Головна

автоматизовані виробництва

  1.  I. Процесуальні засади призначення і виробництва
  2.  I. Збільшення факторів виробництва при незмінній технології, т. Е. Використання екстенсивних факторів росту.
  3.  III. Проблема вибору в національній економіці. Витрати виробництва.
  4.  III.2.2. Типи відтворення населення і демографічний перехід
  5.  IV розділ: Результати і ефективність виробництва
  6.  IV. Ринок, як форма функціонування товарного виробництва. Умови переходу ринкової економіки.
  7.  V. Визначення ціни і обсягу виробництва в умовах монополії.

Гнучкі виробничі системи (ГВС). Основні особливості організації праці ГПС полягають у наступному.

Працівники ДПС безпосередньо не беруть участь у впливі на предмет праці. Їх основне завдання полягає в тому, щоб забезпечити ефективну експлуатацію обладнання. Зі зміною функцій працівників змінюється структура витрат їх робочого часу. Основна його частина витрачається на наладку, профілактичне обслуговування і ремонт обладнання. Кількість одиниць технологічного устаткування ГВС перевищує чисельність працівників кожної групи: наладчиків, слюсарів-ремонтників, інженерів-електроніків і т. Д. Тому необхідно встановити оптимальні співвідношення

між кількістю одиниць обладнання та чисельністю працівників кожної групи, нормувати витрати часу в двох розрізах: по відношенню до обладнання та до працівників. Щоб підвищити рівень надійності функціонування ДПС, слід скликати комплексні наскрізні бригади з оплатою

праці по кінцевої продукції. При цьому треба враховувати, що простої устаткування під час і в очікуванні обслуговування тим менше, чим ширше профіль кожного працівника щодо виконуваних функцій і зон обслуговування обладнання.

Теорія і досвід експлуатації діючих ДПС показують, що в даний час найбільше практичне значення мають норми тривалості операцій по відношенню до обладнання (норми станкоемкості операцій), норми трудомісткості, норми чисельності та обслуговування.

Для практичних розрахунків норм тривалості необхідно виходити з поділу нормованих витрат часу на прямі і непрямі. Перші можуть бути досить точно розраховані безпосередньо на одиницю продукції даного виду. Другі відносяться до всієї продукції, що виготовляється на даному робочому місці або ділянці, і тому включаються в нормовану тривалість операції пропорційно величині прямих витрат.

В умовах автоматизованих виробництв, в тому числі гнучких виробничих систем, до прямих, як правило, відносяться лише витрати часу автоматичної роботи устаткування. Непрямі витрати часу доцільно включати до складу норми тривалості виконання операцій виходячи з формули:

де tа - час роботи верстата в автоматичному режимі при виготовленні одиниці продукції по даній операції; Tнп - плановий добовий фонд часу роботи ДПС (як правило, повинен бути дорівнює трьом змінах); Тнв - тривалість нормованих перерв в роботі технологічного обладнання, пов'язаних з обслуговуванням і очікуванням обслуговування робітниками всіх груп протягом Tнп.

Величина ТНП повинна включати тільки ті реальні перерви в роботі устаткування, які об'єктивно неминучі в умовах конкретної ДПС, виходячи з


оптимального регламенту обслуговування обладнання і встановленого режиму праці і відпочинку працівників. Склад Tнп визначається конструктивними особливостями аналізованої системи та умовами її експлуатації. Як правило, величина ТНП включає непе-рекриваемую машинним часом тривалість налагоджувальних, регулювальних, перевірочних робіт, час простоїв обладнання, пов'язаних з регламентованим обслуговуванням механічних, електричних, електронних і інших підсистем, час виготовлення і контролю пробних деталей і т. Д. При встановленні складу тпп слід прагнути до того, щоб максимально перекрити одні роботи іншими, виконувати їх паралельно, поєднувати функції працівників ДПС, використовувати переваги бригадної організації праці, колективного підряду.

У всіх ГПС обладнання не вимикається під час відпочинку робітників, яке повинно встановлюватися за змінним графіком. Тому час на відпочинок і особисті потреби до складу T не включається. Воно враховується при розрахунку оптимальних норм обслуговування і чисельності (див. Нижче), які встановлюються на рівні, що дозволяє реалізувати нормативний час на відпочинок за рахунок взаємних підмін робітників.

Другий співмножник формули (11.3.1) можна виразити через коефіцієнт використання обладнання за часом автоматичної роботи Ка:

де T - час автоматичної роботи устаткування за плановий період його експлуатації T.

З формул (11.3.1) і (11.3.2) випливає, що середнє нормований час виготовлення одиниці продукції (норма тривалості) визначається формулою:

де Ка - запланований коефіцієнт використання обладнання за часом автоматичної роботи.

Формула (11.3.3) найбільш зручна для практичного нормування тривалості операцій, так як включає два параметри (tа, Ка), що використовуються в усіх основних технологічних і організаційно-планових розрахунках ДПС.

Величина Ка визначається виходячи з виробничої програми ДПС за формулою:

де Рк - програма випуску продукції к-гo виду; Tак, - час автоматичної роботи устаткування при виготовленні одиниці продукції н-го виду; Fо - наявний (можливий для використання) фонд часу одного верстата в плановому періоді (слід враховувати, що обладнання ДПС, як правило, не вимикається в обідню перерву); N - наявне число верстатів (модулів).

Розрахунок коефіцієнта Ка може виконуватися або в цілому по ГПС, якщо верстати взаємозамінні, або по окремим технологічним групам.

У наведених формулах величина tа характеризує витрати автоматичного


часу на одиницю продукції. Тому якщо одночасно (паралельно) обробляється ті деталей, то величина t дорівнюватиме циклу автоматичної роботи, поділеній на n.

При розрахунках за формулами (11.3.1) і (11.3.3) важливо враховувати залежність величин Tнп і Kа від чисельності працівників ДПС та обсягу випуску продукції, який безпосередньо залежить від фонду часу автоматичної роботи устаткування. Зі збільшенням норм чисельності час перерв буде зменшуватися, а фонд часу роботи обладнання і зумовлений ним обсяг продукції - збільшуватися. Тому нормований час перерв T і коефіцієнт часу автоматичної роботи верстатів До п повинні відповідати програмі випуску продукції і оптимальному для умов даної ДПС варіанту норм обслуговування і чисельності.

Після визначення норм тривалості встановлюються норми трудомісткості операцій.

Щоб підвищити надійність обладнання, зменшити його простої під час і в очікуванні обслуговування, слід прагнути розширити профіль працівників щодо виконуваних ними функцій і складу агрегатів, що обслуговуються. З огляду на, що в діючих і проектованих ГПС кількість модулів, як правило, невелика, закріплювати працівників за окремими групами агрегатів недоцільно. Найбільш ефективна така організація праці, при якій зоною обслуговування для кожної групи працівників (наладчиків, слюсарів, електроніків і т. Д.) Є все модулі ДПС. У розрахунках норм трудомісткості слід враховувати нерівномірність розподілу персоналу ДПС за кошторисами. При нормальній експлуатації системи найбільша частина працівників зайнята в першу зміну, а в третій працює лише черговий персонал. Можуть бути відмінності по змінах і за кількістю використовуваного обладнання.


Диференціація зайнятості працівників за вказаними видами робіт істотно полегшить вибір найкращого варіанту поділу і кооперації праці між операторами, наладчиками, слюсарями-ремонтниками, слюсарями-електриками з урахуванням особливостей конкретної ДПС. Така диференціація дозволяє також виділити резерви збільшення фонду часу роботи обладнання і скорочення норм тривалості за рахунок максимально можливої ??паралельності виконання функцій різними виконавцями. Важливою умовою поєднання функцій і паралельного їх виконання є організація комплексних і наскрізних бригад, які обслуговують ДПС на основі колективного підряду з оплатою праці з випуску кінцевої продукції.

Ліва частина обмеження щодо використання обладнання - коефіцієнт KаХ) - визначається для кожного варіанту норм чисельності працівників за формулою:

де ТНП (Нч) - тривалість нормованих перерв в роботі обладнання в залежності від прийнятого варіанта чисельності працівників, форми поділу і кооперації праці, регламенту обслуговування обладнання, режиму праці та відпочинку. Розрахунок норм праці в ГПС проводиться в такому порядку (рис. 11.3.1):

знаходиться коефіцієнт використання обладнання за часом автоматичної роботи, необхідний для виконання виробничої програми (Ка);

визначаються нормативні коефіцієнти зайнятості працівників кожної групи;

виходячи з відповідних нормативів розраховується попередній варіант трудомісткості робіт кожного виду T і норм чисельності для кожної групи працівників. Цей варіант чисельності відповідає прийнятому базовому (початкового) варіанту поділу праці та регламенту обслуговування ДПС;

визначаються коефіцієнти завантаження працівників кожної групи Kа (HЧ), що відповідають прийнятому варіанту норм чисельності;

встановлюється коефіцієнт часу автоматичної роботи KзHч), відповідний прийнятому варіанту норм чисельності;

величини коефіцієнтів Кз (HЧ) і К (Нч) порівнюються з їх заданими значеннями Кз і Ка. Якщо необхідні співвідношення дотримані, то перехід до блоку 7, якщо немає, то повернення до блоку 3, що означає аналіз інших варіантів поділу праці та регламенту обслуговування обладнання, що забезпечують виконання умов по допустимої завантаженні робітників і плановому рівню використання обладнання;


для варіантів норм чисельності, які відповідають умовам блоку 6, визначається сума витрат на працівників всіх груп (при заданому складі обладнання). Як оптимальний вибирається варіант, відповідний мінімуму сумарних витрат. Кожному з порівнюваних варіантів відповідає певний закріплення функцій з обслуговування обладнання за працівниками різних професій і рівнів кваліфікації;

для варіанту норм чисельності, визнаного оптимальним, за формулою (11.33) знаходяться величини норм тривалості виконання технологічних операцій по кожній деталі,

виходячи з норм чисельності та тривалості по формулі (11 3.6) встановлюються норми трудомісткості (часу) для кожної деталі, кожної групи працівників і в цілому для бригади

Автоматичні лінії. В умовах автоматичних ліній (в тому числі роторних і роторно-конвеєрних) для нормування праці використовуються: норми чисельності персоналу; норми тривалості виконання виробничих операцій; норми часу


(Трудомісткості операцій) для окремих груп робітників і в цілому по бригаді, яка обслуговує лінію; норми виробітку; нормовані завдання.

Основну роль відіграють норми чисельності персоналу (наладчиків, слюсарів-ремонтників, електромонтерів, інженерів-електроніків), обслуговуючого лінію відповідно до встановленого регламентом і забезпечує виконання виробничої програми

Основою розрахунку норм часу і виробітку в умовах автоматичних ліній є технічна (паспортна) продуктивність лінії rт, яка визначає кількість одиниць продукції, яке може бути отримано з даного обладнання в 1 ч або в іншу одиницю часу при роботі в автоматичному режимі

 Після визначення норми виробітку знаходиться норма трудомісткості (часу) для i-ї групи (професії) робочих:

Норма вироблення встановлюється виходячи з технічної продуктивності агрегату ГТ і коефіцієнта використання лінії по часу автоматичної роботи Ка.

На основі норм чисельності, часу і виробітку встановлюють нормоване завдання, в якому зазначаються склад робіт по регламентованому обслуговування лінії в плановому періоді, час на виконання цих робіт, нормативна чисельність робітників, плановий обсяг продукції лінії.

Якщо на автоматичної лінії виготовляються вироби декількох найменувань, то розрахунки норм часу і виробітку можуть проводитися по комплектах виробів. Поряд з цим для багатопредметних ліній може виявитися більш доцільним розрахунок норм тривалості Я і трудомісткості H за методикою, викладеною для ГПС. У цьому випадку розрахунки виконуються за формулами:

де tak - час автоматичної роботи устаткування при виготовленні деталей до щось виду.




 Конспект лекцій |  Загальна характеристика діяльності з управління людськими ресурсами економічних систем |  науками |  Методологія комплексного дослідження економічних і соціальних проблем праці |  Глава 2. Якість життя 2.1. Поняття якості життя |  Цілі діяльності людини |  Цілі діяльності людини |  Динаміка процесів розвитку цивілізації |  Еволюція уявлень про показники якості життя |  Глава 3. Потреби та потенціал людини 3.1. Структура потреб людини |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати