На головну

В. В. Васильєв, Є. В. Саламатова

  1.  В. В. Васильєв, Є. В. Саламатова

Принципи формування доходів у рин. Економіці. У всьому цивілізованому світі основою розподілу товариств. Багатства вважається принцип розподілу по праці. Принципи розподілу по праці, а також ідеї братства, рівності, справедливості запозичені марксистами у християнства. Даний принцип практично означає розподіл благ в соотв-вії з витратами і результатами праці. Вибір тієї чи іншої бази розподілу визначається вмістом і умовами конкретного працю. Процесу. Праця робітника, який виконує потужність. Операцію технологічн. Процесу або комплекс таких операцій, не може не оплачуватися по нормованим витратам праці, які необхідні для досягнення необхідного произв. Результату. Оплата праці комплексних бригад здійснюється за відносно відокремленому результату, але розподіл загального заробітку найчастіше осущ-ється пропорційно затратам праці. Ці ситуації відносяться до праці, що виконується строго по заданій тезнологии або інструкції (?-праця). Що стосується ?-праці - чим вище частка елементів творчості, ніж в більшій мірі розподіл неминуче орієнтується не на витрати, а на результати праці. В екон. Аспекті творчим слід вважати працю, основою оплати якого може бути авторський гонорар. Т. К. підприємництво є одним з видів творчої деят-ти, тому прибуток - не що інше, як вид авторського гонорару. У рин. Економіці принцип розподілу по праці реалізується виходячи з граничної продуктивності конкретного працівника на конкретному раб. Місці, т. Е дохід працівника при інших рівних умовах збільшується в соотв-вії з ростом доходу підприємства від даного виду праці. Гранична продуктивність працівника залежить від попиту і пропозиції на соотв-щем ринку праці. При раціонально організованою економіці ціна висококваліф. Творчої праці значно вище, ніж малокваліф. В умовах різкої зміни товариств. Відносин ситуація кардинально змінюється, тому гос-во має приймати соотв-щие заходи для виходу з таких ситуацій, щоб суспільство не деградувало. У нормальній економіці принцип розподілу по праці модифікується в принцип розподілу по граничної продуктивності праці. У рин. Економіці також істотну роль відіграють доходи від власності. Структура особистих доходів змінювалася протягом 20 ст. У розвинених країнах істотну роль стали грати пенсії, допомоги, стипендії та ін. Виплати з держ. Фондів. У теоретич. Аспекті можна говорити про принцип розподілу за здібностями. Для нашої країни суттєве значення має розподіл за посадою. Найчастіше такий розподіл необ'єктивно. Важливим також є соціально-етичний аспект розподілу. Розподіл за результатами праці веде до значного нерівності в доходах, і соотв-но в споживанні. У більшості країн це нерівність намагаються компенсувати за рахунок товариств. Фондів споживання і добро. Фондів, які в певній мірі реалізують розподіл по нормам потребеления, соотв-щим умовам країни. Можливий ще один спосіб розподілу - через лотереї. Такий підхід не можна вважати допустимим, перш за все, з етичних міркувань. До числа принципів розподілу можна віднести і принцип своєчасності оплати праці.

49) Державне регулювання економіки: напрями, цілі та методи

У сучасних умовах основними складовими механізму регулювання економіки є ринкове регулювання, що передбачає функціонування механізму вільної конкуренції, і державне регулювання економіки. Відповідно основною системою регулювання соціально - економічних процесів в сучасних умовах є змішана система регулювання, що поєднує ці два компоненти.

Державне регулювання економіки-це система методів для здійснення підтримуючої, компенсаційної та регулюючої діяльності держави, спрямованої на створення умов ефективного функціонування ринку та рішень складних соціально-економічних проблем національної економіки.

Активна роль держави зумовлена ??виникненням зовнішніх ефектів (екстерналій), які, в основному. є закономірними наслідками функціонування ринку. Вільний ринок не здатен виступати ефективним єдиним інструментом регулювання суспільного виробництва, його пропорцій і темпів зростання, обумовлюючи тим самим необхідність державного регулювання економіки. Відзначено, що функціонування ринкового механізму викликає ряд наступних негативних наслідків (екстерналій):

§ Нерегульований ринок призводить до невідповідності між попитом і споживанням: підприємці, збільшуючи виробництво, насичують ринок товарами і в той же час, скорочують попит шляхом економії на заробітній платі і ресурсах. У суспільному масштабі це призводить до перенасичення ринку товарами. Неконтрольований розвиток даного процесу призводить до економічних криз.

§ Нерегульований ринок диференціює суспільство, а значне розшарування суспільства може викликати гострі соціальні конфлікти.

§ Ринковий механізм не може запобігти виникненню і розвитку монополій, які в свою чергу руйнують умови вільної конкуренції.

§ В умовах науково-технічного прогресу необхідні значні інвестиції в наукові дослідження, підготовку наукових кадрів, освоєння нових технологій. У сучасному світі це в основному - державні інвестиції.

§ Екологічна ситуація також є проблемою, яку не в силах вирішити ринковий механізм.

Таким чином, ринковий механізм, заснований на вільній конкуренції, потребує корегування, здійснити яку може тільки держава. Виходячи зі ступеня застосування того чи іншого виду регулювання, в світовій практиці виділяють два основних видирегулювання національної економіки:

- економічний лібералізм,який передбачає, в основному, використання ринкових регуляторів і економічних методів державного регулювання. Вплив держави в економічній сфері зведене до мінімуму. Яскравий приклад економічного лібералізму - США, Канада, Австралія;

- економічний дирижизм,що передбачає значний вплив держави на соціально-економічний розвиток з використанням прямих, а також адміністративних методів, зі значною часткою державного сектора економіки (до 20% і більше). Це такі країни як Швеція, Австрія, Японія.

Необхідність балансування ринкового механізму, забезпечення умов для його функціонування і усунення негативних наслідків дії ринку зумовлюють вибір цілей державного регулювання соціально - економічних процесів.

Економічною теорією і світовою практикою обгрунтовані кілька загальних принципів розробки цілей державного регулювання:

- Відповідність конкретних цілей і сутності конституційного устрою держави;

- Всебічне врахування індивідуальних, колективних та суспільних інтересів;

- Поєднання можливостей практичної реалізації і наукової обгрунтованості;

- Запобігання конфлікту цілей;

- інформаційне забезпечення.

На певному історичному етапі мети державного регулювання залежать від багатьох умов соціально-економічного розвитку країни, але можна виділити найбільш загальні історично сформовані мети ДРЕ:

§ економічний розвиток;

§ сприяння повній зайнятості;

§ вирівнювання економічних циклів;

§ стабілізація грошового обігу;

§ стабільний рівень цін;

§ економічна свобода;

§ справедливий розподіл доходів;

§ економічна безпека;

§ соціальний світ;

§ збалансованість експорту та імпорту;

§ захист навколишнього середовища.

Особливе місце при визначенні цілей ДРЕ відведено поняттю макроекономічної ефективності.

макроекономічна ефективність передбачає повне задоволення соціально-економічних потреб суспільства на базі підвищення суспільної продуктивності праці, заснованого на технічному і технологічному оновленні, удосконаленні та модернізації організації виробництва і систем управління.

Основні цілі соціально-економічного розвитку, які ставить перед собою держава на кожному історичному етапі розвитку, знаходить своє вираження в функціях ДРЕ,основними з яких є:

§ Цільова, яка визначає основні цілі, напрями і пріоритети в розвитку національної економіки.

§ Нормативна, що встановлює за допомогою законодавчих актів і нормативів певні правила діяльності господарюючих суб'єктів; створення певного правового клімату.

§ Соціальна, регулююча соціально-економічних відносини, створює системи соціального захисту населення і дає можливість вирішення екологічних проблем суспільства.

§ Безпосереднє управління неринковим сектором економіки, що передбачає регулювання державного сектора економіки і створення суспільних благ і товарів.

§ Контролююча, що передбачає державний нагляд і контроль над законністю, виконанням екологічних стандартів.

Дані функції на практиці знаходять своє вираження в діяльності суб'єктів державного регулювання. Суб'єктами ДРЕ є центральні та місцеві органи влади.

об'єктами ДРЕвиступають сфери, галузі, регіони, а також явища, ситуації соціально-економічного життя країни, де виникає необхідність втручання держави для підтримки нормального функціонування економіки і соціальної стабільності в суспільстві. З даного загального визначення випливає можливість виділити конкретні об'єкти ДРЕ.

товарів

послуг

інвестицій фінансові

 Економічна система суспільства
 цінних паперів валютні

валюти

соціальні

 економічні підсистеми
 фондові ринки

зовнішньоекономічні

умови конкуренції

окремі галузі

інноваційна діяльність

структура економіки

§ ринок праці

 Соціально - економічні процеси


науково-технічний прогрес

народногосподарські комплекси

економічні цикли

інфляція

регіони

грошовий обіг

демографічні зміни


Щодо кожного з названих об'єктів держава проводить відповідну економічну політику.

Економічна політика - Це система соціально-економічних ідей та цілей розвитку країни, основні завдання та способи їх досягнення, а також діяльність органів влади по їх досягненню.

Дослідники в області державного регулювання виділяють наступні основні напрямки державної макроекономічної політики:

інституційне - Цілеспрямовані заходи держави щодо усунення неефективних і створення нових економічних інститутів;

структурно - інвестиційне - Формування сучасної ефективної структури економіки на підставі регулювання капіталовкладень;

фінансове - Розробка перспективних програм, що підвищують ефективність функціонування фінансової системи держави відповідно до організаційно - інституційними перетвореннями;

соціальне - Розробка напрямків соціального захисту, регулювання соціальної інфраструктури, відповідність економічних перетворень в національній економіці інтересам всіх верств суспільства.

Таким чином, в умовах трансформації соціально-економічних відносин, в Україні значно підвищується роль держави у формуванні системи управління національної економіки, яка на підставі розвитку національного конкурентного виробництва забезпечувала б гідний рівень життя населення і добробут нації в цілому.

В. В. Васильєв, Є. В. Саламатова




 ВСТУП |  Тема 1. Загальні властивості і класифікація нафт |  Тема 2. Походження нафти |  ТЕМА 3. ОСНОВНІ ФІЗИКО-хімічні властивості ТА ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ нафти і нафтопродуктів |  СИСТЕМА |  Хроматографічні методи аналізу. |  Тема 5. Алкани нафти |  Тема 6. Циклоалкани нафти |  Тема 7. арени і гібридні вуглеводні |  ТЕМА 8. гетероатомних З'ЄДНАННЯ І МІНЕРАЛЬНІ КОМПОНЕНТИ НАФТИ |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати