На головну

Управління муніципальними господарюючими суб'єктами.

  1.  III. Місцеве самоврядування і автономія
  2.  III. Управління персоналом
  3.  V. Управління ресурсами суб'єктів підприємницької діяльності.
  4.  А. Файоль: структура адміністративної системи. Управління та адміністрування
  5.  Адміністративне управління роботою контакт-центру
  6.  АНТИКРИЗОВЕ УПРАВЛІННЯ
  7.  Б. Стратегічне управління міжнародними людськими ресурсами (СУМЧР).

До мун-м суб'єктам господарювання відносяться мун-ні унітарні підприємства (МУП) п мун-ні установи.

Унітарним підприємством називається комерційна організація, не наділена правом власності на закріплене за нею майно Унітарними можуть бути тільки гос-ні та мун-е підприємства. Різновидом унітарного підприємства є казенне підприємство яке створюється органами МСУ, якщо переважна або значна частина виробленої ними продукції, робіт і послуг призначена для МО або для здійснення окремих дотуються видів діяльності або ведення збиткових виробництв.

Мун-ве установа - це організація, створена органом МСУ для здійснення управлінських, соціально-культурних чи інших функцій некомерційного характеру і фінансується ним повністю або частково.

Правовою основою діяльності мун-х підприємств і установ є норми Цивільного кодексу РФ і ФЗ від 14 листопада 2002 «Про державні н мун-х унітарних підприємствах». Особливість управління названими господарюючими суб'єктами полягає в тому, що передане їм в управління мун-е майно є неподільним, а керівники підприємств і установ мають певним ступенем самостійності в управлінні ним. Мун-е майно, передане мун-ним підприємствам і установам, виділено зі складу мун-ної скарбниці і знаходиться у мун-х унітарних підприємств на праві господарського відання, а у мун-х установ і казенних підприємств на праві оперативного управління.

Право господарського відання передбачає, що власник майна (МО) встановлює лише загальні правила функціонування унітарного підприємства, не втручаючись в його поточну господарську діяльність. Підприємство самостійно володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Право оперативного управління передбачає, що казенне підприємство чи установа має права володіння, користування і розпорядження мун-м майном тільки відповідно до цілей своєї діяльності та завданнями власника (МО).

Власник має право вилучити зайве або використовується не за призначенням майно і розпорядитися ним за своїм призначенням.

Мун-е унітарне підприємство (МУП) - самостійний господарюючий суб'єкт з правами юридичної особи. На основі використання мун-го

майна таке підприємство виробляє і реалізує продукцію, виконує роботи, надає послуги. Як комерційна організація воно

зобов'язана працювати рентабельно.

МО не несе відповідальності за зобов'язаннями МУП, за винятком випадків, якщо неспроможність (банкрутство) такого підприємства викликана власником його майна. МУП не має права продавати належне йому нерухоме майно, здавати його в оренду, віддавати в заставу, вносити в якості внеску до статутного капіталу господарського товариства або товариства або іншим способом розпоряджатися таким майном без згоди органу МСУ. МУП щорічно перераховує до місцевого бюджету встановлену власником частина прибутку, що залишається в його розпорядженні після сплати податків та інших обов'язкових платежів, а іншу частину вправі використовувати на свій розсуд.

З прийняттям ФЗ «Про державних і мун-х унітарних підприємствах" з'явилася ще одна можливість реформування неефективно працюючих МУП - перетворення їх в казенні підприємства, які можуть здійснювати види господарської діяльності, дотуються з місцевого бюджету.

Казенне підприємство не формує статутний фонд. Воно має право відчужувати або іншим способом розпоряджатися належним йому майном лише за згодою уповноваженого органу МСУ і тільки в межах, що не позбавляють його можливості здійснювати діяльність, предмет і цілі якої визначені статутом.

Управління муніципальними установами

Специфіка управління мун-ми установами визначається їх соціальною значимістю для населення МО і обмеженими можливостями місцевого бюджету для їх фінансування.

Мун-х установ в більшості МО значно більше, ніж мун-х підприємств. До мун-м відносяться більшість установ дошкільної та загальної шкільної освіти, культури, охорони здоров'я, соц-й захисту.

Для мун-х учреждеіій органи МСУ визначають цілі і завдання, затверджують статути, призначають і усувають з посади керівників, затверджують тарифи на платні послуги та пільги для окремих соціальних груп населення, здійснюють контроль якості послуг, що надаються, затверджують кошториси витрат і фінансують діяльність цих установ в відповідно до обсягу мун-го замовлення.

Лекція 9: СИСТЕМА МУНІЦИПАЛЬНИХ ФІНАНСІВ

9.1. Податкове, цінове і тарифне регулювання на муніципальному рівні

9.2 Муніципальний замовлення

9.3 Система муніципальних фінансів

9.4 організаційні форми комплексного упр-ня ек-кою і фінансами МО.

9.1

Податки, ціни і тарифи служать важливими регуляторами економічних процесів на рівні як держави, так і МО. Правові можливості мун-й влади в цій сфері досить обмежені, але все ж дають певні важелі впливу на поведінку господарюючих суб'єктів і громадян.

Основний інструмент, яким володіє мун-я владу в податковій сфері, - місцеві податки і збори. Європейська Хартія МСУ вимагає, щоб хоча б частина фінансових коштів МСУ надходила за рахунок місцевих податків та зборів.

Місцевими залишилися тільки земельний податок (50% його централізується в бюджети інших рівнів), податок на майно фізичних осіб, податок на рекламу, податок на успадкування та дарування та місцеві ліцензійні збори..

Основним важелем податкового регулювання на місцевому рівні служать податкові пільги. Вони можуть надаватися представницьким органом МСУ не тільки по місцевих податках і зборах, а й по частках ФЕД-х і рег-х податків і зборів, що зараховуються до місцевих бюджетів. Їхньою метою надання є стимулювання необхідних для потреб МО видів господарської діяльності. Іншими видами податкового регулювання на місцевому рівні служать надання відстрочок по податкових платежах (податкові відстрочки) і податкові кредити.

Законодавство дозволяє органам МСУ регулювати ціни і тарифи на продукцію і послуги мун-х підприємств і установ.

Регулювання цін і тарифів на продукцію та послуги підприємств і установ інших форм власності на місцевому рівні можливо в якості умови виконання ними мун-го замовлення. Суб'єкт РФ може передати у відання МО частина функцій з регулювання цін і тарифів на продукцію та послуги деяких гос-х підприємств.

Особливу значущість останнім часом набуло мун-е регулювання тарифів на ЖК послуги. Проведена в Росії реформа ЖКК передбачає, що в перспективі кожен житель повинен повністю оплачувати всі послуги.

При виробленні механізму регулювання тарифів на ЖК послуги слід враховувати наступні фактори:

По-перше, доцільно на деякі житлові послуги встановлювати не єдиний тариф по всій території МО, а диференціювати його в залежності від планування квартир, висоти стель, рівня благоустрою, зношеність будинку, району розташування і т. І. Тим самим велику плату вноситимуть власники престижного житла.

По-друге, пільги слід надавати не постачальникам, а споживачам ЖК послуг причому адресно.

Деякі можливості має мун-я владу в регулюванні цін на споживчому ринку. Інструментами такого регулювання можуть бути встановлення граничних торговельних надбавок на реалізацію окремих найбільш важливих видів продовольства, організація мун-х ринків зі зниженими ставками орендної плати та ін. В ряді МО встановлюються граничні ціни на реалізацію найбільш значущих продуктів (наприклад хліба).

9.2

Система мун-го замовлення служить одним з найважливіших регуляторів ек-х процесів на мун-м рівні.

Найчастіше поняття мун-го замовлення трактується досить вузько - як спосіб конкурсній закупівлі окремих видів матеріальних ресурсів для мун-х потреб або для надання деяких мун-х послуг..

Мун-й контракт - це договір, укладений органом МСУ, бюджетною установою, уповноваженим органом або організацією від імені МО з фізичними та юр-ми особами з метою забезпечення мун-х потреб передбачених у видатках місцевих бюджетів.

Мун-й замовлення - це сукупність укладених мун-х контрактів на поставку товарів, виконання робіт, надання послуг за рахунок коштів місцевого бюджету.

Предметом мун-го замовлення служать роботи з благоустрою території, будівництво, реконструкція і капітальний ремонт доріг, будівництво ремонт об'єктів соціальної інфраструктури, доставка паливно-мастильних матеріалів для мун-х потреб, переробка та утилізація відходів, виробництво окремих видів продукції для мун-х потреб , виробництво товарів народного споживання і д. Т.

За допомогою мун-го замовлення можуть вирішуватися різні завдання:

- Зниження витрат на окремі види товарів і послуг,

-адресное надання послуг громадянам, які потребують соціальної підтримки;

-пріорітетное розвиток окремих видів послуг, обсяги яких з різних причин не регулюються ринковими механізмами;

- Скорочення термінів виконання і забезпечення якості послуг, що надаються.

Обсяг мун-го замовлення і сфери його застосування повинні вибиратися з урахуванням реально наявних ресурсів і пріоритетів у вирішенні окремих завдань. Принципи здійснення мун-го замовлення:

· Жорсткий контроль за розміщенням контрактів;

· Економія бюджетних коштів;

· Дотримання свободи конкуренції.

У різних мун-х утвореннях можуть використовуватися різні схеми формування і виконання мун-го замовлення. Цей процес найчастіше включає чотири етапи.

Перший етап. Одночасно з проектом бюджету на наступний фінансовий рік відбувається збір заявок про потреби бюджетних організацій в різних видах продукції і послугах в межах планових цифр бюджетних асигнувань наступний фінансовий рік.

Другий етап. Розробляється зведений план мун-го замовлення.

Третій етап. Визначаються замовники по окремих позиціях мун-го замовлення, т. Е. Визначається, хто саме і в якій сфері мун-ой діяльності наділяється функціями «замовника» (т. Е., Хто має право укладати з постачальниками продукції і виконавцями послуг мун-е контракти).

Четвертий етап. Розміщення мун-го замовлення, облік мун-х контрактів і контроль за їх виконанням. У світовій і вітчизняній практиці застосовуються такі методи розміщення мун-го заказа.1. Відкритий конкурс - самий кращий спосіб розміщення замовлення. Буває одне і двохетапним. Оголошення про проведення конкурсу публікуються в ЗМІ. До конкурсу запрошуються будь-які підприємства і організації, що задовольняють кваліфікаційним вимогам, передбаченим положенням по розміщенню мун-го замовлення. Недоліки відкритого конкурсу виражаються в тому, що процес розгляду заявок може бути досить тривалим, а крім того, необхідно виконати великий обсяг роботи з обліку і оцінці заявок, забезпечити об'єктивність оцінки заявок.

1.2. Двоетапний конкурс проводиться у випадках, коли у замовника (місцевої адм-ції) немає можливості складати докладні характеристики товарів, що замовляються, послуг, або у випадках, коли постачальники не представили заявки на участь в торгах, або ж всі зазначені заявки відхилені замовником відповідно до вимог по виконанню мун-го замовлення.

2. Закритий конкурс проводиться в наступних випадках:

- Терміни виконання мун-го контракту обмежені (наприклад, послуги носять сезонний характер);

- Форс-мажорні (надзвичайні) обставини: повені, пожежі, руйнування мун-х об'єктів;

- Через невиконання вимог конкурсу всі заявлені на конкурс пропозиції відхилені.

3. Беськонкурсноє розміщення мун-го замовлення використовується в основному при виконанні робіт місцевими монополістами або нерозвиненості конкурентного середовища.

Методи мун-го замовлення стали поширюватися і на окремі ССЦ-е послуги, і в першу чергу в мед-м обслуговуванні та освіті.

9.3

В Європейській Хартії про МСУ викладено такі принципи забезпечення самостійності і достатності місцевих бюджетів: - достатність власних фінансових коштів і їх відповідність до наданих повноважень;

- Свобода розпорядження цими коштами при здійсненні своїх функцій;

- Надходження хоча б частини фінансових коштів МСУ за рахунок місцевих податків та зборів;

- Захист слабших органів МСУ за рахунок процедур фінансового вирівнювання;

- Надання дотацій не на шкоду вибору політики органів МСУ.

У Росії ці принципи дотримуються в повному обсязі, особливо в частині достатності власних фінансових коштів, їх соразмерностл до наданих повноважень, розміру місцевих податків і зборів та свободи розпорядження фінансовими засобами.

Фінансові ресурси МСУ класифікуються за різними ознаками:

· Податкові та неподаткові;

· Зібрані на території МО і отримані від інших рівнів бюджетної системи в порядку бюджетного регулювання;

· Законодавчо закріплені (власні) і отримані від гос-ва цільовим призначенням (субвенції) для виконання окремих держ повноважень;

· Належать МО і позикові;

· Входятщіе до складу мун-й скарбниці і належать мун-м підприємствам і установам.

Для забезпечення єдиної методології і порівнянності показників бюджетів усіх рівнів в РФ введена єдина бюджетна класифікація, встановлена ??ФЗ "Про бюджетну класифікацію РФ».

ФЗ 2003 р розмежував джерела доходів і витратні повноваження між МО різних видів, встановив принципи вирівнювання рівня бюджетної забезпеченості МО і процедури фінансування окремих гос-х повноважень, переданих органам МСУ.

До майнових доходів місцевих бюджетів належать доходи від приватизації, реалізації, здачі в оренду мун-го майна, встановлена ??законодавством частка доходів від приватизації гос-го майна, що знаходиться на території МО, платежі до місцевих бюджетів за користування надрами та природними ресурсами.

Джерелами збільшення доходів місцевих бюджетів можуть бути:

· Збільшення бази оподаткування;

· Підвищення ефективності використання мун-го майна, включаючи землю;

· Використання в окремих випадках позикових коштів.

Серйозною проблемою для забезпечення доходів місцевих бюджетів є збирання податків.




 Лекція № 1 |  Конституційна основа МСУ |  Федеральне правове регул-ня в області МСУ. Правове регулювання МУ в суб'єктах РФ |  Система муніципальних правових актів |  Лекція № 3 |  Практика тер-ної орг-ції МСУ в суб'єктах РФ |  Удосконалення територіальної орг-ції МСУ |  МО як соціально-економічна система |  типологія МО |  населення МО |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати