На головну

Дидактичні засоби навчання

  1. А) виховання в процесі трудового навчання.
  2. Автотранспортні засоби, що відпрацювали свій термін і їх складові.
  3. Адаптації та навчання
  4. Б. Особливості диференціації навчання у школах Великобританії
  5. Види і засоби навігаційного обладнання.
  6. Відхаркувальні засоби.

До дидактичних засобів навчання української мови в початковій школі належать слово вчителя, навчально-методичний комплекс та різноманітні технічні засоби.

Слово вчителя. Навчальний процес - це завжди спільна діяльність учителя й учнів. Одним із найістотніших засобів впливу на свідомість, почуття, волю молодших школярів є слово вчителя. За допомогою слова вчитель організовує засвоєння мовних знань учнями, формує комунікативні вміння і навички.

Зважаючи на психологічні особливості молодших школярів, їхню потребу в наслідуванні поведінки вчителя, особливої значущості набуває слово педагога як потужний метод і засіб навчання.

Виконуючи інформаційну, виховну, розвивальну функції, слово вчителя виявляється у визначеному темпі мовлення, силі голосу, ритмомелодиці мовленого. Мовлення вчителя має бути розміреним і виразним, із підвищенням сили голосу під час уведення нових понять і правил, відповідати орфоепічним нормам. Зв'язний виклад учителя забезпечує засвоєння матеріалу учнями на рівні сприйняття. Основна його функція - інформаційна, що передбачає передачу молодшим школярам навчальної інформації, організацію її осмислення і запам'ятовування.

Водночас зв'язний виклад мовленого матеріалу впливає на пізнавальну діяльність учнів, активізує мовлення і мислення молодших школярів. Основними прийомами активізації пізнавальної діяльності учнів під час зв'язного викладу матеріалу можуть бути:

практичні вправи за завданням учителя;

формулювання самостійних висновків;

доповнення розповіді вчителя;

систематизація викладених фактів;

використання відповідної наочності, ТЗН.

Характер організації матеріалу у процесі зв'язного викладу вчителя може бути описово-розповідним і проблемним. Проблемний виклад навчального матеріалу сприяє підвищенню пізнавальної активності учнів, свідомому опануванню знань.

Навчально-методичний комплект. До навчально-методичного комплекту входять ті засоби навчання, які спеціально створені або пристосовані для розв'язання навчальних завдань предмета. Це підручники, навчальні посібники та дидактичні матеріали для учнів: таблиці, картини, роздавальний та демонстраційний матеріал, методичні посібники для вчителя.

Шкільний підручник рідної мови - це вид навчальної літератури, який репрезентує знання і види діяльності з предмета «українська мова» відповідно до Державного стандарту та вимог навчальної програми з урахуванням вікових особливостей учнів молодшого шкільного віку і будується на засадах предметної концепції навчання (Я. П. Кодлюк). Хоча сучасні процеси демократизації в освіті сприяють появі нових, альтернативних видів навчальної літератури, однак підручник залишається основним засобом навчання молодших школярів.

Підручник - явище поліфункціональне. Він має забезпечувати реалізацію інформаційних, розвивальних, виховних, мотиваційних завдань. Інформаційна функція підручника «Рідна мова» реалізується шляхом представлення навчального матеріалу у формі лінгвістичних знань, які дібрані та згруповані за дидактичними принципами науковості і доступності. З урахуванням вікових особливостей молодших школярів мовознавчі поняття формуються на основі аналізу конкретного емпіричного матеріалу, цікавих мовних фактів. Однак нагромадження такого матеріалу в підручниках - не самоціль. Важливо забезпечити його опрацювання, аналіз, систематизацію, формулювання висновків у вигляді мовних і мовленнєвих правил, порад, приписів тощо.

Інформаційна функція сучасного підручника «Рідна мова» передбачає подання у книзі не лише предметного змісту освіти (знань), а й видів діяльності, спрямованих на його засвоєння. Особистісно орієнтоване навчання сприяє формуванню не тільки предметних умінь і навичок (здійснювати синтаксичний розбір речення, звуковий аналіз слова тощо), а й загальнонавчальних умінь (порівнювати, класифікувати, виділяти головне, узагальнювати, робити посильні висновки тощо).

Важливо, щоб сучасний підручник освітньої галузі «Мова і література» спрямовував молодших школярів не лише до репродуктивних, а й творчих видів навчальної діяльності. Підвищують інформаційну культуру підручника завдання на формування досвіду творчої діяльності:

· формулювання припущень щодо розвитку сюжету художнього твору (читання з прогнозуванням);

· вправи на розвиток зорової та слухової пам'яті;

· завдання, спрямовані на пошук додаткових відомостей з різних довід-
никових джерел;

· завдання на розвиток поетичної творчості тощо.

Формуючи загальнонавчальні вміння і навички, досвід творчої діяльності, підручник водночас розв'язує важливі розвивальні та виховні завдання. Реалізація розвивальної функції в підручниках «Рідна мова» передбачає:

- забезпечення формування способів розумової діяльності;

- проектування в текстах розгорнутого процесу самоучіння;

- розвиток мовлення і мислення молодших школярів;

- формування вмінь аналізувати, узагальнювати, виділяти головне, а також планувати, здійснювати самоконтроль.

Виховна функція підручника реалізується у змісті навчального матеріалу та його вдалому поліграфічному оформленні. Формуючи досвід емоційно-ціннісного ставлення до людей, навколишнього світу та діяльності, текстовий матеріал сучасних навчальних видань сприяє організації всього навчально-виховного процесу. Зважаючи на антропологічну спрямованість змісту шкільної освіти, автори сучасних підручників освітньої галузі «Мова і література» зосереджують свою увагу на формуванні загальнолюдських та національних цінностей школярів: добра, гуманізму, толерантності, любові до рідного краю, своєї держави, відповідальності за її майбутнє.

Включення ціннісно орієнтованого матеріалу в зміст підручників «Рідна мова» та «Читанка» передбачає ряд етапів у процесі засвоєння цих цінностей учнями молодшого шкільного віку:

1. Надання інформації про ціннісний об'єкт у вигляді текстів розповідного, описового чи міркувального характеру.

2. Оцінювання об'єкта, у процесі якого він співвідноситься з потребами та інтересами особистості.

3. Вплив на емоційну сферу, тобто переживання цінності («Що тебе зди
вувало в цьому творі?», «Про що дізнався вперше?», «Коли хвилювався
найбільше?»).

4. Усвідомлення цінності та формування ситуації вибору («Як би ти відповів (учинив)?» тощо).

З виховною функцією підручника тісно пов'язана мотиваційна, що передбачає поряд із вихованням системи цінностей учня формування афективної сфери школярів (їхніх емоцій, почуттів, мотивів, пізнавального інтересу). Відомо, що зміст навчальних текстів підручників для учнів початкових класів має бути цікавим, викликати позитивні емоції, задовольняти допитливість. Пізнавальний інтерес у вивченні мовних фактів стимулюють додаткові матеріали рубрик «Чи знаєш ти, що...», «Висловлювання видатних людей» тощо. З метою забезпечення в навчальному процесі єдності емоційного і раціонального вчені пропонують уводити до змісту підручників елементи гумору, дотепних діалогів, персоніфіковані формулювання запитань.

Практика свідчить, що учнів захоплює зміст підручника - цікаві, доступні, насичені живими образами тексти; яскрава, емоційно виразна мова підручника; глибока і послідовна логіка викладу; емоціогенний чинник дизайну навчальної книги. Отже, підручники «Рідна мова» та «Читанка» - важливий компонент навчально-методичного комплексу в реалізації завдань освітньої галузі «Мова і література».

Зосередимо увагу на такому важливому аспекті роботи з підручником, як формування вмінь учнів самостійно працювати з навчальною книгою. Безумовно, відбувається це поетапно. Спочатку вчитель допомагає школярам виділити в тексті основне, віднайти відповідь на поставлене запитання (актуалізація знань за підручником). Поступово навчальна книга застосовується як джерело аргументації, нової інформації чи як засіб розв'язання проблемної ситуації.

Існує тісний функціональний зв'язок між підручником і змістом методичних посібників відповідного спрямування. Дидактичний матеріал, представлений у методичних посібниках до ведення уроків «українська мова» та «читання», доповнює своїм змістом сторінки відповідного підручника. Крім того, методичні посібники зазвичай містять виклад основних вимог до вивчення української мови в певному класі, спрямовують діяльність учителя на послідовне здійснення дидактичних, розвивальних та виховних завдань уроку.

Урахування вікових особливостей дітей молодшого шкільного віку у сприйманні навчального матеріалу потребує широкого впровадження додаткових дидактичних засобів: роздавальних та демонстраційних матеріалів. Зміст і спосіб представлення дидактичних матеріалів можуть доповнювати, урізноманітнювати сторінки підручника, можуть мати внутрішньопредметний характер або виконувати міжпредметну інтеграцію. За способом представлення навчального матеріалу дидактичні матеріали бувають статичними або динамічними.

Демонстраційними матеріалами у процесі навчання грамоти є:

· розрізна азбука для синтезу літер у склади, складів у слова;

· таблиці рукописних та друкованих літер, які застосовують на уроках
письма;

· складові таблиці (лінійні, променеподібні тощо);

· предметні ілюстрації з узагальненими графічними звуковими схемами слів;

· сюжетні картини для складання речень та зв'язних висловлювань.

Водночас навчання дітей грамоти за звуковим аналітико-синтетичним методом потребує ширшого залучення учнів до аналітико-синтетичної діяльності. Тому доцільності у справі навчання дітей грамоти набуває роздавальний матеріал:

· розрізна азбука;

· складові таблиці для читання складів і творення слів;

· елементи узагальнених звукових графічних схем;

· картки з предметними та сюжетними малюнками тощо.
Важливого значення в інтенсифікації вивчення рідної мови методисти та вчителі-практики надають тематичним опорним плакатам, узагальнювальним таблицям, опорним схемам. Такі засоби навчання містять основні мовні відомості та факти, об'єднують у систему розрізнені поняття і явища, подають їх учням у сконцентрованому вигляді, активізуючи зорову пам'ять.

Опорні схеми - це висновки, які «народжуються» на очах в учнів під час пояснення і оформлені у вигляді таблиць, карток, креслень, малюнків тощо. Творче застосування тематичних опорних плакатів можливе і в курсі початкового вивчення мови, у процесі опрацювання будь-яких лінгвістичних тем.

Окрему групу дидактичних матеріалів становлять технічні засоби навчання. ТЗН - це спеціально розроблені та виготовлені прилади, обладнання й устаткування, призначені для використання в навчально-виховному процесі. Сучасні ТЗН мають відповідати вимогам до змісту освіти і міжнародним стандартам, максимально використовувати можливості новітніх інформаційних технологій навчання. Національною доктриною розвитку освіти передбачено створення індустрії сучасних засобів навчання і виховання, повне забезпечення ними навчальних закладів. ТЗН прийнято розподіляти на екранні, звукові, екранно-звукові засоби та нові інформаційні технології.

До екранних ТЗН належать навчальні діафільми та діапозитиви, застосування яких можливе з використанням діапроекторів та кодоскопів. Звукові ТЗН - це навчальні грамзаписи, магнітні записи та радіопередачі. Для демонстрації звукових навчальних посібників на уроках застосовують відповідну технічну апаратуру: магнітофони, програвачі, єдину шкільну радіомережу тощо. До екранно-звукових засобів навчання належать навчальні кінофільми, телепередачі, створені на студіях науково-популярних та документальних фільмів.

Систематичне і цілеспрямоване застосування ТЗН підвищує ефективність процесу засвоєння знань, активізує мовленнєву діяльність молодших школярів. Сприймання одного й того самого навчального матеріалу з різних інформаційних систем має ряд психологічних закономірностей. Методист Л. Прессман відзначає особливості «зчитування» школярами навчального матеріалу з відеофрагментів. По-перше, це ефект екрана, рамки, що віддаляє зображення від площини. Психологічний вплив рамки полягає в тому, що вона зупиняє пошукові рухи очей і привертає увагу до зображення на екрані; зупинка руху очей на рамці та стан очікування викликають стійку, тривалу і зосереджену увагу. По-друге, це ефект колективного сприймання. Психологи підтверджують, що колективне сприймання підвищує результативність навчання. По-третє, це динамічність зображення, що задовольняє вроджену потребу людей звертати увагу на об'єкти, які рухаються. По-четверте, це ефект присутності, зумовлений динамічністю зображення. Саме створена ілюзія контакту, коли здається, ніби кіно адресоване конкретному глядачеві, сприяє забезпеченню якісної мовної та літературної освіти.

Підкреслимо винятково важливе значення звукової та екранно-звукової наочності в розв'язанні завдань освітньої галузі «Мова і література». Застосування ТЗН на уроці сприяє увиразненню і конкретизації мовлення молодших школярів, його ускладненню за змістом і структурою, поповненню словникового запасу, розвитку мовного чутгя. Сприймаючи зразки інтонаційно багатого мовлення, учні молодшого шкільного віку поповнюють свій словниковий запас, учаться висловлюватися зв'язно.

Застосування в навчальному процесі з української мови сучасних інформаційних технологій, побудованих на використанні новітніх комп'ютерних засобів, сприяє розвитку інтелектуальних і творчих здібностей школярів, забезпечує індивідуалізацію та інтенсифікацію навчального процесу. Відповідно до інформаційно-навчальної ознаки класифікацію програмно-педагогічних засобів (ППЗ) можна здійснювати в системі педагогічного ланцюжка «теорія - практика - контроль». ППЗ поділяють на такі види:

· інформаційно-пояснювальні, за допомогою яких подається навчальна
інформація. Це комп'ютерні фільми, відеофільми тощо;

· діагностичні (контрольні) ППЗ, які допомагають діагностувати стан та якість засвоєння знань;

· навчально-тренувальні, ігрові, моделювальні ППЗ, призначені для повторення, закріплення, усвідомлення знань, формування вмінь, навичок їх застосування у практичній діяльності;

· комбіновані, які містять у своїх змістових і операційно-діяльнісних компонентах усі вищеперелічені ознаки. До комбінованих ППЗ зараховують і електронний підручник.

Використання електронного підручника на уроках української мови забезпечує глибше засвоєння навчального матеріалу завдяки використанню відеосюжетів, наочному представленню мовних об'єктів, передбачає оперативний самоконтроль учнів у процесі виконання вправ і тестів. Елекгронний підручник має також широкі можливості для роботи з додатковою інформацією: словниками, енциклопедіями, забезпечує проведення мовних ігор тощо.

Слід зауважити, що уроки української мови з використанням електронного підручника потребують значної попередньої підготовки як учителя, так і учнів. Для якісного функціонування цього виду ППЗ необхідна належна матеріально-технічна база школи, обґрунтовані методичні рекомендації для роботи з модулями посібника, відповідні навчальні програми. Як свідчить шкільна практика, уведення комп'ютерної програми в хід уроку лише на певних етапах є ефективнішим, ніж робота з комп'ютерним матеріалом протягом усього уроку. Пам'ятаючи про гігієнічні норми, про гранично допустимі навантаження на дитину, комп'ютерний урок у початкових класах не повинен перевищувати 20 хв.

Досвід учителів початкових класів переконує в необхідності запровадження ущільнених форм роботи, коли учні групами почергово працюють з комп'ютером та іншими засобами навчання: підручником, роздавальним матеріалом тощо. Протягом такого уроку учень може отримати дві оцінки: за виконання комп'ютерної навчальної програми та виконання самостійної роботи в зошиті (на картках) тощо.

Однак формувати вміння працювати з такими ТЗН необхідно поступово, забезпечуючи успіх у роботі кожного школяра. Тому уроки української мови в комп'ютерному класі найдоцільніше організовувати за принципом групового навчання «учитель - учні». Роль учителя й учня почергово виконують діти. Спершу «учень» спостерігає за роботою «вчителя», ставить уточнювальні запитання. Пізніше учасники групи виконують програму спільно, обговорюють свої рішення. Утретє програму виконує «учень» самостійно, а «вчитель» спостерігає, дає поради. Колективне виконання програми виправдане лише тоді, коли програма складна в інформативному та навчальному планах.

Значними можливостями щодо активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках мови із застосуванням колективних форм роботи володіють інформативні дошки (назва походить від англ. - кмітливий, спритний, меткий). Робота з цим навчальним устаткуванням дає широкі можливості для організації пізнавальної діяльності школярів, робить уроки динамічними. Необхідний лише дотик, щоб вибрати значок, відкрити веб-сайт або пересунути зображення, учням достатньо торкнутися поверхні дошки - палець працює, як мишка. Такий простий і швидкий доступ до інформації спонукає учнів міркувати і створювати нові ідеї.

Уроки рідної мови з використанням інтерактивних засобів навчання не тільки спонукають до активної роботи, а й допомагають донести матеріал до кожного учня в класі. Ніяке інше устаткування для навчального класу не дає таких можливостей. Великий екран, на який проектується інформація, видно кожному, і вчитель має змогу заволодіти увагою всього класу. Учні бачать великі кольорові зображення і діаграми, взаємодіють з матеріалом, пересуваючи літери, цифри, слова і картинки. Одним тільки пальцем школяр може працювати з різноманітними фігурами, шукати потрібну інформацію в мережі або робити презентацію. А за допомогою маркера, що знаходиться на спеціальній підставці, він пише на екрані електронним чорнилом. Слід додати, що використання сучасних інформаційних інтерактивних технологій у навчанні відповідає соціальним і психологічним особливостям молодших школярів. Особистісні, психічні новоутворення, емоційно-почуттєва сфера, операції мислення дітей цього віку розвиваються передусім у межах навчальної діяльності та у зв'язку з нею.

Наголосимо на дидактичній цінності застосування комп'ютерних мультимедійних засобів навчання. Це:збагачення форм подання інформації;

-урізноманітнення типів навчальних завдань; забезпечення миттєвого зворотного зв'язку; широкі можливості діалогу в навчальному процесі; індивідуалізація процесу засвоєння знань; розширення поля самостійності; застосування ігрових прийомів; активізація навчальної діяльності учнів; посилення мотивації навчальної діяльності.

 



  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16   Наступна

ББК 74.268.3(4 укр.)Я73 | Принципи навчання української мови | Структура уроку аналізу учнівських переказів і творів | Форми організації навчальної діяльності учнів на уроці | Нестандартні уроки української мови в початковій школі | Схарактеризуйте особливості сучасного звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти | Проаналізуйте прийоми звукового синтезу | Користуючись зошитом для письма з друкованою основою, схарактеризуйте в загальних рисах систему підготовчих графічних вправ | Використовуючи матеріал Букваря, схарактеризуйте роботу над граматичним ладом дитячого мовлення | Запропонуйте структуру уроку письма на вивчення нової літери |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати