На головну

Литовсько-польські унії та їх вплив на подальшу долю українського народу.

  1. Антропогенний вплив на рослинний і тваринний світ.
  2. Берестейська (1596 р.) унія та її вплив на подальший розвиток українського суспільства. Утворення братств. їх роль і місце у збереженні національного етносу.
  3. В чому полягає негативний вплив транспорту на довкілля
  4. Виникнення українського козацтва
  5. Вплив Великих географічних відкриттів на економічний розвиток Європи
  6. Вплив вібрації на людину
  7. Вплив втоми на безпеку праці

Унія (від лат. "єдність, об'єднання) - вид об'єднання, союзу; об'єднання двох монархічних держав під владою одного монарха (бувають особисті унії в економіці, міжнародні; у політиці - персональні і реальні).

Як ми з'ясували в першому пункті лекції, що з початку XV ст. у руських провінціях було введено польське право, адміністративний апарат, територіальний поділ, шляхетське самоуправління.

Крім того, в цей період відбувається поляризація інтересів шляхти (еліти) ВКЛ та розділення на дві протидіючі групи: Перша група - це великі землевласники-магнати (економічно незалежні, вони мають політичні і юридичні привілеї - право займати державні посади, підлягати суду великого князя, а не адміністрації); друга група - середні й дрібні землевласники (вони мають менше прав і земель, бажають зрівнятися у правах з польською шляхтою).

Велике князівство Литовське на початку XVI століття опиняється у стані серйозної політичної кризи. Причинами цього були: протистояння з Московським царством (невдачі в Лівонській війні), два вторгнення татар, постійна боротьба за великокнязівський престол. Ця криза штовхає ВКЛ до розглядання питання про унію з Польщею, яка могла б врятувати Литву від остаточної військової й політичної катастрофи. У січні 1569 року в Люблині розпочинає роботу польсько-литовський сейм, який мав вирішити питання про унію двох держав. Проти такого рішення виступили литовські й руські магнати, зокрема, Кшиштоф Радзивілл і князь Острозький виступили проти Унії і залишили сейм у знак протесту. Друга група - середньої та дрібної шляхти - підтримала сейм і унію (дрібна шляхта Волині і Києва також приєдналася до унії).

Після того, як литовські, українські й білоруські магнати намагалися саботувати рішення про унію і, щоб зірвати сейм таємно залишили його, польський король не розгубився і видав ряд таємних універсалів про відділення Волині, Київщини, Підляшшя і Брацлавщини від Литви і включення їх до складу Польщі. Було навіть підняте питання про початок бойових дій проти Литви. Литовська делегація змушена була повернутися в сейм, але було вже пізно.

Люблинська унія 1569 проголосила: об'єднання Польщі і Литви в одну державу - Річ Посполиту; Річ Посполита мала: єдиного виборного короля; сейм; грошову систему; податки; зовнішню політику; ВКЛ зберігало: місцеве самоврядування; військо; скарбницю; систему судочинства; до Польської корони відходили всі українські землі, що раніш належали Литві: Волинь, Брацлавщина (частина Поділля), Київщина. Частина Чернігово-Сіверської землі вже була в складі Росії, Закарпаття - Угорщини, Буковина - Молдавського князівства.

Берестейська унія

Доля церкви дозволяє поглибити уявлення про положення України в складі Речі Посполитої. Поляки хотіли, щоб католицизм став пануючим у середовищі українського православного населення, і намагалися вселити українським магнатам ідею про церковну унію вже давно. Сигізмунд, наприклад, був ревним католиком і вважав, що католицтво зв'яже українське населення з Річчю Посполитою. Але тільки частина української еліти прийняла католицтво, а народ продовжував залишатися православним. Як не дивно, але заклик до унії пролунав із православної сторони. У 1590 р. православний єпископ Гедеон Балабан зібрав на таємну зустріч єпископів, де обговорили це питання. Ініціаторами унії стали священик Іпатій Потій і Кирило Терлецький. Вони сподівалися, що після унії в церкві встановиться порядок; зросте престиж єпископів серед духівництва і мирян; православні і католики будуть зрівняні в правах; єпископи одержать однаковий статус з католицькими ієрархами і зможуть брати участь у роботі Сенату. Терлецький, Потій і ще два єпископи поїхали до Риму, де папа Климент VІІІ проголосив офіційне прийняття унії.

Суть Берестейської унії:

- Проголошувався верховний авторитет Рима у всіх справах Рима й основні догмати католицької Церкви;

- Зберігалися православні обряди;

- Богослужіння церковнослов'янською мовою;

- Право священиків одружуватися .

В Україні виникло обурення. Багато людей були розгнівані способом прийняття унії. Для врегулювання конфлікту в 1596 році в місті Бересті був скликаний Церковний собор. Він проходив бурхливо і розпався на два табори: православний собор (не визнав законність унії і собору) і уніатський. Після собору, що затвердив унію, польський король ухвалив вважати унію обов'язковою для всіх православних територій Речі Посполитої. Спроба об'єднати християнські церкви закінчилася їхнім повним розділенням, замість двох церков з'явилося 3: католики, православні, уніати. Почався масовий тиск на православну церкву.

Отже, форсований наступ католицизму на українські землі, що посилився після укладання Люблінської унії, був переможно завершений з прийняттям унії Берестейської. Унії стали засобом посилення польської влади в українських землях, поширення католицизму й остаточного ополячення українців.



  10   11   12   13   14   15   16   17   18   19   20   21   22   23   24   25   Наступна

Проблеми періодизації курсу історії України | Історичні джерела та історіографія курсу історії України. | Формування і розвиток первіснообщинного ладу на території України. | Стародавні цивілізації на теренах України | Перші держави на українських землях | Ранні словни, їх матеріальна та духовна культура. | Виникнення держави у східних слов'ян. Норманська та антинорманська теорії походження Київської Русі. | Політичний та соціально-економічний розвиток держави. Законодавство. | Суспільний лад | Законодавство. |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати