Головна

Екологічний вплив атмосферних забруднень

  1. Антропогенний вплив на рослинний і тваринний світ.
  2. Берестейська (1596 р.) унія та її вплив на подальший розвиток українського суспільства. Утворення братств. їх роль і місце у збереженні національного етносу.
  3. В чому полягає негативний вплив транспорту на довкілля
  4. Вплив Великих географічних відкриттів на економічний розвиток Європи
  5. Вплив вібрації на людину
  6. Вплив втоми на безпеку праці
  7. Вплив господарської діяльності на ґрунт. Заходи по його покращенню.

Атмосферне повітря є одним з основних природних ресурсів, без якого людина може прожити лише кілька хвилин. В організмі людини немає органів, які б забезпечували запас кисню хоч на невеликий проміжок часу, тому організм повинен постійно вдихати повітря для забезпечення киснем процесів окислення. Зміна хімічного складу і фізичних властивостей повітря приводить до порушення гомеостазу в організмі, спричиняючи небажані відхилення.

Фізіологічне значення атмосфери полягає в забезпеченні організму киснем. Організм людини адаптувався до чистого повітря. Постійні забруднення атмосферного повітря, особливо в промислових містах негативно впливають на здоров'я населення, на санітарно-гігієнічні умови, в яких вони проживають. Різні інгредієнти по різному впливають і на здоров'я і на санітарно-побутові умови.

На перше місце слід поставити пил як найбільш поширений вид забруднення повітря. Ступінь дисперсності твердих часточок, що містяться в повітрі, впливає як на їхні властивості, так і на глибину проникнення їх в органи дихання та затримку в легенях. Часточки пилу розміром більше 10 мкм осідають з наростаючою швидкістю із збільшенням їх розміру. Часточки пилу розміром менше як 0,1мкм зовсім не осідають і перебувають в постійному броунівському русі. При надходженні до легенів часточки пилу затримуються на поверхні легеневої тканини, накопичуються, створюючи високу концентрацію. Особливо це небезпечно в разі накопичення радіоактивних, канцерогенних, токсичних речовин або важких металів. Налічується до 400 канцерогенних речовин, серед яких найбільш небезпечними є бензпірен, дибензантрацен, діоксини та інші.

Коли повітря забруднене пилом, дихання людини стає поверхневим, що призводить до недостатньої вентиляції легенів і сприяє виникненню різних легеневих захворювань. Пил визиває у людини пошкодження слизової оболонки дихальних шляхів, загострення бронхіальної астми. Пил може також травмувати очі і визивати запалення слизових оболонок.

Велику шкоду має сажа, яка завжди є в задимленому повітрі. Сажа утворюється при неповному згоранні вуглеводистих речовин (нафта, смоли, тощо) і має в своєму складі канцерогенні речовини. Багато вчених пов'язують зростання захворюваності людей на рак з задимленням міст.

Окисли сірки і інші з'єднання сірки є сильними подразниками, при значних концентраціях можуть проявляти і токсичну дію. Токсичними є і такі речовини як оксид вуглецю, фтористий водень, свинець, ртуть і інші.

Концентрації атмосферних забруднень, що мають місце в звичайних умовах в повітрі промислових міст не визивають гострих отруєнь, але роками діючи на організм, ці забруднення визивають ті або інші хронічні ушкодження і захворювання. При несприятливих метеорологічних умовах і сильному забрудненні атмосферного повітря можуть бути випадки важких отруєнь людей і тварин. Так у грудні 1930 р. в Бельгії в долині р. Массе, де розташовано багато промислових підприємств, на протязі 5 днів була безвітренна погода з високим тиском і густим туманом. При таких метеоумовах окисли сірки, що виділялись з промислових підприємств, копичились в долині, досягли токсичних концентрацій і визвали гострі отруєння людей і тварин. Захворіли сотні людей і тварин, із яких 60 чоловік померли з явищами різкого подразнення дихальних шляхів.

Наявність в атмосферному повітрі значної кількості забруднень погіршує мікроклімат і світловий клімат населеного пункту, санітарно-побутові умови проживання населення.

Шкідливий вплив атмосферних забруднень на рослинність залежить від інтенсивності забруднення і може розповсюджуватись на великі відстані - до 10-25км. Ядовиті гази діють на протоплазму рослинних клітин, пил та сажа закривають дихальні отвори і затрудняють проникнення сонячних променів до хлорофілу. Під впливом димових газів змінюється колір листя, передчасно сохнуть і опадають, верхівки дерев засихають і гинуть. В лісах, що попадають в зону задимлення промисловими підприємствами зникають звірі, птахи і комахи.

 



  19   20   21   22   23   24   25   26   27   28   29   30   31   32   33   34   Наступна

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ | Миколаїв 2011 | Особливості окремих блоків сучасної екології. | Методи екологічних досліджень | Потік енергії на Земній Кулі | Біогеохімічні цикли. Колообіг речовин. | Поняття середовище, екологічні чинники його. | Місце людини в біосфері. | Абіотичні компоненти екосистем. | Грунт як біокосний елемент екосистеми |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати