На головну

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким видом покарання.

  1.  B. Імовірність одночасного появи в результаті досвіду двох і більше незалежних подій дорівнює добутку ймовірностей цих подій;
  2.  B. Потоки частинок і електромагнітних хвиль, взаємодія яких із середовищем призводить до іонізації її атомів і молекул.
  3.  C. Лінійної щільністю іонізації називається відношення кількості пар іонів, утворених зарядженою іонізуючою частинкою на елементарному шляху до цього шляху.
  4.  C. Радіоактивністю називається мимовільний розпад нестійких ядер з випусканням інших ядер і елементарних частинок.
  5.  I. Наслідки участі Японії в Першій світовій війні
  6.  III. Частково приголосні тіла.
  7.  А) Зростання вмісту при більш глибоких доказах

Відповідно до принципів справедливості і гуманізму закон надає суду право умовно-достроково звільнити від подальшого відбування покарання осіб, які для свого виправлення не потребують повного відбування призначеного судом покарання (ст.79 КК).

Умовно-дострокове звільнення може застосовуватися до осіб, які відбувають покарання у вигляді виправних робіт, обмеження по військовій службі, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, тобто всіх основних видів покарання термінового характеру, за винятком обов'язкових робіт і арешту.

Підставою умовно-дострокового звільнення від подальшого відбування покарання є виправлення засудженого, в силу чого відпадає необхідність повного відбуття призначеного судом покарання. Ця можливість визначається такими показниками, як зразкову поведінку засудженого, сумлінне ставлення його до виконання обов'язків, що випливають з вироку і режиму відбування покарання, прагнення підвищити свій загальноосвітній і професійний рівень і т. Д.

Умовно-дострокове звільнення застосовується до осіб, які відбувають тільки покарання термінового характеру. Тому згідно із законом обов'язковою умовою застосування умовно-дострокового звільнення є фактичне відбуття певної частини призначеного судом покарання. Величина цієї частини визначається категорією злочину, за яке засуджений відбуває покарання.

Згідно ч.3 ст.79 КК умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване лише після фактичного відбуття засудженим:

а) не менше половини строку покарання, призначеного за злочин невеликої або середньої тяжкості;

б) не менше двох третин строку покарання, призначеного за тяжкий злочин;

в) не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного за особливо тяжкий злочин, а також трьох чвертей терміну покарання, призначеного особі, раніше умовно-достроково звільняється, якщо умовно-дострокове звільнення було скасовано з підстав, передбачених частиною сьомою ст.79 КК.

Згідно ч. 4 ст. 79 КК фактично відбутий засудженим строк позбавлення волі не може бути менше шести місяців. Дане положення відноситься тільки до позбавлення волі. Умовно-дострокове звільнення від відбування інших видів покарання може застосовуватися і до закінчення шестимісячного терміну.

Навіть засудження до довічного позбавлення волі за законом не є перешкодою для застосування умовно-дострокового звільнення. Воно може бути застосоване, якщо судом буде визнано, що засуджений не потребує подальшого відбування цього покарання і фактично відбув не менше двадцяти п'яти років позбавлення волі (ч.5 ст.79 КК).

Умовно-дострокове звільнення застосовується судом за місцем відбування покарання засудженим призначеного покарання за поданням спеціалізованого державного органу, на який покладено виконання покарання (ч.1 ст. 175 ДВК). При позитивному вирішенні питання суд виносить ухвалу про умовно-дострокове звільнення засудженого від відбування точно визначеного терміну покарання. Невідбуту засудженим частину покарання є для нього своєрідним випробувальним терміном. Цим же визначенням суд вправі повністю або частково звільнити засудженого від відбування додаткового покарання.

Застосовуючи даний вид звільнення від кримінальної відповідальності, суд може покласти на засудженого виконання ряду обов'язків:

- Не змінювати постійного місця проживання, роботи, навчання без повідомлення спеціалізованого державного органу, що здійснює виправлення засудженого;

- Не відвідувати певні місця;

- Пройти курс лікування від алкоголізму, наркоманії, токсикоманії чи венеричного захворювання;

- Здійснювати матеріальну підтримку сім'ї.

Суд може покласти на умовно засудженого виконання та інших обов'язків, які сприяють його виправлення (бути в кримінально-виконавчу інспекцію для реєстрації, влаштуватися на роботу, заборона на виїзд з населеного пункту без повідомлення інспекції і т. П). Зазначені обов'язки повинні виконуватися засудженим протягом решти невідбутої частини покарання.

За поведінкою умовно-достроково звільнили встановлюється контроль, здійснюваний кримінально-виконавчою інспекцією (щодо військовослужбовців - командуванням військових частин і установ).

Кримінальний закон передбачає правові наслідки для засудженого, якщо він протягом невідбутої частини покарання (випробувального терміну) грубо порушить умови, які були підставою його дострокового звільнення.

Скасування умовно-дострокового звільнення здійснюється в наступних випадках:

а) якщо протягом решти невідбутої частини покарання засуджений вчинив порушення громадського порядку, за яке на нього було накладено адміністративне стягнення, або злісно ухилився від виконання обов'язків, покладених на нього судом при застосуванні умовно-дострокового звільнення, суд за поданням кримінально-виконавчої інспекції може постановити про скасування умовно-дострокового звільнення і виконанні залишилася невідбутої частини покарання.

Під злісним ухиленням від виконання обов'язків слід розуміти систематичне (два або більше разів) порушення або тривале невиконання покладеного на засудженого зобов'язання;

б) якщо засуджений вчинив злочин з необережності, питання про скасування або про збереження умовно-дострокового звільнення вирішується судом. Якщо суд скасовує умовно-дострокове звільнення, покарання призначається за правилами сукупності вироків (ст.70 КК), - до новопризначеного покаранню повністю або частково приєднується невідбуту частину покарання за попереднім вироком;

в) якщо засуджений вчинив умисний злочин, суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими ст.70 КК (сукупність вироків).

Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким видом покарання.

Згідно ст. 80 КК заміна невідбутої частини покарання більш м'яким видом покарання може застосовуватися тільки до осіб, які відбувають позбавлення волі. При цьому особа може бути повністю або частково звільнено від відбування додаткового виду покарання. Для застосування даного виду звільнення від покарання досить встановити, що поведінка засудженого і його ставлення до виконання обов'язків свідчить про позитивний протіканні процесу виправлення, який може результативно тривати в умовах відбування більш м'яких видів покарання. Таким чином, підставою заміни невідбутої частини покарання є тверде становлення засудженого на шлях виправлення, про що свідчать його хорошу поведінку і сумлінне ставлення до виконання обов'язків в період відбування покарання.

Законом встановлено такі умови, необхідні для заміни невідбутої частини покарання більш м'яким видом покарання.

Перша умова стосується тяжкості злочину, за яке засуджений відбуває покарання. Друга умова стосується величини частини призначеного покарання, після фактичного відбуття якої позбавлення волі може бути замінене більш м'яким видом покарання.

Таким чином, на підставі ч.2 ст.80 КК, невідбуту частину покарання може бути замінена більш м'яким видом покарання після фактичного відбуття засудженим до позбавлення волі за вчинення:

- Злочини невеликої або середньої тяжкості - не менше однієї третини терміну покарання;

- Тяжкого злочину - не менше половини терміну покарання;

- Особливо тяжкого злочину - не менше двох третин строку покарання.

Тривалість терміну і вид покарання, призначеного в порядку заміни, залежить від рішення судді, який враховує всі обставини, що характеризують поведінку засудженого під час відбування покарання. При цьому визначається, який термін нового покарання необхідний для завершення процесу досягнення цілей покарання.

При цьому більш м'який вид покарання може призначатися тільки в межах, встановлених законом для цього виду покарання, навіть якщо невідбуту частину позбавлення волі перевищує ці терміни (ч.3 ст.80 КК).

На відміну від умовно-дострокового звільнення заміна покарання більш м'яким має незаперечний характер. Інакше кажучи, якщо засуджений після заміни позбавлення волі буде порушувати громадський порядок або ухилятися від відбування нового покарання, він не може бути повернутий в місця позбавлення волі.

У разі вчинення засудженим нового злочину, суд до новопризначеного покаранню частково або повністю приєднує невідбуту частину більш м'якого покарання (а чи не позбавлення волі). Якщо за попередній злочин було призначено додаткове покарання, від якого засуджений не був звільнений або звільнений частково, то воно може бути також приєднано до нового покарання.




 Види покарань, призначуваних неповнолітнім. Особливості призначення покарання неповнолітнім |  Поняття та ознаки покарання за кримінальним правом |  Поняття, завдання, предмет і місце кримінального права в системі галузей російського права |  Поняття кримінального закону і його будова. Структура кримінально-правових норм |  Поняття кримінальної відповідальності і її підстава |  Дія кримінального закону в часі. Зворотна дія кримінального закону |  Дія кримінального закону в просторі і по колу осіб. Видача осіб, які вчинили злочин |  Поняття та ознаки злочину. Категорії (класифікація) злочинів по КК 1996 р |  Злочин, скоєний навмисне. Відповідальність за злочин, вчинений з двома формами вини. |  Склад злочину і його кримінально-правове значення. Види складів злочинів |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати