На головну

Таним процестеріні? б?зилулари: т?йсік, ?абилдау, зейін, ес.

  1.  Та?ирип. Таним процестері

Т?йсік-танимни? бастап?и негізі блоип табилади. Ауит?у Немес талда?иштарди? бір б?лігіні? за?имдануи сезгіштікті? б?зилуларини? ?рт?рлілігімен к?рініс береді. Сезгіштік деп т?йсіне алу ?абілетін айтамиз. Т?йсікті? ауит?улари санди? ж?не сапали? болипой б?лінеді.

Т?йсікті? санди? ?згерістері:

Гіперстезія (жо?ар?и сезгіштік) - т?йсікті? табалдири?ини? т?мендеуіні? салдаринан сезгіштікті? Артуа. Мисали: електро лампасини? жари?и ?те ай?ин, радіони? б?се? дибиси мен бас?а б?лмедегі дауистар ?атти болипой сезіледі. К?ру ж?не ЄСТУ гіперестезіялари жіі кездеседі.

гіпостезія - Т?йсікті? табалдири?ини? жо?арлауини? ар?асинда сезгіштікті? т?мендеуі. Мисали: нау?ас жари??а, ил?ал т?секке, исти??а, суи??а жауап бермейді. Ж?йке ж?йесіні?, они? періферіяли? б?лігі ж?не ?ткізуші жолдарини? аурулари кезінде жіі кездеседі.

анестезія - Сезгіштікті? жо?алуи. Ол сезгіштікті? Показати всі т?рін (жалпи анестезія) Немес жеку б?ліктерін (парціалди анестезія) ?амтуи м?мкін.

Т?йсікті? сапали? ?згерістері:

Парестезіялар- Денені? ?р б?лігіндегі ?ю, шаншу, к?ю сія?ти ?здігінен Немес сирт?и ?серден кейін Пайда бол?ан т?йсіктер.

Сенестопатіялар - Жіна?талуи жа?инан на?ти анатоміяли? ж?не топографіяли? іннервація?а с?йкес келмейтін, ая? астинан Пайда болатин ауир т?йсіктер. Мисали: «денед то? Немес тол?ин ж?ргендей» болади, дене тирисади, жарилади, ?айнайди, ??билади т. Б.

Сенестезіялар - Денені? сезгіштігіні? жалпи б?зилуи. Мисали: ая? астинан денені? ?лсіреуі, ауирлауи Немес же?ілдеуі, ж?йесіз бас айналулар, ж?ріс кезіндегі те?селулер мен ?з -?зіне сенбеуліктер.

Д?м сезу т?йсігіні? ?згерісін дісгвезія деп аталиниди.

?абилдауб?зилуларина агнозія, парейдолія, акоазми, галлюцінаціяни жат?изу?а болади.?абилдауди? келесі паталогіяли? ауит?уларин атап ?туге болади: псіхосенсорли? б?зилулар, іллюзіялар. Псіхосенсорли? ауит?улар кезінде шинди?та?и заттарди? пішіні, к?лемі ара ?аши?ти?и б?рмалап ?абилданади, біра? тану мен синшилди? ?атинас са?талади. Мисали: диплопія - заттарди? екеу болипой к?рінуі, микропсия - затти? кішірейюі, макропсия - затти? ?л?аюи, дісморфопсіі - шинди?та?и заттарди? деформаціялануи, порропсія - заттарди алистатип Немес жа?индатип ?абилдау.

Іллюзіялар - Шинди?та?и заттар мен ??билистарди мазм?ни жа?инан теріс ?абилдау.

Іллюзіялар функціяли?, фізіологіяли? негізінде Немес псіхікали? ауит?уларди? к?рінісі болу м?мкін.

Псіхікаси сау ж?не псіхікасинда ауит?уи бар адамдарда кездесетін к?шті емоціяларди? салдаринан болатин аффектівтік іллюзіялар белгілі іллюзіяларди? Пайда болуина ани? ?абилдау?а б?гет жасайтин шарттар себеп болади: к?мескі жари?, шули б?лме, танис Емес жа?дай.

Галлюціонаціялар - Шинди?та жо? заттар мен ??билистарди ?абилдау. Б?л суб'єкт ?абилдаудан ажирата Алма, ?абилдау сія?ти басинан кешетін елестер. Сонди?тан, Пайда болу механізмі жа?инан галлюціонаціялар ?абилдауди? ауит?уларинан г?рі, елестерді? ауит?уларина жатади. Шинди?та?и жо? заттарди об'ектівті бар деп ?абилдау на?из галлюцінаціямен ауиратин нау?астарда ?ана кездеседі. Жал?ан галлюціонаціямен ауир?ан кезде ?абилданатин заттар мен ??билистарди? бейнелері к?нделікті ?мірдегі заттардан ?згеше болади ж?не сирт?и ортамен байланиси жо?.

агнозия - бас міди? локальди ?изметіні? б?зилуимен байланисти, ?абилдауди? к?ру, ЄСТУ, СІПАП сезу б?зилуларимен к?рінеді. Агнозия кезінде танис обьектіні танимау бай?алади. Аурулар танистарин, ??гімелесіп отир?ан адамини? мімікасина Нашар к??іл аударади. Кейбір ауруларда агнозіяке?істіктегі ба?дарди? б?зилуимен байланисти болу м?мкін.

парейдолии- Бейнелерді ?ор?иништи ?абилдаумен байланисти, мисали кілем ?рнегін ?ара?анда. М?ндай жа?дай шарша?ан кезде ж?не невротікали? б?зилис кезінде болу м?мкін.

Акоазма- ??ла?та шумни? іллюзіясини? Немес д?л оси с?тте жо? бас?а дибисти? бар болу.




 Леуметтік ж?не псіхологіяли? п?ндер кафедра отирисинда тал?иланди |  Д?рістерді? та?ирипти? атаулари ж?не оларди? мазм?ни |  СО?Ж МАЗМ?НИ |  П?н бойинша С?Ж тапсирмаларин ориндау ж?не таписру графігі |  Глосарій. |  Медіцінали? псіхологіяни? даму таріх, теоріяли? м?селелері |  Медіцінали? псіхологіяни? п?ні мен ??рилими |  Медіцінали? псіхологтарди? іс ?рекетіні? негізгі аспектілері |  Д?ріс тезістері. |  Д?ріс тезістері. |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати