходів, витрат на нерівномірно вироблений протягом року ремонт основних засобів (коли організація не створює відповідний резерв) і ін.

Доходи, що відносяться до наступних звітних періодів, відображаються в бухгалтерському балансі окремою статтею як доходи майбутніх періодів і в подальшому відносяться організацією на фінансові результати діяльності. До складу доходів майбутніх періодів включаються орендна і квартирна плата, оплата комунальних послуг, абонементна плата за користування засобами зв'язку, майбутні надходження заборгованості щодо недостач, виявлених за минулі роки, різниця між сумами, що підлягають стягненню з винних осіб, і балансовою вартістю відсутніх цінностей. До складу доходів майбутніх періодів також включається вартість активів, отриманих безоплатно, і державна допомога, надана у формі субвенцій, субсидій, бюджетних кредитів (при звільненні організації від повернення отриманих ресурсів).

При виявленні нестач організація стягує з винуватця ринкову вартість відсутнього майна. При цьому різниця між стягуваної та облікової вартістю включається до складу доходів майбутніх періодів. Виявлені в звітному періоді суми недостач минулих років, визнані винними особами або присуджені до стягнення з них судовими органами, також включаються до доходів майбутніх періодів.

Контрольні питання

1. Що таке облікова політика і який порядок її формування?

2. Назвіть основні фактори, що впливають на облікову політику.

3. Перерахуйте допущення і вимоги, які виконуються при формуванні облікової політики.

4. Як оформляється облікова політика?

5. Назвіть основні аспекти облікової політики;

6. Як проводиться зміна облікової політики?

7. Як здійснюється розкриття облікової політики?

8. Як відображаються в обліковій політиці методи оцінки необоротних активів?

9. Як відображаються в обліковій політиці методи оцінки оборотних активів?

10. Як відображаються в обліковій політиці методи оцінки зобов'язань?





 Курбанаева Л. Х. |  Система нормативного регулювання бухгалтерського обліку в Російській Федерації |  Предмет і об'єкти бухгалтерського обліку |  Основні принципи бухгалтерського обліку (допущення і вимоги) |  Функції і завдання бухгалтерського обліку |  Методи бухгалтерського обліку |  Система нормативного регулювання бухгалтерського обліку в Російській Федерації |  Бухгалтерський баланс |  Бухгалтерський баланс (після четвертої операції) |  Види бухгалтерських балансів |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати