Головна

Облік матеріально-виробничих запасів

  1.  види запасів
  2.  Види запасів в логістиці та їх класифікація
  3.  Питання 3. Аудит виробничих запасів.
  4.  ШКІДНИКИ ХЛІБНИХ запасів
  5.  Документальне оформлення та облік витрат внутрішнього переміщення виробничих запасів
  6.  Документальне оформлення надходження та витрати матеріальних запасів
  7.  Додаткова потреба в створенні запасів оборотних активів.

Відповідно до ПБО 5/01 матеріально-виробничі запаси є частиною активів організації, які:

- Використовуються в якості сировини, матеріалів і т. П. При виробництві продукції, призначеної для продажу, виконання робіт, надання послуг;

- Призначені для продажу;

- Використовуються для управлінських потреб організації.

ПБО 5/01 визначає правила обліку майна, що входить

до складу оборотних активів організації, що використовується при виробництві продукції, виконанні робіт чи наданні послуг або для управлінських потреб організації протягом періоду, що не перевищує 12 місяців, або звичайного операційного циклу, якщо він не перевищує 12 місяців.

До складу матеріально-виробничих запасів входять наступні групи оборотних активів:

- Матеріали - частина матеріально-виробничих запасів (МПЗ), будучи предметами праці, забезпечують разом із засобами праці і робочою силою виробничий процес підприємства, в якому вони використовуються одноразово. Вони цілком споживаються в виробничому циклі і повністю переносять свою вартість на вартість виробленої продукції (виконуваних робіт, послуг, що надаються);

- Інвентар та господарські речі - частина МПЗ, яка у ролі коштів праці протягом не більше 12 місяців або звичайного операційного циклу, якщо він не перевищує 12 місяців;

- Готова продукція - частина МПЗ, призначених для продажу, що є кінцевим результатом виробничого циклу, активи, закінчені обробкою;

- Товари-частина МПЗ, придбаних у юридичних осіб з метою їх продажу або перепродажу без додаткової обробки.

Основні завдання обліку матеріально-виробничих запасів:

- Правильне і своєчасне документальне оформлення всіх операцій по руху матеріальних цінностей;

- Контроль за надходженням і заготовлением матеріальних цінностей;

- Контроль за збереженням матеріальних цінностей в місцях їх зберігання і на всіх стадіях обробки;

- Систематичний контроль за виявленням зайвих і невикористовуваних матеріалів, їх продажем;

- Своєчасне здійснення розрахунків з постачальниками виробничих запасів і ін.

На сучасному підприємстві використовується велика кількість різноманітних матеріалів, і для належної організації синтетичного і аналітичного обліків необхідна їх угруповання:

- За призначенням і ролі в процесі виробництва;

- За технічними властивостями.

Залежно від призначення і ролі в процесі виробництва розрізняють: сировина і матеріали; покупні напівфабрикати; паливо; тару і тарні матеріали; запасні частини; інші матеріали; будівельні матеріали. На кожну групу матеріалів відкривають окремий субрахунок.

На основі класифікації для спрощення облікового процесу в організації розробляється номенклатура-цінник.

номенклатура - Систематизований перелік найменувань матеріалів, запасних частин, палива, використовуваних на даному підприємстві. Кожному найменуванню матеріалів привласнюють числове позначення - номенклатурний номер, Під яким він внесений в номенклатуру-цінник. Номенклатурний номер - це короткий цифрове позначення, в якому закодовані вид, сорт, марка або розмір матеріалу.

Наявність облікової номенклатури матеріалів є обов'язковою умовою здійснення обліку із застосуванням комп'ютера.

Одним з найважливіших моментів правильної організації обліку матеріальних ресурсів є їх оцінка.

Згідно ПБО 5/01 матеріально-виробничі запаси приймаються до бухгалтерського обліку за фактичною собівартістю, що включає в себе суми фактичних витрат, пов'язаних з їх придбанням і доставкою.

Фактичними витратами на придбання матеріальних цінностей можуть бути:

- Суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю);

- Суми, сплачувані організаціям за інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з придбанням матеріальних цінностей;

- Невозмещаемие податки, що сплачуються у зв'язку з придбанням матеріальних цінностей;

- Винагороди, що сплачуються посередницькій організації, через яку придбані матеріальні цінності;

- Витрати по заготівлі та доставці матеріальних цінностей до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування та ін.

У фактичну собівартість матеріальних цінностей включаються також заготівельно-складські витрати. До них відносяться:

- Зміст заготівельного апарату, матеріальних складів;

- Охорона матеріалів;

- Оплата зборів за повідомлення про прибуття матеріалів і за зважування вантажів;

- Втрати від недостачі матеріалів в дорозі і на складах в межах встановлених норм природних втрат.

Фактична собівартість матеріальних цінностей, внесених в рахунок внеску до статутного (складеного) капіталу організації, визначається виходячи з їх грошової оцінки, узгодженої засновниками (учасниками) організації, якщо інше не передбачено законодавством Російської Федерації.

Фактична собівартість матеріальних ресурсів, отриманих організацією безоплатно, визначається виходячи з їх ринкової вартості на дату оприбуткування. Дані про діючу ціну повинні бути підтверджені документально або експертним шляхом.

Фактична собівартість матеріальних цінностей, в якій вони прийняті до бухгалтерського обліку, не підлягає зміні, крім випадків, встановлених законодавством Російської Федерації і передбачених цим Положенням.

Матеріальні цінності, на які ціна протягом року знизилась або які морально застаріли або частково втратили свою первісну якість, відображаються в бухгалтерському балансі на кінець звітного року за ціною можливої ??реалізації, якщо вона нижче первісної вартості придбання, з віднесенням різниці в цінах на фінансові результати організації .

Фактичну собівартість матеріалів можна розрахувати тільки після закінчення місяця, коли бухгалтерія буде мати складові цієї собівартості (платіжні документи постачальників матеріалів, за перевезення, вантажно-розвантажувальні роботи та інші витрати).

Рух матеріалів відбувається на підприємстві щодня, і документи на прихід і витрата повинні оформлятися своєчасно. Більшість підприємств веде поточний облік по твердими обліковими цінами. Ними можуть бути планові або середні покупні ціни.

У разі використання в поточному обліку покупних (договірних) цін після закінчення місяця розраховують суми і відсоток транспортно-заготівельних витрат для доведення їх до фактичної собівартості.

При використанні планових цін щомісяця розраховують суми і відсотки відхилень фактичної собівартості від планової.

Підприємство при виборі облікової політики на майбутній рік може передбачити один з наступних методів оцінки матеріалів, що списуються на виробничі цілі:

- По середньої (среднезавишенной) собівартості;

- За собівартістю перших за часом закупівель (метод ФІФО);

- За собівартістю останніх за часом закупівель (метод ЛІФО) тільки в податковому обліку.

Для обліку руху матеріалів використовується типова документація.

Надходження матеріалів на склад оформляють такими документами:

- прибутковий ордер (Ф. М-4);

- акт про приймання матеріалів (Ф. М-7).

Якщо перевезення матеріалів здійснюють автотранспортом, приймання їх здійснюють на основі товарно-транспортної накладної, Яку виписує вантажовідправник у чотирьох примірниках:

- Перший - служить підставою для списання матеріалів у вантажовідправника;

- Другий - для оприбуткування матеріалу одержувачем;

- Третій - для розрахунків з автотранспортної організацією (завірений підписами і печаткою вантажоодержувача);

- Четвертий - для обліку транспортної роботи і додається до подорожнього листа (завірений підписами і печаткою вантажоодержувача).

Надходження на склад відходів виробництва, а також внутрішнє переміщення оформляють накладної, Яку виписують у двох примірниках цехи-здавачі.

Матеріали, отримані від розбирання і демонтажу будівель і споруд, оприбутковують на підставі акта про оприбуткування матеріальних цінностей (Ф. М-35).

Витрата матеріалу зі складу на виробничі та господарські потреби оформляють такими документами:

- лімітно-забірна карта (Ф. М-8);

- вимога-накладна на відпуск матеріалів (Ф. М-11);

- накладна на відпустку матеріалів на сторону (Ф. М-15).

Лімітно-забірна карта виписується відділом маркетингу на один або кілька видів матеріалів, що відносяться до певного виробничого замовлення, в двох примірниках. Один примірник передають на склад, інший - в цех. Комірник записує кількість відпущеного матеріалу в обох картах, і відразу визначається залишок ліміту. Розрахунок потреби необхідного виду матеріалів для виконання програми здійснює планово-виробничий відділ.

Лімітно-забірні картки використовують при постійному, систематичному відпустці матеріалів.

Для оформлення одноразового відпуску матеріалів на господарські потреби використовують вимоги-накладні на відпустку матеріалів. Їх виписують у двох примірниках, один передається складу, інший - залишається в цеху-одержувача.

Відпуск матеріалів стороннім організаціям оформляють накладної на відпуск матеріалів на сторону. Її виписує відділ збуту в двох примірниках на підставі договорів. Один примірник залишається на складі, другий передається одержувачу. При перевезенні матеріалів автотранспортом виписується товарно-транспортна накладна (Ф. № 1-Т).

Порядок обліку матеріально-виробничих запасів на складі і в бухгалтерії залежить від методу їх обліку.

Існують наступні методи обліку виробничих запасів:

- кількісно-сумовий;

- за допомогою звітів матеріально відповідальних осіб;

- оперативно-бухгалтерський (сальдовий).

Найбільш прогресивним і раціональним методом обліку матеріалів є оперативно-бухгалтерський. Він передбачає ведення на складах тільки кількісно-сортового обліку руху матеріалів і здійснюється в картках обліку матеріалів (Ф. М-17). Картки відкриває бухгалтерія на кожен номенклатурний номер матеріалу і під розписку передає їх завідувачу складом.

У міру надходження на склад матеріалів комірник виписує «Прибутковий ордер» і реєструє його в «Картці обліку матеріалів» в графі «Прихід».

На підставі видаткових документів (лімітно-забірних карт, вимог, накладних) в картці реєструється витрата матеріалу.

У картці після кожного запису виводиться залишок.

Комірник в встановлені графіком терміни здає в бухгалтерію первинні документи і становить реєстри здачі документів на надходження та витрачання матеріалів (Ф. М-13) із зазначенням кількості документів, їх номерів і груп матеріалів, до яких вони належать.

Станом на 1-е число кожного місяця матеріально-відповідальна особа переносить кількісні залишки з карток у Відомість обліку залишків матеріалів (Ф. М-14).

Ця відомість відкривається бухгалтерією на рік по кожному складу. Зберігається вона в бухгалтерії і видається комірнику за день до закінчення місяця.

Працівник бухгалтерії перевіряє правильність вироблених комірником записів в картках обліку матеріалів і підтверджує їх своїм підписом на картках.

Основні принципи оперативно-бухгалтерського методу обліку наступні:

- Оперативність і бухгалтерська достовірність кількісного обліку на складі за допомогою карток обліку матеріалів, які ведуться матеріально відповідальними особами;

- Систематичний контроль працівниками бухгалтерії безпосередньо на складі за правильним і своєчасним документуванням операцій по руху матеріалів і веденням складського обліку матеріалів; надання бухгалтерам права перевірки відповідності фактичних залишків матеріалів даними поточного складського обліку;

- Здійснення бухгалтерією обліку руху матеріалів тільки в грошовому вираженні за обліковими цінами та по фактичної собівартості в розрізі груп матеріалів та за місцями їх зберігання, а при наявності обчислювальної техніки - також в розрізі номенклатурних номерів;

- Систематичне підтвердження (взаємозвірки) даних складського та бухгалтерського обліку шляхом зіставлення залишків матеріалів за даними складського (кількісного) обліку, оцінених за прийнятими обліковими цінами, з залишками матеріалів за даними бухгалтерського обліку.

При використанні комп'ютерів всі необхідні регістри при сальдовом методі обліку матеріалів (групові оборотні відомості, відомості залишків, сальдової-порівняльні) складаються на обчислювальних машинах.

Синтетичний облік наявності і руху матеріальних ресурсів ведуть на рахунку 10 «Матеріали». Рахунок активний, сальдовий, інвентарний.

Залишки матеріальних цінностей і їх прихід записують за дебетом рахунки 10, витрата і відпустку - по кредиту рахунки в сумах фактичної собівартості.

В дебет рахунку 10 відносять всі витрати з їх придбання (купівельна вартість матеріалів, націнки постачальницьких організацій, транспортні послуги, митні збори та ін.) З кредиту рахунків з обліку розрахунків.

Надходження матеріалів на підприємство може відбуватися з різних причин і відображається у бухгалтерському обліку такими проводками:

- Придбані у постачальників за плату:

Д-т 10 К-т 60 - на покупну вартість,

Д-т 19 К-т 60 - на суму ПДВ;

- Внесені засновниками в рахунок внеску до статутного капіталу:

Д-Т10К-Т75 / 1 - за погодженою вартості;

- Безоплатне надходження від інших організацій:

Д-т 10 К-т 98/2, субрахунок «Безоплатне надходження» - за ринковою вартістю.

При використанні безоплатно отриманих матеріалів на виробничі потреби (Д-т 20, 23, 25, 26, 08 К-т 10) до складу інших доходів включають вартість витрачених матеріалів і в обліку роблять запис:

Д-Т98 / 2К-т 91/1;

- Надходження матеріалів в довірче управління - за вартістю, яка значиться в обліку

- Придбані МПЗ за готівковий розрахунок:

Д-т 10 К-т 71;

- Оприбутковано лишки МПЗ за результатами інвентаризації - за ринковою вартістю:

Д-т 10 К-т 91/1;

- Оприбутковано МПЗ, отримані від розбирання об'єктів основних засобів, - за ринковою вартістю:

Д-т 10 К-т 91/1;

Витрата і відпуск матеріалів зі складу виробляються на різні цілі і відображаються в бухгалтерському обліку такими проводками:

- На виготовлення продукції - за фактичною собівартістю:

Д-т 20, 23 К-т 10;

- На будівництво об'єктів основних засобів, що виконується господарським способом, - за фактичною собівартістю:

Д-т 08 К-т 10;

- На ремонт основних засобів - за фактичною собівартістю:

Д-т 25, 26 К-т 10;

- Продаж на сторону.

Облік продажу матеріалів ведуть на рахунку 91 «Інші доходи й витрати». Рахунок активно-пасивний, сальдо не має, операційно результативний.

За дебетом рахунка 91 відображається:

- Фактична собівартість реалізованих матеріалів: Д-т 91/2 К-т 10;

- Сума ПДВ, нарахована на реалізовані матеріали: Д-т 91/2 К-т 68;

- Витрати з продажу матеріалів: Д-т 91/2 К-т 70, 69, 76.

За кредитом відображається:

- Виручка від продажу за відпускними цінами, включаючи ПДВ: Д-т 62 К-т 91/1.

Зіставленням оборотів на рахунку 91 визначають фінансовий результат від продажу.

Перевищення обороту дебетового (сальдо дебетове) становить збиток, який списують на рахунок 99 «Прибутки та збитки» проводкою Д-т 99 К-т 91/9, а перевищення обороту кредитового (сальдо кредитове) - прибуток, і роблять запис: Д-т 91/9 К-т 99.

Формування фактичної собівартості матеріалів може здійснюватися такими способами:

- Фактична собівартість формується безпосередньо на рахунку 10 «Матеріали»;

- з використанням рахунків 15 «Заготівельні і придбання матеріалів» и 16 «Відхилення у вартості матеріалів».

Якщо організація веде облік заготовлянняматеріалів першим способом, тоді всі дані про фактичні витрати, понесені при заготівлі, збирають по дебету на рахунок 10 «Матеріали» в кореспонденції: Д-т 10 К-т 60, 71, 70, 69 і ін.

Розглянутий спосіб формування фактичної собівартості матеріалів доцільно використовувати лише в організаціях, у яких:

- Невелика кількість поставок матеріалів за звітний період;

- Невелика номенклатура використовуваних матеріалів;

- Всі дані для формування собівартості матеріалів, як правило, надходять до бухгалтерії одночасно.

Якщо облік заготовлянняматеріалів в організації ведуть другим способом, всі витрати, пов'язані з їх придбанням, на підставі надійшли в організацію розрахункових документів постачальників записують за дебетом рахунка 15 і кредиту рахунків 60 «Розрахунки з постачальниками», 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами» та ін.:

Д-т 15 К-т 60,76,71,70,69.

Оприбуткування матеріалів, які фактично надійшли на склад, відображається записом:

Д-т 10 К-т 15 за обліковими цінами.

Різниця між фактичною собівартістю придбання і вартістю їх за обліковими цінами списується з рахунку 15 на рахунок 16 «Відхилення вартості матеріальних цінностей»:

Д-т 16 К-т 15.

Залишок на рахунку 15 на кінець місяця показує наявність матеріалів в дорозі. Використовувати рахунок 15 для обліку заготівельних операцій або вести його відразу на рахунку 10 «Матеріали», вирішує сама організація при виборі облікової політики на майбутній рік.




 РОЗДІЛ 1. ТЕОРІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ |  Поняття про господарський облік |  Види господарського обліку |  Види бухгалтерського обліку |  Функції і принципи бухгалтерського обліку |  Механізм регулювання бухгалтерського обліку в РФ |  Історія зародження бухгалтерського обліку |  Загальна характеристика предмета бухгалтерського обліку |  Класифікація об'єктів бухгалтерського обліку |  Метод бухгалтерського обліку |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати