Головна

Наведіть приклади вправ на розвиток артикуляції, які доцільно використовувати у період навчання грамоти

  1. V Розвиток кожного нижчого рівня не припиняється з розвитком вищого.
  2. А) виховання в процесі трудового навчання.
  3. Адаптації та навчання
  4. Адміністративно-політичний розвиток
  5. Б. Особливості диференціації навчання у школах Великобританії
  6. Байки другого періоду творчості (1880-1890 pp.).
  7. Байки першого періоду творчості (1850-1870 pp.).

Тема : Звуки [ н ], [ н ′], буква « ен ».

Мета : Навчити учнів вільно володіти диханням, раціонально дозувати

його при промовлянні слів; ознайомити з артикуляцією звуків [ н ],

[ н ′].

Зміст уроку

I. Мовна розминка

1. Лічилка

Вийшла Маринка на стежинку,

Загубила там корзинку.

А в корзинці паляниця.

Хто її з'їв, тому жмуриться .

- Назвіть слова, у яких є буква « ен ».

2. Гра « Назвіть імена дітей »

Назвіть імена дітей, де є буква « ен ». ( Наталка, Надія, Ліна, Олексій, Оленка, Антон, Марина тощо ).

II. Вправи на розвиток артикуляції

1. Чистомовки

На-на-на - ми піймали ли... ( на ).

Ну- ну-ну - я козу тяг... ( ну ).

Он-он-он - червоний пі... ( он ).

2. Скоромовка

Женчик - бренчик невеличкий,

На женчику черевички.

І шапочка гарненька,

І латочка червоненька.

3. Загадки

Все життя один одного обганяють,

А випередити не можуть.

( Ноги ).

Хто всім хліб ділить ?

( Ніж ).

Тема : Звуки [ л ], [ л ′], позначення їх буквою « ел ».

Мета : Навчити учнів вільно володіти диханням, раціонально дозувати

його при промовлянні слів; уміло керувати голосом; виробляти

навички чіткої артикуляції звуків.

Зміст уроку

I. Мовна розминка

1. Вірш

Лиска лащить лисеня,

А лосина - лосеня.

Лев ласкаво лапою

Левеня поляпує.

( Ю. Кругляк ).

2. Гра "Виручи з біди".

На дошці написані склади : ва - ни, ли - во, ни - ла, на - лу, ла - ли, ни - ли .

Учні переставляють місцями склади, називають слова.

II. Вправи на розвиток артикуляції

1. Чистомовки

Промовляння чистомовки з імітацією відповідних рухів :

Ла-ла-ла - воду ли... ( ла ),

Ло-ло-ло - ідемо в се... ( ло ),

Лу-лу-лу - ідемо по се... ( лу ),

Ли-ли-ли - липку поле.. ( ли ),

Лі-лі-лі - рученьки ма... ( лі ).

2. Загадки

Дві дощечки, дві сестри

Несуть мене із гори

( Лижі ).

Начебто усе на місці :

І спідничка, і намисто,

Руки, ноги, голова,

Тільки жаль, що не жива

( Лялька ).

3. Гра " Хто зайвий? "

На дошці розміщено малюнки, на яких зображені різні квіти. Учитель допомагає дітям правильно їх назвати, а потім просить визначити, які з них зайві і чому.

Конвалії, гладіолуси, фіалки, троянди, лілеї ( троянди ).

Шавлія, бузок, волошки, кульбаба, латаття ( бузок ).

24. Назвіть види переказів. Запропонуйте план роботи над докладним переказом

У загальній системі учнівських робіт з розвитку зв'язного мовлення переказ посідає важливе місце серед інших видів підготовчих вправ і творів. Творчий елемент закладений у ньому незначний, самостійність учня обмежена, однак його роль надзвичайно велика. Перекази дають можливість вчитись логічно, зв'язно викладати думки, сприяють збагаченню словникового запасу, допомагають осмисленню різних функцій зображувальних засобів мовлення, виробляють уміння користуватись образним мовленням.

Згідно класифікації Д. М. Кравчука, в початковій школі перекази класифікуються так: за способом виконання - усні й писемні; за відношенням до обсягу та змісту вихідного тексту - детальні й стислі, вибіркові із додатковим завданням ( творчі ); за метою виконання - навчальні, навчально-тренувальні й контрольні; за ступенем участі учнів у передачі змісту - колективні, напівсамостійні й самостійні; за складністю мовного завдання - з лексичним, граматичним, стилістичним; за сприйняттям вихідного тексту - прочитаного, сприйнятого зором тексту; почутого, сприйнятого на слух тексту; сприйнятого на слух і зором тексту; за ступенем знайомства з вихідним текстом - переказ незнайомого, тобто відтворюваного вперше тексту, і знайомого, відтворюваного раніше, відомого учням тексту; за типом мовлення - оповідання, описи, міркування.

Робота над переказом складається з декількох етапів, послідовно пов'язаних один з одним: вступна бесіда; читання тексту; бесіда за змістом та мовний аналіз тексту; колективне складання плану і запис його на дошці; виписування до кожного пункту плану контрольних слів та виразів; повторне читання твору; усний переказ за планом: 1) частинами; 2) в цілому ( з використанням контрольних слів і виразів, записаних на дошці ), передати зміст тексту із зміною особи розповідача, часу розповіді, числа та роду; від особи одного з персонажів; переказ з доповненням, домисленням епізода, продовження розповіді тощо ); підготовка першого варіанту переказу; написання переказу; перевірка робіт учителем та їх аналіз.

У початковій школі найчастіше практикують докладний переказ, у процесі якого учні усвідомлюють і запам'ятовують до найдрібніших деталей зміст тексту для того, щоб передати його зі збереженням подробиць.

Тексти для переказів добираються з урахуванням вікових особливостей учнів. До уваги береться складність змісту, доступність лексики, граматичної будови і стилістики, здатність нести певну виховну мету, обсяг тексту.

Текст для переказу має бути доступним і цікавим дітям, не переобтяженим новими для них словами і зворотами, нескладним за композицією, містити незначну кількість дійових осіб (якщо текст сюжетний). Учні мають добре зрозуміти його зміст, мету, образи і мову. Необхідно враховувати також граматичні вміння учнів: у тексті не повинно бути малознайомих морфологічних форм, ускладнених типів речень і т. ін. Теми текстів для переказів повинні мати виховну й освітню цінність, розширювати пізнавальний досвід учнів, формувати їхній світогляд.

Цінність докладного переказу як прийому розвитку зв'язного мовлення полягає в тому, що він збагачує й активізує словниковий запас школярів, формує вміння доречно використовувати виражальні засоби мови, виробляє правописні навички. Дослівне відтворення прослуханого чи прочитаного тексту сприяє також зосередженню уваги, розвитку пам'яті й мислення учнів.

Результативність формування в школярів умінь будувати докладний переказ тексту значною мірою залежить від уміння вчителя правильно спланувати роботу учнів.

Розглянемо орієнтовний план роботи над докладним переказом. Важливе місце в ній належить підготовці учнів до побудови цього типу зв'язного висловлювання, яка передбачає ряд послідовних етапів.

Попередня бесіда. Вона проводиться не завжди, але в більшості випадків необхідна, щоб з'ясувати знання учнів про те, про що йтиметься в тексті для переказу. Часом важливо продемонструвати самі предмети, описані в тексті, чи їх зображення на малюнках. У процесі попередньої бесіди необхідно пояснити учням нові й не зрозумілі для них слова.

Наступний етап - читання вчителем тексту - проводиться чітко й виразно. Після читання відбувається аналіз змісту тексту. Це найвідповідальніший і найскладніший етап у процесі підготовки до написання переказу. Під час цієї роботи учні повинні усвідомити головну думку та ідейний зміст твору, чітко уявити собі послідовність подій, причинно-наслідкові зв'язки. Якщо зміст тексту можна пов'язати з особистим досвідом дітей, то це слід зробити. Тоді переказ буде яскравіший, емоційніший.

Під час підготовки до переказу необхідно розглянути також будову прочитаного тексту. Діти визначають зачин твору, з'ясовують, про що йдеться в основній частині, виділяють кінцівку тексту.

Наступним етапом є складання плану майбутнього переказу. Цей вид роботи належить до логічних вправ і здійснюється з метою повного і чіткого розуміння головної думки прослуханого твору, формування вміння послідовного переказу тексту, усвідомлення зв'язку між окремими частинами твору та з метою кращого запам'ятовування прослуханого.

Робота над складанням плану може проводитися по-різному. Простіший варіант, коли учням пропонується текст, поділений на логічні частини. Після його перечитування школярі виділяють головне в кожній частині, записують його одним реченням, одержуючи таким чином план переказу.

Поступово робота над планом ускладнюється. Учні читають текст мовчки, самостійно визначають кількість частин у творі, виділяють їх межі і називають у кожній частині найголовніше. Складений у такий спосіб план записується на дошці.

Можливе так зване зворотнє планування. Учням пропонується складений і записаний на дошці план. Вони читають текст і ділять його на частини відповідно до плану. Можна записати план непослідовно. Тоді школярам доведеться поставити пункти плану в належній послідовності.

Після таких видів підготовчої роботи учні зможуть приступати до самостійного складання плану.

Слід зазначити, що план переказу може бути у формі як розповідних, так і питальних чи називних речень.

Важливим етапом підготовки до написання переказу є аналіз мови, якою написаний текст. У процесі цієї роботи необхідно звернути увагу дітей на точність, виразність, забарвленість окремих слів і виразів. Обов'язково зосередити увагу учнів на яскравих словах, образах, які використав автор. Корисно окремі найяскравіші слова і вирази записати в зошити чи на дошці, щоб учні могли використати їх у переказі.

Обов'язковою має бути словникова робота, яка полягає не тільки в тлумаченні не зрозумілих школярам слів, а насамперед у збагаченні й активізації їхнього лексичного запасу. Доцільно спонукати учнів до спостереження за синонімічним багатством прослуханого тексту. Діти мають знаходити і записувати на дошці синонімічні ряди, використані автором, з'ясовувати, з якою метою він їх використав. Учні можуть доповнити синонімічні ряди, а вчитель має спрямувати їх на обов'язкове вживання слів-синонімів у власних переказах, щоб уникнути невиправданих повторів тих самих слів, для точнішого висловлення думки, передачі свого ставлення до того, про що вони писатимуть.

Наступним етапом у роботі над написанням переказу є усне складання фрагментів тексту за пунктами плану. Під час цієї роботи вчитель має заохочувати школярів не повторюватись, а створювати індивідуальні варіанти текстів.

Письмовому оформленню переказу має передувати орфографічна робота над словами, під час написання яких можуть виникнути труднощі. їх доцільно записати на дошці, підкресливши орфограми.

Перед записуванням переказу активізуються знання учнів про культуру оформлення тексту.

У зошити діти записують переказ тексту самостійно. Учитель має спонукати їх до вживання влучних слів, яскравих висловів.

Під час аналізу учнівських робіт педагог повинен обов'язково відзначати і зачитувати найкращі зразки.

25. Продемонструйте основні етапи роботи над твором на прикладі уроку, присвяченого написанню твору за власними спостереженнями (4 клас)

Твір - самостійний зв'язний виклад учнями власної думки, почуттів, суджень. Це зв'язне висловлювання займає особливе місце в процесі вивчення мовного курсу, адже йому підпорядковані всі мовні завдання і мовленнєві вправи, над якими працюють учні на уроках мови. Під час побудови усних і письмових творів школярі усвідомлюють вимоги орфоепії, культури мовлення, значення всіх вивчених граматичних і орфографічних правил. Тільки у творах письмо сприймається учнями не як навчальна вправа, а як засіб правильного оформлення власних думок, виражених у письмовій формі.

Робота над твором сприяє розвитку особистості учнів: збуджуються їхні емоції, розвивається спостережливість, мислення, активізується розумова самостійність, формуються вміння оцінювати і систематизувати побачене, пережите і засвоєне, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, зіставляти і порівнювати, робити висновки.

Побудова уроків, на яких учні вчаться писати твори, залежить від проведеної підготовчої роботи. Однак можна виділити основні етапи таких уроків:

1) повідомлення (чи уточнення) теми і завдань майбутнього твору та обговорення їх з учнями;

2) бесіда з метою впорядкування матеріалу, якщо він накопичений зазда
легідь під час спостережень, чи для його накопичення (наприклад, розглядання картин);

3) складання плану чи його уточнення, якщо він був складений раніше;

4)мовна підготовка тексту: запис необхідних слів, їх орфографічний ко
ментар тощо; складання окремих речень, частин тексту;

5) запис твору учнями, спостереження вчителя за роботою учнів, надання індивідуальної допомоги;

6) самоперевірка, вдосконалення тексту, виправлення виявлених недоліків та помилок;

7) зачитування одного-двох кращих творів.

Реалізацію зазначеної структури продемонструємо на прикладі орієнтовної розробки уроку, присвяченого написанню твору за власними спостереженнями (4 клас).

Тема. Твір на тему «Весняний дощ».

Мета: формувати в учнів уміння писати твір за власними спостереженнями, повторити будову тексту; розвивати логічне мислення, вміння послідовно висловлювати свої думки; збагачувати й активізувати словниковий запас школярів; виховувати спостережливість, замилування природою, уважне ставлення до слова.

Обладнання: ілюстрації із зображенням весняного дощу.

Хід уроку

I. Підготовчий етап.

Учитель заздалегідь дає учням завдання поспостерігати за станом природи перед весняним дощем, під час нього та після його закінчення. У процесі настанови доцільно спрямувати увагу школярів на те, щоб вони запам'ятали чи зафіксували, яким було небо під час цього природного явища, що відбувалося після дощу, як проходив сам дощ (поступово наростав, розпочався і закінчився зненацька тощо).

II. Повідомлення теми та мети уроку.

Учитель повідомляє, що на уроці діти писатимуть твір за власними спостереженнями «Весняний дощ». Весняних дощів було вже кілька, тому кожний учень має описати той, який йому довелося спостерігати.

III. Бесіда з метою узагальнення спостережень учнів.

Під час бесіди школярі пригадують:

-яким був стан природи перед дощем;

-якими були перші ознаки дощу;

-як проходив дощ;

-що було після дощу.

IV. Складання плану майбутнього твору.

Цей вид роботи слід запропонувати учням виконати самостійно. Після її завершення кілька учнів зачитують свій варіант плану. Один із варіантів може бути таким:

План

1. Земля давно чекала дощу.

2. Насунули чорні хмари.

3. Дощ переріс у зливу.

4. Весняному дощу немає ціни.

V. Мовленнєва підготовка до написання твору.

1. Добір синонімів до записаних на дошці слів: дощ (злива, мряка); гриміти (рокотати, лунати); падати (опускатися); мокрий (сирий, вологий); скрізь (усюди, повсюди, кругом).

-Для чого в тексті використовують синоніми? (Щоб точніше висловити думку, уникнути невиправданих повторів тих самих слів).

2. Робота над словосполученнями.

-Що ви скажете в творі про хмари? Хмари насунули, нависли, закрили небо.

-Як можна написати про грім і блискавку?
Грім пророкотав, вдарив, пролунав, загримів;блискавка спалахнула, пронизала небо.

-Як міг іти дощ?

Дощ накрапав, сіяв, полив, вперіщив, переріс у зливу, лив як із відра.

-Що сталося із землею після дощу?

Земля промокла, напилася, посвіжіла, вмилася, забуяла цвітом.

VI. Написання твору.

Перед записанням твору вчитель активізує знання учнів про структуру тексту, нагадуючи про дотримання абзаців.

Учні самостійно записують свої твори в зошити відповідно до складених планів.

Учитель надає індивідуальну допомогу слабшим школярам.

VII. Перевірка творів.

Після самостійного перечитування учнями власних творів, виправлення помилок та усунення інших недоліків зачитуються кращі творчі роботи. Після їх заслуховування необхідно зробити невеликий коментар позитивних сторін почутих зв'язних висловлювань.

VIII. Підсумок уроку.

-Чого навчалися на уроці?

-Що допомагало вам послідовно викладати свої думки? (План).

-Чому ваші твори називаються однаково, але звучать по-різному? (Бо для висловлення подібних думок ми використовували різні слова).

 



  14   15   16   17   18   19   20   21   22   23   24   25   26   27   28   29   Наступна

ББК 74.268.3(4 укр.)Я73 | Принципи навчання української мови | Методи навчання | Дидактичні засоби навчання | Урок як основна форма навчально-виховного процесу з рідної мови | Структура уроку аналізу учнівських переказів і творів | Форми організації навчальної діяльності учнів на уроці | Нестандартні уроки української мови в початковій школі | Схарактеризуйте особливості сучасного звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти | Проаналізуйте прийоми звукового синтезу |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати