Головна

Особистість викладача в навчальному процесі

  1.  III. Особистість керівника в системі управління.
  2.  Аддиктивная особистість, психологічні передумови. 1 сторінка
  3.  Аддиктивная особистість, психологічні передумови. 2 сторінка
  4.  Аддиктивная особистість, психологічні передумови. 3 сторінка
  5.  Аддиктивная особистість, психологічні передумови. 4 сторінка
  6.  Аддиктивная особистість, психологічні передумови. 5 сторінка
  7.  Амортизаційний фонд - утворюється в процесі накопичення амортизаційних відрахувань, використовується для реновації або нового будівництва.

Соціальна значущість педагогічної діяльності висуває особливі вимоги до особистості педагога (Вчителя, викладача), його інтелектуальним потенціалом і морального вигляду. Історично кожна теорія навчання і виховання висуває свої власні вимоги до особистості і діяльності педагога. Так, для сучасного етапу освіти важливо не тільки і не стільки навчити відомому (певного) кількості знань, скільки виховати бажання і вміння здобувати ці знання і користуватися ними. Це актуальна вимога кардинально змінює роль педагога. Від викладача вузу сьогодні потрібно більше, ніж бути носієм і «передавачем» наукової інформації («предметником»). Доцільно стати організатором по пізнавальної активності студентів, їх самостійної роботи, наукової творчості.

Якщо педагогічний процес - це перш за все взаємодія особистостей, то і основним засобом впливу педагога стає він сам як особистість, а не тільки як фахівець, який володіє необхідними знаннями та вміннями. Людські якості педагога, вимогливість до себе і оточуючих грають вирішальну роль в його діяльності і професійних якостях.

Педагогічна професія відноситься до професій типу «людина - людина» з властивими цій фаховою схемою характеристиками людини. Структура професійно необхідних якостей педагога може бути представлена ??блоками об'єктивних (Професійні знання, професійні вміння, психологічні та педагогічні знання) і суб'єктивних характеристик (Психологічні позиції, установки, особистісні особливості). Психологічний портрет педагога будь-якої навчальної дисципліни включає наступні структурні компоненти:

1) індивідуальні якості людини, т. Е. Його особливості як індивіда (темперамент, задатки і т. П.); 2) особистісні якості, т. Е. Його особливості як особистості (соціальної сутності людини); 3) комунікативні (інтерактивні) якості; 4) статусно-позиційні, т. Е. Особливості положення, ролі, відносин в колективі; 5) діяльні (професійно-предметні); 6) внешнеповеденческіе показники.

У структурі загальних педагогічних здібностей виділяють три групи:

1) особистісні здібності, пов'язані із здійсненням виховної функції вчителя (перцептивні здібності, педагогічне уяву, здатність саморегуляції психічних процесів, емоційної сфери і поведінки);

2) організаційно-комунікативні здібності, пов'язані із здійсненням організаторської фу нкціі і спілкуванням (комунікативні здібності, педагогічний такт, організаторські, сугестивні здібності);

3) дидактичні здібності, пов'язані з передачею інформації учнем, формуванням у них активного, самостійного, творчого мислення (здатність передавати інформацію дітям, експресивно-мовленнєві здібності, академічні (пізнавальні) здібності, розподіл уваги).

В основі певних педагогічних дій педагог активізує не одну, а групу здібностей.

Педагогічна культура.Під педагогічною культурою розуміють частину загальної культури людини, яку можна розглядати як динамічну систему педагогічних цінностей, способів діяльності і професійної поведінки педагога. Це той рівень освіченості, за допомогою якого передають професійні знання. Виділяють чотири групи компонентів педагогічної культури.

1. педагогічна позиція і професійно-особистісні якості педагога - це особисте ставлення до певних сторін дійсності, що виявляється у відповідній поведінці. Педагогічна позиція - це певний моральний вибір, який робить викладач. Для неї характерні дві сторони: світоглядна (усвідомлення педагогом суспільної значимості професії, переконаність у правильності вибору, орієнтація на гуманістичні принципи) і поведінкова (здатності педагога нести відповідальність за прийняті рішення, створювати умови для самореалізації особистості учня). Педагогічна позиція реалізується через особистісно-професійні якості педагога, його інтереси і духовні потреби. Вона включає в себе спрямованість особистості, моральні якості, відношення до педагогічної праці.

2. педагогічні знання і ставлення до них, а також мислення. Знання бувають методологічні, теоретичні, общепедагогические, прикладні (т. Е. Знання в окремих областях педагогічного процесу), приватно-прикладні (знання з окремих дисциплін). Ставлення до знань визначається рівнем мислення. Педагогічне мислення включає в себе критичне мислення (необхідність аналізувати свою взаємодію з учнем); творчу творчу спрямованість мислення; проблемно-варіативної мислення.

3. професійні вміння і творчий характер педагогічної діяльності. Виділяють такі групи умінь, як інформаційні вміння (вміння відібрати і структурувати інформацію); вміння ставити цілі і планувати навчально-виховну діяльність; організаторські вміння; комунікативні вміння; вміння проводити аналіз і самоаналіз; володіння педагогічною технікою і ін.

Показниками досвіду творчої діяльності є, по-перше, яскраво виражене вміння аналізувати ситуацію з позиції учня і, по-друге, вміння створювати нові елементи педагогічних знань та ідей, розробляти метод і засоби, відмінні від традиційних.

4. саморегуляція особистості і культура професійної поведінки (в першу чергу педагогічний такт). Саморегуляція - це поведінка батьків у відповідність з педагогічними вимогами, активність в напрямку задоволення потреб та інтересів учнів. Вона реалізується через нормативні (сукупність знань, понять і вимог до особистості педагога), регулятивні (почуття, відносини, переконання, що реалізуються педагогом в своїй поведінці) і діяльнісно-поведінкові компоненти (реалізація вольових процесів в напрямку контролю і корекції своєї поведінки).

Ступінь сформованості компонентів педагогічної культури характеризують три види її рівнів: Високий (професійно-творчий), професійно-адаптивний і низький (репродуктивно-професійний).

Творча педагогічна індивідуальність завжди опосередкована особистісними якостями педагога, які в учительській професії невіддільні від професійних. Результати спеціальних досліджень фіксують зміни в уявленнях студентів про ідеал викладача, авторитетному викладача і джерелах цього авторитету.[3] Зросла значимість особистісних властивостей педагога і відповідно зменшився внесок інших («інструментальних») якостей, необхідних для діяльності викладача. В особистості педагога студенти відкидають низький рівень культури, неуцтво, нетерпимість, фальш, приниження гідності студента, зарозумілість, жорстокість, злість, агресивність. І навпаки, високо цінують чисто людські якості, такі, як доброзичливість, почуття такту, широкий кругозір, захопленість викладанням предмета і знання його, інтерес до особистості студента, повагу, терпимість, розуміння, товариськість, справедливість.

Передова педагогічна практика переводить навчально-виховний процес на рівень міжособистісних взаємин, т. Е. Перетворює його у взаємодію, діалог як джерело особистісного зростання обох учасників процесу. Педагогічний процес втілює в собі специфічну діалектику суб'єктивного і об'єктивного. З одного боку, тут передбачається строго об'єктивний аналіз педагогічних явищ, з іншого боку, цей аналіз суб'ектівірует особистістю педагога як носія певної творчої індивідуальності, яка, в свою чергу, об'єктивується умовами впливу при одній і тій же психолого-педагогічної ситуації і при інших рівних показниках у різних викладачів. Таким чином, цей суб'єктивний фактор має велике значення в творчому процесі педагога.




 колектив авторів |  Вчення і навчання |  проблеми навчання |  Принципи формування змісту освіти. |  Організація навчання дорослих |  Структура навчальної діяльності |  Проблема мотивації навчальної діяльності |  Навчальна діяльність студентів |  Формування навчальної діяльності студентів |  Теорія навчання і викладання в вузі |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати