На головну

Психологія нації

  1. Генотипова мінливість. Мутації, їх різновиди. Мутагени фізичні, хімічні, біологічні. Генетичні рекомбінації : трансформація, трансдукція, кон'югація.
  2. Дослідження функцій координації рухів.
  3. Економічна психологія
  4. ЛЕКЦІЯ № 19. Медична психологія. Способи діагностики та лікування в психології
  5. Позахромосомні фактори спадковості бактерій. Плазміди, їх основні генетичні функції. Мігруючі елементи. Роль мутації, рекомбінації і селекції в еволюції мікробів.
  6. Проблема детермінації соціальної поведінки особистості
  7. Проблема людини та нації у творчості Кирило-Мефодіївського товариства. Філософські погляди Т. Шевченка

Великі соціальні групи - спільноти людей, що відрізняються від малих груп наявністю слабких постійних контактів між усіма їхніми представниками, але об'єднані не менше і тому роблять істотний вплив на суспільне життя.

Одна з класифікацій людей в історії розвитку світової цивілізації ділить людей на раси.

За іншою люди діляться за належністю до різних етносів.

Етнос - соціальна спільність, що історично склалася на певній території, що усвідомлює своє етнічне єдність і володіє відносно стабільними особливостями культури, у тому числі спільною мовою.

В основі існування етносів - усвідомлення ними своєї цілісності.

Дві історичні форми етнічної спільності людей - плем'я і нація.

В основі племінного роз'єднання людей по території розселення, культури та мови лежать родові відносини.

З переходом від первісної формації до економічної, заснованої на товарно-грошових відносинах, етнос у вигляді племені перетворюється на етнос у вигляді нації.

Відмінність нації від племені: об'єднує людей, характеризується соціальною нерівністю; виникненням держави, чітких кордонів розселення, наявністю публічної влади та інших атрибутів держави, поширенням культури, традицій і звичаїв, впровадженням державної мови; формуванням і розвитком національної гордості, проявом націоналізму та шовінізму.

Нація - вищий етап розвитку етнічної спільності, який відповідає певній економічній формації.

Психологія етнічної спільності (нації) - національна психологія - має свою матеріальну базу, носіїв і відображає загальне, що є у представників цілої нації у світосприйнятті, стійких формах підведення, рисах психологічного образу, в реакціях, мови і мовою, відносинах до інших людей.

Національна психіка - складова частина суспільної свідомості, його найважливішого компонента - суспільної психології.

Національна психологія - результат тривалого і специфічного розвитку, в якому задіяні фактори:

Соціально-політичний та економічний розвиток. Національна психіка залежить від виробничих і суспільних відносин.

Історичний розвиток етнічної спільності - жорсткі рамки численних, але закономірних, тимчасових, але якісних трансформацій життя і особливостей психіки її представників, зовнішні та внутрішні атрибути яких зумовлюють своєрідність зародження, функціонування і прояву національної психіки.

Вік етнічної спільності свідчить про тривалість формування національної психіки людей, можливості її перспективного розвитку або деградації.

Міжнаціональні відносини, їх характер та історичні традиції впливають на характер формування та прояви національної свідомості та самосвідомості її представників, на специфіку та динаміку прояви почуттів по відношенню до інших націй.

Культурний розвиток етнічної спільності впливає на основні якісні характеристики національної психіки людей.

Мова і писемність визначають своєрідність мислення її представників, відображають різноманітність їх світогляду, поглядів на особливості свого життя і діяльності.

Структура національної психології - сукупність національно-психологічних явищ, що становлять її зміст, що включає системоутворюючі і динамічні компоненти.

До системоутворюючим відносять національну самосвідомість, національний характер, національні інтереси, орієнтації, національні почуття і настрої, традиції та звички.

Національна самосвідомість - усвідомлення людьми своєї приналежності до певної етнічної спільності та її положення в системі суспільних відносин.

Національний характер - історично сформована сукупність стійких психологічних рис представників тієї чи іншої етнічної спільності, визначають типовий спосіб дій.

Національна свідомість етнічних спільнот - складна сукупність соціальних, політичних, економічних, моральних, релігійних і інших поглядів і переконань, що характеризують рівень духовного розвитку нації.

Національні інтереси та орієнтації - суспільно-психологічні явища, що відображають мотиваційні пріоритети представників тієї чи іншої етнічної спільності.

Національні почуття і настрої - емоційно забарвлене ставлення людей до своєї етнічної спільності, до її інтересам, іншим народам і цінностям.

Національні традиції та звички - сформовані на основі досвіду життєдіяльності нації і міцно вкорінені у повсякденному житті правила і норми поведінки, дотримання яких стало суспільною потребою.

Динамічні компоненти психології нації дозволяють осмислити і найбільш точно виявити специфіку прояву і функціонування національно-психологічних феноменів.

Структура динамічних компонентів: мотиваційно-фонові, інтелектуально-пізнавальні, емоційно-вольові та комунікативно-поведінкові національно-психологічні особливості, які проявляються як результат безпосереднього реагування психіки представників конкретних етнічних спільнот.

Мотиваційно-фонові національно-психологічні особливості характеризують спонукальні сили діяльності представників тієї чи іншої етнічної спільності, показують своєрідність їх мотивів і цілей; інтелектуально-пізнавальні - визначають своєрідність сприймання й мислення носіїв національної психіки.

Емоційно-вольові національно-психологічні особливості обумовлюють функціонування у представників етнічної спільності чітко виражених своєрідних емоційних і вольових якостей, від яких багато в чому залежить їх діяльність.

Комунікативно-поведінкові - визначають інформаційне та міжособистісне взаємодія і взаємовідносини представників конкретних народів.

Властивості національно-психологічних особливостей:

1) здатність детермінувати на рівні особистості або групи характер функціонування всіх інших психологічних явищ, надаючи їм особливу спрямованість;

2) неможливість приведення їх своєрідності до якогось спільного знаменника;

3) ще більше в порівнянні з іншими психологічними явищами консервативність і стійкість;

4) їх різноманіття.



  19   20   21   22   23   24   25   26   27   28   29   30   31   32   33   34   Наступна

Конспект лекцій | ЛЕКЦІЯ № 1. Предмет, завдання і методологія соціальної психології | ЛЕКЦІЯ № 2. Соціально-психологічна характеристика особистості | ЛЕКЦІЯ № 3. Поняття і стереотипи соціального розвитку особистості | ЛЕКЦІЯ № 4. Соціальні взаємодії та закономірності поведінки особистості в групі і суспільстві | Крок 5. Прийняття остаточного рішення про надання допомоги. | ЛЕКЦІЯ № 5. Поняття соціалізації: етапи і механізми її впливу на особистість | А. В. Петровський виділяє три стадії розвитку особистості в процесі соціалізації: адаптацію, індивідуалізацію і інтеграцію. | ЛЕКЦІЯ № 6. Відхилення соціальної поведінки | Віктімогенность - наявність умов, які сприяють процесу перетворення людини в жертву соціалізації, сам процес і результат такого перетворення - віктимізація. |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати