Головна

А. Повна зайнятість

  1.  Б. Ефективна зайнятість
  2.  В) Популярна неповна індукція
  3.  Види матеріальної відповідальності працівників (повна і обмежена).
  4.  Вплив демографічних процесів на зайнятість. Теорії зайнятості і безробіття
  5.  Питання 76. Повна матеріальна відповідальність працівників
  6.  вторинна зайнятість

Поняття «повна зайнятість» не має однозначного тлумачення і в залежності від критерію, що лежить в основі його характеристики, трактується по-різному. У радянський період таким критерієм, для науки і практики служила загальна зайнятість, забезпечення всього працездатного населення робочими місцями. Суспільство прагнуло досягти балансу трудових ресурсів на гранично високому рівні, прогноз руху трудових ресурсів лежав в основі прогнозу і плану створення робочих місць.

В результаті такої політики держави зайнятість досягла надвисокого, граничного рівня. До початку 90-х рр. більше 94% всього працездатного населення було зайнято в суспільному виробництві та іншої суспільно-корисною діяльністю. В умовах централізованої планово-розподільної системи повна зайнятість - це стан економіки, при якому задіяні всі трудові ресурси. Однак практика показала, що такий рівень зайнятості надмірний, так як завдавав шкоди іншим важливим сторонам жізнедеятельності- здоров'ю людей, сімейному вихованню дітей.

У західній економічній думці і практиці повна занятость- це стан економіки, при якому всі бажаючі працювати при сформованому (домінуючому) рівні реальної заробітної плати мають роботу. У цьому контексті як тотожне використовується поняття «оптимальна зайнятість».

Повна зайнятість полягає в забезпеченні відповідності робочих місць потреби в них населення. Однак не кожне робоче місце може задовольнити потребу в ньому. Про це говорить наявність в економіці вакантних (незайнятих) робочих місць одночасно з наявністю безробітних. Тому мова повинна йти про пропоновані економічно доцільних робочих місцях.

Економічно доцільне робоче місце - це продуктивне (суспільно корисним, забезпечене оборотними коштами і т.д.) робоче місце, що дозволяє людині реалізувати свій особистий інтерес, домогтися високої продуктивності праці, використовуючи досягнення науки і техніки, і мати гідний заробіток, що забезпечує нормальне відтворення працівника і його сім'ї. Відповідає зазначеним вимогам фізичне робоче місце (певна зона, призначена для виконання робіт або послуг) може використовуватися в 2-3 зміни. В цьому випадку економічно доцільних буде 2-3 місця. Робоче місце може бути індивідуальним і колективним.

 Якщо попит на економічно доцільні місця буде задовольнятися відповідним по професійно-кваліфікаційної структурі пропозицією робочої сили, це і буде означати повну зайнятість. Рівновага або збалансованість на зазначеній основі дозволить забезпечити кращі результати в масштабі економіки. Без постійного вдосконалення робочих місць, створення нових, що відповідають сучасним вимогам, і виведення з виробничого процесу старих, які не відповідають економічній доцільності місць не можна домогтися соціального прогресу, реалізації інтересів суспільства і кожної особистості.

Досягнення повної зайнятості неможливо забезпечити за допомогою одного ринкового механізму, необхідно постійне регулювання цього процесу з боку держави, суспільства. Державному регулюванню, в першу чергу, підлягають фундаментальні науки, освіту, охорону здоров'я, екологічна та національна безпека, функціонування так званих природних монополій (залізниці, енергетичні та трубопровідні мережі).

Завдання з'єднання ринкової саморегуляції і державного регулювання можна вирішити в ході трансформації сучасної економіки в соціально орієнтовану ринкову. При цьому структура зайнятості зазнає істотних змін. Буде усунена надмірна зайнятість. Власне, остання в сфері професійної праці подолана в значній мірі вже в даний час. Однак це сталося не в результаті структурної перебудови і підвищення продуктивності праці, а на основі спаду в економіці, зростання безробіття і вибування частини безробітних зі складу робочої сили, відходу з ринку праці. Структура зайнятості в сучасній Росії не відповідає потребам ні суспільства, ні більшої частини населення.




 ВСТУП |  Тема 1. ПРАЦЯ ЯК ФАКТОР ВИРОБНИЦТВА І ОБ'ЄКТ |  ВСТУП |  Трудові ресурси |  трудовий потенціал |  А. Економічно активне населення |  Б. Робоча сила |  Сутність і форми прояву ринку праці |  Ринок праці і відтворення робочої сили |  Структура ринку праці |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати