Головна

IV етап. Практичне застосування одержаних даних.

  1. Бактеріофаг,історія вивчення. Структура, класифікація фагів за морфологією. Методи якісного і кількісного визначення бактеріофагів. Практичне використання бактеріофагів.
  2. Вихідні дані для розрахунку РСБ із застосуванням коефіцієнта сумнівності за питомою вагою безнадійної заборгованості
  3. Вихідні дані для розрахунку РСБ із застосуванням коефіцієнта сумнівності за середньою питомою вагою списаної дебіторської заборгованості, грн
  4. Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про ОП здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокуратурами.
  5. Вони не є юридично обов'язковими і не спрямовані на те, щоб замінити національні закони, правила або прийняті стандарти їх застосування не вимагає сертифікації.
  6. Гіперчутливість негайного та уповільненого типу, їх механізми, відмінності. Практичне значення.

IV етап. Практичне застосування одержаних даних.

Результати дослідження стають науковою продукцією тільки з того часу, коли їх починають застосовувати на практиці. Початок застосування результатів дослідження у реальних практичних умовах називають їх впровадженням.

Впровадження класифікують за двома ознаками:

Ø Формою матеріального втілення (навчальні програми, навчальні посібники, методичні рекомендації, засоби навчання, державні стандарти, алгоритми і програмні засоби/методи і засоби забезпечення досліджень);

Ø робочою функцією впроваджуваних результатів (організація і управління навчальним процесом, здійснення заходів з профілактики професійних захворювань).

Не менш важливим є оцінювання значущості результатів досліджень. Оцінюють ефективність результатів на основі спеціальних методик, які дають можливість визначити існуючі для цього показники.

2.2. Алгоритм психолого-педагогічного дослідження.

При організації та проведенні психолого-педагогічного дослідження необхідно дотримуватися певної послідовності дій:

1. Визначення проблеми дослідження. Вона має бути актуальною, значимою, відображеною у темі дослідження. Розпочинаючи психолого-педагогічне дослідження з'ясовують його об'єкт, предмет та мету.

2. Ґрунтовне і всебічне вивчення наукових фактів, положень, висновків. Спрямоване на з'ясування під час вивчення літературних джерел головної ідеї, позиції автора та особливостей наукового доробку з досліджуваної проблеми. Важливо простежити логіку полеміки автора з іншими дослідниками, особливості його аргументації, виробити власну думку щодо його позиції, сформулювати завдання для глибшого вивчення проблеми.

3. Вивчення шкільної практики. Передбачає аналіз літератури про досвід школи, з'ясування проблем, які змушений вирішувати вчитель, типових недоліків у його роботі.

4. Формулювання гіпотези дослідження. Гіпотезу дослідження (наукове передбачення його результатів) потрібно формулювати так, щоб виявити положення, які потребують перевірки у процесі дослідження.

5. Виконання експериментальної роботи. Передбачає: взаємодію з предметом дослідження, з'ясування його ознак, властивостей; вибір методики, процедури дослідження; організацію експериментальної роботи за обраною методикою.

6. Зіставлення експериментальних даних з масовою практикою. Порівняння одержаних результатів дослідної роботи з існуючими в шкільній практиці, опублікованими в науковій, психолого-педагогічній літературі.

7. Узагальнення результатів дослідження, формулювання наукових висновків, доведення або спростування гіпотези. Використовують спеціальні методи (контент-аналіз - для узагальнення змістовної інформації), кореляційний, факторний та інші види аналізу - для узагальнення інформації переважно кількісного характеру та підтвердження закономірних зв'язків між явищами).

8. Оформлення результатів дослідження, втілення їх у життя. Подання результатів та висновків дослідження найбільш інформативним способом (графічне, схематичне моделювання, ілюстративне відображення), планування та організація перетворюючих, розвиваючих впливів на сутність досліджуваних явищ.

3. Професійно-етичні аспекти наукових досліджень.

Одними з найважливіших у комплексі норм і вимог професійної етики є дотримання принципів гуманності, перевага інтересів обстежуваного у визначенні цілей, плануванні процедури, характері проведення діагностичного обстеження. Від педагога вимагаються чималий такт, оберігання обстежуваного від «психічних» травм, безумовна повага його особистості. У випадках порушення професійної етики при роботі з обстежуваними, у результаті чого наноситься моральний збиток, всі отримані «позитивні» результати і рекомендації втрачають будь-який сенс.

До найважливіших етичних принципів, яких повинен дотримуватися психолог, належать:

1) професійна компетентність,

2) конфіденційність дослідження,

3) об'єктивність дослідження (неупередженість);

4) принцип профілактичного викладення матеріалу,

5) принцип обмеженого поширення спеціальних методик.

1. Професійна компетентність.

Правильна діагностика, що спирається на наукову інтерпретацію даних обстеження, результати комплексного вивчення людини в рамках особистісного підходу, глибокий аналіз змісту одержуваних у діагностичному обстеженні зведень можуть бути забезпечені тільки висококваліфікованими фахівцями в області психодіагностики, психометрії, теорії психологічних вимірів, варіаційної статистики.

Психологічна діагностика відноситься до числа найбільш складних областей практичної психології. Не тільки успіх діагностичної діяльності в цілому, але й правильне застосування конкретних методик, адекватна інтерпретація їхніх результатів вимагають великого обсягу зведень, що постійно уточнюють їхню надійність, валідність, області застосування тесту.

Практична спрямованість психологічної діагностики, необхідність її широкого впровадження в різні області суспільної практики передбачають можливість проведення окремих обстежень особами без спеціальної психологічної підготовки; педагогами, лікарями, іншими фахівцями. Однак це поширюється, як правило, на вузькі, спеціалізовані тестові методики з високим рівнем стандартизації проведення й обробки результатів {прості функціональні проби, тести досягнень, розроблені для застосування педагогами, окремі групові тести). У будь-якому випадку остаточного оцінкою отриманих емпіричних даних, розробкою висновку повинен займатися консультуючий таку роботу професійний психолог.

На попередження некомпетентного використання тестів спрямована і вимога обмеження поширення тестових матеріалів. Широке і безконтрольне поширення тестового матеріалу (інструментарію) серед неспеціалістів неминуче призводить до дискредитації психологічних методів, може нанести значну шкоду особистості. Широке поширення тестового матеріалу вкрай небажано і в тім аспекті, що ряд методик (зокрема особистісні опитувальники) частково чи цілком втрачають свою діагностичну цінність, якщо їхній зміст і вимірювані показники відомі обстежуваним. Зрештою, неминуче в умовах загальнодоступності методик самотестування може травмувати психіку особистості.

2. Конфіденційність дослідження.

Нерозголошення зведень обстежуваних, що не відносяться безпосередньо до цілей і задач конкретного психологічного обстеження, повинно бути загальним і абсолютно непорушним правилом професійної етики психолога. Обстеження, обсяг і характер інформації, що може бути повідомлена іншим зацікавленим особам і установам, повинно бути свідомим і добровільно санкціоновано самим обстежуваним. Загальна установка будь-якого психодіагностичного обстеження виявляється у роз'ясненні обстежуваному того, що було метою дослідження, в першу чергу, надання йому допомоги у виборі правильної позиції і лінії поведінки, розв'язання складних чи конфліктних ситуацій, виявлення напрямку самовдосконалення тощо. При проведенні експертизи і консультування, особливо у випадках застосування тестів здібностей, неправильне суб'єктивне тлумачення результату може нанести шкоду особистості обстежуваного, тому необхідне дотримання індивідуального підходу до вибору форми і обсягу інформації, що йому повідомляється, дотримання деонтологічних, психогігієнічних принципів. Останнє найбільш важливо і актуально в області клінічної психодіагностики.

3. Об'єктивність дослідження.

Дослідження повинно бути цілком неупередженим. На психодіагноста не повинні справляти вплив загальне враження про особистість обстежуваного: симпатія чи антипатія, власний психічний стан чи настрій, заангажованість на отримання певного результату і т. ін.

4. Принцип психопрофілактичного викладення матеріалу.

При повідомленні результатів самому обстежуваному необхідно дотримуватися певних запобіжних заходів, спрямованих проти їх неправильного використання, неправильної інтерпретації чи можливої появи невротично-депресивних реакцій. Таким чином, психодіагностичні результати не повинні травмувати психіку і самооцінку обстежуваного.

Якщо обстежуваний наполягає на тому, щоб «переробити» тестові завдання, то психолог повинен мати варіант еквівалентної методики, щоб переконати останнього в правильності використання запропонованої методики.

5. Принцип обмеженого поширення спеціальних методик.

Сертифіковані товариством психологів психодіагностичні методики повинні поширюватися тільки серед атестованих спеціалістів. Цей принцип має на меті попередження неправильного використання оригінальних методик. Доступ до таких методик повинен бути обмеженим, вони мають бути доступні тільки для спеціалістів, які будуть проводити такі дослідження, і відповідати за достовірність результатів.

Звичайно, що різні ситуації обстеження і застосування окремих видів психодіагностичних засобів поєднані зі специфічними професійно-етичними нормативами, правилами і прийомами. Тому, всі зазначені вимоги в першу чергу пред'являються до професійного, психолого-педагогічного, клінічного консультування, експертизи, дослідження з метою добору та розстановки персоналу тощо.

Лекція 3. Методика підготовки, оформлення та захисту курсової роботи

План

1. Наукова робота студента.

2. Мета та завдання курсової роботи в педагогічному коледжі.

3. Вимоги до написання курсової роботи.

4. Індивідуальна картка студента з підготовки курсової роботи.

5. Етапи підготовки курсової роботи.

ОПП: реферат, курсова робота, дипломна робота, магістерська робота, об'єкт дослідження, предмет дослідження, гіпотеза дослідження.

Література:

1. Введение в научное исследование по педагогике/ Ю. К. Бабанский и др. - М., 1988.

2. Основы научных исследований/ В. И. Крутов и др. - М., 1989.

3. Чкалов О. Н. Основы научных исследований. - К., 1978.

4. Методика написання курсової роботи в педагогічному коледжі. ПУ ДНУ. - Д.: 1996

СТРУКТУРА ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ

І. Вступна частина

1. Організація студентів.

2. Повідомлення теми лекції.

3. Актуальність теми, місце лекції курсі предмету.

4. Категорії й поняття.

5. Запис теми, плану, бібліографії.

ІІ. Основна частина

1. Викладення матеріалу у текстовій формі.

1. Мета та завдання курсової роботи в педагогічному коледжі.

2. Вимоги написання курсової роботи.

3. Структура курсової роботи.

4. Характеристика та внутрішня структура основних розділів курсової роботи: вступ, теоретичний розділ, експериментальний розділ, висновки.

5. Оформлення курсової роботи.

6. Перевірка та захист курсової роботи в педагогічному коледжі.

2. Фіксація на дошці ключових слів.

ІІІ. Заключна частина

1. Відповіді на запитання студентів;

2. Завдання для самостійної роботи. С/Р Підготувати титульну сторінку курсової роботи, орієнтовного плану.

Хід лекції



1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   Наступна

Анкетування | Спостереження | Метод опитування. | СУБТЕСТ 2. Просторово-арифметичний диктант | СУБТЕСТ 5. Аналоги | СУБТЕСТ 6. Логопедичний | СУБТЕСТ 10. Малюнок людини | Анкета дитини |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати